Рішення

від 03.02.2025 по справі 902/1034/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2025 р.Cправа № 902/1034/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

представника відповідача-1 та відповідача-2 - адвоката Єнокян К. Л. (ордер серії АІ № 1733380 від 28.10.2024 та ордер серії АІ № 1745335 від 11.11.2024),

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду вінницької області матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (місцезнаходження: провул. Кіндрата Рожнова, буд. 25, м. Олександрія, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28000; ідентифікаційний код юридичної особи: 37921970)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" (місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 72, кв. 14, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22800; ідентифікаційний код юридичної особи: 44218136)

до відповідача-2: фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення 3199347,59 грн заборгованості за договором поставки,

УСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

26.09.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" б/н від 26.09.2024 (вх. канц. суду № 1079/24) про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" та фізичної особи ОСОБА_1 1527000,00 грн - основного боргу, 875341,13 грн - пені, 668226,80 грн - 25% річних та 128779,66 грн - інфляційний втрат. Зазначену заяву представником позивача сформовано в системі ЄСІТС "Електронний суд".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем-1 укладено Договір поставки № 01/05СА від 01.05.2023 на умовах 100% відстроченого платежу (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ "Квадро Агро", як постачальник, зобов`язувався передати у власність ТОВ "Сіван-Агро", як покупцю, продукцію виробничо-технічного призначення характеристики якої, кількість та вартість визначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язався прийняти продукцію та своєчасно оплачувати її вартість на умовах, вказаних у цьому Договорі. Позивач свої зобов`язання щодо поставки на адресу відповідача-1 продукції, зазначеної у Специфікаціях № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 до Договору виконав у повному обсязі, натомість відповідач-1 зобов`язання в частині оплати поставленої продукції в повному обсязі не виконав.

Також позивач зазначив, що між ТОВ "Квадро Агро", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, було укладено Договір поруки б/н від 01.05.2023 (далі - Договір поруки). Відповідно до умов Договору поруки ОСОБА_1 поручився перед Кредитором на виконання усіх зобов`язань боржника у їх повному обсязі як солідарний Боржник (п. 1.1 Договору поруки).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Договором поставки утворилась заборгованість в сумі 1527000,00 грн, з огляду на яку позивачем заявлено позов щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" та ОСОБА_1 1527000,00 грн - основного боргу, 875341,13 грн - пені, 668226,80 грн - 25 % річних та 128779,66 грн - інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 26.09.2024 справу розподілено судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/1034/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2024. Цим же судовим рішенням відповідачам встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву- протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до відповіді № 3990491 від 27.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповіддю № 3990665 від 27.09.2024 підтверджується наявність у ОСОБА_1 електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Ухвалу судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі № 902/1034/24 від 30.09.2024 надіслано відповідачам до електронних кабінетів 30.09.2024.

Враховуючи положення абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України, згідно з яким: якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення, - відповідачі отримали вказане судове рішення 01.10.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а. с. 81).

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, останнім днем для подання відзиву на позовну заяву було 16.10.2024.

17.10.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" на позовну заяву б/н від 17.10.2024 (вх. канц. суду № 01-34/10248/24), який підписано адвокатом Іщенко Г. М.

У вказаній заяві по суті адвокат Іщенко Г. М. просить суд "вважати відзив на позовну заяву поданим в строк, визначений ухвалою від 30.09.2024 про відкриття провадження у справі". Мотивуючи таку заяву, представниця зазначає, що оскільки нею, як представником відповідачів, отримано вказане судове рішення 03.10.2024, то строк на подання відзиву закінчується 18.10.2024.

З огляду на вказане, суд зазначає таке.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Також згідно з частиною другою статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Вирішення питання щодо продовження строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду та розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Окремо суд зазначає, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За приписами частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги, що обов`язок доведення наявності фактичних обставин, які зумовили неможливість вчинення процесуальних дій у строк встановлений судом, покладено саме на заявника.

При цьому, за відсутності заяви про продовження встановленого судом процесуального строку до його закінчення, а саме до 16.10.2024, беручи до уваги положення частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті 178 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

В судове засідання, 21.10.2024, учасники справи не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, 15.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшла заява б/н від 15.10.2024 (вх. канц. суду № 01-34/10139/24) адвоката Іщенко Г. М., як представника відповідача-1 та відповідача-2, про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Також 21.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшло "клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи" б/н від 21.10.2024 представника позивача адвоката Гулого А. В. (вх. канц. суду № 01-34/10313/24), в якій останній просить суд відкласти розгляд справи № 902/1034/24, оскільки бере участь як представник в іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 21.10.2024 суд, враховуючи першу неявку в судове засідання представників сторін, відклав підготовче засідання у справі № 902/1034/24 на 11.11.2024.

01.11.2024 до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" адвоката Іщенко Г. М. б/н від 01.11.2024 про долучення доказів у справі № 902/1034/24 (вх. канц. суду № 01-34/10730/24). У вказаному клопотанні представниця повідомила суд, що 24.10.2024 та 25.10.2024 ТОВ "Сіван-Агро" здійснено часткову оплату основного боргу, докази чого просить суд долучити до матеріалів справи та враховувати їх при ухваленні рішення.

11.11.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Гулого А. В. про відкладення розгляду справи б/н від 11.11.2024 (вх. канц. суду № 01-34/11042/24), яке мотивовано тим, що адвокат Гулий А. В. буде перебувати у вказану дату та час у відрядженні.

11.11.2024 в судовому засіданні, яке відбулось за участю представниці відповідача-2 адвоката Єнокян К. Л., суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.12.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

02.12.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 02.12.2024 (вх. канц. суду № 01-34/11824/24), яку підписано адвокатом Гулим А. В.

Також цього дня адвокат Гулий А. В. звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача (вх. канц. суду № 01-34/11825/24), наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, судове засідання 02.12.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Виноградського О. Є. у відпустці з 26.11.2024 по 02.12.2024 (включно).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2024 підготовче засідання призначено на 16.12.2024.

В судовому засіданні, 16.12.2024, яке відбулось за участю представниці відповідача-1 та відповідача-2 адвокат Єнокян К. Л., суд постановив ухвалу у протокольній формі, якою задовольнив усне клопотання адвоката Єнокян К. Л. про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголосив перерву у підготовчому засіданні до 13.01.2025.

13.01.2025 до суду звернувся адвокат Гулий А. В. із заявою б/н від 13.01.2025 (вх. канц. суду № 01-34/312/25) про проведення засідання без участі позивача та його представника.

За наслідками судового засідання 13.01.2025, яке відбулось за участю адвоката Єнокян К. Л., суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.02.2025.

03.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання адвоката Єнокян К. Л. б/н від 03.02.2025 (вх. канц. суду № 01-34/1073/25), в якому представниця відповідачів просить суд визнати пропуск строку на подання доказів: платіжних інструкцій № 512 від 31.12.2024, № 492 від 19.11.2024, № 530 від 31.01.2025,- поважними та поновити строк на долучення вказаних документів до матеріалів справи № 902/1034/24; долучити до матеріалів справи вказані вище докази та врахувати їх при ухваленні рішення.

У визначену судом дату, 03.02.2025, у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, взяла участь адвокат Єнокян К. Л., тоді як позивач просив провести дане судове засідання без участі позивача та його представника, наполягав на задоволенні позовних вимог у заяві б/н від 03.02.2025 (вх. канц. суду № 01-34/1071/25 від 03.02.2025).

Заслухавши представницю відповідачів, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі та орієнтовний час повернення.

Після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 01/05 СА на умовах 100 % відстроченого платежу.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати в строки, визначені Договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування Товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість Товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в Договорі та в специфікаціях (додатках) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Вартість (ціна) Товару вказана в специфікаціях (додатках) до Договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) Товару, що передається та буде передана за цим договором. Оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за Товар. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння" та/або ЗЗР), реквізити (номер і дату) цього Договору, а також реквізити (номер і дату) Специфікації до Договору (накладної, якщо Специфікація не була підписана). Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду Товару, Специфікації, Договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту Договору. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо (пункти 2.1 та 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.2 та 4.3 Договору Постачальник зобов`язаний передати Товар Покупцеві з дотриманням терміну поставки та у місці, визначеному як базис поставки, а також на вимогу Покупця, надати останньому всю необхідну та наявну документацію на Товар, а також інформацію щодо офіційного курсу гривні до еквіваленту ціни Договору.

Покупець зобов`язаний оплатити вартість (ціну) Товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 4.4 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Постачальник несе відповідальність за затримку в передачі Товару, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непереданого Товару за кожен день прострочення.

Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий Товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф (пункт 5.2 Договору).

В разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми (пункт 5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що в разі безпідставної та необґрунтованої відмови від приймання Товару Покупцем у Постачальника в місці, визначеному як базисі поставки. Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від вартості Товару, яку Покупець відмовляється приймати. В цьому випадку грошові кошти, що надійшли від Покупця на розрахунковий рахунок Постачальник, повертаються Покупцю за вирахуванням розміру штрафу.

Сторони, відповідно до статті 259 ЦК України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 235 ГК України домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов`язання за даним договором здійснюється без обмеження строку (пункт 5.5 Договору).

01.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 1 на поставку Товару (а саме: Насіння соняшника "TO Mas_80 IR" STANDARD D150; Насіння соняшника "Український F1"; Насіння кукурудзи (5 фракція)) (далі - Специфікація № 1) на загальну суму 1519801,15 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 400000,00 грн до 09.05.2023, відстрочений платіж у розмірі 1119801,15 грн до 30.09.2023.

02.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 2 на поставку Товару (а саме: Лютер, КЕ, 5л; Le Gardin Mikro (Maxi Bor) Максі Бор 20 л; Le Gardin Mikro (Amino Mix) 20 л) (далі - Специфікація № 2) на загальну суму 60300,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 50250,00 грн до 31.05.2023.

09.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 3 на поставку Товару (а саме: Лютер, КЕ, 5л; Le Gardin Mikro Швидкий Азот 20л; Le Gardin Mikro (Gumate Mix) Гумат Мікс 20 л; Флорацид Актив; Біон ПРИЛИПАЧ; Харнес 90% к.е.; Бригід, ТН (Тіаметоксам, 150г/л+Тебуконазол, 50г/л+Азоксістробін, 50г/л)); Максімус АміноМікро, 5 кг) (далі - Специфікація № 3) на загальну суму 40850,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: відстрочений платіж у розмірі 40850,00 грн до 30.09.2023.

09.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 4 на поставку Товару (а саме: Мікро (інсектицид)) (далі - Специфікація № 4) на загальну суму 28800,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 28800,00 грн до 15.06.2023.

24.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 5 на поставку Товару (а саме: Грінфорт Преміум СЕ; Біон ПРИЛИПАЧ; Le Gardin Mikro (Gumate Mix) Гумат Мікс 20 л; Лютер, КЕ, 5л; Le Gardin Mikro (Zn-Mn) Цинк + Марганець 20 л; БЛОК (Тебуконазол, 250 г/л); Турбо (до фунгіциду Архітект СЕ (5кг); Le Gardin Mikro (Powerful Root) ПоверФул Корінь 20 л; Le Gardin Mikro (BORon) БоРон 20л; НОМЕР_2 насіння соняшника (150 тис. нас); Насіння соняшника "ЛГ 5638" (150 тис. нас.); Насіння соняшника "Тунка"; ЛГ 50270 насіння соняшника (150 тис. нас.); Насіння соняшнику "ЛГ 5580"; Насіння соняшника "ЛГ 50585") (далі - Специфікація № 5) на загальну суму 1759126,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 351825,20 грн до 31.05.2023, відстрочений платіж у розмірі 1407300,80 грн до 10.08.2023.

26.05.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 6 на поставку Товару (а саме: Кентавр, РК, гербіцид (5л); Турбо (до фунгіциду Архітект СЕ (5кг)); Гербіцид Тераунт, РК (20л); Біон ПРИЛИПАЧ; ЛГ 5687 ХО насіння соняшника (150 тис. нас.)) (далі - Специфікація № 6) на загальну суму 398500,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 398500,00 грн до 26.06.2023.

15.06.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 7 на поставку Товару (а саме: Насіння соняшника "TO Mas_91 G" STANDARD D150; Насіння соняшника "TO Mas_86 СР" STANDARD D150) (далі - Специфікація № 7) на загальну суму 229500,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 229500,00 грн до 17.07.2023.

22.06.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 8 на поставку Товару (а саме: АВАТАР (Acetocglor.900q/l)) (далі - Специфікація № 8) на загальну суму 15000,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 15000,00 грн до 31.07.2023.

27.06.2023 Сторонами укладено Специфікацію № 9 поставку Товару (а саме: ТІТОН, OD, МД (Нікосульфурон, 80 г/л)) (далі - Специфікація № 9) на загальну суму 112000,00 грн, згідно з умовами якої Сторони погодили такий порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 112000,00 грн до 31.07.2023.

При звернені з позовною заявою позивач надав копії таких рахунків:

-рахунок на оплату № 517 від 01.05.2023 на суму 1519801,15 грн;

-рахунок на оплату № 522 від 02.05.2023 на суму 60300,00 грн;

-рахунок на оплату № 618 від 09.05.2023 на суму 40850,00 грн;

-рахунок на оплату № 704 від 15.05.2023 на суму 28800,00 грн;

-рахунок на оплату № 810 від 24.05.2023 на суму 1759126,00 грн;

-рахунок на оплату № 840 від 26.05.2023 на суму 398500,00 грн;

-рахунок на оплату № 1102 від 22.06.2023 на суму 15000,00 грн;

-рахунок на оплату № 1029 від 15.06.2023 на суму 229500,00 грн;

- рахунок на оплату № 1124 від 27.06.2023 на суму 112000,00 грн.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку Товару, а Покупець прийняв вказаний Товар у відповідності до специфікацій, що підтверджується такими видатковими накладними:

- згідно з видатковою накладною № 224 від 08.05.2023 на загальну суму 60300,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 226 від 09.05.2023 на загальну суму 854001,14 грн;

-згідно з видатковою накладною № 227 від 09.05.2023 на загальну суму 26850,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 237 від 11.05.2023 на загальну суму 294000,30 грн;

-згідно з видатковою накладною № 259 від 15.05.2023 на загальну суму 228799,82 грн;

-згідно з видатковою накладною № 273 від 17.05.2023 на загальну суму 142999,89 грн;

-згідно з видатковою накладною № 576 від 20.09.2023 на загальну суму 14000,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 258 від 15.05.2023 на загальну суму 28800,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 328 від 26.05.2023 на загальну суму 1759126,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 329 від 26.05.2023 на загальну суму 398500,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 431 від 15.06.2023 на загальну суму 229500,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 629 від 06.12.2023 на загальну суму 112000,00 грн;

-згідно з видатковою накладною № 630 від 06.12.2023 на загальну суму 15000,00 грн.

Таким чином, за Специфікацією № 1 поставлено Товару на загальну вартість 1519801,15 грн, за Специфікацією № 2 - на 60300,00 грн, за Специфікацією № 3 - на 40850,00 грн, за Специфікацією № 4 - на 28800,00 грн, за Специфікацією № 5 - 1759126,00 грн, за Специфікацією № 6 - 398500,00 грн, за Специфікацією № 7 - 229500,00 грн, за Специфікацією № 8 - 15000,00 грн, за Специфікацією № 9 - 112000,00 грн.

Всього Покупець прийняв Товар за Договором на суму 4163877,15 грн.

Судом встановлено, що вищевказані документи підписано повноважними представниками сторін та скріплено відтисками печаток підприємств.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" частково здійснило оплату за поставлений Товар у сумі 2636877,15 грн, а саме:

- 01.05.2023 оплата у розмірі 200000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 03.05.2023 оплата у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 08.05.2023 оплата у розмірі 30300,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 08.05.2023 оплата в розмірі 200000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 15.05.2023 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 17.05.2023 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 26.05.2023 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача;

- 20.09.2023 оплата у розмірі 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 128 від 20.09.2023;

- 08.11.2023 оплата у розмірі 226577,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 169 від 08.11.2023;

- 05.12.2023 оплата у розмірі 300000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 195 від 05.12.2023;

- 21.12.2023 оплата у розмірі 200000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 220 від 21.12.2023;

- 05.01.2024 оплата у розмір 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 238 від 05.01.2024;

- 19.01.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 254 від 19.01.2024;

- 02.02.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 264 від 02.02.2024;

- 01.03.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 283 від 01.03.2024;

- 13.03.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 291 від 13.03.2024;

- 29.03.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 305 від 29.03.2024;

- 11.04.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 319 від 11.04.2024;

- 18.04.2024 оплата у розмірі 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 329 від 18.04.2024;

- 08.05.2024 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 349 від 08.05.2024;

- 13.06.2024 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 358 від 13.06.2024;

- 03.07.2024 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 370 від 03.07.2024;

- 25.07.2024 оплата у розмірі 50000,00 грн що підтверджується платіжною інструкцією № 395 від 25.07.2024;

- 17.09.2024 оплата у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 454 від 17.09.2024.

Таким чином, станом на дату звернення з цим позовом до суду заборгованість відповідача-1 перед позивачем зі сплати вартості поставленого Товару складала 1527000,00 грн.

Судом враховано, що після відкриття провадження у цій справі позивач звернувся до суду із клопотання про долучення доказів оплати на суму 381750,00 грн за Договором, а саме:

- 24.10.2024 відповідач-1 здійснив оплату у розмірі 237000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 483 від 24.10.2024;

- 25.10.2025 відповідач-1 здійснив оплату у розмірі 144750,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 71125791 грн від 25.10.2024.

Також суд враховує докази сплати відповідачем-1 решти заборгованості у сумі 1145250,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами:

- платіжною інструкцією № 492 від 19.11.2024 на суму 381750,00 грн;

- платіжною інструкцією № 512 від 31.12.2024 на суму 381750,00 грн;

- платіжною інструкцією № 530 від 31.01.2025 на суму 381750,00 грн.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про солідарне стягнення з відповідачів суми основного боргу, а також суми пені, 25% річних та інфляційних втрат, що нараховані в зв`язку з неналежним виконанням відповідачами умов Договору поставки № 01/05СА на умовах 100 % відстроченого платежу від 01.05.2023.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), враховуючи укладений між ними договір.

Згідно із статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Як передбачено положеннями статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач-1 свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий товар належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем-1 позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов Договору, відмови відповідача-1 від прийняття поставленого Товару, його повернення позивачу, також відсутні докази відмови відповідача-1 від Договору, пропозицій щодо розірвання Договору до поставки позивачем Товару.

Як вже зазначалось, розрахунок за кожну поставлену партію Товару проводиться Покупцем згідно із специфікаціями, підписаними сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до специфікацій до Договору та видаткових накладних позивачем передано, а відповідачем-1 прийнято Товар на загальну суму 4163877,15 (а. с. 12-16, 21-27).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 провів частковий розрахунок за отриманий Товар у сумі 1908750,00 грн до відкриття провадження у справі № 902/1034/24 (а. с. 28-43).

Поряд з цим, після відкриття провадження у справі № 902/1034/24 відповідач-1 сплатив решту заборгованості у сумі 1527000,00 грн (а. с. 115-116 та а. с. 172-173).

Відтак, станом на день ухвалення рішення в даній справі, відсутній спір щодо стягнення основного боргу в розмірі 1527000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині стягнення основного боргу в розмірі 1527000,00 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами першою та другою статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті шостої ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

При цьому, у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців (постанова Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20).

Проаналізувавши пункт 5.5 Договору, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій, який є більшим шести місяців та який закінчується обчислюватися після повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

При перевірці правомірності визначення позивачем періоду у часі, протягом якого нараховано пеню, суд враховує таке.

Згідно з положенням пункту 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною другою статті 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься також у статті 3 Закону, якою встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши доданий до позовної заяви розрахунок, суд встановив, що позивачем заявлено до стягнення 875341,13 грн пені, розрахованої, виходячи із сум переданого за видатковими накладними Товару, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення щодо кожного із грошових зобов`язань окремо, а саме:

-позивачем здійснено нарахування пені за Специфікацією № 1 щодо оплати відстроченого платежу за періоди з 01.10.2023 по 08.11.2023 на суму заборгованості 919801,15 грн, з 09.11.2023 по 05.12.2023 на суму - 639224,00 грн, з 06.12.2023 по 21.12.2023 на суму - 393224,00 грн, з 22.12.2023 по 05.01.2024 на суму - 193224,00 грн та з 06.01.2024 по 19.01.2024 на суму - 43224,00 грн;

-за Специфікацією № 4 за період з 16.06.2023 по 20.09.2023 на суму попередньої оплати 28800,00 грн;

-за Специфікацію № 5 за період з 01.06.2023 по 20.09.2023 на суму попередньої оплати 351825,20 грн, з 21.09.2023 по 19.01.2024 на суму - 271475,20 грн, з 20.01.2024 по 02.02.2024 на суму - 229699,20 грн, з 03.02.2024 по 13.03.2024 на суму 129699,20 грн, з 14.03.2024 по 29.03.2024 на суму - 29699,20 грн та щодо відстроченого платежу: з 11.08.2023 по 29.03.2024 на суму - 1407300,80 грн, з 30.03.2024 по 11.04.2024 на суму - 1349000,00 грн, з 12.04.2024 по 18.04.2024 на суму - 1249000,00 грн, з 19.04.2024 по 08.05.2024 на суму - 1149000,00 грн, з 09.05.2024 по 13.06.2024 на суму - 1099000,00 грн, з 14.06.2024 по 03.07.2024 на суму - 1049000,00 грн, з 04.07.2024 по 25.07.2024 на суму 999000,00 грн, з 26.07.2024 по 17.09.2024 на суму 949000,00 грн, з 18.09.2024 по 26.09.2024 на суму 899000,00 грн;

-за Специфікацією № 6 щодо попередньої оплати у розмірі 398500,00 грн з 27.06.2023 по 26.09.2023;

-за Специфікацією № 7 щодо попередньої оплати у розмірі 229500,00 грн з 18.07.2023 по 26.09.2023;

-за Специфікацією № 8 щодо попередньої оплати у розмірі 15000,00 грн з 01.08.2023 по 19.01.2024;

-за Специфікацією № 9 щодо попередньої оплати у розмірі 112000,00 грн з 01.08.2023 по 01.03.2024 та 12000,00 грн за період з 02.03.2024 по 29.03.2024.

Положеннями статті 14 ГПК України, зокрема, визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене, встановлене судом прострочення виконання відповідачем-1 грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням Договору та заявлена правомірно.

Разом з тим, зробивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що позивач помилково включив до періоду розрахунку пені дату фактичної оплати.

Відповідно до частини першої статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Правовий аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що компенсаційні виплати можуть бути нараховані лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної оплати послуг не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення наведених сум.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у пункті 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" та постановах Верховного Суду у справах № 927/1091/17 від 10.07.2018, № 922/1008/16 від 13.06.2018, № 910/13064/17 від 10.04.2018, № 910/9078/18 від 08.05.2019.

Таким чином, перевіривши підрахунок заборгованості (з урахуванням сум погашення боргу) та пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що нарахована заборгованість за Договором є частково обґрунтована - у розмірі 865741,23 грн, в іншій частині (9599,90 грн) пеня нарахована безпідставно та помилково.

Також згідно із частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно з якими суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини:

- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів;

- позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язання відповідачем;

- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Отже, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 80 % і таким чином стягненню підлягає 173148,25 грн пені.

Щодо вимог позивача про стягнення 128779,66 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - постанова КМУ № 1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 постанови КМУ № 1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наведений у позові розрахунок, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума (128779,66 грн), на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів перебуває в межах розрахунку суду.

Щодо стягнення 668226,80 грн 25% річних за заявлені позивачем періоди, суд також зазначає таке.

У пункті 5.3 Договору сторони передбачили: в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості Товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 25 % річних, позивач посилається на частину другу статті 625 ЦК України.

Як вже зазначалось, за правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту частини другої статті 625 ЦК України випливає, що проценти, передбачені цією частиною, мають такі ознаки: 1) проценти є грошовою сумою; 2) їх розмір визначається законом або договором, тобто цей розмір є наперед відомим; 3) проценти підлягають сплаті у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

За другою із ознак, наведених вище (розмір процентів визначається законом або договором, тобто цей розмір є наперед відомим), проценти за частиною другою статті 625 ЦК України відрізняються від збитків, розмір яких залежить від майнових втрат кредитора, наперед невідомий і підлягає доведенню позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.23)).

Отже, під "процентами за користування чужими грошовими коштами", про які йдеться у пункті 5.3 Договору, сторони фактично узгодили сплату процентів за частиною другою статті 625 ЦК України і встановили їх договірний розмір - 25 % річних.

При перевірці правомірності визначення позивачем періоду у часі, протягом якого нараховані проценти, суд враховує викладені вище висновки відносно дати, з якої відповідач-1 вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань.

Перевіривши обрахунок 25 % річних, враховуючи те, що відповідачем-1 здійснено часткову оплату за Договором, не виходячи за межі періоду у часі, визначеного у позовній заяві, судом встановлено, що правомірним до стягнення є 658391,95 грн. Відтак, позивачем неправомірно нараховано 9834,85 грн 25 % річних, у зв`язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-2 судом враховано таке.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Судом встановлено, що 01.05.2023 між позивачем та відповідачем-2 як поручителем за зобов`язаннями відповідача-1 укладено Договір поруки б/н від 01.05.2023.

Також судом встановлено, що 01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки б/н від 01.05.2023.

Для цілей Договору поруки Сторони погодили визначення термінів, які містяться в преамбулі вказаної угоди, зокрема:

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро", ідентифікаційний код: 442181302149;

Основна Угода - Договір № 01-05 СА від 01.05.2023, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами т доповненнями до нього;

Зобов`язання Боржника - сума усіх грошових зобов`язань Боржника, строк виконання яких настав, але які на певну дату є невиконаними чи неналежно виконаними, а також зобов`язання пов`язані з порушенням Основної Угоди (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати збитки, тощо);

Вимоги Кредитора - yci права вимоги Кредитора щодо виконання зобов`язань Боржника та зобов`язань Поручителя за Договором.

Згідно з пунктом 1.1 Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ycix зобов`язань Боржника у їx повному як Боржник.

Розмір зобов`язань Боржника визначається відповідно до Основної Угоди (пункт 1.2 Договору).

Порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання Боржника iз врахуванням Основної Угоди, а також змін та/або доповнень до неї з моменту набрання ними чинності.

Поручитель погоджується, що усі інші зміни до Основної Угоди не є такими, що збільшують обсяг його відповідальності, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Боржника з урахуванням таких змін без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із Поручителем (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.3 Договору Поручитель зобов`язаний належно виконати зобов`язання Боржника у випадку та з моменту виникнення заборгованості Боржника у зв`язку із порушенням умов Основної Угоди чи виконання ним його зобов`язань банкрутство, чи зобов`язання, тощо).

Кредитор може вимагати від Поручителя дострокового виконання ycix зобов`язань Боржника за для дострокового виконання, умовами Основної Угоди.

Згідно з пунктом 2.4 Договору Поручитель зобов`язується не рідше ніж щомісячно протягом усього часу дії Договору отримувати від Боржника чи Кредитора інформацію щодо стану виконання зобов`язань.

Достатнім документом про наявність заборгованості у Боржника є довідка Кредитора, яка видається Поручителю на його вимогу (пункт 2.5 Договору).

Моментом виконання забезпечених Договором зобов`язань є дата зарахування відповідної суми коштів на банківський рахунок Кредитора чи дата внесення готівки до каси Кредитора (пункт 2.6 Договору).

Для забезпечення виконання Поручителем забезпеченого цієї поруки зобов`язання Основної Угоди Поручитель може надати в заставу майно, яке належить йому на праві власності (пункт 2.7 Договору).

Якщо Кредитор надіслав Поручителю вимогу про погашення заборгованості Боржника і протягом 5-ти банківських днів з моменту її відправлення Поручитель не виконає цю вимогу, Поручитель сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості Боржника за Основною Угодою за кожний день існування заборгованості, починаючи з шостого банківського дня з дати відправлення Поручителю вказаної вимоги (пункт 2.9 Договору).

Порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Основною Угодою та в будь-якому випадку до моменту повного належного виконання зобов`язань Боржника. Непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості Боржника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості Боржника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Боржника (пункт 3.1 Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов`язання щодо сплати грошових коштів за Договором у погоджений позивачем та відповідачем-1 строк, відповідач-2 не виконав.

Частиною першою статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки зобов`язання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" перед позивачем не виконані, поручитель - ОСОБА_1 , як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що і боржник. На дату звернення позивача з позовом, зобов`язання з поруки не припинилися.

Доказів на підтвердження ОСОБА_1 погашення заборгованості щодо повної сплати вартості Товару за Договором відповідачами до суду не надано.

Беручи до уваги положення Договору поруки щодо повної солідарної відповідальності відповідача-2 за виконання боржником зобов`язання перед кредитором за Договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення підлягають частковому задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 38392,16 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 14270 від 26.09.2024 (а. с. 62).

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16.

З аналізу норм Закону України "Про судовий збір" та статті 129 ГПК України вбачається, що солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, судового збору, законом не передбачено.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20 та від 13.01.2022 № 910/6341/21.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи правомірність заявленої до стягнення суми у розмірі 3179912,84 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 38158,96 грн слід покласти на відповідача-1, тоді як витрати зі сплати судового збору в сумі 233,20 грн слід залишити за позивачем.

Також при зверненні з позовом до суду адвокат Гулий А. В. надав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу (а. с. 59) та заяву про розгляд питань про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог б/н від 26.09.2024 (вх. канц. суду № 01-34/9504/24 від 26.09.2024).

У зв`язку із наявною в матеріалах справи заявою представника позивача про намір надати до суду докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення, питання щодо стягнення цих витрат слід призначити до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись статтями 8, 18, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" (місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 72, кв. 14, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22800; ідентифікаційний код юридичної особи: 44218136) та фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (місцезнаходження: провул. Кіндрата Рожнова, буд. 25, м. Олександрія, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28000; ідентифікаційний код юридичної особи: 37921970) 173148,25 грн - пені, 658391,95 грн - 25% річних та 128779,66 грн - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіван-Агро" (місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 72, кв. 14, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22800; ідентифікаційний код юридичної особи: 44218136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Агро" (місцезнаходження: провул. Кіндрата Рожнова, буд. 25, м. Олександрія, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 28000; ідентифікаційний код юридичної особи: 37921970) 38158,96 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Призначити судове засідання у справі № 902/1034/24 для вирішення питання про судові витрати, пов`язані з правничою допомогою, на 10.02.2025 на 12:30.

7. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 03 лютого 2025 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи