Постанова

від 28.01.2025 по справі 922/2545/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2545/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Підлипенський Д.В.

відповідача Мироненко С.С.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (вх. №3127Х/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24 (повний текст якого складено та підписано 09.12.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, Україна, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок, 44, ідентифікаційний код особи 42795490)

до Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Правди, будинок, 10, кімната, 27-Е, ідентифікаційний код особи 32951760)

про стягнення пені та штрафу

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24 задоволено заяву ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (вх. 29035 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, Україна, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок, 44, ідентифікаційний код особи 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Правди, будинок, 10, кімната, 27-Е, ідентифікаційний код особи 32951760) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ», яке просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2454/24, заяву ТОВ «БМУ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення. Крім того просить, у разі якщо апеляційний суд прийде до висновку про наявність підстав для стягнення витрат відповідача на правничу допомогу зменшити розмір таких витрат на 99,9%.

В обґрунтування вимоги про скасування додаткового рішення, апелянт зазначив, що відзив на позовну заяву ТОВ «БМУ «Енергоюжспецстрой» містить інформацію про те, що відповідач очікує на понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, однак розрахунок таких витрат відповідачем не надано, хоча на дату надання відзиву, договір № 23/1 про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23.05.2024 вже було укладено. Натомість зазначений договір надано лише із заявою про ухвалення додаткового рішення. Крім того, апелянт зазначає, що договір № 23/1 про наданняправової допомоги (юридичнихпослуг) від 23.05.2024 не містить істотної умови ціни послуг. Міститься лише відсилочна домовленість в п. 4.2 про те, що розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору. Відповідний додаток до договору, яким визначається вартість послуг адвоката у справі № 922/2545/24 в матеріалах справи відсутня. Відтак, на думку апелянта, матеріали справи не містять доказів досягнення домовленості між відповідачем та його представником щодо вартості послуг адвоката за названим договором, а тому він мав розглядатись судом першої інстанції як безоплатний. Також апелянт зазначає, що до закінчення судових дебатів стороною відповідача не подано заяву про надання доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу та не наведено обставин, які перешкоджають поданню такої заяви в ході судового розгляду. З урахуванням наведеного, апелянт вважає, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення подана поза строками, встановленими сч. 8 ст. 129 ГПК України, що зумовлює залишення її без розгляду. Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 236, 237 ГПК України, не розглянуто клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат, які покладаються на позивача. Також апелянт зазначив про те, що витрати на правничу допомогу у цій справі є надмірними з огляду на незначну складність справи та загальну тривалість судових засідань.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (вх. №3127Х/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24. Призначено справу до розгляду на 28.01.2025.

Відповідач 08.01.2025, тобто в межах установленого законом строку, через систему Електронний суд надіслав до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без змін додаткове рішення у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 28.01.2025 з`явились представники сторін та надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційні скарзі та відзиві на них доводи сторін, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідачем було повідомлено про орієнтовний розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

18.11.2025, тобто в межах встановленого законом п`ятиденного строку після прийняття господарським судом рішення від 11.11.2024 (з урахуванням вихідних днів), відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просив стягнути з позивача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., чим спростовуються доводи апелянта про подання відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення поза встановленими ч. 8 ст. 129 ГПК України строками.

На підтвердження надання адвокатських послуг, заявником надано копію договору № 23/1 від 23.05.2024 та копію акту наданих послуг від 16.09.2024 на суму 20000.00 грн.

Надані документи були досліджені судом першої інстанції та визнані належними доказами понесених позивачем витрат на правничу допомогу, з урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2454/24, заяву ТОВ «БМУ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення. Крім того просить, у разі якщо апеляційний суд прийде до висновку про наявність підстав для стягнення витрат відповідача на правничу допомогу зменшити розмір таких витрат на 99,9%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Як свідчать матеріали справи, 23 травня 2025 року між адвокатом Мироненко С.С. та ТОВ БМУ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» укладено договір про надання правової допомоги (юридичних послуг № 23/1).

Відповідно до п.1.1 Договору, адвокат приймає доручення від клієнта здійснити у встановлені строки на умовах визначених договором про надання правової допомоги у всіх справах, судах будь-якої інстанції, територіальності та юрисдикції, а також в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності та підпорядкування з метою досягнення бажаного правового результату Клієнта.

Згідно із п. 1.2. Договору подальші доручення на вчинення юридичних дій в інтересах клієнта оформляються додатковою угодою.

16 вересня 2024 року між сторонами підписано акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 23/1 від 23.05.2024 року відповідно до якого ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ "ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ" прийняло наступний обсяг послуг: складання відзиву на позовну заяву в господарському процесі у справі № 922/2545/24 (Господарський суд Харківської області), що включає в себе, ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання правової позиції позивача, складання відзиву на позовну заяву із нормативним обґрунтуванням та викладом фактичних обставин 12000 грн; Складання заперечення на відповідь на відзив (в порядку ст. 167 ГПК України) в господарському процесі у справі № 922/2545/24 (Господарський суд Харківської області), що включає в себе, аналіз відповіді на відзив, складання заперечення на відповідь на відзив 8000 грн. Загальна вартість наданих послуг 20000 грн.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Колегія суддів зазначає, що факт надання послуг, наведених у акті наданих послуг, виконаних адвокатом при розгляді даної справи в суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи.

Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (зокрема - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано клопотання про зменшення розміру судових витрат до суду першої інстанції, чим спростовуються доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання позивача про зменшення судових витрат, оскільки такого клопотання не було.

При цьому зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи складність справи, зважаючи на критерії розумності, співмірності та реальності понесених стороною витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не є співмірною вищенаведеним критеріям, у зв`язку з чим підлягає зменшенню.

При цьому, колегія суддів частково погоджується із доводом позивача в апеляційній скарзі про те, що на його думку, при визначенні гонорару за подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив слід керуватися рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2021 № 13/1/7, які обчислюються на рівні 25% мінімальної заробітної платина день оплати (з 01.04.2024 складає 8000 грн), тобто 2000 грн/год.

Так, зважаючи на відсутність погодженої між відповідачем та його представником вартості послуг (відсутня як погодинна, так і погоджена стандартна ставка), колегія суддів зазначає, що складення відзивуна позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив загалом, враховуючи їх зміст та принцип розумності, може зайняти не більше 5 годин, а тому їх вартість не може перевищувати 10 000,00 грн.

Отже, з урахуванням матеріалів справи, а також наведених вище норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів зазначає, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає зміні із викладенням його резолютивної частини в наступній редакції: «Заяву ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (вх. 29035 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, Україна, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок, 44, ідентифікаційний код особи 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Правди, будинок, 10, кімната, 27-Е, ідентифікаційний код особи 32951760) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В решті вимог заяви ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» - відмовити.»

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (вх. №3127Х/1) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24 задовольнити частково.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2024 у справі № 922/2545/24 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Заяву ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (вх. 29035 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, Україна, місто Київ, проспект Гузара Любомира, будинок, 44, ідентифікаційний код особи 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» (61022, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Правди, будинок, 10, кімната, 27-Е, ідентифікаційний код особи 32951760) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В решті вимог заяви ТОВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ «ЕНЕРГОЮЖСПЕЦСТРОЙ» - відмовити.».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.02.2025

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко