Ухвала

від 30.01.2025 по справі 909/840/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/840/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

30.01.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Фізичної особи - підприємця Табачина Василя Ігоровича (вх.№547/25 від 22.01.2025) та Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' (вх.№528/25 від 21.01.2025) про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі

за позовом: Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік",

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Табачина Василя Ігоровича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадська організація ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'',

про стягнення коштів за незаконне використання музичного твору в сумі 75 700,00 грн.

за участю:

від позивача: Гуйда Дмитро Миколайович

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Бессараб Валерія Сергіївна

установив: Громадська спілка "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Табачина Василя Ігоровича (далі - відповідач) про стягнення коштів за незаконне використання музичного твору в сумі 75 700,00 грн.

Ухвалою від 16.01.2025 Господарський суд Івано-Франківської області на підставі п.4 ч.1 ст. 231 закрив провадження у справі №909/840/24 та повернув позивачу згідно ч. 1 ст. 130 ГПК 50% судового збору сплаченого ним при зверненні з позовом до суду.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" Господарського суду Івано-Франківської області відповідач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу (вх.№547/25 від 22.01.2025). Відповідно до вказаної заяви просить суд відшкодувати йому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" Господарського суду Івано-Франківської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' надійшла заява (вх.№528/25 від 21.01.2025) про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову допомогу. У заяві просить відшкодувати з позивача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 39215,62 грн.

21.01.2025 позивач через систему "Електронний суд" подав до суду клопотання (вх.№955/25 від 21.01.2025) про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги відповідача до 1000,00 грн. Заява обгрунтована тим, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необгрунтованим та непідтвердженим доказами.

29.01.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав до суду клопотання (вх.№1480/25 від 29.01.2025), в якому просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадській організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав''. Заява обгрунтована тим, що дії адвоката третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору свідчать про свідоме затягування справи. При цьому стверджує, що замість своєчасного подання необхідних документів,що витребовував суд, які могли б сприяти швидкому вирішенню справи, адвокат подавав численні безпідставні клопотання. Такі дії спричинили затягування розгляду справи на кілька засідань, що прямо вплинуло на збільшення розміру заявлених витрат третьою особою. При цьому вказує, що адвокат Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' систематично використовував процесуальні права для штучного збільшення витрат на правничу допомогу, зокрема подання у справі таких елементарних клопотань: як вступ у справу, в той час як його уже судом було залучено; про надання доступу до системи «Електронний суд" тощо.

Ухвалою від 23.01.2025 суд призначив вказані заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу до розгляду на 30.01.2025.

30.01.2025 через систему Електронний суд третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору подано клопотання за вх.№1559/25, в якому просить долучити до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу копію Договору про надання правничої допомоги від 18.11.2024 та відповідно Акти приймання-передачі виконаних робіт за листопад та грудень 2024 року, оскільки при поданні заяви помилково долучено Договір про надання правничої допомоги із зазначенням дати його складання - 18.11.2021.Заяву мотивує тим, що подані Договори мають відмінність лише в частині дати укладення. Вказана відмінність виникла внаслідок допущення технічної помилки, що підтверджується змістом самого договору, так і розділом 5 , в якому вартість наданих послуг прив`язана до курсу валют , встановленого НБУ на 18.11.2024 та Додатоком №1 до договору.

В судовому засіданні представник позивача заперечив прти задоволення заяв відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' про відшкодування витрат на правничу допомогу та просив суд витрати відповідача зменшити до 1000,00 грн, а в задоволенні витрат третьої особи відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу підтримала з підстав зазначених у ній та просила про їх відшкодування за рахунок позивача.

Відповідач в судове засідання повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяв про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку про їх часткове задоволення.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

- розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1) встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з`ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2) встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3) визначити чи пов`язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4) встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5) перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, (6) з`ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7) на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.

Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з вказаних норм вбачається, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу може бути заявлена в усній або письмовій формі до закінчення судових дебатів, які в силу ч.1ст. 219 Господарського процесуального кодексу України вважаються завершеними до моменту виходу суду до нарадчої кімнати.

При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні 16.01.2025 (в підготовчому судовому засіданні) представник відповідача та третьої особи усно заявили клопотання про подання заяв про відшкодування витрат на правову допомогу та доказів їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (ухвали суду про закриття провадження у справі в цьому випадку).

Заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які є предметом розгляду, а також докази на їх підтвердження відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подані до суду у строк визначений приписами ч.8 ст. 129 ГПК України, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для розгляду вказаних заяв.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано суду: копію Ордеру на надання правничої допомоги серія АТ №1081498 від 03.10.2024, копію Договору про надання правничої допомоги від 02.10.2024, копію рахунку-фактури №025 від 25.10.2024, копію платіжної інструкції №113 від 28.10.2024. Зазначені докази подані при поданні відзиву на позов.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 02.10.2024, укладеного між відповідачем по справі (по договору - клієнт) та адвокатським бюро «Тугай та партнери» (далі адвокатське бюро), клієнт уповноважив адвокатське бюро надавати правову допомогу та представляти його права, як відповідача в Господарському суді Івано-Франківської області у справі №908/840/24 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 3 Договору вартість наданих послуг складає фіксований гонорар в сумі 60 000,00 грн. Порядок оплати наступний: 10 000,00 грн. протягом одного місяця з дня укладання цього договору згідно виставленого рахунку-фактури та 50000,00 грн. протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу Громадською організацією ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' суду надано копію Ордеру серія АА №1509373 від 18.11.2024, копію Договору №18/11/2024 про надання правової допомоги від 18.11.2024, копію Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №3999 від 30.11.2009, копію Додатку №1 до Договору, копію Акту приймання-передачі виконаних робіт за листопад від 30.11.2024 по справі №909/840/24 на загальну суму 22 703,78 грн., копію Акту приймання-передачі виконаних робіт за грудень від 31.12.2024 по справі №909/840/24 на загальну суму 16 511,84 грн., копії платіжних інструкцій №9735 від 23.01.2025 та №9731 від 23.01.2025.

Відповідно до поданих Актів загальна сума наданих послуг складає в розмірі 39 215,62 грн. та містить поетапний перелік надання послуг із зазначенням їх вартості.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

За договором про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару в цьому контексті означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

За практикою Верховного Суду (пункти 4.12-4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: - має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4ст.126 Господарського процесуального кодексу України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З аналізу наведеного вище та враховуючи клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу щодо відповідача по справі, суд приходить до висновку зменшити заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу та відшкодувати їх в розмірі 4000,00 грн за рахунок позивача, виходячи з того, що заявлена відповідачем сума витрат є неспівмірною до предмету спору, обсягом наданих послуг та складністю справи. Зокрема по даній справі, представником відповідача надані наступні послуги: - підготовка та подання відзиву на позов; - складання та подання клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача; брав участь у трьох судових засіданнях тривалістю першого судового засідання (17.10.2024) - 13 хв., другого (19.12.2024) 40хв. та третього (16.01.2025) 22 хв.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, то суд виходить із того, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям необхідності, розумності та співмірності, а також враховуючи поведінку третьої особи у справі під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих клопотань, у задоволенні яких судом відмовлено. При цьому суд зазначає, що Громадську організацію ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 17.10.2024, представники якої брали участь у трьох судових засіданнях в режимі відеоконференції тривалістю двох (21.11.2024 та 16.01.2025) по 22 хв. та третього (19.12.2024) - тривалістю 40 хв.

При цьому, суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.

Щодо доводів позивача про відмову у відшкодуванні витрат третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача з причин відсутності подання нею орієнтовного розміру,то- недотримання стороною вимоги щодо зазначення попереднього розміру витрат у першій заяві по суті- надає право суду відмовити у їх (витратах на правничу допомогу) відшкодуванні, але не є обов`язком.Слід зазначити, що надмірно формалізований підхід у застосування процесуальних норм суперечить судочинству та позбавляє учасника справи права на відшкодування судових витрат в т. ч. витрат на правничу допомогу. Так само, судом визнається технічною опискою зазначення дати Договору про надання правничої допомоги 18.11.2021 замість 18.11.2024 , оскільки таке спростовується змістом самого договору та додатком до нього.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про завищений об`єм послуг адвоката третьої особи, а звідси і підстави часткового відшкодування суми витрат на правничу допомогу, зокрема в розмірі 4000,00 грн. В відшкодуванні решти суми витрат на правову допомогу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача- слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 13, 15, 16, 74-79, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

заяву Фізичної особи-підприємця Табачина Василя Ігоровича про відшкодування витрат на правничу допомогу (вх.№547/25 від 22.01.2025) задовольнити частково.

Стягнути з Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. Аболмасова,5, прим.57, офіс 1, м. Київ, 02002, код 43370642) на користь Фізичної особи - підприємця Табачина Василя Ігоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' (вх.№528/25 від 21.01.2025) про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. Аболмасова,5, прим.57, офіс 1, м. Київ, 02002, код 43370642) на користь Громадської організації ''Українська агенція з авторських та суміжних прав'' (вул. Вавілових, буд. 15А, м. Київ, 04060, код 39939650) 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. В іншій частині витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткова ухвала набирає законної з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової ухвали складено 04.02.2025.

Суддя С. М. Кобецька