Постанова

від 16.01.2025 по справі 922/2640/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 922/2640/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ТОВ "Борей-С" - Тополь А. О.,

арбітражний керуючий Борових І. А. - особисто в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" (вх. № 8795/2024)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С")

у складі колегії суддів: Пуль О. А. - головуючого, Білоусової Я. О., Здоровко Л. М.,

у справі № 922/2640/23

за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду грошових вимог кредитора до боржника

Обставини справи

1. 01.08.2023 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл" (далі - ТОВ "Рефілл"); ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Борових І. А.

2. 01.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Борей-С" (далі - ТОВ "Борей-С") звернулося до господарського суду із заявою, в якій просило визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 34 977 096,46 грн.

3. На обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що боржник не повернув надану йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - ТОВ "Лівайн Торг") поворотну фінансову допомогу за договором від 30.06.2021 № ЛТ21-102. Зі свого боку, ТОВ "Борей-С" набуло вказане право вимоги до боржника за ланцюгом договорів про відступлення права вимоги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

4. 30.06.2021 ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-102 з такими умовами:

- ТОВ "Лівайн Торг" надає ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100 000 000,00 грн, а останнє зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін;

- фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ "Рефілл");

- термін користування фінансовою допомогою - до 29.06.2022, який може бути продовжений за згодою сторін;

- після закінчення терміну користування фінансовою допомогою, ТОВ "Рефілл" зобов`язується повернути фінансову допомогу протягом 14 календарних днів.

5. 01.07.2021 згідно з платіжним дорученням № 64818 ТОВ "Лівайн Торг" перерахувало ТОВ "Рефілл" 41 500 000,00 грн із призначенням платежу: "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч. ПДВ 20% - 6 916 666,67 грн".

6. 01.07.2021 листом (доказів надсилання та отримання ТОВ "Рефілл" цього листа матеріали справи не містять) ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати правильним призначення платежу в платіжному дорученні № 64818 від 01.07.2021 на суму 41 500 000,00 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".

7. 12.07.2021 згідно з платіжним дорученням № 65421 ТОВ "Лівайн Торг" перерахувало ТОВ "Рефілл" 40 700 000,00 грн із призначенням платежу: "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-6 783 333,33 грн".

8. 12.07.2021 листом (доказів надсилання та отримання ТОВ "Рефілл" цього листа матеріали справи не містять) ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати правильним призначення платежу в платіжному дорученні № 65421 від 12.07.2021 на суму 40 700 000,00 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".

9. 10.11.2021 згідно з платіжним дорученням № 71627 ТОВ "Лівайн Торг" перерахувало ТОВ "Рефілл" 5 300 000,00 грн із призначенням платежу: "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-883333,33 грн".

10. 10.11.2021 листом (доказів надсилання та отримання ТОВ "Рефілл" цього листа матеріали справи не містять) ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати правильним призначення платежу в платіжному дорученні № 71627 від 10.11.2021 на суму 5 300 000,00 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ".

11. Згодом боржник повернув ТОВ "Лівайн Торг" кошти в сумі 13 330 300,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 № ЛТ21-102, внаслідок чого, як стверджував заявник, заборгованість ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Лівайн Торг" за даним договором склала 74 169 700,00 грн.

12. Надалі ТОВ "Лівайн Торг" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" право вимоги за договором про надання фінансової допомоги від 30.06.2021 № ЛТ21-102 на суму 74 169 700,00 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", у свою чергу, відступило це право вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (далі - ТОВ "Альтафінанс").

13. 01.09.2022 ТОВ "Альтафінанс" та ТОВ "Борей-С" уклали договір про відступлення права вимоги № У-01/09-22/2, згідно з умовами якого ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Борей-С" право грошової вимоги на отримання від ТОВ "Рефілл" частини заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 № ЛТ21-102 у сумі 35 756 740,00 грн.

14. ТОВ "Борей-С" сплатило ТОВ "Альтафінанс" за передане право вимоги 19 086 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 26.09.2022 № 89 та від 07.11.2022 № 102.

15. Окрім того, 30.04.2023 ТОВ "Борей-С" та ТОВ "Рефілл" уклали договір про відступлення права вимоги № ВПВ2808-10, згідно з умовами якого ТОВ "Рефілл" як первісний кредитор відступило право вимоги ТОВ "Борей-С" до ТОВ "Стіл-Профіт" за договором № 47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318 405,83 грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7 400,00 грн (всього на суму 325 805,53 грн).

16. Суди встановили, що ТОВ "Рефілл" частково сплатило заборгованість на користь ТОВ "Борей-С" за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2022 № У-01/09-22/2, а саме: у сумі 453 838,01 грн, що підтверджується банківською випискою. Також сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 325 805,53 грн на підставі заяви ТОВ "Рефілл" від 30.04.2023 № 3004-10.

Розгляд справи в суді першої інстанції

17. 25.07.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області грошові вимоги ТОВ "Борей-С" до боржника на суму 34 977 096,46 грн відхилено в повному обсязі.

18. 29.08.2024 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області у справі № 922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рефілл":

- Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на суму 34 506 012,39 грн та 92 508,00 грн судових витрат;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Елекон Трейд" на суму 5 766 760,32 грн та 5 368,00 грн судових витрат;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" на суму 23 478 408,36 грн та 5 368,00 грн судових витрат;

- Головного управління ДПС у Харківській області на суму 212 524,77 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБК Плюс" на суму 38 479 015,59 грн та 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

19. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

20. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника, суд дійшов висновку про те, що заявник не надав належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором № ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

21. Не погодившись з цими судовими рішеннями, ТОВ "Борей-С" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою, додавши до неї доказ, що не був поданий до суду першої інстанції - копію угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ, укладеної між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл", в якій узгоджено (погоджено) сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги від 02.09.2021 № ЛТ21-105/01.

22. В апеляційній скарзі ТОВ "Борей-С" наводило обставини, які, на його думку, свідчать про поважність причин неподання цієї угоди до суду першої інстанції.

23. 30.09.2024 Східний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження, а 24.10.2024 прийняв постанову, якою ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024, винесену за результатом розгляду заяви (ТОВ "Борей-С") з грошовими вимогами, залишив без змін; ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі № 922/2640/23, залишив без змін.

24. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції в ухвалі від 25.97.2024 про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Борей-С" у зв`язку з їх недоведеністю. При цьому суд відхилив доданий до апеляційної скарги доказ з підстав неподання його суду першої інстанції.

25. Звідси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку і про відсутність підстав для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі № 922/2640/23, постановлену за результатами попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. У касаційній скарзі ТОВ "Борей-С" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 922/2640/23 і передати справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

27. Касаційна скарга подана на підставі, визначеній у пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України.

28. Скаржник стверджує, що відхиливши поданий у порядку, встановленому у пункті 6 частини другої статті 258 ГПК України доказ, суд апеляційної інстанції не навів жодного аргументу проти поважності заявлених ТОВ "Борей-С" причин його неподання до суду першої інстанції.

29. На думку скаржника, відмова апеляційного суду у прийнятті доказу кредитора та не дослідження поважності причин його неподання до суду першої інстанції є порушенням норм процесуального права пункту 6 частини другої статті 258, пункту 5 частини першої статті 267, частини першої та частини третьої статті 269, статті 13 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин у справі.

30. Також, за доводами касаційної скарги, у частині дослідження розміру заявлених вимог кредитора суд вийшов за зазначений кредитором максимальній розмір відповідних вимог, оскільки ТОВ "Борей-С" заявило свої вимоги на суму меншу, ніж він отримаввід передостаннього первісного кредитора, а саме на суму 34 986 096,46 грн (проти 35 765 740,00 грн, отриманих на початку).

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу

31. У запереченнях Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" просить залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо поважності причин неподання доказу до суду першої інстанції, оскільки у заяві про визнання грошових вимог це товариство взагалі не посилалося на відповідну угоду та не надавало її до суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

33. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час перегляду судових рішень суду першої інстанції щодо розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

34. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

35. У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

36. Обґрунтовуючи заяву з грошовими вимогами до боржника, ТОВ "Борей-С" доводило, що внаслідок неодноразового відступлення права вимоги, останнє отримало право вимоги до боржника за укладеним між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн-Торг" договором про надання поворотної фінансової допомоги та внаслідок невиконання своїх зобов`язань з повернення фінансової допомоги, враховуючи часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість ТОВ "Рефілл" наразі становить 34 977 096,46 грн.

37. Суди, зокрема, встановили, що за платіжними дорученнями від 01.07.2021, 12.07.2021, 10.11.2021 з призначенням платежу: "Оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21" ТОВ "Лівайн Торг" перерахувало боржнику 87 500 000,00 грн.

38. Листами від 01.07.2021, 12.07.2021, 10.11.2021 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати правильним призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-105/01 від 02.09.21р., без ПДВ", проте, доказів надсилання стороні або факт отримання ТОВ "Рефілл" цих листів судами не встановлено.

39. Суд першої інстанції послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/15023/21, де зокрема вказано, що "визначальним у змісті законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами", та дійшов висновку про те, що ТОВ "Лівайн Торг" та боржник - ТОВ "Рефілл" зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вказаних вище грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору № ЛТ21-105/01 від 02.09.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

40. Тож, врахувавши відсутність у матеріалах справи такої угоди, суд дійшов висновку про не надання належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги.

41. У апеляційній скарзі ТОВ "Борей-С" послалося на угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладену між ТОВ "Рефілл" та ТОВ "Лівайн Торг", як доказ погодження між сторонами зміни призначення платежу.

42. При цьому ТОВ "Борей-С" наводило обставини, які, на його думку, свідчать про поважність причин неподання цієї угоди до суду першої інстанції.

43. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

44. За змістом підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з мотивувальної частина із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

45. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання апелянта на вказану угоду як належний доказ погодження призначення платежу та підтвердження узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги з тих підстав, що заявник, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилався на цей доказ та не подав його до господарського суду. Відтак, він не був предметом розгляду, тому в силу приписів статті 269 ГПК така підстава не може бути розглянута апеляційним судом.

46. Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

47. При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 918/237/20).

48. Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

49. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).

50. Отже, у розумінні наведених процесуальних норм суд апеляційної інстанції мав розглянути наведені ТОВ "Борей-С" причини неподання доказу до суду першої інстанції та надати їм мотивовану відповідь, проте суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення відповідних аргументів заявника апеляційної скарги, а лише вказав про те, що такий доказ не подавався до суду першої інстанції.

51. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що суд не розглянув та не надав оцінки наведених в апеляційній скарзі причин неподання ТОВ "Борей-С" доказу до суду першої інстанції, що є порушенням статті 282 ГПК України.

52. Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії" наголосив, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

53. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

54. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Тож, беручи до уваги наведене, доводи касаційної скарги ТОВ "Борей-С" у цій частині підтвердилися.

56. Разом з тим, необґрунтованими є доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі заявлених кредитором грошових вимог, оскільки у постанові суду апеляційної інстанції чітко вказано про відхилення грошових вимог розмірі 34 977 096,46 грн, який і був заявлений у заяві ТОВ "Борей-С" з грошовими вимогами до боржника.

57. Отже колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції було порушено статтю 282 ГПК України щодо надання належної оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо причин неподання до суду першої інстанції угоди від 10.11.2021, що призвело до передчасності висновків суду за результатами апеляційного перегляду справи.

58. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості, в силу положень статті 300 ГПК України, з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

60. Враховуючи, що доводи касаційної скарги частково підтвердилися, та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 ГПК України, касаційна скарга ТОВ "Борей-С" підлягає задоволенню, а прийнята у справі постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (щодо грошових вимог ТОВ "Борей-С") - скасуванню із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

61. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання ТОВ "Борей-С" кредитором у цій справі.

В. Розподіл судових витрат

62. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" - задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С") у справі № 922/2640/23 скасувати.

3. Справу № 922/2640/23 щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік