Ухвала від 03.02.2025 по справі 922/1799/24

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1799/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 (головуючий суддя - Терещенко О.І., судді: Тихий П.В., Плахов О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 (суддя Присяжнюк О.О.)

у справі №922/1799/24

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя", в якій просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя" від 25.10.2023, яке оформлене у вигляді протоколу загальних зборів за №1/2023;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 19.01.2024 Релігійної організації "Релігійна громада - церква євангельських християн-баптистів "Будинок Милосердя".

Господарський суд Харківської області рішенням від 08.10.2024 у справі №922/1799/24, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 18.12.2024, в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

ОСОБА_1 звернувся 12.01.2025 засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1799/24 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

1. Щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС)

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац другий частини шостої статті 6 ГПК).

При цьому реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (абзац перший частини восьмої статті 6 ГПК).

Як зазначено в касаційній скарзі, у позивача - Василенка П.Д. відсутній зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС. Водночас її в паперовому вигляді подав та підписав адвокат Василенка П.Д. - Брулевич Володимир Віталійович (договір про надання правової допомоги від 01.04.2023 №КК.000092/24) із зазначенням про зареєстрований електронний кабінет за електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1

Однак у Верховного Суду немає можливості перевірити факт наявності в адвоката Брулевича Володимира Віталійовича зареєстрованого електронного кабінету через відсутність відомостей щодо його реєстраційного номера облікової картки платника податків.

2. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

В тексті касаційної скарги ОСОБА_1 , процитувавши частину другу статті 287 ГПК, зазначає про наявність висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 01.09.2023 у справі №909/1154/21, від 04.07.2023 у справі №910/1748/22, від 20.03.2018 у справі №916/375/17 (без чіткого зазначення які саме висновки щодо застосування якої/яких норми/норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) не вказуючи правову підставу/підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 287 ГПК.

Навівши в касаційній скарзі постанови Верховного Суду (без чіткого зазначення які саме висновки щодо застосування якої/яких норми/норми права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо) суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях, та висновки щодо якої(яких) містяться у зазначених постановах), скаржник не вказав правову підставу/підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 287 ГПК.

З урахуванням викладеного касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК з відповідним обґрунтуванням.

Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1799/24 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1799/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Суду: (1) відомостей щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків адвоката Брулевича Володимира Віталійовича; (2) касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (касаційної скарги у новій редакції), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 у справі №922/1799/24 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна