Постанова

від 20.01.2025 по справі 910/6410/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа№ 910/6410/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Ситник С.Г.,

від відповідача - Гурський М.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6410/23 (суддя Спичак О.М., повний текст складено - 23.09.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" про зобов`язання вчинення дій та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" про стягнення 865871,56 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" про вчинення дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не повернув після закінчення строку зберігання передане йому зерно, у зв`язку з чим позивач (поклажодавець) просить суд вилучити у відповідача (зернового складу) та передати позивачу зерно соняшника загальною масою 120,18 тонн та зерно кукурудзи 3 класу загальною масою 355,48 тонн.

Крім цього, до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" про стягнення 865871,56 грн, з яких 577670,35 грн основного боргу, 145604,58 грн пені, 18279,71 грн 3% річних та 124316,92 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням поклажодавцем своїх зобов`язань з оплати наданих послуг по зберіганню зерна у період з квітня 2022 року по квітень 2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/6410/23 первісний позов задоволено повністю; вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2А, офіс 510; ідентифікаційний код: 33326670) та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 24, блок Г, приміщення 61; ідентифікаційний код: 42021405) зерно соняшника загальною масою 120,18 тонн та зерно кукурудзи 3 класу загальною масою 355,48 тонн; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 24, блок Г, приміщення 61; ідентифікаційний код: 42021405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2А, офіс 510; ідентифікаційний код: 33326670) суму основного боргу у розмірі 113525 (сто тринадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 38 коп., 3% річних у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 9796 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн 32 коп; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6410/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський елеватор" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2А, офіс 510; ідентифікаційний код: 33326670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 24, блок Г, приміщення 61; ідентифікаційний код: 42021405) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп; в іншій частині заяви відмовлено.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим поклав на відповідача витрати правничої допомоги частково в сумі 40 000,00 грн.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та задовольнити його заяву повністю.

Скаржник вказує, що визначений ним у заяві розмір витрат в сумі 150 000 грн є реальним, розумним, необхідним, неминучим та співмірним зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, ціною позову.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві позивач за первісним позовом зазначив, що витрати на правову допомогу адвоката становлять 70000,00 грн, докази чого будуть подані ним на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) зауважив, що витрати на правову допомогу адвоката (за зустрічний позов) становлять 80000,00 грн, докази чого будуть подані ним на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем в межах вказаного строку було подано до суду першої інстанції докази понесення витрат правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 150 000 грн. заявник надав: Договір №2022/3 про надання правничої (правової) допомоги від 05.12.2022, Додаткові угоди №1 та №2 до нього, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №1 від 05.12.2022 на суму 70000,00 грн, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №2 від 30.05.2023 на суму 80000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди №1 від 05.12.2022 обсяг послуг, що надаються за цією додатковою угодою, включає в себе: підготовку стратегії і правової позиції у справі, підготовку позову та всіх процесуальних документів в рамках судового провадження в суді першої інстанції, збір і підготовку доказів у справі, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, супроводження компенсації витрат на правову допомогу.

У п. 2.1 Додаткової угоди №1 від 05.12.2022 сторони погодили, що вартість послуг, що надаються згідно п. 1.1 та п. 1.2 цього Додатку, є фіксованою сумою у розмірі 70000,00 грн. без ПДВ.

У п. 1.2 Додаткової угоди №2 від 30.05.2023 погоджено, що обсяг послуг, що надаються за цією Додатковою угодою, включає в себе: підготовку стратегії і правової позиції у справі, підготовку відзиву на зустрічну позовну заяву та всіх процесуальних документів в рамках судового провадження в суді першої інстанції за зустрічною позовною заявою, збір і підготовку доказів у оправі, представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, супроводження компенсації витрат на правову допомогу.

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди №2 від 30.05.2023 вартість послуг, що надаються згідно п. 1 та п. 1.2 цього Додатку, є фіксованою сумою у розмірі 80000,00 грн. без ПДВ.

29.08.2024 між сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №1 від 05.12.2022 на суму 70000,00 грн, де вказано детальний перелік наданих адвокатом послуг та час, витрачений на їх надання, а саме:

1) Ознайомлення з наявними документами, консультація клієнта, укладення договору про надання правничої допомоги: 05.12.2022, 3 год.

2) Аналіз актуальної судової практики щодо повернення зерна зі зберігання: 17.03.2023, 2 год.

3) Підготовка позовної заяви, збір доказів по справі: 20.04.2023, 5 год.

4) Роздруківка позовної заяви з додатками, виготовлення копії позовної заяви з додатками для відповідача, підготовка описів вкладення в цінні листи, відправка копії позову з додатками відповідачеві, відправка позову з додатками до суду: 24.04.2023, 2,5 год.

5) Підготовка та участь у судовому засіданні: 30.05.2023, 1,5 год.

6) Підготовка та участь у судовому засіданні: 21.06.2022, 1,5 год.

7) Підготовка пояснень по справі і організація їх відправки Відповідачеві та суду: 12.07.2023, 4 год.

8) Підготовка та участь у судовому засіданні: 19.07.2023, 2 год.

9) Підготовка та участь у судовому засіданні: 02.08.2023, 1,5 год.

10) Підготовка та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи: 15.08.2023, 1 год.

11) Ознайомлення з матеріалами справи: 21.08.2023, 1 год.

12) Підготовка та участь у судовому засіданні: 30.08.2023, 1,5 год.

13) Підготовка та подача заяви про залучення адвоката до справи як представника та надання доступу до електронної справи: 01.09.2023, 1 год.

14) Ознайомлення із заявою відповідача про поновлення строку на подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Підготовка пояснень щодо заяви про поновлення строку на подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат: 06.09.2023, 4 год.

15) Подача до суду пояснень щодо заяви про поновлення строку на подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат: 11.09.2023, 0,5 год.

16) Підготовка та участь у судовому засіданні: 13.09.2023, 1,5 год

17) Підготовка та участь у судовому засіданні: 03.07.2024, 1,5 год.

18) Підготовка та участь у судовому засіданні: 28.08.2024, 1,5 год.

19) Підготовка та підписання акту наданих послуг за Додатковою угодою №1 до Договору про надання правничої допомоги №2022/3 від 05.12.2022: 29.08.2024, 1 год.

20) Підготовка заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу адвоката: 29.08.2024, 2,5 год.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2024 між сторонами складено та підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди №2 від 30.05.2023 на суму 80000,00 грн, де вказано детальний перелік наданих адвокатом послуг та час, витрачений на їх надання, а саме:

1) Ознайомлення із зустрічною позовною заявою: 30.05.2023, 1 год.

2) Обговорення з клієнтом обставин і вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, консультування клієнта. Підготовка та підписання Додаткової угоди №2 (про надання правничої допомоги у провадженні за зустрічним позовом) до Договору про надання правничої допомоги: 30.05.2023, 2 год.

3) Підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву, збір доказів: 22.06.2023, 6 год.

4) Підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву: 26.06.2023, 3,5 год.

5) Підготовка клопотання про витребування оригіналу письмового доказу: 27.06.2023,

6) Організація відправки документів (відзив на зустрічний позов і клопотання про витребування документів): 27.06.2023, 1,5 год.

7) Підготовка та участь у судовому засіданні: 19.07.2023, 2 год.

8) Підготовка клопотання про призначення судової експертизи: 26.07.2023, 1 год.

9) Ознайомлення із запереченням відповідача проти клопотання про призначення експертизи. Підготовка пояснень щодо заперечення проти клопотання про призначення експертизи: 07.09.2023, 4 год.

10) Ознайомлення з апеляційною скаргою на ухвалу про призначення експертизи. Погодження подальших дій з клієнтом: 03.10.2023, 1 год.

11) Підготовка та подача пояснень щодо апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду від 13.09.2023 про призначення експертизи у справі: 04.10.2023, 3,5 год.

12) Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду від 13.09.2023 про призначення експертизи у справі: 01.11.2023, 5 год.

13) Підготовка та участь у судовому засіданні: 23.11.2023, 2,5 год.

14) Ознайомлення з ухвалою від 06.02.2024 про поновлення провадження у справі. Запит необхідних документів у клієнта: 08.02.2024, 1 год.

15) Ознайомлення з документами, наданими на виконання вимог ухвали від 06.02.2024: 16.02.2024, 0,5 год.

16) Підготовка та участь у судовому засіданні: 21.02.2024, 1,5 год.

17) Підготовка та подача повідомлення про оплату експертизи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Господарського суду міста Києва: 18.05.2024, 1 год.

18) Ознайомлення з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: 11.06.2024, 0,5 год.

19) Додаткові пояснення у справі (щодо реалізації права відповідача на притримання зерна): 03.07.2024, 1 год.

20) Підготовка та участь у судовому засіданні: 03.07.2024, 1,5 год.

21) Підготовка та подача до суду додаткових пояснень (щодо проставлення печатки на спірній Додатковій угоді №1 до Договору зберігання зерна): 26.08.2024, 2,5 год.

22) Підготовка та підписання акту наданих послуг за Додатковою угодою №2 до Договору про надання правничої допомоги №2022/3 від 05.12.2022: 29.08.2024, 1 год.

Стосовно заявлення позивачем витрат по підготовці заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (включаючи підготовку та підписання акту наданих послуг за Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №2 до Договору про надання правничої допомоги №2022/3 від 05.12.2022), слід зазначити наступне.

Сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, судом відмовляється у задоволенні заяви позивача в частині покладення на відповідача витрат по підготовці заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (включаючи підготовку та підписання акту наданих послуг за Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №2 до Договору про надання правничої допомоги №2022/3 від 05.12.2022).

Щодо іншої частини витрат, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Колегія суддів зазначає стосовно таких послуг, як ознайомлення з наявними документами, консультація клієнта, укладення договору про надання правничої допомоги, аналіз актуальної судової практики щодо повернення зерна зі зберігання, збір доказів по справі, то вони поглинаються такою послугою як підготовка позовної заяви.

Так само послуги по ознайомленню із зустрічною позовною заявою, обговоренню з клієнтом обставин і вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, консультування клієнта, поглинаються такою послугою як підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву.

Крім цього, обсяг технічної роботи, зазначеної позивачем в актах надання послуг (щодо друку документів та їх направлення), не потребує спеціальних знань в галузі права та може бути виконаний не адвокатом, а іншим працівником.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150 000 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Так, враховуючи обставини даної справи, її складність, ціну позову, предмет та підстави позовних вимог, слід зазначити, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Отже, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд вірно вказав, що розумним та співмірним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є 40 000,00 грн.

Стосовно доводів апелянта (позивача у справі) про те, що визначений ним у заяві розмір витрат в сумі 150 000 грн. є співмірним зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, ціною позову, колегія суддів зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати позивача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність позивачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання позивачу адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Відтак, у суду першої інстанції були наявні підстави для часткового задоволення заяви позивача.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Стосовно судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що оскільки його не було оплачено скаржником з огляду на відсутність підстав для сплати за подання апеляційної скарги на додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, відповідно розподіл судового збору апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БВК Агро" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/6410/23 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 04.02.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко