Рішення

від 04.02.2025 по справі 910/13734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа №910/13734/24за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс"

про стягнення збитків 76 457,02 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" про стягнення збитків у розмірі 76 457,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором добровільного медичного страхування №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

02.12.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю, посилаючись на те, що додаткова угода №15 до договору добровільного медичного страхування №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020 не підписувалась Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс", оскільки її умови не відповідали узгодженим домовленостям сторін; послуги медичного страхування співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" у спірний період не надавались, що позивачем не спростовано відповідними звітами, які передбачені умовами договору добровільного медичного страхування.

Також представник відповідача зазначив, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" листом від 27.03.2023 №09-03/1177 повідомило про те, що 23.03.2023 Правління Національного банку України прийняло рішення "Про анулювання Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг" з 24.03.2023, проте відкликання ліцензії не звільняє фінансову установу від виконання свої зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг до закінчення строку дії договорів. На підставі зазначеного, сторони дійшли згоди, що залишок невикористаного корпоративного ліміту станом на 24.03.2023 має зменшуватися виходячи із сум використаної застрахованими особами, і відповідно, відображатися у звіті, згідно форми, затвердженої додатком №6 до договору.

Через систему «Електронний суд» 09.12.2024 від представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшла відповідь на відзив, у якій наведені доводи на спростування тверджень відповідача у відзиві. Зокрема, представник позивача зазначає, що відповідач посилаючись на те, що ним додаткова угода №15 не була підписана, все ж таки проводив оплати, що підтверджується платежами: на суму 186 993,02 грн, призначення платежу: «Оплата страхового платежу ДУ № 15 до Договору № 03/0502037/9067/20» від 13.04.2020 р.Рах.№ 03/0502037/9067/20 (03.01.2023). Без ПДВ», дата платежу 18.01.2023 та на суму 185 948,27 грн, призначення платежу: «Оплата страхового платежу згідно ДУ № 13 до Добровільногомед.страх № 03/0502037/9067/20» від 13.04.2020 р. Без ПДВ», дата платежу 12.10.2022.

Представник позивача наголошує, що вказане підтверджує факт укладання з відповідачем додаткової угоди №15 та здійснення на її виконання чергових страхових платежів.

17.12.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких повторно було наголошено про відсутність звітів, передбачених договором добровільного медичного страхування №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020, які б підтверджували надання співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" медичних послуг.

Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ Смартфлекс» укладено договір №03/0502037/9067/20 добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я), з подальшою пролонгацією.

Згідно п.1.1. договору предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані із здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб. Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови цього договору.

Пунктом 10.2.2 договору передбачено, що страхувальник зобов`язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірах та в строки, визначені Розділом 5 договору.

Додатковою угодою №13 від 30.06.2022 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено строк дії договору: з 01.07.2020 по 30.06.2023 включно; внесено зміни до розділу 5 договору «Страховий платіж, порядок його сплати», а саме: « 5.7.13. Дев`ята частина платежу у розмірі - 172 593,65 грн. до 10.07.2022».

Додатковою угодою №14 від 30.09.2022 внесено чергові зміни, а саме визначено, що за період страхування з 01.10.2022 до 31.12.2022 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 185 948, 27 грн.

Додатковою угодою №15 від 02.01.2023 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено, що:

- за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 993,02 грн.

- за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023, сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн., термін сплати - до 10.04.2023.

Черговий платіж за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023, у розмірі 186 712,27 грн відповідачем сплачений не був.

Строк сплати визначений - до 10.04.2023.

Довідкою, наданою АТ «ПРАВЕКС БАНК», підтверджується, що ТОВ «ІТ Смартфлекс» за період з 30.06.2022 по кінцеву дату дії договору сплатило лише три страхові платежі, а саме:

11.07.2022 в сумі 172 593,65 грн - першу частину за третій період страхування.

12.10.2022 в сумі 185 948,27 грн - за період страхування з 01.10.2022 до 31.12.2022

18.01.2023 в сумі 186 993,02 грн - за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023.

За період страхування з 01.04.2023 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" продовжувало виконувати свої зобов`язання за договором та здійснило страхові виплати на загальну суму 76 457,02 грн, в той же час ТОВ «ІТ Смартфлекс» своє зобов`язання з оплати чергового страхового платежу до 10.04.2023 у розмірі 186 712,27 грн не виконало, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно пунктів 1.7 та 1.7.4 договору добровільного медичного страхування №03/0502037/9067/20 від 13.04.2020, строк дії договору з 30.06.2020 по 30.06.2021 включно.

У разі, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до дати завершення терміну дії договору письмово не заявить про бажання його розірвати і сторони дійдуть згоди про умови пролонгації договору, договір може бути пролонгований на новий період шляхом укладання про це відповідної додаткової угоди, що передбачає умови оплати і період дії договору.

Пунктом 11.1 договору визначено, що будь-які зміни до даного договору вносяться лише за взаємною згодою сторін у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди, що становить невід`ємну частину даного договору, або іншим чином, передбаченим договором/чинним законодавством.

За доводами позивача відповідач не здійснив оплату за останньою додатковою угодою №15 від 02.01.2023, якою внесено чергові зміни до договору, а саме визначено, що за період страхування з 01.04.2023 по 30.06.2023, сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн., термін сплати - до 10.04.2023.

Також, представник позивача просив витребувати у відповідача додаткові угоди і в тому числі №15 від 02.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 витребовувалась у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" належним чином засвідчена додаткова угода №15 від 02.01.2023.

Відповідач у відзиві на позовну заяву надав пояснення, в яких зазначив, що додаткова угода №15 від 02.01.2023 зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" не була підписана, оскільки умови зазначені в ній не задовольняли товариство.

Однак, з додаткової угоди №15 від 02.01.2023 вбачається, що нею внесено чергові зміни у договір, а саме визначено, що:

- за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 993,02 грн.

- за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023, сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн., термін сплати - до 10.04.2023.

Позивачем на спростовання доводів відповідача щодо не укладення додаткової угоди №15 надано інформацію щодо платежу здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" на суму 186 993,02 грн з призначенням платежу: «Оплата страхового платежу ДУ № 15 до Договору №03/0502037/9067/20» від 13.04.2020 р.Рах.№ 03/0502037/9067/20 (03.01.2023). Без ПДВ», дата платежу 18.01.2023.

Вказане свідчить про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" додаткову угоду №15 прийнято до виконання та зі своєї сторони частково оплачено страховий платіж за період надання страхових послуг з 01.01.2023 до 31.03.2023.

За доводами позивача, за період страхування з 01.04.2023 ним надано відповідачу послуги зі страхування на суму 76 457,02 грн, що підтверджується копіями страхових актів, рахунків на оплату та платіжних інструкцій.

Позивачем не спростовано належними доказами факту отримання працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" послуг з медичного страхування наданих позивачем у спірний період.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов`язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об`єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов`язань.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов`язань - причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань (виключає його відповідальність).

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Таким чином, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а також, на позивача покладено обов`язок доведення того факту, що ці доходи (вигода) не є абстрактними.

Отже, як зазначено вище, додатковою угодою №15 від 02.01.2023 в договір внесено чергові зміни, а саме визначено, що за період страхування з 01.01.2023 до 31.03.2023 сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 993,02 грн та за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023, сплаті підлягає страховий платіж у розмірі 186 712,27 грн., термін сплати - до 10.04.2023.

Однак, черговий платіж за період страхування з 01.04.2023 до 30.06.2023, у розмірі 186 712,27 грн відповідачем сплачений не був, в той час як позивачем надано послуги з медичного страхування у розмірі 76 457,02 грн.

Враховуючи зазначене, суд погоджується із твердженнями позивача про понесені ним збитки у розмірі 76 457,02 грн, оскільки ним зі своєї сторони надавались передбачені договором добровільного страхування послуги, в той час як відповідач зі своєї сторони не виконав зобов`язання щодо оплати таких послуг.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що дійсно між сторонами склалися правовідносини із надання поворотної фінансової допомоги., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, в той час як недобросовісність відповідача полягає у неповерненні суми безвідсоткової фінансової допомоги.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та з урахуванням доказів, що були подані позивачем до суду на підтвердження свої вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Смартфлекс" (03057, м. Київ, просп. Берестейський, 49/2, код ЄДРПОУ 41836771) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) суму збитків у розмірі 76 457 (сімдесят шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн 02 коп., 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна