Рішення

від 24.01.2025 по справі 727/3946/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/3946/24

Провадження № 2-о/727/47/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючогосудді - Слободян Г.М.

присяжних: Ринжук Г.М., Салюк С.В.

за участю: секретаря судового засідання- Вакарчук Т.Р.

сторін по справі:

заявника ОСОБА_1

представника заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Пономаренко О.Ю. (у режимі відбеоконференцзв`язку)

представника виконкому Чернівецької міської ради, в особі органу опіки та піклування, за довіреністю - Спенул О.

розглянувши за правилами окремого провадження,у закритому судовому засіданні, залі суду м. Чернівціцивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_2 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області 13.11.2008р.), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, в особі Органу опіки та піклування (код ЄДРПОУ: 04062216; адреса місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Центральна, 1), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви.

Заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встанолення опіки та призначення опікуна.

Обгрунтовують заявлені вимоги тим, що ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , свого чоловіка, який є зятем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною донькою ОСОБА_3 . Посилаються на те, що ОСОБА_3 має інвалідність, у зв`язку з психічними розладами, але всі медичні довідки було втрачено. Стверджують, що захворювання ОСОБА_3 призводить до того, що вона має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до орієнтації в місцевості, до спілкування, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності, ОСОБА_3 потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю. Заявники стверджують, що інших родичів, які б бажали доглядати за ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 немає, так як ОСОБА_2 працює, та не має часу та фізичної змоги для надання постійного стороннього догляду. Посилається на те, що оскільки ОСОБА_2 займається вихованням двох їхніх спільних неповнолітніх дітей, працює у магазині, тому цілими днями зайнята на роботі та піклуванням про дітей, надати постійний догляд хворій не має можливості, тому майже весь вільний час за ОСОБА_3 доглядаю він. Стверджує, що має можливість і бажання доглядати свою тещу ОСОБА_3 і бути її опікуном. Просить визнати недієздатною ОСОБА_3 , та призначити її опікуном ОСОБА_1 .

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29.04.2024 року заяву залишено без руху.

03.05.2024 року, представником заявників, адвокатом Пономаренко О.Ю. було скеровано на електронну адресу суду клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.05.2024 року по справі було призначено судово-психіатричну експертизу, провадження у справі зупинено.

16.07.2024 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №1074 від 11.07.2024 року (а.с.73).

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.07.2024 року поновлено провадження по справі.

04.09.2024 року представник заінтересованої особи: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, в особі Органу опіки та піклування, ОСОБА_5 скерувала до суду заяву в якій зазначила, що їй стало відомо про наявність рішення Ленінського районного суду м. Чернівці від 07.04.1994р., яке набрало законної сили 18.04.1994р., яким ОСОБА_3 визнана недієздатною, і відповідно до якого її опікуном було призначено ОСОБА_6 , 1947 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

23 вересня 2024 року до суду звернувся ОСОБА_4 із запереченнями на заяву ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_3 . У заяві пояснив, що під час звернення до органу опіки та піклування Чернівецької міської ради з питання призначення опікуна ОСОБА_3 йому стало відомо, що на розгляді в Шевченківському районному суді м. Чернівців вже перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи ( ОСОБА_3 ) недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна. Зазначив, що ОСОБА_3 є рідною сестрою його матері ОСОБА_6 . Вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 07.04.1994 р., яке набрало законної сили 18.04.1994р., його тітку, ОСОБА_3 було визнано недієздатною, і її опікуном було призначено ОСОБА_6 , яка добросовісно виконувала свої обов?язки опікуна майже 30 років. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 його мати, ОСОБА_6 померла. Стверджує, що ні до, ні після смерті його матері, донька ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 життям та станом ОСОБА_3 не цікавилися, жодної допомоги і підтримки їй не надавали, з нею не проживали, спільного господарства не вели, а місце проживання зятя ОСОБА_1 разом з дружиною та її недієздатною матір?ю не зареєстровано, він не є її родичем чи членом її сім?ї, як того вимагає ч. 3 ст. 296 ЦПК України. Посилається на те, що йому відомо про наявність неприязних стосунків подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з ОСОБА_3 на ґрунті того, що свого часу остання була позбавлена батьківських прав щодо своєї доньки ОСОБА_9 . Стверджує, що коли його мати ОСОБА_6 в силу віку та стану здоров?я вже не могла повноцінно фізично доглядати свою недієздатну сестру, то він фактично перебрав частково її обов?язки опікуна на себе, оскільки доглядав за ОСОБА_3 , прибирав в квартирі, забезпечував харчуванням, забирав додому прати її речі тощо, і має намір продовжувати. ОСОБА_4 вважає, що оскільки ОСОБА_1 мобілізований, тобто наразі є військовослужбовцем і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а тому належним чином виконувати обов?язки опікуна не може, а його намір стати юридичним опікуном недієздатної матері своєї дружини переслідує мету звільнення з військової служби під час дії воєнного стану відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».

Просить з??алучити його, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до участі у справі в якості заінтересованої особи, та закрити провадження у справі в частині визнання ОСОБА_3 недієздатною. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_3 просить відмовити, та обов?язки опікуна над недієздатною ОСОБА_3 тимчасово покласти на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чернівецької міської ради, до вирішення питання про призначення опікуна.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25.09.2024 року до участі у справі залучено заінтересовану особу ОСОБА_4 .

10.10.2024 року представником заявників, адвокатом Пономаренко О.Ю. до суду направлено заяву про уточнення предмету позову. Просив розглянути заяву подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише у частині призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_3 , у зв?язку з нововиявленими обставинами.

21 листопада 2024 року заявниця ОСОБА_2 скерувала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що є другим заявником, яка не заявляє самостійних вимог по даній справі. Вказала, що ОСОБА_1 піклується та здійснює догляд за ОСОБА_3 , а вона як працююча мати двох неповнолітніх дітей немає змоги здійснювати повний догляд за ОСОБА_3 . Просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.11.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника заявників щодо заміни заінтересованої особи на Орган опіки та піклування Хотинської міської ради.

У судовому засіданні 10.01.2025 року представник заявників відмовився від клопотання про виклик свідків.

Представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвокат Пономаренко О.Ю. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити повністю.

Представник заінтересованої особи: Спенул О.М. скерувала до суду письмову заяву в якій зазначила, що підтримує заявлену вимогу щодо встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_3 , у решта заявлених вимог просить відмовити. У попередньо поданих до суду письмових заявах просила суд взяти до уваги те, що заявник ОСОБА_1 не звертався до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як Органу опіки та піклування щодо отримання подання про доцільність призначення його опікуном ОСОБА_3 .

Статтею 55 Конституції Українивизначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статтей3,4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ч. 3ст. 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Досліджені судом докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб 22.09.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 , актовий запис №80 (а.с.23, т.1).

На адвокатський запит від 03.04.2024 року, 15.04.2024 року була надана відповідь й повідомлено, що згідно з акту №502 ОСОБА_3 була визнана особою з інвалідністю ІІ групи від загального захворювання. Інвалідність встановлена безтерміново. За результатами огляду на її ім`я була оформлена довідка серії 2-18 АГ №220909 (а.с.43, т.1).

На адвокатський запит від 03.04.2024 року, 24.04.2024 року була надана відповідь, що згідно ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу»: «Право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи має сама особа чи її законний представник. Допускається передача відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації (а.с.44, т.1).

16.07.2024 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №1074 від 11.07.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на даний час, виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг виражений емоційно-вольовий дефект; за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.73-74, т.1).

Рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 07.04.1994р., яке набрало законної сили 18.04.1994р., ОСОБА_3 визнана недієздатною, і відповідно до діючого та той час законодавства рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Чернівці від 14.12.1994р. N? 174/18 її опікуном було призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.121-122, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла,що вбачається зі свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 від 01.0.2024 року (а.с.123, т.1).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис 2119 (а.с. 120, т.1)

З витягу №202405311 від 31.05.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб, вбачається, що за адресою АДРЕСА_4 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_1 не зареєстрований за вказаною адресою (а.с.125, т.1).

ОСОБА_1 відповідно до Довідки ВЛК від 14 серпня 2024 року №3823, визнаний придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах, логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.171, т.1).

Відповідно до Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 05.10.2024 року №461, ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення (а.с.172, т.1.).

01.08.2024 року Актом обстеження житлових умов, було встановлено, що жиле приміщення благоустроєне, відповідає технічним умовам та є придатним для проживання осіб, які потребують стороннього нагляду (а.с.182-183, т.1).

Рішенням №829/59 від 09 серпня 2024 року Хотинської міської ради виконачого комітету в особі органу опіки та піклування, погоджено встановлення опіки над фізичною особою ОСОБА_3 . Визнано доцільним призначенням опікуном над фізичною особою, яка потребує стороннього догляду та нагляду ОСОБА_3 , члена її сім`ї (зятя) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.184, т.1).

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ст. 41 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатності і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

Вимогами ч. 4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Однією з вимог, що була заявлена заявниками є вимога щодо визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , недієздатною.

Так, 16.07.2024 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №1074 від 11.07.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у формі шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг виражений емоційно-вольовий дефект; за своїм психічним станом ОСОБА_3 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При цьому, в ході з`ясування обставин по справі судом було встановлено, що ОСОБА_3 вже була визнана недієздатною рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 07.04.1994р., яке набрало законної сили 18.04.1994 року. Відповідно до діючого на той час законодавства рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Чернівці від 14.12.1994р. N? 174/18 її опікуном було призначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

До набрання чинності змін до ЦПК України від 15.12.2017 року особа визнавалася недієздатною безстроково, тобто чинність такого рішення жодними строками не обмежувалося. Отже, рішення Ленінського районного суду міста Чернівці від 07.04.1994 року, яким ОСОБА_3 визнана недієздатною, набрало законної сили 08.04.1994 рок

Подання про призначення опікуна особі, яка рішенням суду вже визнана недієздатною, подається у відповідності до ч. 1ст. 60 ЦК Україниорганом опіки та піклування, до якого повинен був звернутися заявник.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 ЦПК України вказане рішення і є обов?язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а в окремих випадках, і за її межами. Цивільну дієздатність ОСОБА_3 поновлено не було і доказів протилежного заявником суду не надано.

Що стосується вимоги щодо призначення опікуном недієздатної ОСОБА_3 ОСОБА_1 , суд зважає на наступне.

Правилами опіки та піклування, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за №387/3680 передбачено, що опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктом 3.1 Правил опіки та піклування, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

У поданій до суду заяві, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували на те, що ОСОБА_3 потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю.

ОСОБА_1 стверджував, що окрім нього немає інших родичів, які б бажали доглядати за ОСОБА_3 , оскільки його дружина ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_3 працює, та не має часу та фізичної змоги для надання постійного стороннього догляду.

Заявниця ОСОБА_2 також подала до суду письмову заяву в якій зазначила, що займається вихованням їхніх з ОСОБА_1 двох спільних неповнолітніх дітей, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 від 29 вересня 2022 року та НОМЕР_7 .

ОСОБА_1 стверджує, що майже весь вільний час за ОСОБА_3 доглядає саме він. При цьому, суд звертає увагу на те, що до справи за власною заявою було залучено заінтересовану особу ОСОБА_4 , який є племінником ОСОБА_3 , що вже спростовує посилання заявника щодо того, що інших родичів, які б бажали доглядати за його свекрухою ОСОБА_3 , окрім нього немає.

ОСОБА_4 у своїх письмових запереченнях посилався на те, що ні до, ні після смерті його матері ОСОБА_6 , яка була опікуном його тітки ОСОБА_3 , донька ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1 життям та станом ОСОБА_3 не цікавилися, жодної допомоги і підтримки їй не надавали, з нею не проживали, спільного господарства не вели, а місце проживання ОСОБА_1 разом з дружиною та її недієздатною матір?ю не зареєстровано, він не є її родичем чи членом її сім?ї, як того вимагає ч. 3 ст. 296 ЦПК України.

ОСОБА_4 стверджував, що коли його мати ОСОБА_6 в силу віку та стану здоров?я вже не могла повноцінно фізично доглядати свою недієздатною сестру, то саме він фактично перебрав на себе частково її обов?язки опікуна, а саме доглядав за ОСОБА_3 , прибирав в квартирі, забезпечував харчуванням, забирав додому прати її речі тощо. Вважає, що ОСОБА_1 , як військовослужбовець, не може належним чином виконувати обов?язки опікуна, а його намір стати юридичним опікуном недієздатної матері своєї дружини переслідує мету звільнення з військової служби під час дії воєнного стану відповідно до Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».

Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що йому відомо про наявність неприязних стосунків заявників ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з ОСОБА_3 на ґрунті того, що свого часу ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав щодо своєї доньки.

Суд звертає увагу на те, що факт існування неприязних стосунків між ОСОБА_3 та заявниками був підтверджений ОСОБА_1 у судовому засіданні. ОСОБА_1 зазначив також, що наразі він з дружиною ( ОСОБА_2 ) фактично проживають у АДРЕСА_1 , у той час як ОСОБА_3 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_4 .

Згідно до частини першоїстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Упостанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 336/5652/18 (провадження № 61-1595св20) зазначено, що відповідно до частини першоїстатті 67 ЦК Україниопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Заявниками надано до суду рішення №829/59 від 09 серпня 2024 року Хотинської міської ради виконавчого комітету в особі органу опіки та піклування, яким погоджено встановлення опіки над фізичною особою ОСОБА_3 . Визнано доцільним призначенням опікуном над фізичною особою, яка потребує стороннього догляду та нагляду ОСОБА_3 , члена її сім`ї (зятя) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З аналізу змісту частини першоїстатті 60 ЦК Українита частини першоїстатті 300 ЦПК Україниможливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно інформації представника заінтересованої особи Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, в особі Органу опіки та піклування, ОСОБА_5 , заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, як Органу опіки та піклування щодо отримання подання про доцільність призначення його опікуном ОСОБА_3 .

Орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Заявник мотивував звернення до Хотинської міської ради виконавчого комітету в особі органу опіки та піклування тим, що на момент подання заяви до органу опіки та піклування у м. Хотин, ОСОБА_3 приїхала до нього та дружини на два тижні, і саме тоді він вирішив звернутися за поданням про доцільність призначення його її опікуном саме до Виконавчого комітету Хотинської міської ради у м.Хотин.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.11.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника заявників щодо заміни заінтересованої особи на Орган опіки та піклування Хотинської міської ради.

Так, відповідно до ст. 62 Цивільного кодексу України, опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання потенційного опікуна.

Судом встановлено, що місце проживання - АДРЕСА_2 заінтересової особа, щодо якої заявлено вимогу про призначення ОСОБА_3 визнаної судом недієздатною, офіційно не змінювалося.

Як було з`ясовано в засіданні і підтверджено представником заявника адвокатом Пономаренко О.Ю., ОСОБА_14 на даний час проживає і є зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , за цією ж адресою місця проживання ОСОБА_3 перебуває на обліку в лікарів за місцем проживання.

При цьому, у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 зазначив, що хоче забрати проживати ОСОБА_3 до себе (м.Хотин) після встановлення над нею опіки, оскільки наразі вона не хоче переїжджати до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Тобто, заявник посилається на майбутнє спільне проживання із ОСОБА_3 у м.Хотин. Проте, суд зауважує на тому, що врахування доводів сторін можливе лише за наявності обґрунтованих доказів змін, що вже відбулися, а не плануються в майбутньому. Суд не може ухвалювати рішення на підставі припущень чи майбутніх планів сторони.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Довідки ВЛК від 14 серпня 2024 року №3823, визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах, логістики, зв?язку, оперативного забезпечення, охорони.

Відповідно доВитягу ізНаказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №261від 01.12.2024року, солдата ОСОБА_1 ,призначеного наказомначальника ІНФОРМАЦІЯ_11 (поособовому складу)від 25листопада 2024року №42-РСна посадустрільця звідділення охоронивзводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_12 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_13 , з 01 грудня 2024 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 01 грудня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадою, з посадовим окладом 2730.00 гривень на місяць, шик "солдат" (а.с.47, т.2).

З копії військового квитка ОСОБА_1 Серії НОМЕР_8 вчабачається, що з 01.12.2024 року він призначений на посаду « ІНФОРМАЦІЯ_14 » у ІНФОРМАЦІЯ_15 на підставі вищевказаного наказу (а.с.18, т.2).

Органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (стаття 1 Закону України "Про оборону України").

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки це орган військового управління України.

Отже, судом встановлено, що наразі Заявник ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу в Збройних силах України, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_15 . А тому, беручи до уваги вищевикладене, та враховуючи положення частини першоїстатті 67 ЦК України, та Правил опіки та піклування, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не може бути призначений опікуном недієздатної тещі ОСОБА_3 .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 грудня 2024 року у справі №634/1126/23, в якій суд відмовив у задоволенні заяви батька, який проходить військову службу, про призначення його опікуном свого недієздатного сина. Суд зазначив, що опікунство вимагає постійного та безпосереднього догляду за особою, що є несумісним із обов?язками військової служби.

Військовослужбовець не може забезпечити належний догляд та виконання обов?язків опікуна через службові обмеження та можливе відрядження.

Водночас, суд підкреслив, що відмова у призначенні опікуном не є остаточною. У разі зміни обставин, зокрема завершення військової служби, заявник може повторно звернутися до суду з відповідною заявою.

Суд звертає увагу на те, що у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 визнав той факт, що його дружина ОСОБА_2 (донька ОСОБА_3 ) є потенційним опікуном недієздатної матері ОСОБА_3 .

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, учасниками справи окремого провадження є заявники та інші заінтересовані особи.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно дост.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Положеннями статтей12,13ЦПК України передбачено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги пояснення надані учасниками процесу під час розгляду справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 недієздатною, та призначення її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись 7, 10, 76, 81, 259,

263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання фізичної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити над недієздатною особою, за рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 07.04.1994 року - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,уроженкою імешканкою АДРЕСА_2 ; паспортсерія НОМЕР_9 виданий Ленінським РВУУМВС України в Чернівецькій області від 11 березня 1997 року) опіку.

У задоволенні решта заявлених вимог, а саме про визнання недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,уроженки імешканки АДРЕСА_2 ; паспортсерія НОМЕР_9 виданий Ленінським РВУУМВС України в Чернівецькій області від 11 березня 1997 року) та призначення її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), місце проживання: АДРЕСА_1 ) - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 03.02.2025 року.

Головуючий, суддя Слободян Г.М.

Присяжні: Ринжук Г.М.

Салюк С.В.