Рішення

від 22.01.2025 по справі 925/1316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1316/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: Чирський Ю.В. - адвокат;

від відповідача: Плаха О.В. адвокат, (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат

до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"

про стягнення 541293,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат (вул. В`ячеслава Чорновола, 170, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 00306851) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ 00204033) про стягнення заборгованості за договором оренди № 77 від 07.07.2020 у розмірі 541 293,76 грн, у тому числі: 496 699,61 грн - сума боргу, 24 099,88 грн - інфляційне збільшення, 11 091,64 грн - штрафні санкції, 9402,63 грн - 3% річних та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову представник позивача вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди № 77 від 07.07.2020 щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за безперервне користування об`єктом оренди за період із червня 2023 року по вересень 2024 року. Правовими підставами визначив статті 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України (ЦК України), статті 173, 175 Господарського кодексу України (ГК України), посилаючись, зокрема, на умови та обов`язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 28.10.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

11.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з наступних підстав.

Укладаючи Договір оренди, як позивач так і відповідач погодились з розрахованою орендною платою, яка становить 19912,08 грн. на місяць та з умовами її перегляду.

Відповідно до умов Договору сума боргу розраховується за формулою: розмір орендної плати (19912,08 грн.) х кількість місяців протермінування = сума боргу в грн., натомість позивач інакше інтерпретує умови Договору, щомісячно індексуючи вартість чітко визначеної, на рівні 19912,08 грн. на місяць орендної плати, фактично самовільно в односторонньому порядку змінюючи його.

Договором оренди не передбачені штрафні санкції за порушення термінів сплати орендних платежів, а відтак в даному випадку можуть застосовуватись і нараховуватись лише санкції передбачені чинним законодавством України.

Тому представник відповідача стверджує, що збільшення ціни договору шляхом нарахування індексу інфляції на орендну плату без укладання відповідної угоди не допускається та суперечить Договору.

Додаток 3 на який посилається позивач та надає його копію, не містить підпису орендаря та посилання на те додатком до якого Договору він є. Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

29.08.2024 відповідачем проведені платежі (платіжні інструкції №2068 та №2069) на загальну суму 258857,04 грн, тому представник відповідача у відзиві стверджує, що відповідач фактично сплатив позивачу орендну плату, розраховану виходячи із вартості оренди (19912,08 грн. на місяць), за період з червня 2023 року по червень 2024 року.

14.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній відхиляє заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються сукупністю наступних підстав.

Договір № 77 від 07.07.2020 підписаний уповноваженими представниками сторін. До вказаного Договору був доданий Додаток № 3, який складений та підписаний ПрАТ «ЧШК». Додаток № 3 не містив графи для підпису орендаря і тому орендарем не підписувався, але складав невід`ємну частину Договору. Представник позивача повідомляє, що орендарю було відомо про Додаток №3 з п. 4.2 Договору оренди.

В рішенні Господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 у справі № 925/861/23 суд встановив, що за правилами обрахунку орендної плати (додаток № 3 до Договору) при вирахуванні остаточної суми орендної плати застосовуються індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати і її початковий розмір було вирахувано на рівні 19 912,08 грн на місяць. Заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за період з січня 2023 року по травень 2023 року становить 149 739,90 грн., розрахунок розміру орендної плати позивачем проведено для кожного місяця за формулою, що зазначена в додатку № 3 до договору № 77 від 07.07.2020: Опл. міс.+Опл./12*Ід.о.*Ім.

ПрАТ «Черкаське хімволокно» стверджуючи про неналежність Додатку № 3 не надає іншого Додатку №3, який би спростовував дані зазначені в Додатку № 3, наданому позивачем.

Відповідач стверджує, що сума боргу розраховується за формулою: розмір орендної плати (19912,08 грн) х кількість місяців протермінування = сума боргу в гривнях, натомість позивач інакше інтерпретує умови Договору, щомісячно індексуючи вартість чітко визначеної, на рівні 19912,08 грн на місяць орендної плати, фактично самовільно в односторонньому порядку змінюючи його.

Вказане твердження відповідача не відповідає умовам Договору № 77 від 07.07.2020 та законодавству України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотною умовою договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації тощо.

Відповідно до пункту 4.2 Договору розрахунок орендної плати викладено у додатку №3, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з вказаним додатком Розрахунок орендної плати за базовий місяць здійснюється за формулою:

Опл. міс.+Опл./12*Ід.о.*Ім.

де Опл,- розмір річної орендної плати, визначеної за Методикою. 197736.11 грн,

Ід.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім. - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Таким чином, розрахунок орендної плати за Договором оренди № 77 передбачає її індексацію з використанням відповідних індексів інфляції за погодженою формулою у Додатку №3.

Ухвалою від 28.11.2024 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення судового засідання на 21 січня 2025 року, оскільки відбулось планове відключення електромережі у зв`язку із застосуванням ПАТ «Черкасиобленерго» графіків погодинних відключень для абонентів першої черги ГПВ.

21.01.2025 від позивача надійшла заяву про витрати на професійну правничу допомогу з додатками.

22.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судом також постановлялись ухвали про задоволення клопотань представника Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат адвоката Чирського Юрія Вікторовича про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в зв`язку з її складністю та просив його задовольнити. Представник позивача заперечував щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки дана справа не є складною. Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволені клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання).

Представник позивача надав пояснення щодо заявлених позовних вимог, просив стягнути суми зазначені у відповіді на відзив; представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, просив суд закрити провадження в справі в частині стягнення боргу, оскільки відповідачем сплачена заборгованість, у решті позову просив відмовити.

В судовому засіданні суд оголошував перерву до 10 год. 00 хв. 22 січня 2025 року

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були, заслухавши позицію представника позивача, заперечення представника відповідача суд встановив таке.

12.07.2019 між приватним акціонерним товариством "Черкаський шовковий комбінат" (далі - орендодавець, позивач по справі) та приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" відокремлений підрозділ "Черкаська ТЕЦ" (далі - орендар, відповідач по справі) було укладено договір оренди №77 (а.с. 35-39), у відповідності до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди трубопровід прямої та зворотної води ДУ820 з тепловими камерами та запірною арматурою, що є частиною теплової мережі від колекторної ТЕЦ до ТК 601 та ДУ 426 від ТК 601 до теплопункту комбінату загальною довжиною 3606 метрів погонних, розташований вздовж проспекту Хіміків до вулиці Різдвяна у місті Черкаси (об`єкт оренди) ( п. 2.1. договору).

Чинність договору встановлювалася до 31.12.2020 (п. 9.1).

07.07.2020 сторони уклали договір оренди №77 (а.с. 26-32), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди трубопровід прямої та зворотної води ДУ820 з тепловими камерами та запірною арматурою, що є частиною теплової мережі від колекторної ТЕЦ до ТК 601 загальною площею 3606 метрів погонних, розташований вздовж проспекту Хіміків до вулиці Різдвяна у місті Черкаси (об`єкт оренди) (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове безоплатне користування об`єкт оренди трубопровід прямої та зворотної води ДУ 426 від ТК 601 до ТК на перехресті вул. Різдвяна та провулку Крайній загальною довжиною 1420,88 метрів погонних (51 метрів погонних підземний трубопровід під проспектом Хіміків, 659,44 метрів погонних від проспекту Хіміків до ТК на вул. Різдвяна).

Об`єкт оренди (п. 1.1.), що передається у користування згідно з умовами цього договору, належить орендодавцю на праві власності (пункт 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору стан та ринкова вартість об`єкта оренди на момент укладення договору визначені відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності від 21.06.2019, що підтверджує можливість використання об`єкту до зазначеної орендарем мети. Відповідно зазначеного висновку ринкова вартість об`єкта оренди складає 8 749 400,00 грн без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 2.5. Договору об`єкт оренди передається у користування орендарю з метою здійснення ним статутної діяльності, а саме постачання теплової енергії за допомогою теплових мереж, надання комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам. Заміна орендарем мети використання об`єкта оренди можливе лише за умови отримання письмової згоди орендодавця та внесення відповідних змін до цього договору. Орендар зобов`язаний отримати у встановленому чинним законодавством України порядку все дозволи та погодження, необхідні для експлуатації об`єкта оренди.

Об`єкт оренди має бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем в оренду за актом прийому-передачі не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 3.1 договору).

Моментом передачі/прийняття об`єкта оренди в оренду є дата підписання сторонами визначеного договором акту прийому-передачі (пункт 3.2 договору).

У разі припинення дії цього договору, орендар зобов`язаний в п`яти- денний строк повернути орендодавцю об`єкт оренди в належному технічному стані, а орендодавець повинен прийняти об`єкт оренди по акту прийому-передачі. Об`єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (пункт 3.6 договору).

Загальна ціна договору становить 238 944,96 грн. Розмір орендної плати за 1 місяць визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить 19912,08 грн., у тому числі ПДВ 3316,68 грн. (пункт 4.1 договору).

Розрахунок орендної плати викладено у додатку №3, який є невід`ємною частиною цього договору (пункт 4.2 договору).

Орендна плата за цим договором сплачується орендарем за кожен місяць користування об`єктом оренди. Зобов`язання орендаря щодо нарахування та сплати орендної плати виникають у день прийняття ним у користування об`єкта оренди (пункт 4.4 договору).

Орендна плата за цим договором перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяцем (пункт 4.5 договору).

За прострочення оплати оренди більше 10 днів, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення (пункт 8.7 договору).

Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його підписання, а саме з 01 січня 2020 року та договір діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1 договору).

Внесення до цього договору змін та/або доповнень в односторонньому порядку не допускається. Всі зміни та доповнення до цього договору мають бути викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (пункт 9.2 договору).

Сторони прийшли до згоди, що відносини по цьому договору не регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-ХІІ із змінами та доповненнями (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря і скріплений відповідними печатками підприємств.

26.03.2021 між сторонами за договором було підписано додаткову угоду №1 до договору оренди №77 від 07.07.2020 ( а.с. 34), відповідно до якої сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його підписання, а саме з 01 січня 2021 року та діє до 31 грудня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У грудні 2021 між сторонами за договором було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди №77 від 07.07.2020, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до пунктів 4.1 та 9.1 договору та виклали їх у нових редакціях:

Річна орендна плата за договором становить 238 944,96 грн. Розмір орендної плати за 1 місяць визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) і становить 19912,08 грн, у тому числі ПДВ 3316,68 грн (пункт 4.1 договору) (пункт 4.1 договору у редакції додаткової угоди №2).

Дія цього договору продовжується до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1 договору у редакції додаткової угоди №2 - а.с. 34).

За твердженням представника позивача після 31.12.2022 відповідач об`єкт з оренди не повернув, а продовжив користуватись об`єктом оренди, тому відповідно до ст. 284 ГК України орендні відносини сторін слід вважати продовженими до 31.12.2025.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що на день звернення до суду, відповідач заборгував позивачу 496699,61 грн. за період з червня 2023 року по вересень 2024 року за безперервне користування об`єктом оренди (а.с. 4). Однак відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (далі по тексту ЦК України).

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За своїм правовим змістом укладений між сторонами договір є договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.07.2020 сторони уклали договір оренди №77 (а.с. 26-32), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди трубопровід прямої та зворотної води ДУ820 з тепловими камерами та запірною арматурою, що є частиною теплової мережі від колекторної ТЕЦ до ТК 601 загальною площею 3606 метрів погонних, розташований вздовж проспекту Хіміків до вулиці Різдвяна у місті Черкаси (об`єкт оренди).

Сторонами у договорі погоджено, а саме в п. 4.5., що орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

За правилами п. 3.6. Договору оренди від 07.07.2020, у разі припинення дії цього договору орендар повинен у 5денний строк повернути позивачу Об`єкт оренди у належному стані, а орендодавець (позивач) повинен прийняти об`єкт оренди по Акту приймання-передачі. Об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

В позовній заяві позивач зазначив, що після 31.12.2022 відповідач об`єкт з оренди не повернув, а продовжив користуватись об`єктом оренди, тому відповідно до ст. 284 ГК України орендні відносини сторін слід вважати продовженими до 31.12.2025.

За правилами ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З позову вбачається, що на день звернення позивача до суду відповідач заборгував позивачу 496699,61 грн за період з червня 2023 року по вересень 2024 року за безперервне користування об`єктом оренди (а.с. 4).

За правилами обрахунку орендної плати (додаток № 3 до Договору - а.с. 32) при вирахуванні остаточної суми орендної плати застосовуються індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати і її початковий розмірі було вирахувано на рівні 19 912,08 грн на місяць.

В позовній заяві позивач вказує, що розрахунок розміру орендної плати проведено для кожного місяця за формулою, що зазначена в додатку № 3 до договору № 77 від 07.07.2020:

Опл. міс.+Опл./12*Ід.о.*Ім.

За червень 2023 року орендна плата становить 30568,70 грн (19 912,08*1,523*1,008).

За липень 2023 року орендна плата становить 30381,65 грн (19 912,08*1,535*0,994).

За серпень 2023 року орендна плата становить 29960,44 грн (19 912,08*1,526*0,986).

За вересень 2023 року орендна плата становить 30 117,52 грн (19 912,08*1505,*1,005).

За жовтень 2023 року орендна плата становить 30 367,99 грн (19 912,08*1,513*1,008).

За листопад 2023 року орендна плата становить 30 517,75 грн (19 912,08*1,525*1,005).

За грудень 2023 року орендна плата становить 30367,99 грн (19 912,08*1,533*1,007).

За січень 2024 року орендна плата становить 30847,24 грн (19 912,08*1,543*1,004).

За лютий 2024 року орендна плата становить 30936,34 грн (19 912,08*1,549*1,003).

За березень 2024 року орендна плата становить 31098,10 грн (19 912,08*1,554*1,005).

За квітень 2024 року орендна плата становить 31164,86 грн (19 912,08*1,562*1,002).

За травень 2024 року орендна плата становить 31349,38 грн (19 912,08*1,565*1,006).

За червень 2024 року орендна плата становить 32031,13 грн (19 912,08*1,574*1,022).

За липень 2024 року орендна плата становить 32038,54 грн (19 912,08*1,609*1,000).

За серпень 2024 року орендна плата становить 32230,76 грн (19 912,08*1,609*1,006).

За вересень 2024 року орендна плата становить 32721,22 грн (19 912,08*1,6187*1,015).

Однак відповідач свого обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати не виконав.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що збільшення позивачем ціни договору шляхом нарахування індексу інфляції на орендну плату без укладання відповідної угоди не допускається та суперечить Договору. Також зазначає,що 29.08.2024 відповідачем проведені платежі (платіжні інструкції №2068 та №2069) на загальну суму 258857,04 грн, тому відповідач фактично сплатив позивачу орендну плату, розраховану виходячи із вартості оренди (19912,08 грн на місяць), за період з червня 2023 року по червень 2024 року.

Щодо зазначених заперечень представника відповідача суд враховує, що в рішенні Господарського суду Черкаської області від 01.11.2023 у справі № 925/861/23 суд встановив, що за правилами обрахунку орендної плати (додаток № 3 до Договору) при вирахуванні остаточної суми орендної плати застосовуються індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати і її початковий розмір було вирахувано на рівні 19 912,08 грн на місяць. Заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за період з січня 2023 року по травень 2023 року становить 149739,90 грн, розрахунок розміру орендної плати позивачем проведено для кожного місяця за формулою, що зазначена в додатку № 3 до договору № 77 від 07.07.2020: Опл. міс.+Опл./12*Ід.о.*Ім. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

З матеріалів справи судом встановлено, що 29.08.2024 відповідачем проведені платежі (платіжні інструкції №2068 та №2069) на загальну суму 258857,04 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 258857,04 грн, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором, не оплатив в повному обсязі орендну плату за безперервне користування об`єктом оренди за період з червня 2023 року по вересень 2024 року, заборгувавши позивачу на момент ухвалення судом рішення 237842,57 грн, що підлягають до стягнення.

Також в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 24 099,88 грн - інфляційне збільшення, 11 091,64 грн - штрафні санкції, 9 402,63 грн - 3% річних.

14.11.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останнім проведено новий розрахунок щодо стягнення інфляційних, пені та 3% річних, що включає наступні вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача 7531,97 грн пені на підставі п. 8.7. договору, яким передбачено, що за прострочення оплати оренди більше 10 днів, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Дана умова Договору відповідає положенням ст. 549 ЦК України якою визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня встановлюється сторонами у договорі за їх згодою, але при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла при її нарахуванні.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців з дня виникнення права на нарахування пені.

Дані вимоги чинного законодавства при розрахунках боргу по пені позивачем дотримані.

Розрахунок пені позивачем проведено вірно, у відповідності до умов договору та обставин справи, тому підлягає до стягненняв розмірі 7531,97 грн.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 8483,05 грн. 3 % річних та 22336,52 грн інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дані нарахування кредитор вправі застосувати за порушення зобов`язання незалежно від їх передбачення у договорі, оскільки така відповідальність встановлюється законом.

Суд перевірив надані (у відповіді на відзив) нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат в програмі "Ліга - Закон" за вказані позивачем періоди, встановив, правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 6495,53 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні частково до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3314,33 грн.

Представник позивача 21.01.2025 подав заяву про витрати на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача 39750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

22.01.2025 представник відповідача подав заперечення щодо заяви представника позивача про витрати на професійну правничу допомогу, де просив суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката Чирського Ю.В. в розмірі 39750,00 грн є завищеними і такими, що не відповідають дійсним оцінкам вартості адвокатських послуг. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Крім того, варто оцінити співмірність розміру зазнаних стороною витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За обставин даної справи суд вбачає, що у позовній заяві позивач зазначив, що користується послугами адвоката Чирського Ю.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 01/21 від 21.01.2021, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу надасть до суду після отримання розрахункових документів від адвоката.

Представник позивача 21.01.2025 подав заяву про витрати на професійну правничу допомогу з докази понесення витрат, в якій просив стягнути з відповідача 39750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи були подані у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Чирським Ю.В. на суму 39750,00 грн, представником надано господарському суду такі документи: копію укладеного між позивачем та адвокатом Чирським Ю.В. договору № 01/21 про надання правничої допомоги від 11.01.2021, копію додаткової угоди № 1 до Договору, копію довіреності № 68 від 08.02.2023, копії підписаних позивачем і адвокатом Чирським Ю.В. актів прийому - передачі наданих послуг від 30.10.2024 та від 29.11.2024, копія рахунку-фактури, копії платіжних інструкцій № 15880 від 04.11.2024 №16159 від 02.12.2024.

Дослідивши подані позивачем докази витрат на правову допомогу суд установив, що адвокат Чирський Ю.В. має право на здійснення адвокатської діяльності, адвокатську діяльність здійснює індивідуально.

11.01.2021 позивач та адвокат Чирський Ю.В., уклали договір про надання правової допомоги. Відповідно до умов договору адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду правову допомогу, за надання правової допомоги, відповідно до даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар (п.1.1. Договору).

Відповідно до акту приймання-передачі послуг адвокат надав клієнту правничу допомогу у вигляді консультації, аналіз стану заборгованості, складення позовної заяви, подання позовної заяви через ЄСІТС, ознайомлення та аналіз ухвал суду, аналіз відзиву, підготовка відповіді на відзив, представництво інтересів у Господарському суді Черкаської області у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про стягнення заборгованості в судових засіданнях 28.11.2024 та 21.01.2025.

Відповідно до копій платіжних інструкцій № 15880 від 04.11.2024 №16159 від 02.12.2024 позивачем на виконання умов договору фактично сплачено адвокату 55 000,00 грн, з яких 39 750,00 грн за правничу допомогу по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

22.01.2025 представник відповідача подав заперечення щодо заяви представника позивача про витрати на професійну правничу допомогу, де просив суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Поряд з цим, при розгляді заяви представника позивача суд враховує, що розподіл судових витрат необхідно здійснити пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки у даній справі предметом позову було стягнення коштів у розмірі: 541293,76 грн, у той час, як рішенням суду задоволено позов частково та вирішено стягнути 276194,11 грн. У цьому випадку, за наявності часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу може бути задоволений лише пропорційно до задоволених позовних вимог.

Також судом враховано, що представник позивача не брав участі в судовому засіданні 28.11.2024, оскільки судове засідання було перенесено в зв`язку з плановим відключенням електромережі в Господарському суді Черкаської області. ( 1 година послуг 1500,00 грн), тому суд бере до розрахунку 38250,00 грн (39750,00-1500,00).

З огляду на викладені обставини і наведені норми законодавства суд заяву представника позивача задовольняє частково, з урахуванням положень ч. 4 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 19517,00 грн.

Керуючись статтями 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" на користь Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат в частині 258857,04 грн заборгованості - закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (код 00204033, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76) на користь приватного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (код 00306851, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 170) 237842,57 грн. основного боргу за оренду, 22336,52 грн. інфляційних втрат, 7531,97 грн. пені, 8483,05 грн. 3 % річних та 3314,33 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, 19517,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 04 лютого 2025 року.

Суддя О.В. Чевгуз