Рішення

від 15.01.2025 по справі 910/16870/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2025Справа № 910/16870/23 (645/4386/23)За позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про захист прав споживача

в межах справи № 910/16870/23

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про захист прав споживача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачам; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

24.10.2024 від позивача надійшла зава про виправлення описки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2024 виправлено описку.

28.10.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Суд ухвалив прийняти заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду: - відзив на позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2022 року через мережу Інтернег на сайті Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» Позивачем було оформлено бронювання та здійснено оплату квитків на авіарейси: РS:7W 9046 (Харків-Київ), дата вильоту 27.02.2022; РS 485 (Київ- Женева), дата вильоту 27.02.2022; РS 486 (Женева - Київ), дата вильоту 13.03.2022; РS: 7W 9045 (Київ - Харків), дата вильоту 13.03.2022. Загальна сума оплати квитків на вказані авіарейси склала 12 949,32 грн.

У зв`язку із введенням воєнного стану та закриттям повітряного простору України для цивільних користувачів Авіакомпанія призупинила здійснення регулярних та чартерних рейсів з/до України та скасувала авіарейси.

У вказаних електронних листах містилося повідомлення про можливість повернення коштів за невикористані квитки, для чого запропоновано було направити претензію. Позивачем було направлено претензію про повернення коштів.

08.08.2023 Позивач повторно звернувся на адресу Відповідача з вимогою про повернення коштів в розмірі вартості невикористаних авіаквитків.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України (далі - ПК України) авіаційний перевізник (авіаперевізник) - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезення пасажирів, вантажу, пошти повітряним транспортом.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ст. 910 ЦК України, за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Положеннями ч. 16 ст. 100 ПК України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 104 ПК України, у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов`язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір: 1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; 2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Кошти за вищезазначені не використані квитки, які були придбані позивачем, повинні бути повернуті Відповідачем на платіжну картку позивача, з якої було зроблено платіж.

Відповідно до п. 19.1.8. Правил повітряних перевезень, повернення коштів здійснюється у день розірвання договору повітряного перевезення (пред`явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання Авіакомпанією звернення пасажира про повернення коштів за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком). У разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення повернення коштів здійснюється не пізніше ніж протягом семи робочих днів.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуюче вищезазначене, згідно з розрахунком суми позову та заяви про збільшення позовних вимог:

- 3% річних від простроченої по оплаті суми становлять 1002,59 грн.

- інфляційні втрати від простроченої по оплаті суми становлять 4 103,25 грн.

Дослідивши поданий розрахунок, з огляду на викладені обставини, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги на суму 12 949,32 грн, 3 % річних на суму 1002,59, інфляційні втрати на суму 4 103,25 грн.

Щодо нарахованої неустойки, то суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Так, позивачем неодноразово подавалися заяви про збільшення позовних вимог.

Позивачем зазначено, що нею нараховано неустойку у період з 01.04.2022 по 28.10.2024.

Суд зазначає, що провадження у справ про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" відкрито 22.11.2023. З 22.11.2023 штрафні санкції не нараховуються.

Вимоги позивача про стягнення неустойки обґрунтовані посиланням на положення частини 9 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено, що у разі розірвання споживачем договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Відповідно до ч.ч. 10, 11 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється також на повітряні перевезення, що прямо передбачено частиною 3 статті 101 Повітряного кодексу України, однак зауважує, що предметом регулювання статті 12 цього Закону є правовідносини, що виникають з реалізації продукції, яка є річчю. В даному ж випадку, позивач придбала у відповідача послуги авіаперевезення, які споживаються в процесі їх надання, а відтак на спірні правовідносини положення статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається позивач, не поширюються.

Разом з тим зміст цієї статті, зокрема ч. 3 - 6 визначають випадки, коли продавець (виконавець) зобов`язаний повернути грошові кошти, сплачені покупцем (замовником): розірвання договору споживачем за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями; якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями.

У спірних правовідносинах відповідач не виконав свої зобов`язання у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України 24.02.2022, а тому зобов`язання щодо повернення сплачених позивачем коштів за авіаквитки у відповідача не виникли на підставі ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

На сьогодні у зв`язку з введенням з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) 28.02.2022 прийняла рішення 2024/02.0-7.1), яким для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, засвідчила військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). Це рішення ТПП розміщене на офіційному сайті ТПП має доказову силу настання форс-мажорних обставин.

Як зазначено у поставної Київського апеляційного суду від 01.05.2023 у справі № 761/13672/22: «У даній справі невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо авіаперевезення пов`язане з неможливістю їх виконання у зв`язку з обставинами непереборної сили, а відтак відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки наявний причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та невиконанням умов договору щодо авіаперевезення».

Щодо заявленої суми моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині з підстав необґрунтованості.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

До позовної заяви не додано доказів того, що відповідач завдав позивачу фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, та інших обставин. У матеріалах справи відсутні докази, що саме внаслідок протиправних дій відповідача завдано шкоду здоров`ю позивачу. Позивачем не доведено належними доказами того, що моральні чи фізичні страждання позивача виникли через неповернення відповідачем 12 949,32 грн позивачу.

Особа, яка звертається до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, повинна довести факт спричинення їй немайнової шкоди.

Позивач не довів належними доказами, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягала ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За усталеною судовою практикою під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи встановлені обставини недоведення позивачем причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та наявністю моральної шкоди, про яку стверджує позивач, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди з відповідача.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв`язку з чим вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 12 949,32 грн, 3% річних у розмірі 1 002,59 грн, та інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 4 103,25 грн.

3. В іншій чатсині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (ідентифікаційний код юридичної особи 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, 4) в дохід Державного бюджету України 1073,60 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.02.2025

Суддя А.М.Івченко