Рішення

від 27.01.2025 по справі 904/4304/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4304/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення у справі:

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн.

та

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ", м. Київ

про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом, заявника): Пришедько А.Л., адвокат (поза межами суду);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 515 623,31 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 441 046,50 грн., пеня у розмірі 44 097,00 грн, 3% річних у розмірі 6 227,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 24 252,61 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

18.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" штрафні санкції за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн, а саме:

- 104 418,00 грн. - штраф за прострочку поставки товару;

- 1 000,00 грн. - штраф за непідтвердження отримання заявки.

21.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху та позивачеві за зустрічним позовом протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 422,40 грн.

23.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

30.10.2024 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про усунення недоліків.

Позивачем за зустрічним позовом вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/4304/24 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №37 від 10.01.2024 у загальному розмірі 105 418,60 грн. до спільного розгляду з первісним позовом та розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.01.2025, оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення первісного та зустрічного позовів.

17.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 27.01.2025 о 11:30 год.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 задоволено заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник від відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення 27.01.2025 не з`явився.

Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Належить зазначити, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Пришедьком А.Л. Договір 01/07 про надання правової допомоги від 01.07.2023.

Відповідно до п. 1.1. договору згідно з положеннями цього Договору Виконавець зобов`язується за плату надавати Клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги.

Згідно з п.3.1. Договору, вартість наданих послуг Виконавця, за період дії Договору визначається шляхом множення суми затраченого часу на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2000,00 грн за 1 годину правової роботи.

Відповідно до п. 5.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2025.

На підтвердження отримання наданої позивачу правничої допомоги, заявником подано до суду акт приймання-передачі наданих юридичних послуг до зазначеного вище договору, відповідно до якого позивачу були надані наступні послуги:

- Аналіз документів по взаємовідносинам ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ та Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" по Договору № 37 від 10.01.2024 2 год;

- Формування правової позиції способів захисту прав та інтересів ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ 2 год;

- Надання усної консультації керівництву ТОВ ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ з приводу роз`яснення положень чинного законодавства України, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату, формувань плану та стратегії захисту порушених прав 1 год;

- Здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені за Договором 37 від 10.01.2024 2 год;

- Підготовка позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 37 від 10.01.2024 6 год;

Всього 13 год.

Відповідно до п.3 акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2023, вартість наданих послуг Виконавця за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 складає 26 000,00 грн без ПДВ.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідачем за первісним позовом не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Поряд з цим не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дослідив надані позивачем відповідні докази, на підставі яких дійшов висновку, що заявлена сума витрат не відповідає критерію розумності понесених позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді, а тому вимога адвоката позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, свобода сторін у визначенні розміру гонорару на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.

Отже, суд частково погоджується з доводами заяви позивача та наданими обсягами виконаних адвокатами позивача робіт, необхідних для надання правничої допомоги під час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, вартість послуг адвокатів щодо супроводу справи №904/4304/24 у господарському суді, яка зазначена в Акті приймання - передачі наданих послуг від 30.09.2024 до договорів про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2023, з огляду на обставини справи та перебіг її розгляду складає 13 000,00 грн.

Решта витрат на отримання професійної правничої допомоги покладається на позивача за первісним позовом по справі.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1а, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДІНГ ЕНД ДЕЛІВЕРІ" (04053, місто Київ, вулиця Вознесенський узвіз, будинок 23А, офіс 20, ідентифікаційний код 42940293) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн., про що видати наказ.

В іншій частині заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено та підписано - 04.02.2025.

Суддя В.Г. Бєлік