Ухвала

від 04.02.2025 по справі 918/959/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"04" лютого 2025 р. Справа № 918/959/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г.

суддя Олексюк Г.Є.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК "ЛОТОС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК "ЛОТОС"

до Комунального закладу "Рівненський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради

про стягнення 217275,68 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.12.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ВТК "ЛОТОС" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на його користь 209256,19 грн заборгованості, 5886,80 грн інфляційних втрат, 2132,69 грн 3% річних. Судові витрати також просить стягнути з відповідача.

Одночасно з поданням апеляційної скарги апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення вказаного процесуального строку, апелянт зазначав, що 13.12.2024 розгляд даної справи відбувся без його участі, про винесене рішення позивач та його представник ніяким чином проінформований не був.

Вказував, що про його наявність дізнався з телефонного дзвінка секретаря 06.01.2025, після чого представником позивача було надіслано клопотання до суду першої інстанції про видачу примірника рішення та отримано його ним 13.01.2025.

Враховуючи вищевикладені обставини, вважав, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і просив апеляційний суд його поновити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ВТК "ЛОТОС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2024 залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, постановляючи вказану ухвалу суд визнав неповажними обставини, викладені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

29.01.2025 на адресу суду апеляційної інстанції апелянт надіслав нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказує ті ж причини його поновлення, які були зазначені у первісному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, зазначає, що на електронну пошту чи в електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" позивач та його представник оскаржуване рішення не отримував.

Вказує, що відповідно до наказу №01-12/24 від 11.12.2024, директору ТОВ "ВТК "Лотос" - Коробейніковій Л.В. було надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за хворим батьком з 12.12.2024 по 11.01.2025, який 01.01.2025 помер. На час її відпустки був призначений в.о. директора - Коробейніков М.В., на якого покладено відповідні службові обов`язки. Дані обставини підтверджуються наданими копіями вищевказаного наказу та свідоцтва про смерть.

ТОВ "ВТК "Лотос" зауважує, що у зв`язку з хакерською атакою, що відбулась 19.12.2024, позивач та його представник - адвокат Дупак В.Г. жодним чином не могли увійти до електронного кабінету ЄСІКС та авторизуватись за допомогою електронного ключа. Відтак не мали змоги ознайомитись з рішенням суду та підготуватись до захисту в суді апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в строк, передбачений ГПК України.

Апелянт також повідомляє про обмеження доступу до електронного кабінету ЄСІКС у зв`язку із відключенням електроенергії.

Зважаючи на вказані обставини вважає, що позивач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також повторне подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт вісім частини першої цієї статті).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частинами 1,2 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Проаналізувавши зміст повторно поданого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вказує, що в ньому фактично вказані ті самі доводи, котрі визнанні судом неповажними в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025.

Окрім того, судом встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 13.12.2024 (повний текст складено 13.12.2024), тому останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження, є 02.01.2025.

Як вбачається з відомостей комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 13.12.2024 (повний текст складено 13.12.2024) та направлено до електронних кабінетів учасників справи, зокрема ТОВ "ВТК "Лотос" та його представнику - адвокату Дупаку В.Г. Текст повного судового рішення було доставлено до електронних кабінетів останніх 13.12.2024 о 17:21 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз.2 ч.6 цієї ж статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на вказане, днем вручення оскаржуваного рішення апелянту та його представнику є 14.12.2024. А тому, з врахуванням приписів ч.2 ст.256 ПК України, 20-денний строк для подачі апеляційної скарги закінчився 03.01.2025.

Колегія суддів зазначає, що представник апелянта повторно обґрунтовуючи неможливість подання апеляційної скарги у 10-денний строк, який визначений ГПК України, вказує про неотримання оскаржуваного рішення ні електронною поштою, ні в електронний кабінет.

Апеляційний суд вказує, що згідно з ч.6 ст. 6 ГПК України, зокрема адвокати та інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС, що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС, що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відтак, направлення Господарським судом Рівненської області оскаржуваного рішення в електронні кабінети апелянту та його представнику є належним доказом його надіслання.

З огляду на вказане, апеляційний суд дійшов висновку, що надісланий та доставлений повний текст судового рішення від 13.12.2024 в електронні кабінети ТОВ "ВТК "Лотос" та його представнику - адвокату Дупаку В.Г підтверджує його отримання, згідно ст.242 ГПК України, останніми.

Тому, доводи щодо неотримання рішення суду першої інстанції від 13.12.2024 спростовуються вищевикладеним.

Щодо посилання апелянта на перебування директора ТОВ "ВТК "Лотос" - Коробейнікової Л.В. у відпустці з 12.12.2024 по 11.01.2025 та на смерть її близького родича, колегія суддів вказує, що вказані обставини не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з поважністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з наказу №01-12/24 від 11.12.2024, на час відпустки директора товариства (Коробейнікової Л.В.), т.в.о. директора ТОВ "ВТК "Лотос", на якого було покладено відповідні службові обов`язки, був Коробейніков М.В. А тому, дана обставина не свідчить про неможливість останнього подати апеляційну скаргу у визначені ГПК України строки.

Окрім того, адвокат Дупак В.Г., з яким ТОВ "ВТК "Лотос" укладено договір - доручення №01/10 про надання правової допомоги (долучений до позовної заяви) також міг реалізувати надані йому процесуальні права шляхом подання апеляційної скарги у 20-денний строк з дня його отримання.

Щодо доводів апелянта про відключення електроенергії, колегія суддів зазначає, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24.02.2022 і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку. (Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №559/2655/23)

Твердження апелянта про неможливість авторизуватись за допомогою електронного ключа у підсистемі ЄСІКС через хакерську атаку в Україні, що відбулась 19.12.2024, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки жодних доказів неможливості подання апеляційної скарги через таку атаку апеляційному суду не надано, що, в свою чергу, не свідчить на позбавлення можливості апелянта направити апеляційну скаргу на адресу суду засобами поштового зв`язку.

Апеляційний суд також зазначає, що згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Тому, апелянт, як зацікавлена особа, не був позбавлений права та можливості ознайомитись, із оскаржуваним рішенням у справі №918/959/24 з Єдиного державного реєстру судових рішень (електронний текст оскаржуваної ухвали оприлюднений 16.12.2024). Однак, наданим йому процесуальним правом, апелянт не скористався.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, зазначені у повторному клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не свідчать про повну неможливість подання ним апеляційної скарги на оскаржуване рішення у строки, визначені ст.256 ГПК України

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд визнає підстави, які наведені у повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, а тому відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Згідно з ст. 2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Необґрунтоване поновлення строку на апеляційне оскарження порушує права іншої сторони, його сподівання на забезпечення належного здійснення правосуддя.

Як зазначено вище, статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відтак, вказаною статтею не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відтак, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТК "ЛОТОС" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2024 у справі №918/959/24.

Керуючись ст. 260, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК"ЛОТОС" на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.12.2024 у справі №918/959/24.

2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до ст. 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.