Повістка

від 04.02.2025 по справі 908/3790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/10/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 Справа № 908/3790/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

розглянувши без виклику учасників справи заяву (вих. № б/н від 08.03.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал про ухвалення додаткового рішення, та матеріали справи № 908/3790/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал (вул. Конституційна, буд. 9А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Алтрейд ЛТД (пров. Алкорівський, буд. 3, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002)

про стягнення 188054,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі № 908/3790/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Алтрейд ЛТД (пров. Алкорівський, буд. 3, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002, код ЄДРПОУ 39992949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал (вул. Конституційна, буд. 9А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053, код ЄДРПОУ 42184514) 121580 (сто двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 36474 (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 00 коп. штрафу, 1896 (одна тисяча вісімсот дев`яносто шість) грн. 65 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

11.03.2024 від позивача через систему Електронний суд (у системі сформовано 08.03.2024) надійшла заява (вих. № б/н від 08.03.2024) про ухвалення додаткового рішення.

Згідно прохальної частини заяви просив стягнути з ТОВ Алтрейд ЛТД витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2024, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 12.03.2024 заяву прийнято до розгляду. Встановлено відповідачу строк до 18.03.2024 для подання заперечення на заяву позивача з доказами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу.

12.03.2024 ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

18.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою від 21.03.2024, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 по справі № 908/3790/23, зупинено провадження у справі № 908/3790/23 з розгляду заяви (вих. № б/н від 08.03.2024) ТОВ Ціновал про ухвалення додаткового рішення, до повернення матеріалів справи № 908/3790/23 до суду першої інстанції.

15.07.2024 матеріали справи № 908/3790/23 надійшли до Господарського суду Запорізької області. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2024 рішення від 04.03.2024 по справі № 908/3790/23 залишено без змін.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 04.07.2024 по 15.08.2024, наказ на виконання рішення від 04.03.2024 у справі № 908/3790/23 був виданий суддею Дроздовою С.С.

14.08.2024 Центральним апеляційним господарським судом було витребувано з Господарського суду Запорізької області справу № 908/3790/23 у зв`язку з надходженням заяви ТОВ Ціновал про ухвалення додаткового рішення.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025 стягнуто з ТОВ Алтрейд ЛТД на користь ТОВ Ціновал судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з апеляційним переглядом справи № 908/3790/23, у сумі 5000,00 грн.

27.01.2025 матеріали справи № 908/3790/23 надійшли до Господарського суду Запорізької області.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 908/3790/23 до Господарського суду Запорізької області, суд ухвалою від 28.01.2025 поновив провадження в справі № 908/3790/23 з розгляду заяви (вих. № б/н від 08.03.2024) ТОВ Ціновал про ухвалення додаткового рішення. Встановлено сторонам строк: протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали для надання своїх заяв, пояснень, заперечень щодо заяви позивача.

28.01.2025 ухвала доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що справа № 908/3790/23 розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи, що сторони мали достатньо часу для надання своїх заяв, пояснень, заперечень щодо заяви позивача, враховуючи встановлений ст. 244 ГПК України строк розгляду заяви, заява (вих. № б/н від 08.03.2024) ТОВ Ціновал про ухвалення додаткового рішення розглянута судом по суті 04.02.2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Статтею 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З дотриманням вказаних приписів процесуального законодавства, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, до якого входять витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. та зазначено, що докази на їх підтвердження будуть надані суду в порядку, визначеному ГПК України.

Докази щодо понесення таких витрат подані позивачем після ухвалення судового рішення в цій справі протягом п`яти днів.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач заявив про свій намір щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, докази щодо понесення таких витрат були подані в установлений законодавством строк. Судові дебати, враховуючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не проводились.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно європейських стандартів, зокрема, пункту 14 Рекомендацій № R(81)7 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Також, у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.01.2029 у справі № 922/445/19).

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 20.12.2023 № 2012/23, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Ціновал (клієнт за договором) та Адвокатом Скрипчуком М.Є. (адвокат за договором), предметом якого є зобов`язання адвоката за дорученням клієнта представництва його інтересів та захисту прав що участі в розгляді справи за позовом клієнта до ТОВ Алтрейд ЛТД про стягнення коштів за договором № 0901-23М від 09.01.2023, а клієнт, у свою чергу, зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. У пункті 2.3 договору визначені види правової допомоги щодо предмета даного договору. Відповідно до п. 4.1 договору, порядок оплати і вартість послуг виконавця, що надаються в рамках реалізації цього договору є фіксованим та складає 20000,00 грн. Оплата гонорару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту набрання законної сили рішенням суду першої інстанції за позовом клієнта до ТОВ Алтрейд ЛТД.

07.03.2024 року між Адвокатом Скрипчуком М.Є. та ТОВ Ціновал підписано акт приймання-передачі наданих послуг за вказаним вище договором, яким сторони засвідчили виконання адвокатом та прийняття позивачем правничої допомоги, що полягала у підготовці та поданні позовної заяви до ТОВ Алтрейд ЛТД про стягнення коштів за договором № 0901-23М від 09.01.2023; у підготовці розрахунку штрафних санкцій до позовної заяви. Зазначено, що гонорар фіксований та дорівнює 20000,00 грн.

У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1204413 від 21.12.2023, виданого позивачу Адвокатом Скрипчуком М.Є., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Скрипчуком М.Є.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

18.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката. Вважає, що сума витрат підлягає зменшенню в зв`язку з недотриманням вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи. Спір є типовим, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за несплату отриманої продукції. Спір не є складним, відтак, представником позивача не було затрачено багато часу на виготовлення заяви по суті. Судом спір визнано малозначним, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без участі сторін. Окрім позову, відповідачем не складалися та не подавалися інші заяви по суті спору. Таким чином, уся праця адвоката по справі звелася лише до складання позовної заяви. Представником позивача не надано документи, що свідчили б про високий досвід та кваліфікацію адвоката, як підставу для заявленого розміру витрат. Просив заяву позивача задовольнити частково; зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 15% від заявленого розміру до 3000,00 грн.; після зменшення розміру витрат на правничу допомогу позивача, що підлягає стягненню з відповідача, стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зазначає, що сторонами в договорі від 09.11.2023 визначено розмір гонорару за надання правничої допомоги в фіксованій сумі 20000,00 грн.

Позовна заява, що надійшла до суду, а також інші процесуальні документи підписані та подавалися через систему «Електронний суд» адвокатом Скрипчуком М.Є.

Враховуючи, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал був задоволений частково, витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог складають 16809,43 грн.

Разом з тим, суд, враховуючи заперечення відповідача вважає, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними з огляду на предмет та обставини справи, оскільки правовідносини сторін у справі не є складними (стягнення заборгованості за однією поставкою та нарахування штрафу); обсяг документів, доданих до позовної заяви, не потребував від адвоката значного обсягу часу для їх збирання; розрахунок штрафу не є складним, оскільки складав 30% вартості своєчасно несплаченого товару. При цьому, розрахунок штрафу зроблений адвокатом неправильно, що встановлено судовим рішенням.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, заява (вих. № б/н від 08.03.2024) Товариства з обмежено відповідальністю Ціновал про ухвалення додаткового рішення задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вих. № б/н від 08.03.2024) Товариства з обмежено відповідальністю Ціновал про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алтрейд ЛТД (пров. Алкорівський, буд. 3, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002, код ЄДРПОУ 39992949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ціновал (вул. Конституційна, буд. 9А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50053, код ЄДРПОУ 42184514) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 04 лютого 2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко