Ухвала

від 29.01.2025 по справі 317/979/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/979/22

Номер провадження 2/317/85/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скользнєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька.

05.12.2024 до суду від представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Коломоєць І.В. надійшла заява, датована 04.12.2024, у якій представник позивачки вважає за необхідне відмовитись від позовних вимог в частині зазначення адреси реєстрації позивачки та посилання на дію воєнного стану в Україні у прохальній частині позову щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_2 протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили.

Також представник позивачки просить суд залишити без розгляду позов в частині, що стосується надання дозволу на виїзд ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з України без дозволу батька, так як наразі дитина фактично не знаходиться в Україні, то відповідно дозвіл на її виїзд не є актуальним.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала вищевказану заяву, просила її задовольнити з підстав, вказаних у заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.

Представник третьої особи до суду не з`явився, раніше надав заяву про розгляд справи на розсуд суду.

Вислухавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У червні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування, про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька, який було уточнено.

В уточненому позові просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні, та надати малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на виїзд за межі України, а саме до Сполучених Штатів Америки, без згоди та супроводу батька ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_2 , або інших осіб, уповноважених нею за нотаріально посвідченою згодою, протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року по цивільній справі № 317/979/22 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд за кордон без згоди батька - відмовлено у повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року у справі № 317/979/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 317/979/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом. Розглядати справу вирішено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08 листопада 2024 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено судове засідання по суті на 04.12.2024.

Так, заява представника позивачки ОСОБА_2 адвоката КоломоєцьІ.В. від 04.12.2024, у якій представник позивача вважає за необхідне відмовитись від позовних вимог в частині зазначення адреси реєстрації позивачки та посилання на дію воєнного стану, а також залишити без розгляду позов в частині другої позовної вимоги, надійшла до суду 05.12.2024, тобто вже не тільки після закінчення підготовчого засідання, а й навіть після початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому суд наголошує, що збільшення чи зменшення розміру позовних вимог можливе лише щодо позовних вимог майнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінченняпідготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позивач до початкурозгляду справипо суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Слід звернути увагу, що позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме:

1) визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні;

2) надати малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на виїзд за межі України, а саме до Сполучених Штатів Америки, без згоди та супроводу батька ОСОБА_3 у супроводі матері ОСОБА_2 , або інших осіб, уповноважених нею за нотаріально посвідченою згодою, протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили, а також на час воєнного стану в Україні.

Відтак, представник позивачки у своїй заяві від 04.12.2024, відмовляючись від позовних вимог в частині зазначення адреси реєстрації позивачки та посилання на дію воєнного стану в Україні у першій позовній вимозі, фактично змінює предмет позову, оскільки, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач на будь-якій стадії судового процесу вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а не від зазначення певного тексту в одній з позовних вимог.

Разом з цим, суд у вказаній справі ще 08.11.2024 закінчив підготовче засідання та наразі проводить розгляд справи по суті, відтак позивач позбавлений права змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, а «уточнення» позовних вимог чи відмова від зазначення певного тексту в одній з позовних вимог не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством.

Щодо вимоги заяви від 04.12.2024 стосовно залишення без розгляду позову в частині, що стосується надання дозволу на виїзд ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з України без дозволу батька (тобто другої позовної вимоги), слід вказати, що, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початкурозгляду справипо суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відтак, діючим ЦПК України не передбачено права позивача на подання заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог. Крім того, розгляд справи по суті вже почався, а відтак позивач позбавлений права залишити й позов (повністю) без розгляду.

Враховуючи, вищевикладене, заява представника позивачки від 04.12.2024, яка надійшла до суду 05.12.2024, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 257, 259 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Коломоєць Ірини Василівни від 04.12.2024 відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29.01.2025.

Суддя І.Б. Громова