Ухвала

від 03.02.2025 по справі 917/777/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 917/777/20(917/889/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 (колегія суддів у складі: Шутенко І.А. - головуючий, Тихий П.В., Слободін М.М.)

у справі № 917/777/20(917/889/24)

за позовом Приватного підприємства Торговий дім "Мегаполіс-ХХІ"

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 917/777/20

про банкрутство Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") 30.12.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі № 917/777/20(917/889/24).

Перевіривши матеріали касаційної скарги ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.

При цьому за вимогами п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З наведеного вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно поважних причин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та поважність.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху, зокрема, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Касаційна скарга ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подана 30.12.2024 із порушенням встановленого строку на касаційне оскарження відповідних судових рішень, оскільки оскаржувана постанова була прийнята 18.11.2024, а тому двадцятиденний строк для подання касаційної скарги спливає 09.12.2024.

У касаційній скарзі ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що систематичні та тривалі відключення електроенергії та наявність у працівників державного підприємства графіку роботи, порушення якого з боку роботодавця карається, унеможливили вчасне складання і направлення касаційної скарги у строки, встановлені ст. 288 ГПК України через Електронний кабінет ЄСІТС.

Проте всупереч вимогам ст.ст. 13, 74, 290 ГПК України скаржник не надав Суду жодних доказів на обгрунтування своїх тверджень, зокрема, скаржником, в порушення приписів п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України не надано доказів на підтвердження дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн.

Приватне підприємство Торговий дім "Мегаполіс-ХХІ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1432890,06 грн заборгованості за договором поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 27/06-23М від 27.06.2023, з яких: 1354176,00 грн сума основного боргу, 27970,07 грн 3% річних, 50280,36 грн інфляційних витрат, 462,28 грн пені та 1,35 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства Торговий дім "Мегаполіс-ХХІ" 1354176,00 грн основного боргу, 462,28 грн пені, 3965,93 грн 3% річних, 8778,82 грн інфляційних витрат, 1,35 грн штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20510,76 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат та прийнято нове, яким позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 27970,07 грн та інфляційних втрат у розмірі 50280,36 грн задоволено повністю, в іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) залишено без змін; викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: «Позов задовольнити повністю. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства Торговий дім "Мегаполіс-ХХІ" 1354176,00 грн основного боргу, 27970,07 грн 3% річних, 50 280,36 грн інфляційних витрат, 462,28 грн пені, 1,35 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 21493, 35 грн».

В касаційній скарзі ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 залишити в силі.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить сумі 32817,23 грн (20510,76 х 200% х 0.8), проте, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звертаючись з касаційною скаргою зазначає обставини, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує на те, що відсутній усталений висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно можливості в договорі обмежити строк нарахування інфляційних втрат та % річних.

Проте касаційна скарга подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України не зазначив норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), щодо якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та подання суду належних доказів поважності причини пропуску такого строку. Також скаржнику належить зазначити підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та надати Суду належні докази сплати судового збору в сумі 32817,23 грн у встановленому законом порядку.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 у справі № 917/777/20(917/889/24) залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков