Ухвала

від 03.02.2025 по справі 910/4993/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/4993/22 (640/1990/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної служби експортного контролю України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л.- головуючий, Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі № 910/4993/22(640/1990/20)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс"

до Державної служби експортного контролю України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Служби Безпеки України

2) Військової прокуратури Центрального регіону України

про визнання протиправними і скасування постанов від 13.01.2020 № 69 і № 70

в мажах справи №910/4993/22

про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "Курс"

ВСТАНОВИВ:

Державна служба експортного контролю України 23.12.2024 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4993/22(640/1990/20) разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Здійснивши перевірку касаційної скарги Державної служби експортного контролю України та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі №910/4993/22(640/1990/20) задоволено заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "КУРС" Ганюк Тетяни Миколаївни про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 640/1990/20 за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 640/1990/20; задоволено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Науково-виробничий комплекс "КУРС" до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень, визнано протиправними та скасовано постанову № 69 від 13 січня 2020 року, прийняту Державною службою експортного контролю України про накладення на ПрАТ "Науково-виробничий комплекс "КУРС" штрафу в розмірі 131822206,19 грн за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю та постанову № 70 від 13 січня 2020 року, прийняту Державною службою експортного контролю України про накладення на ПрАТ "Науково-виробничий комплекс "КУРС" штрафу в розмірі 143,80 грн за порушення вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 виправлено описки, допущені в рішенні суду від 01.05.2024 у справі № 910/4993/22 (640/1990/20), а саме зазначено, що :

- у вступній та резолютивній частині рішення суду замість «ухвала суду» виправити на «рішення суду»;

- у резолютивній частині повного тексту рішення суду відобразити дату складення повного тексту рішення, а саме: «повний текст рішення складено 27.05.2024».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 залишено без змін.

Державна служба експортного контролю України у касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду апеляційних скарг Державної служби експортного контролю України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та рішення цього ж суду від 01.05.2024, яке було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.05.2024 у справі № 910/4993/22(640/1990/20).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 про виправлення описки.

Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.

Ухвала суду першої інстанції про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення (пункт 18 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби експортного контролю України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/4993/22(640/1990/20) на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/4993/22(640/1990/20) за касаційною скаргою Державної служби експортного контролю України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков