Ухвала

від 03.02.2025 по справі 922/2915/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

03 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/2915/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (вх.№1794 від 22.01.2025) про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (61070, Харківська область, місто Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, ідентифікаційний код 14107724) про стягнення 66 994,20 грн

за участю представників сторін:

стягувача - не з`явився

боржника (заявника) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

22.01.2025 на адресу суду від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх.№1794), в якій він просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі №922/2915/24 відповідно до графіку погашення заборгованості наступним чином: до 31.01.2025 - 5 784,72 грн, 28.02.2025 - 5 784,72 грн, 31.03.2025 - 5 784,72 грн, 30.04.2025 - 5 784,72 грн, 31.05.2025 - 5 784,72 грн, 30.06.2025 - 5 784,72 грн, 31.07.2025 - 5 784,72 грн, 31.08.2025 - 5 784,72 грн, 30.09.2025 - 5 784,72 грн, 31.10.2025 - 5 784,72 грн, 30.11.2025 - 5 784,72 грн, 31.12.2025 - 5 784,72 грн, всього: 69 416,64 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (вх.№1794 від 22.01.2025) про розстрочення виконання судового рішення. Призначено судове засідання з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" про розстрочення виконання судового рішення на "03" лютого 2025 р. об11:20 год.

Представники стягувача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином ухвалою суду від 24.01.2025, яку отримано 30.01.2025, що підтверджується наявною у справі довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду.

24.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від стягувача надійшла заява (вх.№2032), в якій він просить відмовити у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду у справі №922/2915/24, наполягаючи зокрема на тому, що боржником не наведено виняткових обставин, які дають можливість розстрочити виконання рішення суду, а також зазначено, що напад російської федерації на територію України так само негативно вплинув на фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", тому надання розстрочки з наведених боржником підстав є необґрунтованим.

Представник боржника (заявника) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Ухвалу суду від 24.01.2025 було надіслано судом за відомою адресою місцезнаходження боржника згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61070, Харківська область, місто Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0610226798164) її не було отримано відповідачем та 02.02.2025 повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "Одержувач відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. (Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Суд також зазначає, що вказана ухвала суду від 24.01.2025 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини 2 статті 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Зважаючи на викладене суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення стягувача та боржника про дату, час та місце розгляду зазначеної заяви боржника.

Суд також звертає увагу, що не отримання учасниками справи кореспонденції, яку господарський суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою учасників справи щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу. На підставі викладеного, такі учасники справи несуть ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від їх волі.

Враховуючи вище вказане, суд дійшов висновку про належне повідомлення стягувача та боржника про дату, час та місце розгляду зазначеної заяви боржника, а також беручи до уваги стислі строки для розгляду цієї заяви встановлені у частині 2 статті 331 ГПК України, суд вважає, що неявка стягувача та боржника в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву боржника про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (відповідач) коштів в розмірі 66 994,20 грн, в тому числі: основний борг 45 305,44 грн, пеня 11 293,81 грн, 3% річних 2 700,70 грн та інфляційні втрати 7 694,25 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 7330-НГТ-32 від 08.06.2021 щодо своєчасної оплати вартості спожитого природного газу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2915/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі №922/2915/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (61070, Харківська область, місто Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, ідентифікаційний код 14107724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) кошти в розмірі 66 994,20 грн, в тому числі: основний борг 45 305,44 грн, пеня 11 293,81 грн, 3% річних 2 700,70 грн та інфляційні втрати 7 694,25 грн, а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, всього: 69 416,60 грн.

06.11.2024 на примусове виконання вказаного рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі №922/2915/24, стягувачу виданий відповідний наказ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі №922/2915/24 залишено без змін.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже частина 5 статті 331 ГПК України містить імперативну норму, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з частиною 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 116 ГПК України встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Судом встановлено, що днем ухвалення судового рішення у цій справі, яке ухвалене без виклику представників сторін, є 16.10.2024, а відтак надання відстрочення виконання такого судового рішення відповідно до імперативних приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України було б можливим до 16.10.2025 включно.

У даному ж випадку боржник у заяві просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі №922/2915/24 до 31.12.2025, тобто розстрочення виконання судового рішення перевищує один рік з дня ухвалення рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до приписів частини 4 статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан стягувача.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

В обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду у цій справі боржником зазначено зокрема, що під час військової агресії російської федерації проти України, а саме з 24.02.2022, офісний центр, де зареєстроване підприємство, неодноразово зазнавав обстрілів, що призвело до виникнення пожежі в будівлі. В результаті пожежі офісне приміщення фактично зруйноване, значний обсяг документів підприємства знищено, ТОВ "ФІНВЕСТ РВСН" фактично припинило займатися фінансово-господарською діяльністю, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заборгованість ТОВ "ФІНВЕСТ РВСН" перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" виникла у зв`язку з використанням природного газу для опалення приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, будинок 23. ТОВ "ФІНВЕСТ РВСН" є співвласником даного приміщення, під час військової агресії російської федерації проти України, зазначена будівля так само піддавалася обстрілів та зазнавала руйнувань. У зв`язку з порушенням законів та звичаїв війни було відкрито кримінальне провадження № 22022220000000708, досудове розслідування здійснюється в ХРУП Київського району м. Харкова. ТОВ "ФІНВЕСТ РВСН" робить все можливе для погашення заборгованості перед позивачем та має намір повністю та добровільно погасити борг шляхом перерахування сум на банківський рахунок ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", але на даний час на банківському рахунку підприємства недостатньо грошових коштів для виконання судового рішення. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення у зв`язку з чим боржник станом на теперішній час не має можливості виконати рішення суду повністю.

Суд зазначає, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проте боржником до заяви про розстрочення виконання рішень суду не надано жодних належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне їх виконання та які б могли бути підставою для розстрочки їх виконання.

Надана боржником до заяви копія фінансової звітності мікропідприємства форми №1-мс за 2023 рік не є належним доказом на підтвердження скрутного фінансового стану підприємства боржника станом на час звернення до суду з вказаною заявою.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження відсутності на банківському рахунку боржника грошових коштів для виконання судового рішення, судом не приймаються до уваги аргументи заявника про недостатність грошових коштів для виконання судового рішення та припинення фінансової-господарської діяльності підприємства.

При цьому, суд зазначає, що недостатність чи відсутність коштів юридичної особи чи фізичної особи-підприємця не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна розстрочити.

Разом з цим, суд також приймає до уваги, що боржником не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища товариства боржника у вказаний у заяві термін, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду у справі відповідно до запропонованого у заяві графіку.

Крім того, суд бере до уваги, що боржником не вчинялися дії щодо самостійного виконання рішення суду у справі до цього часу.

Також, суд враховує, що на момент постановлення цієї ухвалинастав строк оплати згідно запропонованого боржником графіка погашення заборгованості, а саме: до 31.01.2025 - 5 784,72 грн. Втім доказів здійснення оплати згідно вказаного боржником графіка до суду не надано.

Посилання боржника на обставини військової агресії РФ та скрутний фінансовий стан боржника не приймаються судом до уваги, оскільки напад Російської Федерації на територію України так само негативно вплинув на фінансовий стан стягувача, який правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь вини боржника у виникненні спору, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, враховуючи заперечення стягувача проти розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви боржника (вх.№1794 від 22.01.2025) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 922/2915/24.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 74, 76, 86, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНВЕСТ РВСН" (вх.№1794 від 22.01.2025) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 922/2915/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 03.02.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено (підписано) 04.02.2025.

СуддяІ.О. Чистякова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.