УХВАЛА
04 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/1891/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Крижний О. М.)
від 28.08.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Парусніков Ю. Б., судді - Чередко А. Є., Іванов О. Г.)
від 30.01.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиниринг"
про визнання недійсними рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиниринг", оформленого протоколом позачергових загальних зборів № 2803 від 28.03.2024.
2. Позов обґрунтовано невідповідністю рішення загальних зборів нормам діючого законодавства та порядку визначеному установчими документами в частині дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів, що позбавило позивача, як учасника товариства, можливості брати участь у загальних зборах та запропонувати більш ефективні управлінські рішення, які відповідають інтересам товариства.
3. 28.08.2024 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 (з урахуванням ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 про виправлення описки в резолютивній частині), яким у задоволенні позову відмовив.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що вимога щодо своєчасного повідомлення позивача про скликання загальних зборів була виконана відповідачем належним чином, оскільки виконання обов`язку по повідомленню про збори за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, є належним виконанням вимог щодо повідомлення, отже відповідач дотримався належного порядку скликання зборів відповідно до встановлених вимог, і порушень цього порядку судом не було виявлено; жодне з порушень, вказаних позивачем, не є підставою для визнання рішень зборів недійсними.
5. 12.02.2025 позивач звернувся до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до цього суду.
6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
7. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
8. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
9. При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статей 79, 240, 243 ГПК України) та визначив підставою касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пунктів 1, 3 та 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази (1), суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження та огляд доказів, допит свідка, які мають значення для правильного вирішення справи, про визнання заяви свідка недопустимим доказом (3); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (4).
11. Верховний Суд зауважує, що у разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
12. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
13. У касаційній скарзі скаржник чітко не зазначає, які саме докази не дослідив суд апеляційної інстанції, а також зазначає про неправильне застосування норми частини третьої статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", однак підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України не визначає, що враховуючи положення статті 310 ГПК України, не дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга в цій частині відповідає вимогам статей 287, 290 ГПК України.
14. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
15. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
16. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 904/1891/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10-13 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2025 |
Оприлюднено | 06.03.2025 |
Номер документу | 125601646 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Крижний Олександр Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні