Рішення

від 31.01.2025 по справі 906/1272/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1272/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбузюк О.В., адвокат, ордер серії АМ №1109691 від 11.12.2024

від відповідача: Рудзей Ю.В., адвокат, довіреність №2873-05 від 25.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 67 881, 04 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області згідно ухвали суду від 17.12.2024 розглянув справу за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 67 881,04 грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання з розгляду справи по суті призначив на 21.01.2025 о 14:30 год.

Суд ухвалою від 21.01.2025 оголосив перерву в судовому засіданні до 11:00 год. 28.01.2025.

Суд 28.01.2025 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги оголосив протокольну перерву в судовому засіданні до 11:00 год. 31.01.2025.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 31.01.2025 Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову у позові.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради звернувся з позовом до суду до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення на його користь збитків у розмірі 67 881,04 грн. (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).

В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на те, що між Відділом освіти, молоді та спорту Любарсько селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» було укладено наступні договори про закупівлю:

1. Договір № 1 від 03.01.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

2. Договір № 17-Т від 21.12.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

3. Договір № 265П/2 від 29.12.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

4. Договір № 224 від 11.10.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

Позивач у позовній заяві доводить, що при виконанні договорів № 17-Т від 21.12.2020 року та № 224 від 11.10.2021 року, Відповідачем було допущено неналежне, протиправне невиконання умов договорів, в наслідок чого було порушено права Позивача та спричинено збитки.

Позивач посилається на те, що під час виконання Договору №17-Т від 21.12.2020 було допущено порушення, а саме:

- відповідно до п. 5.2. Договору №17-Т ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до Договору «Комерційна пропозиція Постачальника»;

- пунктом 5.3. Договір № 17-Т ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифів на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору;

- згідно додатку №1 до договору №17-Т «Комерційна пропозиція постачальника» загальний обсяг постачання складав 500 000, 00 кВт * год., загальна вартість договору (з врахуванням ПдВ 20%) 1443 708,00 грн. Всього за договором №17-Т від 21.12.2020 року Відділом освіти проведено розрахунки з ТОВ «ЖОЕК» на суму 1 186 889,75 грн.;

- ціна за одиницю товару (1 кВт/години) складала: 2,41 грн. без ПдВ (у тому числі: ціна електроенергії (як товару) 1,20 грн., тариф на передачу 0,31276 грн., тариф на розподіл 0,89342 грн.), ціна 1 кВт/години з ПДВ 2,89 грн.

Водночас, ТОВ «ЖОЕК» було надано на оплати Позивачу рахунок №7974 від 31.12.2020 року та в подальшому підписано та оплачено Відділом освіти акт приймання передачі №7974 від 20.01.2021 р. згідно договору №17-Т від 21.12.2020 року за період «січень 2021», а фактично за грудень 2020 р., в кількості 58334 кВт/год. по ціні за 1 кВт/год. без ПДВ 2, 72 грн., по ціні за 1 кВт/год. з ПДВ 3,26 грн. на суму 190265,34 грн., тобто по ціні, що не передбачена Договором, чим порушено п. 5.2, 5.10. Договору та призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 21830,82 тис. грн. з ПДВ та завдало шкоди Відділу освіти.

Позивач стверджує, що ці фактичні обставини були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024 року ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за період з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року та зобов`язано Відділ освіти вжити заходи щодо компенсації спричинених збитків.

Щодо порушень під час виконання Договору №224 від 11.10.2021 Позивач зазначає, що у листопаді 2021 року прийняв до оплати рахунок за електроенергію ТОВ «ЖОЕК» від 31.10.2021 р. №6686 за жовтень 2021, у якому вказано, що за постачання електричної енергії в кількості 44416 кВт*год по ціні за 1 кВт*год з ПДВ 5, 0183 грн. сума до оплати становить 222894,86 грн. Однак з у рахуванням переплати в сумі 162 191,07 грн., яка виникла у зв`язку із невиконаннями попереднього договору №17-Т, дебетове сальдо за електричну енергію становить 60 703,79 грн., що зазначено у самому Рахунку №6686 від 31 жовтня 2021.

Позивач зазначає, що ТОВ «ЖОЕК» не виконані в повному обсязі розрахунки за попереднім договором №17-Т від 21.12.2020 року, а саме: не допоставлено Відділу освіти електричну енергію в кількості 41496 кВт/год. по ціні за 1 кВт/год. без ПДВ 3,26 грн., з ПДВ 3,91 грн. на суму 162 191,07 грн., як узгоджено в акті приймання-передачі електричної енергії №6947 від 29.09.2021 року, а фактично вказану кількість кВт/год. поставлено за ціною визначеною новим Договором №224 від 11.10.2021 по ціні за 1 кВт/ год. без ПДВ 4,18 грн., з ПДВ 5,01 грн., що на 46 050,22 грн. дорожче (№6686 за жовтень 2021), що призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 46 050,22 тис. грн. з ПДВ, чим завдано матеріальної шкоди Відділу освіти у відповідній сумі. Завищення вартість на суму 46 050,22 тис. грн. з ПДВ розраховано шляхом множення недопоставленої електричної енергії на ціну за 1 кВт год. з ПДВ згідно нового договору №224.

Позивач доводить, що ці фактичні обставини були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024 року ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за період з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року.

Відповідач у своїх поясненнях вказує, що зазначене не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

03.01.2020 року між Відділом освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (вказана закупівля доступна до перегляду за посиланням https://prоzоrrо.gоv.ua/tender/UA-2019-12-18-002642-a)

Відповідно до протоколу до даного договору №1/19, Ціна (тариф) на універсальні послуги встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог закону.

Відповідно до п.10.1 даного договору, він діяв по 31.12.2020 року. Отже, протягом 2020 року Позивач користувався універсальною послугою та сплачував відповідно до встановленого на універсальну послугу тарифу. Ціни на універсальні послуги на грудень 2020 року розміщені на сайті ТОВ «ЖОЕК» (https://www.ztоek.cоm.ua/wp-cоntent/uplоads/2020/11/оgоlоshennya-taryfy-na-gruden-2020r..pdf) для споживачів 2 клас напруги ціна становила 2.72 грн. за кВт/г, що повністю відповідає акту приймання-передачі №7974.

Також Відповідач зазначає, що правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, передбачені способи та терміни передачі споживачем оператору системи розподілу (далі ОСР) показів лічильника електричної енергії. Показники спожитої електричної енергії Споживач передає ОСР. В свою чергу, Постачальник отримує вказані дані від ОСР та на їх підставі формує рахунки та акти. ТОВ «ЖОЕК» позбавлений можливості перевіряти показники приладів обліку електричної енергії Споживача. Отже, завищення показника спожитої електричної енергії відбулось внаслідок невірної передачі показників від Споживача до ОСР.

Після виявлення вказаної обставини Відповідачем проведено корегування взаєморозрахунків з Позивачем, внаслідок чого сума 162 191,07 грн. (про яку говорить Позивач) зарахована, як переплата за надані послуги, що в подальшому враховано при взаємних розрахунках сторін.

Позивачем 02.08.2024 на адресу Відповідача направлялась претензія вих.№353 у порядку 222 ГК України щодо спонукання у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки.

10.09.2024 Відповідачем у відповідь був надісланий лист вих.№1966-05 у якому зазначається, що жодних порушень у своїх діях ТОВ «ЖОЕК» не вбачає та не має наміру відшкодовувати заявлені збитки.

Представник Позивача просить позов задовольнити, представник Відповідача - у позові відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Відділом освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради (далі Позивач, Відділ освіти) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (далі Відповідач, ТОВ «ЖОЕК») було укладено наступні договори про закупівлю:

1. Договір №1 від 03.01.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

2. Договір №17-Т від 21.12.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

3. Договір №265П/2 від 29.12.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

4. Договір №224 від 11.10.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

Позивач стверджує, що при виконанні договорів №17-Т від 21.12.2020 року та №224 від 11.10.2021 р., Відповідачем було допущено неналежне, протиправне невиконання умов договорів, в наслідок чого було порушено права Позивача та спричинено збитки.

1) Договір №17-Т від 21.12.2020 (а.с. 57-61).

Відповідно до умов Договору Постачальник продає Споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар «код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює iншi платежі згідно з умовами цього Договору п.2.1.

У п.п.1.3., 1.4. сторони погодили терміни, що використовуються в цьому договорі використовуються в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ. Сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ. дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах відмінних вiд публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договiр укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника поданої згiдно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2020-11-16-0105 18-с).

Відповідно до п. 3.1. постачання електричної енергiї Споживачу здійснюється Постачальником на пiдставі поданої Споживачем заявки (далi - Заявка) примiрна форма якої є додатком № 2 до цього Договору та яка має містити інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної eнepгії, в тому числi найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числi дату початку постачання) за кожним об`єктом Споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами Споживча (за наявності).

Сторони у п.3.3. погодили, що Споживач має право здійснювати коригування обсягів поданої Заявки шляхом подання відповідної коригуючої Заявки до 12 числа розрахункового періоду (місяця постачання).

Визначена пунктом 5.1. ціна цього Договору становить 1 443 708, 00 грн. (один мільйон чотириста сорок три тисячі сімсот вiсiм грн., 00 коп. ), в т.ч. ПДВ 240 618, 00 грн. (двісті сорок тисяч шістсот вісімнадцять грн., 00 коп.).

Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. Договору, ціна за одиницю Товару визначається у додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника", а ціна за одиницю Товару включає в себе вартiсть послуг оператора системи передачi щодо надання послуг з передачi електричної енергії, якi необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачi електричної енергії визначено в Додатку №1 до Договору.

Сторони домовилось, що фактична ціна поставки Товару визначається щомiсяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання Сторонами відповідних актiв приймання - передачі Товару згідно п.5.14 Договору. У разі змiни складової цiни Товару, - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо цiни за одиницю Товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, згідно з п.5.8 цього Договору.

Відповідно до п. 5.10. Договору Постачальник не має права вимагати вiд Споживача будь-якої iншої плати, що не визначена цим Договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цім договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1.).

Договір набрав чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) i діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п.13.1.).

Відповідно до додатку №1 до договору №17-Т «Комерційна пропозиція постачальника» загальний обсяг постачання складав 500 000, 00 кВт * год., загальна вартість договору (з врахуванням ПДВ 20%) 1443 708,00 грн. Всього за договором №17-Т від 21.12.2020 року Відділом освіти проведено розрахунки з ТОВ «ЖОЕК» на суму 1 186 889,75 грн. (а.с.61 на звороті).

Додатковою угодою №5 від 29.09.2021 року до договору №17-Т, договір був достроково розірваний за згодою сторін у зв`язку із неможливістю постачальник виконувати свої зобов`язання на умови, визначених договором. Відповідно до п. 2 дано додатково угоди, з моменту набранням чинності цією Угодою зобов`язання Сторін, що виникли з договору, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли з договору, а в частині розрахунків до повного виконання (а.с.65 на звороті).

29.09.2021 Сторони підписали Акт приймання-передачі №6947 на суму 249 997,62 грн., згідно якого Відповідач мав поставити Позивачу електричну енергію в кількості 63943 кВт/год. (а.с.56).

2) Договір №224 від 11.10.2021 (а.с. 70-71).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. предметом Договору №224 є електрична енергія (ДК 021:2015 код-09310000-5), учасник зобов`язується у 2021 poцi поставити Замовникові електричну енергію, а Замовник зобов`язуєтъся прийняти i оплатити її в повному обсязі.

Як зазначено у п. 1.3., 1.4. кількість: активна електрична енергія - 57537 кВт*год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі. Обсяги закупівлі електричної енергії зменшуються залежно вiд реального фінансування видатків та збільшення тарифу, згідно із Постановами НКРЕКП.

Сторони погодили, що ціна цього Договору на момент його укладення становить 288 741,60 грн., у тому числі ПДВ - 48 123,60 грн. (п. 3.1.).

У п.4.1., 4.2. зазначається, що розрахунки за поставлену електричну енергію проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення учасником рахунка на оплату товарів (робіт послуг) (далі-рахунок) або після підписання Сторонами акта. До рахунка додається акт та податкова накладна.

Строк (термін) поставки електричної енергії жовтень - грудень2021 року (п.5.1.).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором п. 7.1..

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами i діє по 31.12.2021р., але в будь якому разi - до проведення повних розрахунків за фактично поставлену електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст.631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між Сторонами з 01.10.2021 року (п.10.1.).

3) 27.06.2024 Північним офісом держаудитслужби управління північного офісу держаудитслужби в Житомирській області складено Акт №06-03-30/50 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вiддiлу освiти, молодi та спорту Любарської селищної ради за перiод з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року, висновком якого зазначено, що відповідні порушення зі сторони ТОВ «ЖОЕК» призвели до матеріальної шкоди у розмірі 67 881,04 грн. (а.с. 19-55).

4) 02.08.2024 Позивач направив лист вих. №353 з вимогою відшкодувати на його користь шкоди (витрат) у розмірі 67 881,04 грн. заподіяних внаслідок оплати ТОВ «ЖОЕК» завищеної вартості спожитої електричної енергії (а.с. 66).

5) 10.09.2024 Відповідачем у відповідь був надісланий лист вих.№1966-05 у якому зазначається, що жодних порушень у своїх діях ТОВ «ЖОЕК» не вбачає та не має наміру відшкодовувати заявлені збитки (а.с.68).

6) Позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення з Відповідача збитків у розмірі 67 881,04 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Визначення предмета спору є правом позивача (постанова ВПВС від 17.04.18 р. у справі № 523/9076/16-ц).

Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанови ВПВС від 17.04.18р. у справі № 523/9076/16-ц, від 13.03.19р. у справі № 916/3245/17).

Предметом спору за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є кошти в загальній сумі 67 881,04грн, які позивач вважає збитками у формі завищеної вартості спожитої електричної енергії та її оплати на користь ТОВ «ЖОЕК» як постачальника товару.

Позивач стверджує, що збитки спричинено відповідачем неналежному виконанні договорів №17-Т від 21.12.2020 року та №224 від 11.10.2021 р.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником ( п.8.49.6 постанови ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті слугує, насамперед, відшкодування збитків (постанова ВПВС від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18,п. 8.22).

Інакше кажучи, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки їх заподіювача і причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки зі збитками. Зокрема слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки - наслідком цієї протиправної поведінки. Остання тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (див. постанову ВПВС від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20).

В свою чергу, за загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як мотивувала Велика Палата Верховного Суду договір є юридичним фактом із яким пов`язане виникнення зобов`язання. З договору можуть виникати одне або декілька зобов`язань ( п. п. 24, 26 постанови ВПВС від 22.09.22 р. у справі № 462/5368/16-ц).

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ст. 509 ЦК України). Аналогічне визначення господарського зобов`язання передбачене ст. 173 ГК України.

Усталеним як в доктрині приватного права, так і судовій практиці, є те, що під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов`язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій які складають зміст зобов`язання. За нормально розвитку зобов`язальних правовідносин зобов`язання виконується належно і реально.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності (ст.ст.3, 509 ЦК України), сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Тобто, з урахуванням принципу тлумачення favor conractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( близькі за змістом висновки викладено ВПВС у постановах від 18.03.20р. у справі №902/417/18, від 29.09.20р. у справі № 688/2908/16-ц).

З врахуванням викладеного, та оскільки позивач не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі, Суд не поділяє доводи позивача про наявність складу цивільного правопорушення для оцінки стягуваної суми як збитків.

Суд зауважує, що беззаперечне прийняття акту перевірки Держаудитслужби як доказу наявності обставин, які в ньому встановлені, суперечить приписам чинного процесуального законодавства, оскільки жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Акт перевірки підлягає оцінці нарівні разом з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Суд наголошує, щостаттею 75 ГПК України наявність акту перевірки Держаудитслужби не визнається тією підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які сторона посилається. А тому, з метою доведення викладених у акті перевірки закупівель обставин сторона повинна надати відповідні докази на їх підтвердження.

Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006з подальшими змінами, згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта.

У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).

У постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16 викладено висновок, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки закупівель, здійснених позивачем, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Судувід 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 18.02.2020 у справі №910/7984/16.

При цьому, обставини, вказані в такому Акті перевірки, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей73,74,76-79 ГПК України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

До викладеного, Суд доповнює.

Так, в межах розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Відповідаючи на це питання, Велика Палата Верховного Суду в пункті 56 постанови від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 виклала наступний правовий висновок: "у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

Висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" по суті має універсальний характер та піддягає застосуванню до всіх правовідносин, які виникають при збільшенні ціни за одиницю товару за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" ( постанова Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23).

У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, та, окрім вищенаведеного, вказано, що відповідно до ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10 % у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Суд також враховує сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір ( постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 916/944/22).

З матеріалів справи слідує, що саме відповідач ініціював підписання додаткових угод, внаслідок чого збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з первинним договором.

Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту порушеного права (п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України). Відповідає належному способу захисту порушеного права також позов про стягнення коштів, рішення суду за яким є рішенням про присудження (постанова ВПВС від 25.01.2002 у справі № 761/16124/15-ц).

Однак , як мотивував Суд, позивач не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі.

В свою чергу, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.03.2024 у справі №904/192/22 також дійшла висновку, який mutatis mutandis підлягає врахуванню в цій справі, що нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (п.35 постанови).

Так, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок № 228).

Згідно зі ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У п. 18 ч. 1 ст. 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку № 228).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підп. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 2 БК України).

У абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228 розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором №224 від 11.10.2021 та Договором №17-Т від 21.12.2020, а також додатковими угодами до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником предмета закупівлі в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким є орган місцевого самоврядування , який заснував позивача - Любарська селищна рада.

Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (в якій вирішувалось питання щодо можливості/неможливості звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину щодо публічних закупівель недійсним та стягнення коштів).

Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради хоча і є юридичною особою публічного права, яка заснована на комунальній формі власності, однак відділ є самостійним суб`єктом права у приватноправових відносинах і не є суб`єктом владних повноважень, адже територіальна громада у цивільних відносинах діє через орган місцевого самоврядування, а не через комунальні підприємства (заклади, установи), які не мають статусу суб`єкта владних повноважень, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 15.03.2024 у справі № 904/192/22.

Оскільки позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів, виступає у спірних правовідносинах не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт господарювання-сторона у зобов`язальних відносинах, тому Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є неналежним позивачем у цій справі.

Як наголошує Велика Палата Верховного Суду, судове рішення, ухвалене у справі, ні за яких обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі. Зокрема, судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалено це рішення, і не визначає права чи обов`язки інших осіб (постанова ВПВС 30.06. 2020 у справі № 19/028-10/13).

Відсутність ж обставин, які підтверджували б наявність порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова ВП ВС від 11.09.18р. у справі № 905/1926/16).

Підставою для відмови у позові є також не доведення позивачем порушення його права чи безпосереднього інтересу ( постанова ВПВС від 28.09.21р. у справі № 761/45721/16-ц).

Крім того, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог ( ч.2 ст. 237 ГПК України).

Щодо розподілу судового збору.

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 04.02.25

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - через Ел.кабінет