Постанова

від 07.05.2025 по справі 906/1272/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року Справа № 906/1272/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Гарбузюк О.В - адвокат

відповідача: представник Рудзей Ю. В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 31.01.25р. суддею Машевською О.П. у м.Житомирі, повний текст складено 04.02.25р. у справі № 906/1272/24

за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 67 881, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24.

1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24 відмовлено в задоволенні позову Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 67 881,04 грн

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

2.1. Предметом спору за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є стягнення грошових коштів в загальній сумі 67 881,04 грн, які позивач вважає збитками у формі завищеної вартості спожитої електричної енергії та просить ТОВ ЖОЕК, як постачальника товару, сплатити вказані збитки. Позивач стверджує, що збитки спричинено відповідачем при неналежному виконанні договорів №17-Т від 21.12.2020 та №224 від 11.10.2021.

2.2. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

2.3. В свою чергу, за загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ст. 509 ЦК України). Оскільки позивач не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі, суд критично оцінює доводи позивача про наявність складу цивільного правопорушення для оцінки стягуваної суми як збитків.

2.4. Беззаперечне прийняття акту перевірки Держаудитслужби як доказу наявності обставин, які в ньому встановлені, суперечить приписам чинного процесуального законодавства, оскільки жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Акт перевірки підлягає оцінці нарівні разом з іншими доказами наявними в матеріалах справи. Статтею 75 ГПК України наявність акту перевірки Держаудитслужби не визнається тією підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які сторона посилається. А тому, з метою доведення викладених у акті перевірки закупівель обставин сторона повинна надати відповідні докази на їх підтвердження.

2.5. Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, №550 від 20.04.2006 з подальшими змінами, згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта. Сам по собі акт ревізії, складений за наслідками проведення перевірки закупівель, здійснених позивачем, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

2.6. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13. Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

2.7. Відповідач ініціював підписання додаткових угод, внаслідок чого збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з первинним договором. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту порушеного права (п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України). Відповідає належному способу захисту порушеного права також позов про стягнення коштів, рішення суду за яким є рішенням про присудження (постанова ВПВС від 25.01.2002 у справі № 761/16124/15-ц). Однак, позивач не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі

2.8. Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором №224 від 11.10.2021 та Договором №17-Т від 21.12.2020, а також додатковими угодами до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником предмета закупівлі в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким є орган місцевого самоврядування , який заснував позивача - Любарська селищна рада.

2.9. Так, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (Порядок № 228).

2.10. Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради хоча і є юридичною особою публічного права, яка заснована на комунальній формі власності, однак відділ є самостійним суб`єктом права у приватноправових відносинах і не є суб`єктом владних повноважень, адже територіальна громада у цивільних відносинах діє через орган місцевого самоврядування, а не через комунальні підприємства (заклади, установи), які не мають статусу суб`єкта владних повноважень, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №917/269/21, від 07.12.2021 у справі №903/865/20, від 14.12.2021 у справі №917/562/21, від 15.03.2024 у справі №904/192/22.

2.11. Оскільки позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів, виступає у спірних правовідносинах не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт господарювання-сторона у зобов`язальних відносинах, тому Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є неналежним позивачем у цій справі. Відсутність ж обставин, які підтверджували б наявність порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова ВП ВС від 11.09.18 у справі № 905/1926/16). Підставою для відмови у позові є також не доведення позивачем порушення його права чи безпосереднього інтересу (постанова ВПВС від 28.09.21 у справі № 761/45721/16-ц).

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради, 24.02.2025 через систему Електронний суд, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх853/25 від 24.02.2025), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 по справі №906/1272/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради задовольнити повністю, а саме: 1) Стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 67 881,04 грн, спричинених внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за договорами, а саме завищенням вартості поставленої електричної енергії. 2) Стягнути з Відповідача судові витрати.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим. У оскаржуваному рішенні проігноровані всі ключові доводи позивача щодо порушення його прав, завдання збитків та невиконання умов договорів відповідачем. Підставами для апеляційного оскарження рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; - невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи; - неправильне застосування норм матеріального права.

3.3. Між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори про закупівлю. Однак, при виконанні договорів № 17-Т від 21.12.2020 та № 224 від 11.10.2021 р., відповідачем було допущено неналежне, протиправне невиконання умов договорів, в наслідок чого було порушено права Позивача та спричинено збитки.

3.4. Позивач зазначає, що під час виконання договору № 17-Т від 21.12.2020 відповідачем було порушено п. 5.2, 5.10. Договору, що призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 21830,82 тис. грн. з ПДВ та завдало шкоди Відділу освіти. Ці фактичні обставини були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024 ревізії. Також серед, іншого апелянт зазначає, про порушення відповідачем договору № 224 від 11.10.2021. Усі фактичні обставини, щодо встановлених порушень, та завданню збитків були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024.

3.5. Відповідно, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія у порядку 222 ГК України щодо спонукання у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки. Однак відповідачем у відповідь був надісланий лист у якому зазначається, що жодних порушень у своїх діях ТОВ «ЖОЕК» не вбачає та не має наміру відшкодовувати заявлені збитки.

3.6. Так, предметом спору не є оспорювання дійсності договорів та додаткових угод, а предметом спору є порушення відповідачем умов договору у частині пред`явлення актів наданих послуг по ціні за 1кВт/год, яка не передбачена Договором та будь-якими додатковими угодами до нього. В той же час, апелянт наголошує, що збільшення вартості поставленої електричної енергії сталось не в наслідок досягнення згоди між сторонами, а завищення ціни Відповідачем в Актах про надання послуг.

3.7. На момент надання ТОВ «ЖОЕК» у січні на підписання та оплату Відділу освіти акту приймання передачі № 7974 від 20.01.2021 р. згідно договору № 17-Т від 21.12.2020 року ціна за 1кВт/год з ПДВ становила 2,89 грн і не змінювалась Додатковими угодами до Договору № 17-Т від 21.12.2020 року. На противагу цьому, в акті приймання передачі № 7974 від 20.01.2021 р., пред`явленому Відповідачем ціна за 1кВт/год з ПДВ становила - 3,26 грн., що більше ніж передбачена договором. Також Відповідачем було не допоставлено Відділу освіти електричну енергію в кількості 41496 кВт/год. по ціні за 1 кВт/год. з ПДВ 3,91 грн на суму 162191,07 грн, як узгоджено в акті приймання-передачі електричної енергії № 6947 від 29.09.2021 року до договору № 17-Т від 21.12.2020 року, а фактично вказану кількість кВт/год. поставлено за ціною визначеною новим Договором № 224 від 11.10.2021 по ціні за 1 кВт/год. з ПДВ 5,01 грн, що на 46050,22 грн дорожче (Акт № 6686 за жовтень 2021), що призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 46050,22 тис грн з ПДВ.

3.8. Апелянт зауважує, що Акт № 06-03-30/05 від 27.06.2024 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу не зазначався позивачем як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання, а був долученим тільки як ще один із доказів, якій містить опис та розрахунки спричинених Відділу освіти збитків. Окрім Акту ревізії до позовної заяви долучались інші докази, на які позивача посилався в обґрунтування своїх вимог та заперечень, Вважає, що Позивачем було надано всі наявні у нього докази, з яких можливо встановити факт неналежного виконання умов договору Відповідачем. Однак, судом першої інстанції не було надано їм оцінки, не досліджено дійсні обставини справи та суть спірного питання.

3.9. Суд ствердив, що Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є неналежним позивачем у даній справі. З чим апелянт не погоджується з огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч.1 ст. 23 Бюджетного Кодексу України).

3.10. Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону "Про публічні закупівлі", є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси. Враховуючи, що Відділ освіти є стороною спірних правочинів, та особою, за рахунок якої відповідачем набуто стягувані грошові кошти, саме відділ підлягає визнанню позивачем як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім того, джерелом фінансування відділу освіти Любарської селищної ради є місцевий бюджет.

3.11. Відповідно до пункту 1.4. Положення Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків.. Відділ є головним розпорядником бюджетних коштів з фінансування витрат на утримання закладів та установ освіти, молоді та спорту, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у судах. Отже, оскільки відділ освіти є розпорядником коштів, передбачених у селищному бюджеті на утримання закладів та установ культури, є стороною спірних правочинів і органом, за рахунок якого відповідачем безпідставно набуто грошові кошти, внаслідок неналежного виконання умов договору, Судом невірно зроблено висновки щодо нелажного позивача у даній справі, оскільки у даному випадку, Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради виступає у якості суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.

3.12. Щодо правового регулювання підстав та предмету позову та апеляційної скарги скаржник посилається на Закон України "Про публічні закупівлі" щодо укладення договору про закупівлю, у відповідності до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, зокрема, на загальні умови виконання зобов`язання закріплені ЦК України, а також щодо правових наслідків невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статті 610, 611 ЦК України та ст.224 ГК України (відшкодування збитків).

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.04.2025 об 16:00 год.

4.2. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 та від 22.04.2025 забезпечено представнику відповідача та позивача участь в судовому засіданні 30.04.2025 об 16:00год у справі №906/1272/24 в режимі відеоконференції.

4.3. За результатами судового засідання 30.04.2024, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом оголошено перерву у справі на 07.05.2025 о 11:00год, з урахуванням раніше поданих заяв/клопотань учасників провадження у справі про їх участь у наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції, про що постановлено відповідну ухвалу.

4.4. Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у додаткових поясненнях по справі №906/1272/24 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 по справі № 906/1272/24 - без змін.

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.6. Уповноважені представники позивача та відповідача у судовому засіданні 07.05.2025 (в режимі відеоконференції) надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради на Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Бюджетний кодексу України (далі по тексту постанови БК України);

Закон України "Про місцеве самоврядування в України";

Закон України "Про публічні закупівлі";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень по справі, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. З матеріалів справи вбачається, що між Відділом освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради (Споживач, Відділ освіти) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житомирська обласна енергопостачальна компанія (Постачальник, ТОВ ЖОЕК) було укладено наступні договори про закупівлю:

1. Договір №1 від 03.01.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

2. Договір №17-Т від 21.12.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

3. Договір №265П/2 від 29.12.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

4. Договір №224 від 11.10.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

Виходячи з підстав та предмету позовних вимог, в даному випадку господарськими судами досліджуються наступні обставини справи та правовідносини між сторонами, що виникли з договорів №17-Т від 21.12.2020 та №224 від 11.10.2021 р.

7.3. 1) Договір №17-Т від 21.12.2020 (а.с. 57-61).

7.3.1. Відповідно до умов Договору Постачальник продає Споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору п.2.1.

7.3.2. У пунктах 1.3., 1.4. сторони погодили терміни, що використовуються в цьому договорі використовуються в розумінні Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ. Сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ. дійшли взаємної згоди на укладання Договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2020-11-16-0105 18-с).

7.3.3. Згідно з пунктом 3.1. постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки (далі - Заявка) примірна форма якої є додатком № 2 до цього Договору та яка має містити інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної eнepгії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом Споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами Споживча (за наявності).

7.3.4. Споживач має право здійснювати коригування обсягів поданої Заявки шляхом подання відповідної коригуючої Заявки до 12 числа розрахункового періоду (місяця постачання) (пункт 3.3. Договору).

7.3.5. Визначена пунктом 5.1. ціна цього Договору становить 1 443 708, 00 грн (один мільйон чотириста сорок три тисячі сімсот вісім грн, 00 коп. ), в т.ч. ПДВ 240 618, 00 грн (двісті сорок тисяч шістсот вісімнадцять грн, 00 коп.).

7.3.6. Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору, ціна за одиницю Товару визначається у додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника", а ціна за одиницю Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку №1 до Договору.

7.3.5. Сторони домовилось, що фактична ціна поставки Товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання Сторонами відповідних актів приймання - передачі Товару згідно п.5.14 Договору. У разі зміни складової ціни Товару, - тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю Товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання Сторонами додаткової угоди до Договору, згідно з п.5.8 цього Договору.

7.3.6. Відповідно до п. 5.10. Договору Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим Договором.

7.3.7. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. Договору).

7.3.8. Договір набрав чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін (за наявності) i діє до 31.12.2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (пункт 13.1. Договору).

7.3.8. Відповідно до додатку №1 до договору №17-Т Комерційна пропозиція постачальника загальний обсяг постачання складав 500000, 00 кВт * год., загальна вартість договору (з врахуванням ПДВ 20%) 1443708,00 грн.

7.3.9. Всього за договором №17-Т від 21.12.2020 року Відділом освіти проведено розрахунки з ТОВ ЖОЕК на суму 1 186 889,75 грн. (а.с. 61 на звороті).

7.3.10. Згідно Додаткової угоди №5 від 29.09.2021 до договору №17-Т, договір був достроково розірваний за згодою сторін у зв`язку із неможливістю постачальник виконувати свої зобов`язання на умови, визначених договором.

7.3.11. Відповідно до пункту 2 Додатково угоди, з моменту набранням чинності цією Угодою зобов`язання Сторін, що виникли з договору, припиняються і Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли з договору, а в частині розрахунків до повного виконання (а.с.65 на звороті).

7.3.12. 29.09.2021 Сторони Договору підписали Акт приймання-передачі №6947 на суму 249 997,62 грн., згідно якого Постачальник мав поставити Споживачу електричну енергію в кількості 63943 кВт/год. (а.с.56).

7.4. 2) Договір №224 від 11.10.2021 (а.с. 70-71).

7.4.1. Згідно пунктів 1.1., 1.2. предметом Договору №224 є електрична енергія (ДК 021:2015 код-09310000-5), Учасник зобов`язується у 2021 poцi поставити Замовникові електричну енергію, а Замовник зобов`язуєтеся прийняти i оплатити її в повному обсязі.

7.4.5. За пунктами 1.3., 1.4. кількість: активна електрична енергія - 57537 кВт*год., згідно з відповідним тарифом на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі. Обсяги закупівлі електричної енергії зменшуються залежно вiд реального фінансування видатків та збільшення тарифу, згідно із Постановами НКРЕКП.

7.4.6. Сторони погодили, що ціна цього Договору на момент його укладення становить 288 741,60 грн., у тому числі ПДВ - 48 123,60 грн. (пункт 3.1.).

7.4.7. Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. розрахунки за поставлену електричну енергію проводяться шляхом оплати Замовником після пред`явлення учасником рахунка на оплату товарів (робіт послуг) (далі-рахунок) або після підписання Сторонами акта. До рахунка додається акт та податкова накладна.

7.4.8. Строк (термін) поставки електричної енергії жовтень - грудень 2021 року (пункт 5.1.).

7.4.9. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим (Договором пункт 7.1. Договору).

7.4.10. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами i діє по 31.12.2021р., але в будь якому разі - до проведення повних розрахунків за фактично поставлену електроенергію. Сторони, користуючись правом, наданим їм ч.3 ст.631 ЦК України, домовились, що умови цього Договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між Сторонами з 01.10.2021 року (пункт 10.1. договору).

7.5. З матеріалів справи слідує, що 27.06.2024 Північним офісом Держаудитслужби управління північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено Акт №06-03-30/50 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Вiддiлу освiти, молодi та спорту Любарської селищної ради за перiод з 01.01.2020 року по 31.03.2024 року, висновком якого зазначено, що відповідні встановлені порушення зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Житомирська обласна енергопостачальна компанія призвели до матеріальної шкоди у розмірі 67 881,04 грн. (а.с. 19-55).

7.6. В подальшому, 02.08.2024 Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради направив Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" лист вих. №353 з вимогою відшкодувати на його користь шкоди (витрат) у розмірі 67 881,04 грн. заподіяних внаслідок оплати ТОВ ЖОЕК завищеної вартості спожитої електричної енергії (а.с. 66).

7.7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у листі-відповіді від 10.09.2024 вих.№1966-05 у якому повідомив споживача, що жодних порушень у своїх діях ТОВ ЖОЕК не вбачає та не має наміру відшкодовувати заявлені збитки (а.с.68).

7.8. За наведених обставин, Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради у грудні 2024 року звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" збитків у розмірі 67 881,04 грн.

7.9. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.12.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду , відкрито провадження у справі №906/1272/24. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

7.9.1. В обґрунтування фактичних підстав позову, позивач посилається на те, що між Відділом освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Житомирська обласна енергопостачальна компанія було укладено наступні договори про закупівлю:

1. Договір № 1 від 03.01.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

2. Договір № 17-Т від 21.12.2020 року, предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

3. Договір № 265П/2 від 29.12.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

4. Договір № 224 від 11.10.2021 р., предметом якого є закупівля електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5).

7.9.2. Позивач доводить, що при виконанні договорів № 17-Т від 21.12.2020 року та № 224 від 11.10.2021 року, Відповідачем було допущено неналежне, протиправне невиконання умов договорів, в наслідок чого було порушено права Позивача та спричинено збитки.

7.9.3. Позивач посилається на те, що під час виконання Договору №17-Т від 21.12.2020 було допущено порушення, а саме:

- відповідно до п. 5.2. Договору №17-Т ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника";

- пунктом 5.3. Договір № 17-Т ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифів на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору;

- згідно додатку №1 до договору №17-Т "Комерційна пропозиція постачальника" загальний обсяг постачання складав 500 000, 00 кВт*год., загальна вартість договору (з врахуванням ПДВ 20%) 1443708,00 грн. Всього за договором №17-Т від 21.12.2020 Відділом освіти проведено розрахунки з ТОВ ЖОЕК на суму 1 186 889,75 грн.;

- ціна за одиницю товару (1 кВт/години) складала: 2,41 грн. без ПДВ (у тому числі: ціна електроенергії (як товару) 1,20 грн., тариф на передачу 0,31276 грн., тариф на розподіл 0,89342 грн.), ціна 1 кВт/години з ПДВ 2,89 грн.

7.9.4. Водночас, ТОВ ЖОЕК було надано на оплати Позивачу рахунок №7974 від 31.12.2020 та в подальшому підписано та оплачено Відділом освіти акт приймання передачі №7974 від 20.01.2021 р. згідно договору №17-Т від 21.12.2020 за період січень 2021, а фактично за грудень 2020 р., в кількості 58334 кВт/год. по ціні за 1 кВт/год. без ПДВ 2, 72 грн., по ціні за 1 кВт/год. з ПДВ 3,26 грн. на суму 190265,34 грн., тобто по ціні, що не передбачена Договором, чим порушено п. 5.2, 5.10. Договору та призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 21830,82 тис. грн. з ПДВ та завдало шкоди Відділу освіти.

7.9.5. Позивач стверджує, що ці фактичні обставини були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024 ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 та зобов`язано Відділ освіти вжити заходи щодо компенсації спричинених збитків.

7.9.6. Щодо порушень під час виконання Договору №224 від 11.10.2021 позивач зазначає, що у листопаді 2021 року прийняв до оплати рахунок за електроенергію ТОВ ЖОЕК від 31.10.2021 №6686 за жовтень 2021, у якому вказано, що за постачання електричної енергії в кількості 44416 кВт*год по ціні за 1 кВт*год з ПДВ 5,0183 грн сума до оплати становить 222894,86 грн. Однак з у рахуванням переплати в сумі 162191,07 грн, яка виникла у зв`язку із невиконаннями попереднього договору №17-Т, дебетове сальдо за електричну енергію становить 60703,79 грн, що зазначено у самому Рахунку №6686 від 31 жовтня 2021 року.

7.9.7. Позивач зазначає, що ТОВ ЖОЕК не виконані в повному обсязі розрахунки за попереднім договором №17-Т від 21.12.2020, а саме: не допоставлено Відділу освіти електричну енергію в кількості 41496 кВт/год. по ціні за 1 кВт/год. без ПДВ 3,26 грн, з ПДВ - 3,91 грн на суму 162191,07 грн, як узгоджено в акті приймання-передачі електричної енергії №6947 від 29.09.2021, а фактично вказану кількість кВт/год. поставлено за ціною визначеною новим Договором №224 від 11.10.2021 по ціні за 1 кВт/ год. без ПДВ - 4,18 грн, з ПДВ - 5,01 грн, що на 46050,22 грн дорожче (№6686 за жовтень 2021), що призвело до оплати електричної енергії за завищеною вартістю на суму 46050,22 тис. грн з ПДВ, чим завдано матеріальної шкоди Відділу освіти у відповідній сумі. Завищення вартість на суму 46 050,22 тис. грн. з ПДВ розраховано шляхом множення недопоставленої електричної енергії на ціну за 1 кВт год. з ПДВ згідно нового договору №224.

7.9.8. Позивач доводить, що ці фактичні обставини були також предметом дослідження Управлінням північного офісу держаудитслужби в Житомирській області, про що складено Акт №06-03-30/05 від 27.06.2024 року ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за період з 01.01.2020 року по 31.03.2024.

7.10. Відповідач у своїх поясненнях вказує, що зазначене не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

03.01.2020 між Відділом освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (вказана закупівля доступна до перегляду за посиланням https://prоzоrrо.gоv.ua/tender/UA-2019-12-18-002642-a)

7.10.1. Відповідно до протоколу до даного договору №1/19, Ціна (тариф) на універсальні послуги встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог закону.

7.10.2. Відповідно до п.10.1 даного договору, він діяв по 31.12.2020 року. Отже, протягом 2020 року Позивач користувався універсальною послугою та сплачував відповідно до встановленого на універсальну послугу тарифу. Ціни на універсальні послуги на грудень 2020 року розміщені на сайті ТОВ ЖОЕК (https://www.ztоek.cоm.ua/wp-cоntent/uplоads/2020/11/оgоlоshennya-taryfy-na-gruden-2020r..pdf) - для споживачів 2 клас напруги ціна становила 2.72 грн. за кВт/г, що повністю відповідає акту приймання-передачі №7974.

7.10.3. Також, відповідач зазначає, що правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, передбачені способи та терміни передачі споживачем оператору системи розподілу (далі ОСР) показів лічильника електричної енергії. Показники спожитої електричної енергії Споживач передає ОСР. В свою чергу, Постачальник отримує вказані дані від ОСР та на їх підставі формує рахунки та акти. ТОВ ЖОЕК позбавлений можливості перевіряти показники приладів обліку електричної енергії Споживача. Отже, завищення показника спожитої електричної енергії відбулось внаслідок невірної передачі показників від Споживача до ОСР.

7.10.4. Після виявлення вказаної обставини Відповідачем проведено корегування взаєморозрахунків з Позивачем, внаслідок чого сума 162191,07 грн (про яку говорить позивач) зарахована, як переплата за надані послуги, що в подальшому враховано при взаємних розрахунках сторін.

7.11. За результатами розгляду даного спору, 31.01.2025 Господарським судом Житомирської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1. - 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.11. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 31.01.2025 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.6. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

8.7. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.8. Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

8.9. Визначення предмета спору є правом позивача (постанова ВПВС від 17.04.18 у справі № 523/9076/16-ц).

8.10. Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (постанови ВПВС від 17.04.18 у справі № 523/9076/16-ц, від 13.03.19 у справі №916/3245/17).

8.10.1. Згідно змісту позовної заяви Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради просить суд стягнути з відповідача кошти в загальній сумі 67 881,04грн, які його думку є збитками у формі завищеної вартості спожитої електричної енергії та її оплати на користь ТОВ ЖОЕК (відповідачу) як постачальника товару.

8.10.2. Позивач стверджує, що збитки спричинено відповідачем неналежному виконанні договорів №17-Т від 21.12.2020 та №224 від 11.10.2021.

8.11. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.12. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.13. Статтями 525, 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.14. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

8.15. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 статті 623 ЦК України).

8.16. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

8.17. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (статті 224 ГК України).

8.18. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником (п.8.49.6 постанови ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).

8.19. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті слугує, насамперед, відшкодування збитків (постанова ВПВС від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18,п. 8.22).

8.20. Інакше кажучи, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки їх заподіювача і причинно-наслідковий зв`язок такої поведінки зі збитками. Зокрема слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки - наслідком цієї протиправної поведінки. Остання тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (див. постанову ВПВС від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20).

8.21. В свою чергу, за загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.22. Як мотивувала Велика Палата Верховного Суду договір є юридичним фактом із яким пов`язане виникнення зобов`язання. З договору можуть виникати одне або декілька зобов`язань ( п. п. 24, 26 постанови ВПВС від 22.09.22 р. у справі № 462/5368/16-ц).

8.23. Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України). Аналогічне визначення господарського зобов`язання передбачене ст. 173 ГК України.

8.24. Усталеним як в доктрині приватного права, так і судовій практиці, є те, що під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов`язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій які складають зміст зобов`язання. За нормально розвитку зобов`язальних правовідносин зобов`язання виконується належно і реально.

8.25. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності (ст.ст.3, 509 ЦК України), сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

8.26. З наведеного слідує, що позивач - Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради - не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі,

8.27. В даному випадку, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача про наявність складу цивільного правопорушення для оцінки стягуваної суми як збитків.

8.28. Разом з тим, посилання позивача на результати перевірки та висновки в Акті Держаудитслужби від 27.06.2024 ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 та зобов`язано Відділ освіти вжити заходи щодо компенсації спричинених збитків, як на підставу для задоволення позовних вимог є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.

8.29. Чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку повернути відповідну суму оплаченої вартості електричної енергії за завищеною ціною, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт.

8.30. За умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами. Сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення збитків.

8.31. Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

8.32. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

8.33. Отже, обставини, які встановлені позивачем під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.

8.34. Виходячи із предмету даного спору, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема, у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, постанові від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, у постанові від 26.03.2019 у справі № 910/26948/15, слід зазначити, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

8.35. Таким чином, Акт Держаудитслужби не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання у відповідача сплатити заявлену до стягнення суму збитків, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

8.36. Крім того, вказані в такому Акті перевірки, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 73,74,76-79 ГПК України.

8.37. Як уже зазначалося, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

8.38. Проте, у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю робіт за договором сума не може бути кваліфікована збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

8.39. Разом з тим, як уже зазначалося, господарськими судами встановлено, що відповідач ініціював підписання додаткових угод, внаслідок чого збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з первинним договором.

8.40. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту порушеного права (п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України). Відповідає належному способу захисту порушеного права також позов про стягнення коштів, рішення суду за яким є рішенням про присудження (постанова ВПВС від 25.01.2002 у справі № 761/16124/15-ц).

8.41. Однак , позивач не оспорює дійсність Договору №224 від 11.10.2021 та Договору №17-Т від 21.12.2020, а також додаткових угод до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі.

8.42. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15.03.2024 у справі №904/192/22 також дійшла висновку, який mutatis mutandis підлягає врахуванню в цій справі, що нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (п.35 постанови).

8.43. В даному випадку, господарськими судами досліджується правовий статус позивача у даній справі.

8.43.1. Так, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (Порядок №228).

8.43.2. Згідно статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

8.43.3. У пункті 18 частини 1 статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку № 228).

8.43.4. Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підп. 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та від 23.10.2019 у справі №922/3013/18).

8.43.5. Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 6, 7, 8 ч. 1 ст. 2 БК України).

8.43.6. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду (абз. 1, 2 пункту 5 Порядку № 228).

8.43.7. За змістом абзацу 2 пункту 43 Порядку №228 розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

8.43.8. Враховуючи наведене, позивач - Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором №224 від 11.10.2021 та Договором №17-Т від 21.12.2020, а також Додатковими угодами до нього в частині досягнутих домовленостей про зміну ціни за 1кВт/год та зменшення обсягу закупівлі, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником предмета закупівлі в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, яким є орган місцевого самоврядування, який заснував позивача - Любарська селищна рада.

8.43.9. Подібні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (в якій вирішувалось питання щодо можливості/неможливості звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину щодо публічних закупівель недійсним та стягнення коштів).

8.43.10. Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради хоча і є юридичною особою публічного права, яка заснована на комунальній формі власності, однак відділ є самостійним суб`єктом права у приватноправових відносинах і не є суб`єктом владних повноважень, адже територіальна громада у цивільних відносинах діє через орган місцевого самоврядування, а не через комунальні підприємства (заклади, установи), які не мають статусу суб`єкта владних повноважень, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 15.03.2024 у справі № 904/192/22.

8.43.11. Відтак, оскільки позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів, виступає у спірних правовідносинах не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт господарювання-сторона у зобов`язальних відносинах, тому Відділ освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради є неналежним позивачем у цій справі.

8.44. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відсутність ж обставин, які підтверджували б наявність порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова ВП ВС від 11.09.18р. у справі № 905/1926/16).

8.45. Підставою для відмови у позові є також не доведення позивачем порушення його права чи безпосереднього інтересу (постанова ВПВС від 28.09.21р. у справі № 761/45721/16-ц).

8.46. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.47. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.48. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.49. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.50. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.51. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.52. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та правомірним.

8.53. Скаржник/позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.54.Оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.55. Доводи апеляційної скарги Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

8.56. За таких обставин апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/1272/24 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 4542,00 грн згідно платіжної інструкції №157 від 20.02.2025.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради від 24.02.25р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 31 січня 2025 року у справі №906/1272/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу №906/1272/24 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "09" травня 2025 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.