Постанова

від 30.01.2025 по справі 904/1891/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2025 м. Дніпро Справа № 904/1891/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Чередка А.Є., Іванова О.Г., секретар судового засідання Саланжій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 у справі (суддя Крижний О.М.), повний текст рішення складено 09.09.2024

за позовом ОСОБА_1 , м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиниринг», м. Нікополь Дніпропетровської області

про визнання недійсними рішення загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

29.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «Укрбудінжиниринг», оформленого протоколом позачергових загальних зборів від 28.03.2024 № 2803.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю рішення загальних зборів нормам діючого законодавства та порядку визначеному установчими документами в частині дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів, що позбавило позивача, як учасника товариства, можливості брати участь у загальних зборах та запропонувати більш ефективні управлінські рішення, які відповідають інтересам товариства.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить: скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі; ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована не з`ясуванням судом всіх обставин, які мали значення для справи, неправильної оцінки наданим доказам, що призвело до визнання обставин справи встановленими без належної перевірки. На думку скаржника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, суд неправильно застосував норми матеріального права, особливо при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів.

Основні доводи апелянта зводяться до наступного:

- суд неправильно застосував норми Статуту товариства, які визначають права учасників та порядок скликання зборів;

- позивач вважає, що загальні збори, на яких було прийнято оспорюване рішення, не проводились належним чином, і він був позбавлений можливості взяти в них участь. Крім того, він вказує на приховування відповідачем важливих доказів щодо фактичного проведення зборів, рішення яких, насправді, не мали юридичної сили, оскільки збори не проводилися в зазначеному місці, і ці обставини стали відомі позивачу лише після отримання нових доказів в іншій судовій справі;

- суд зосередився лише на даті направлення повідомлення, не з`ясувавши при цьому підстави для скликання зборів, хто ініціював їх проведення та чому не було надано інформації про порядок денний і документи, що мали б супроводжувати повідомлення;

- суд не з`ясував: чи було дотримано строків для проведення зборів згідно з вимогами закону, причини та підстави скликання загальних зборів товариства, не дослідив фінансові документи (баланс, фінансовий звіт товариства), що могло б підтвердити підстави для проведення зборів та здійснення перевірки зниження чистих активів товариства більше ніж на 50%, що було підставою для скликання зборів. Судом не було враховане клопотання позивача щодо витребування цих документів, що могло б вплинути на вирішення справи;

- суд не дослідив наявність конфлікту інтересів у виконавчого органу товариства, директора ОСОБА_2 , який одноособово прийняв рішення щодо збільшення статутного капіталу товариства. Апелянт вказує, що директор діяв у своїх інтересах, оскільки він є одним із кредиторів товариства і таким чином створював умови для власного збільшення частки в товаристві без внесення додаткових грошових внесків, що порушило баланс прав, оскільки інший учасник не мав рівного доступу до інформації і можливості впливати на управління товариством;

- суд не взяв до уваги обставини воєнного стану, зокрема артилерійські обстріли міста Нікополь та реальну загрозу для життя через обстріли в місці проведення зборів, що ставить під сумнів правомірність проведення зборів в такому небезпечному місці без забезпечення участі через безпечні засоби та ускладнило безпечний доступ до документів і проведення зборів. Суд неправильно оцінював час повітряної тривоги, що могло завадити позивачу взяти участь у зборах, що створило додаткові труднощі для позивача;

- суд першої інстанції помилково вважав, що загальні збори відбулися 28.03.2024, хоча офіс був зачинений і поставлений під сигналізацію до 11:10, що виключало можливість проведення зборів;

- суд не надав належної оцінки показам свідка, оскільки відмовив у його виклику без достатньо обґрунтованих підстав. Суд вказав, що обставини можна встановити за допомогою інших доказів, але не врахував, що деякі з цих обставин можуть бути підтверджені лише через покази свідків та фінансові звіти, що мають суттєве значення для справи;

- суд не виніс ухвали стосовно заяви про виклик свідка в належному порядку. За процесуальним законом такі клопотання повинні розглядатися до ухвалення рішення по суті, що позбавило позивача права на апеляційне оскарження цієї ухвали окремо від рішення;

- суд допустив порушення процесуальних норм, надавши відповідачу можливість виступити з вступним словом без подання відзиву, що суперечить вимогам статей ГПК України;

- суд не звернув увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» протокол загальних зборів повинен бути нотаріально посвідчений, якщо питання порядку денного включають зміни, які потребують реєстрації в Єдиному державному реєстрі (наприклад, ліквідація товариства або зміна статутного капіталу). Це не було зроблено, що є порушенням законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено нотаріальне посвідчення підписів на протоколах загальних зборів, цього також не було виконано, що порушує форму і порядок оформлення документа;

- судом також не враховано, що Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вимагає специфічного кворуму для розгляду питань, пов`язаних з ліквідацією товариства (3/4 голосів учасників товариства). Враховуючи, що кворум не був досягнутий, питання ліквідації товариства мало бути зняте з розгляду порядку денного, а збори відкладені або перенесені;

- скаржник вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував правові позиції Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, що стосуються можливості визнання рішень загальних зборів недійсними через порушення процедури. Порушення формальностей, таких як відсутність належного кворуму, можуть бути підставою для визнання рішень недійсними.

3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та її узагальнені доводи.

Відповідач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне:

- відповідач звертає увагу суду на те, що ні Статут Товариства, а ні Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (ч. 5 ст. 32 Закону) не вимагають зазначення підстав для скликання загальних зборів, лише дата, час, місце та порядок денний, що і було виконано;

- відповідач наголошує на тому, що повідомлення про збори було надіслано у відповідності до вимог Статуту Товариства за 15 днів до їх проведення;

- відповідач спростовує твердження про те, що збори не проводились, вказуючи на наявність документів, які підтверджують факт проведення зборів у зазначений час;

- щодо безпечних умов для проведення зборів, відповідач пояснює, що загальні збори проводились за місцезнаходженням Товариства, і проведення зборів в іншому місці або в режимі відео-конференції не передбачено законодавством, зокрема для ТОВ;

- щодо доступу позивача до ознайомлення з документами, відповідач стверджує, що документи для ознайомлення були доступні в робочий час за адресою Товариства, і позивач не звертався для ознайомлення з ними;

- відповідач вказує, що нотаріальне посвідчення підписів на протоколі зборів не є необхідним, оскільки такі протоколи не подавалися на державну реєстрацію;

- відповідач не погоджується з вимогами позивача щодо виклику свідків та витребування фінансового звіту, зазначаючи, що ці документи не мають відношення до справи.

Відповідач заявляє, що на даний час рішення зборів від 28.03.2024 не виконане та вичерпало свою дію. У зв`язку з цим не зрозуміло в чому полягає порушення прав позивача.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.10.2016 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиниринг», одним із засновників (учасників) якого є ОСОБА_1 , з розміром частки у статутному капіталі 980,00 грн.

Також, засновником (учасником) Товариства є ОСОБА_3 з розміром частки 1020,00 грн.

28.03.2024 відбулися позачергові загальні збори ТОВ «Укрбудінжиниринг», рішення за результатом яких оформлені протоколом № 2803 від 28.03.2024. Загальні збори учасників скликані директором товариства.

Відповідно до протоколу у зборах брав участь учасник Товариства ОСОБА_3 , яка є власником частки в розмірі 51% у статутному капіталі і має 51 голос від загальної кількості голосів товариства, в особі ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, виданої 10 нотаріальною конторою Турецької Республіки та посвідченої нотаріусом Фетхіє ОСОБА_5 07.02.2024 та апостильованою за № 15220 від 08.02.2024;

Належним чином повідомлений про дату, місце та порядок денний зборів, учасник Товариства - ОСОБА_1 , який є власником 49% у статутному капіталі товариства і має 49 голосів від загальної кількості голосів товариства, участі у зборах не брав.

Всього на засіданні присутні учасники, що володіють разом 51% загальної кількості голосів. Збори учасників із заявленим порядком денним вважаються повноважними, прийняті рішення є легітимними та підлягають безумовному виконанню.

Запрошені особи: економіст Товариства ОСОБА_6 .

Збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів.

2. Визначення заходів, спрямованих на покращення фінансового стану товариства

2.1. Варіант 1: Про зменшення статутного капіталу товариства;

2.2. Варіант 2:

- про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладень учасників та/або третіх осіб та умов їх внесків;

- встановлення розміру додаткових внесків учасників та/або третіх осіб;

- визначення запланованого розміру статутного капіталу товариства;

- встановлення строку для внесення додаткових вкладів учасниками та/або третіми особами;

- встановлення обов`язку виконавчого органу товариства скликати загальні збори учасників товариства для затвердження результатів внесення додаткових вкладів у статутний капітал товариства;

2.3. Варіант 3: Про ліквідацію товариства.

З першого питання вирішили: Головою зборів обрати ОСОБА_2 , секретарем зборів ОСОБА_6 .

З другого питання вирішили:

2.1. Щодо запропонованого Варіанту 1: Зменшення наявного статутного капіталу, що складає 2 тис. грн, як варіант покращення фінансового стану ТОВ, зумовлений ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відхилити як неефективний.

2.2. Щодо запропонованого Варіанту 3: вирішили питання ліквідації товариства відхилити. Повернутися до розгляду цього питання лише після вичерпання будь-яких інших заходів, спрямованих на покращення фінансового стану товариства.

2.3. Щодо запропонованого варіанту 2: вирішили вжити негайних заходів, спрямованих на покращення фінансового стану товариства, у тому числі:

1) збільшити статутний капітал на загальну суму 2000000,00 грн за рахунок додаткових вкладів учасників чи третіх осіб. Визначити запланований в результаті збільшення розмір статутного капіталу товариства у сумі 2002000,00 грн;

2) учасники Товариства мають переважне право на внесення додаткових вкладів до статутного капіталу протягом встановленого цими зборами строку;

3) розмір додаткових внесків кожного з учасників визначити пропорційно його частці у статутному капіталі, а саме: додатковий внесок ОСОБА_3 1020000,00 грн, додатковий внесок ОСОБА_1 980000,00 грн;

4) визначити, що додаткові внески вносяться учасниками в безготівковій формі на рахунок Товариства в установі банку АТ Ощадбанк;

5) кінцевий строк для внесення додаткових внесків учасників встановити до 30 квітня 2024 року;

6) невнесення до 30.04.2024 додаткового вкладу учасниками, отримання письмової відмови від внесення додаткового внеску або не отримання товариством письмової відмови від внесення вважати відмовою учасника від свого переважного права на внесення додаткового внеску;

7) за наявності факту відмови учасників від додаткового внеску визначеного цим рішенням загальних зборів до статутного капіталу товариства, звернутися до третіх осіб, а саме кредиторів товариства із пропозицією здійснити додаткові вклади до статутного капіталу ТОВ, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та третьою особою;

8) визначити кінцевий строк для внесення додаткових вкладів третіх осіб 30.06.2024. Конкретний розмір додаткового внеску третьої особи до статутного капіталу, порядок та строк його внесення (з урахуванням визначеного кінцевого строку) встановити шляхом укладення відповідного договору, передбаченого ч. 9 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;

9) зобов`язати директора товариства після закінчення строку для внесення учасниками або третіми особами додаткових внесків негайно скликати загальні збори учасників з метою затвердження результатів внесення державної реєстрації змін у Єдиному державному реєстрі.

Позивач стверджує, що з 2024 року перебуває за межами України і звідти надав довіреність батькові ОСОБА_7 для представництва його інтересів у ТОВ «Укрбудінжиниринг». У квітні 2024 року йому надійшли два поштових відправлення: перше - повідомлення про проведення загальних зборів ТОВ «Укрбудінжиниринг», надіслане з порушенням строків, друге - протокол зборів, на яких позивач не міг бути присутнім. Протокол містить низку порушень, зокрема підписання документу директором, який сам себе обрав головою зборів, та відсутність підстав для скликання саме позачергових зборів.

Позивач вважає, що проведення зборів у такий спосіб позбавило його можливості брати участь у прийнятті важливих рішень для Товариства. Зокрема, йдеться про відсутність належних умов для ознайомлення з матеріалами зборів та відсутність інструментів для участі у зборах осіб, які перебувають за кордоном (наприклад, відеоконференція).

Позивач також звертає увагу на неправомірне визначення терміну для внесення додаткових внесків, що позбавляє його переважного права, а також на порушення при ухваленні рішення щодо збільшення статутного капіталу Товариства без економічного та правового обґрунтування.

Виходячи з цих порушень, позивач просить суд визнати недійсним протокол позачергових загальних зборів ТОВ «Укрбудінжиниринг» від 28.03.2024, оскільки збори були проведені з порушенням законодавства та статуту товариства.

Відповідач стверджує, що позивач не надав належного правового обґрунтування порушення порядку скликання загальних зборів товариства. Зокрема, він заперечує, що збори мали бути проведені лише після обов`язкових чергових зборів товариства, зазначаючи, що такі вимоги не передбачені ані Статутом товариства, ані чинним законодавством. Відповідно до Статуту товариства, ініціатива щодо скликання загальних зборів належить виконавчому органу - директору Товариства, і такі збори можуть бути скликані в будь-який час для вирішення питань поточної діяльності товариства. Також, на думку відповідача, законодавством та Статутом не передбачено обов`язку зазначати підстави для скликання зборів у повідомленні.

Відповідач заперечує звинувачення щодо неналежного повідомлення позивача, вказуючи, що повідомлення містило всі необхідні реквізити, передбачені законодавством. Зокрема, він вважає, що для скликання зборів не було необхідно забезпечувати позивача альтернативними способами зв`язку чи проводити збори в режимі відеоконференції, оскільки Статут цього не вимагає, а від позивача не надходило пропозицій провести збори в іншому форматі. Місце проведення зборів, процедури проведення зборів та прийняття рішень були здійснені згідно з вимогами Статуту Товариства та норм чинного законодавства.

Відповідач також стверджує, що родинні відносини між позивачем та його представником не є підставою для визнання зборів недійсними, оскільки чинне законодавство не забороняє такого роду взаємин.

Відповідач наголошує, що питання, що обговорювались на зборах, не вимагали одностайного рішення всіх учасників товариства, а рішення мали бути прийняті більшістю голосів, що і було зроблено. Тому він вважає твердження позивача щодо неправомочності прийняття рішень необґрунтованими.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин проведення загальних зборів, обставин скликання загальних зборів, порядку та строків повідомлення учасників про проведення загальних зборів, наявність/відсутність підстав для визнання рішень недійсними.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств з обмеженою відповідальністю.

Частиною 2 ст. 87 ЦК України та ч.ч. 1, 2 ст. 82 ГК України унормовано, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 88 ЦК України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

За змістом ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначаються установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача визначається його Статутом.

Місцевий господарський суд правомірно керувався нормами Цивільного та Господарського кодексів, аналізуючи відповідність дій органів товариства Статуту та чинному законодавству.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 116 ЦК України учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

В свою чергу, згідно ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 2.3. Статуту ТОВ «Укрбудінжиниринг» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному цим Статутом, внутрішніми документами товариства та чинним законодавством; вносити пропозиції на розгляд вищого та інших органів; брати участь у розподіл прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди), пропорційну їх часткам у статутному (складеному) капіталі; вийти з товариства у встановленому порядку; одержувати інформацію про діяльність товариства, у порядку, встановленому законодавством та цим Статутом; здійснити відчуження частки у статутному (складеному) капіталі товариства у порядку, встановленому законом та цим Статутом; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати також інші права, передбачені законодавством, цим Статутом та внутрішніми документами товариства.

Згідно з п. 7.1.1. Статуту збори учасників є найвищим органом товариства.

Висновки суду першої інстанції базуються на аналізі процедури скликання загальних зборів учасників товариства, а також на фактах, які стосуються своєчасності та належності повідомлення позивача про проведення зборів.

Згідно з матеріалами справи, суд встановив, що 13.03.2024 відповідачем було направлено позивачу повідомлення про проведення загальних зборів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі (Мартинова 32, м. Нікополь Дніпропетровської області, 53200). Повідомлення було направлене на адресу учасника товариства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Укрбудінжиниринг» в графі: перелік засновників. Доказів того, що позивачем було змінено місце реєстрації чи місце проживання, яке було зазначено у наведених вище документах та повідомлення відповідача про таку зміну матеріали справи не містять.

Відповідно до Статуту товариства, таке повідомлення повинно надсилатися не пізніше ніж за 10 днів до зборів (п. 7.1.12. Статуту), і в даному випадку воно було надіслано у відповідний термін (13.03.2024) з повідомленням про дату зборів (28.03.2024). Однак, лист був отриманий особисто позивачем тільки 12.04.2024, тобто після проведення зборів, що поставило під сумнів своєчасність повідомлення. В той же час, відповідно до наявного у справі трекінгу із сайту Укрпошта, вбачається, що 19.03.2024 відправлення не вручене під час доставки: інші причини.

З викладеного слідує, що позивач мав можливість отримати вказаний лист 19.03.2024, якби перебував за місцем реєстрації, або ж організував належне отримання кореспонденції іншими особами.

Врахувавши конкретні обставини справи, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що направлення повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства на адресу, що відповідає місцю проживання учасника такого товариства згідно інформації, наданої останнім та зазначеної в Статуті, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом - учасником товариства перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Позивач не заперечує того, що йому було направлено повідомлення про скликання загальних зборів за місцем його реєстрації. Однак, зауважує, що відповідачу було достеменно відомо про перебування його за кордоном, а тому відповідач розумів, що позивач вчасно не отримає повідомлення про скликання спірних зборів. Однак місцевий господарський суд правильно зауважив, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач був обізнаний про зміну місцеперебування позивача. Зворотного не доведено позивачем і в суді апеляційної інстанції.

Суд правильно зазначив, що відповідач не був обізнаний про це, оскільки позивач не надав відповідних доказів, що могло б зобов`язати відповідача використовувати інші способи повідомлення, наприклад, через месенджери або електронну пошту.

Суд також правильно звернувся до постанови Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, яка вказує, що неповідомлення учасника товариства не є самостійною підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

У цьому конкретному випадку, оскільки повідомлення було направлене вчасно і на правильну адресу, а позивач мав можливість організувати отримання листа або ж оновити свою реєстраційну інформацію, суд дійшов правильного висновку про те, що вимога щодо своєчасного повідомлення була виконана належним чином.

Отже, у даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога щодо своєчасного повідомлення позивача про скликання загальних зборів була виконана відповідачем належним чином, оскільки виконання обов`язку по повідомленню про збори за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, є належним виконанням вимог щодо повідомлення. Відсутність доказів зміни місця проживання позивача і невиконання ним зобов`язання щодо своєчасного інформування відповідача про свої зміни місця проживання підтверджує, що рішення суду є обґрунтованим.

Враховуючи норми ст. 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).

Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 907/167/17).

У даній справі, суд констатував, що відповідач дотримався належного порядку скликання зборів відповідно до встановлених вимог, і порушень цього порядку не було виявлено.

Разом з тим, позивач звертається у тому числі до обставини загрози артобстрілу, яка була оголошена під час проведення зборів. Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що це може бути важливою обставиною, якщо позивач не зміг брати участь через небезпеку, однак у матеріалах справи відсутні докази, що позивач саме через це не взяв участь у зборах, що свідчить про відсутність порушення прав позивача у цьому аспекті.

Зауваження позивача щодо типу зборів (чергові чи позачергові) і питання обрання голови та секретаря не є підставою для визнання рішень зборів недійсними. Суд вірно зазначив, що ці обставини не порушують норм законодавства і не можуть впливати на дійсність рішень.

Суд правильно надав оцінку обставинам справи, дотримуючись вимог законодавства щодо порядку скликання загальних зборів, і вірно встановив, що жодне з порушень, вказаних позивачем, не є підставою для визнання рішень зборів недійсними.

Надаючи оцінку твердженням позивача щодо відсутності економічного та правового обґрунтування розміру додаткових внесків, місцевий господарський суд правильно зазначив, що відсутність обґрунтування розміру додаткових внесків не є підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним. Законодавство не передбачає обов`язкового надання економічного та правового обґрунтування в такому форматі, особливо коли учасники товариства мають можливість обговорити це питання на загальних зборах. Позивач мав можливість висловити свою точку зору з цього питання під час зборів, що забезпечує рівність та право на участь у прийнятті рішень.

Доводи апелянта щодо не дослідження місцевим господарським судом фінансових документів (баланс, фінансовий звіт товариства), які могли б підтвердити підстави для проведення зборів та здійснення перевірки зниження чистих активів товариства більше ніж на 50%, що було підставою для скликання зборів, неврахування судом клопотання позивача щодо витребування цих документів, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про господарські товариства», учасники мають право збільшувати статутний капітал за рахунок додаткових вкладів, що підтверджується рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів Товариства містить важливі фінансові заходи, спрямовані на покращення фінансового стану товариства, зокрема через збільшення статутного капіталу шляхом додаткових вкладів учасників або третіх осіб. Згідно з цим рішенням, передбачені чіткі кроки щодо порядку внесення додаткових вкладів, визначення строків та умов для учасників та третіх осіб.

При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що запропонований на порядок денний варіант 1: «зменшення наявного статутного капіталу, що складає 2 тис. грн, як варіант покращення фінансового стану ТОВ, зумовлений ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відхилено, як неефективний».

У рішенні, зокрема, зазначено, що товариство має намір збільшити статутний капітал на 2 000 000 грн.

За логікою, таке рішення повинно бути прийнято на основі реального фінансового стану товариства, зокрема підтвердження того, що це збільшення капіталу є доцільним і відповідає інтересам товариства. Важливо, щоб учасники мали доступ до фінансових звітів, які підтверджують необхідність збільшення капіталу, а також для дотримання вимог щодо забезпечення прозорості і добросовісності проведення процедури, проте позивач у даній справі не надав доказів відмови йому в ознайомленні, як учаснику Товариства, з фінансовими документами цього товариства.

Зобов`язання директора Товариства негайно скликати загальні збори після закінчення строків для внесення вкладів і затвердити результати є важливим механізмом контролю за виконанням рішення. Для забезпечення належного виконання цього обов`язку директор повинен чітко дотримуватись процедурних вимог щодо повідомлення учасників, а також подати до зборів всі необхідні документи, зокрема фінансові звіти та підтвердження внесення вкладів. Проте, важливо зазначити, що на даний час, рішення зборів лишилося не виконаним та вичерпало свою дію, з підстав не внесення вкладів учасниками Товариства та третіми особами (кредиторами), адже рішенням були встановлені чіткі строки для внесення додаткових вкладів (до 30 квітня 2024 року для учасників та до 30 червня 2024 року для третіх осіб).

Доводи апелянта щодо особистої зацікавленості директора та конфлікт інтересів, колегія суддів відхиляє, адже, як встановлено судом першої інстанції, надані позивачем доводи про можливий конфлікт інтересів директора не були підкріплені достатніми доказами. Суд має оцінювати лише ті обставини, які підтверджуються належними доказами, а не припущеннями чи зауваженнями без підтвердження фактів.

Оскільки позивач не надав доказів, що вказують на фактичний конфлікт інтересів, ці твердження не могли бути підставою для скасування рішення зборів.

Відсутність інформації про третіх осіб, які можуть внести додаткові внески, не є підставою для визнання рішення зборів недійсним. Проте позивач мав можливість на зборах отримати відповідні пояснення або запропонувати зміни.

Місцевий господарський суд правильно вказав, що позивач не позбавлений можливості ініціювати нові збори. Це свідчить про те, що навіть якщо якісь питання залишаються невирішеними або виникли сумніви щодо результатів поточних зборів, учасники товариства мають законне право звернутися з клопотанням про проведення нових зборів і внести пропозиції щодо покращення фінансового стану.

Доводи апелянта стосовно того, що збори не могли відбутися 28.03.2024 об 10:45, оскільки офіс був зачинений до 11:10 год, що виключало можливість їх проведення, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач не надав доказів того, що збори не відбулися в обумовлений час. Разом з тим, наявність в матеріалах справи рішення зборів, свідчить про зворотне.

Доводи апелянта стосовно не надання належної оцінки показам свідка і відмову в його виклику без достатніх підстав, колегія суддів також відхиляє, оскільки суд першої інстанції мав право оцінювати необхідність залучення свідка, зважаючи на те, чи можуть обставини справи бути підтверджені іншими доказами. У даному випадку, суд вважав, що обставини справи можна встановити в інший спосіб, з урахуванням наданих сторонами до матеріалів справи доказів, а тому його рішення відповідно до норм процесуального права є обґрунтованим.

Доводи апелянта про не винесення місцевим господарським судом в належному порядку ухвали стосовно заяви позивача про виклик свідка, що позбавило можливості її апеляційного оскарження позивачем, колегія суддів відхиляє, оскільки відмова у виклику свідка була мотивована належним чином і суд вважав, що інші докази були достатніми для вирішення спору без виклику свідка.

Заперечення апелянта щодо надання судом відповідачу можливості виступити з вступним словом без подання відзиву, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач дав відповіді на позов у своїх поясненнях від 17.06.2024, це порушення не призвело до порушення прав позивача.

Доводи апелянта про відсутність доказів нотаріального посвідчення спірного протоколу зборів, колегія суддів відхиляє, оскільки, відповідно до чинного законодавства нотаріальне засвідчення протоколу зборів не є обов`язковим для змін до статутного фонду товариства.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», рішення загальних зборів товариства оформлюється протоколом, який підписують голова зборів та секретар. У разі якщо на зборах були присутні більше ніж одна особа, достатньо підписів присутніх осіб. Нотаріальне засвідчення підписів або самого протоколу не передбачене для цього процесу.

Щодо змін до статутного фонду, вони дійсно є частиною змін до статуту товариства. Для реєстрації таких змін у державному реєстрі юридичних осіб, ст. 25 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вимагає, щоб документи для реєстрації змін були належним чином оформлені. Але знову ж таки, нотаріальне посвідчення для реєстрації змін до статуту або змін до статутного фонду не є обов`язковим, якщо це не вимагається конкретним законодавчим актом.

Ґрунтуючись на принципах оцінки доказів, місцевий господарський суд, з висновком якого погоджується судова колегія ЦАГС, обґрунтовано зазначив, що докази відповідача є більш вірогідними, ніж ті, що були надані позивачем. Суд не приймає докази, які не стосуються предмета справи або отримані з порушенням закону. Оскільки відповідач надав докази належного повідомлення позивача про збори та дотримання процедури їх скликання, суд правильно відмовив у задоволенні позову.

Суд не наділений правом виходити за межі підстав позову, і не може розглядати питання відповідності рішень зборів іншим положенням законодавства без відповідного клопотання позивача. Це гарантує дотримання принципу змагальності в судовому процесі, що є важливим для забезпечення справедливого розгляду справи.

Посилання скаржника на лист АТ «Укрпошта» від 07.10.2024 № 1.10.004.-27726-24, наданий до суду апеляційної інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки скаржником не доведено неможливість подання вказаного доказу в суді першої інстанції.

Дотримуючись вимог Європейського суду з прав людини щодо обґрунтування своїх рішень. Суд не зобов`язаний давати детальні відповіді на кожне твердження, але має викласти мотиви, на яких ґрунтується його рішення. Враховуючи, що суд розглянув усі подані докази і обґрунтував відмову у задоволенні позову на основі цих доказів, рішення є обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, з урахуванням всіх поданих доказів та аргументів обох сторін. Дотримано всіх процесуальних норм та правильною оцінкою доказів в контексті того, що було предметом доказування.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою до суду, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого місцевим господарським судом рішення.

З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд, з підстав, викладених вище, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

7. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються у повному обсязі на позивача по даній справі - ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 275 282 ГПК України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 у справі № 904/1891/24 скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиниринг» (код ЄДРПОУ 40882345) оформленого протоколом позачергових загальних зборів від 28.03.2024 № 2803.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінжиниринг» (53210, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Бориса Мозолевського, 11/А, код ЄДРПОУ 40882345) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн (Три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.02.2025.

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:А.Є. Чередко

О.Г. Іванов