Рішення

від 22.01.2025 по справі 337/6027/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН 337/6027/24

2/337/188/2025

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Мурашової Н.А.

за участю секретаря Бессарабової Т.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,малолітнього ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє законнийпредставник ОСОБА_1 ,до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турбина-2», територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Єдемська-Фастовець Ольга Олександрівна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Абрамов Максим Олександрович, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024р. до суду надійшов вказаний позов, в якому позивачка просить визнати за нею та її онуком, законним представником якого вона є, право власності на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, у відповідних частках.

Ухвалою судувід 11.11.2024відкрито загальнепозовне провадженняу цивільнійсправі зацим позовомта призначенопідготовче судовезасідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса ЗМНО Єдемської-Фастовець О.О. копію спадкової справи за №138/2023, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копію спадкової справи за №43/2024, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приватного нотаріуса ЗМНО Абрамова М.О. - копію спадкової справи за №16/22, яка заведена після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витребувані у приватного нотаріуса ЗМНО Єдемської-Фастовець О.О. документи надійшли до суду 22.11.2024., від приватного нотаріуса ЗМНО Абрамова М.О. 25.11.2024.

Ухвалою судувід 04.12.2024за клопотаннямпредставникапозивача -адвокатаМагди В.Ю. залученодо участіу справіяк співвідповідача територіальну громадум.Запоріжжяв особіЗапорізької міськоїради.

17.12.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСББ «Турбина-2», в якому він позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 18.12.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому удовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Магда В.Ю. не прибули, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задовольнити.

Представники відповідачів - ОСББ «Турбина-2» та територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в удове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Треті особи приватні нотаріуси Єдемська-Фастовець О.О., ОСОБА_6 та представник третьої особи органу опіки та піклування в особі РА ЗМР по Хортицькому районі в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність за наявними матеріалами, просять ухвалити рішення на розсуд суду.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Запоріжжі помер ОСОБА_3 - чоловік позивачки ОСОБА_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .

Зазначена квартира була виділена в користування ОСОБА_3 як члену ЖБК-296 «Турбина-2» та членам його родини на підставі ордеру №612 від 20.03.1986.

Пай за зазначену квартиру в сумі 10941,61 карб. було сплачено ОСОБА_3 в повному обсязі в 1992 році.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2024 право власності на вказану квартиру за будь-якою особою не зареєстровано, під забороною або в іпотеці вона не перебуває.

На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з ним на день смерті за цією ж адресою були зареєстровані та проживали дружина ОСОБА_1 , 1956р.н., син ОСОБА_5 , 1985р.н., донька ОСОБА_7 (до шлюбу ОСОБА_8 , 1980р.н.

26.09.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка та батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі цих заяв приватним нотаріусом ЗМНО Єдемською-Фастовець О.О. була заведена спадкова справа №138/2023, в Спадковому реєстрі № 71296524, яка на час розгляду цієї справи є чинною.

Син спадкодавця ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини не звертався, вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на момент смерті спадкодавця проживав з ним за однією адресою.

Постановою приватного нотаріуса ЗМНО Єдемської-Фастовець О.О. від 12.10.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка та батька ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкове нерухоме майно та реєстрації права власності за спадкодавцем.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 , яку він прийняв в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , однак за життя не оформив свої спадкові права.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_2 , 2011р.н., законним представником якого є опікун ОСОБА_1 .

19.04.2022 ОСОБА_1 як законний представник малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття ОСОБА_2 спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, 19.04.2022 ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги подала нотаріусу заяву про відмову від своєї частки спадщини після смерті сина ОСОБА_5

19.04.2022 на підставі цих заяв приватним нотаріусом ЗМНО Абрамовим М.О. була заведена спадкова справа №16/2022, в Спадковому реєстрі №69245853, яка на час розгляду цієї справи є чинною.

15.11.2023 приватним нотаріусом ЗМНО Абрамовим М.О. малолітньому спадкоємцю ОСОБА_2 , 2011р.н., видані свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді грошових вкладів з відсотками та іншими нарахованими компенсаціями, що зберігаються в АТ «УкрссибБанк», АТ «Ощадбанк».

Постановою приватного нотаріуса ЗМНО Абрамова М.О. від 15.11.2023 у видачі малолітньому спадкоємцю ОСОБА_2 , 2011р.н., свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді частини квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 відмовлено у зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на спадкове нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 дочка позивачки ОСОБА_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_1 , яку вона прийняла в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , однак за життя не оформила свої спадкові права.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є її мати ОСОБА_1 .

13.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі цієї заяви приватним нотаріусом ЗМНО Єдемською-Фастовець О.О. була заведена спадкова справа №43/2024, в Спадковому реєстрі № 72138215, яка на час розгляду цієї справи є чинною.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленасудом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На даний час позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної квартири як на частку в спільному сумісному майні подружжя, а також визнати за нею та її малолітнім онуком ОСОБА_2 , законним представником якого вона є, право власності на відповідні частки спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Вирішуючи справу в частині визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих іперехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно із п.1Прикінцевих положень Сімейного кодексу Україницей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинностіЦивільним кодексом України, тобто з 1 січня 2004 року.

Враховуючи те, що правовідносини щодо набуття подружжям ОСОБА_9 права власності на спірну квартиру виникли до 01.01.2004р., суд вважає необхідним застосувати до них норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закону України від 07.02.1991 № 697-XII «Про власність» (втратив чинність з 20.06.2007р.), Кодексу про шлюб та сім`ю від 20.06.1969 № 2006-VII.

Так, за змістом ст.86,128 ЦК УРСР 1963р. право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

При цьому, відповідно до п.3 постанови Верховної Ради України від 26.03.1991р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про власність», положення ст.15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року (дата введення в дію Закону України «Про власність»).

Крім того, діюче на той час цивільне законодавство не пов`язувало виникнення права власності на нерухоме майно із проведенням його державної реєстрації.

Згідно з ст.16 Закону України «Про власність» майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Згідно зст.22 КпШС України(чинною на час придбання спірної квартири), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно зст.28 КпШС Українив разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Отже, у сімейному законодавстві на час виникнення спірних правовідносин діяла презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості.

З`ясувавши усі обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд вважає, що квартира АДРЕСА_1 є спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_9 , оскільки придбана шляхом її викупу в ЖБК-296 «Турбина-2» в 1992 році в період зареєстровано шлюбу між позивачкою ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 , незалежно від того, на кого було оформлено право власності і хто був членом кооперативу. Вони разом тривалий час мешкали у вказаній квартирі, володіли та користувалися нею. На даний час ЖБК-296 «Турбина-2» реорганізовано в ОСББ «Турбина-2», який не заперечує правомірності набуття родиною ОСОБА_9 як членами ЖБК права власності на вказану квартиру.

При цьому, суд враховує, що частки подружжя в спільному майні є рівними, тобто кожному належить по 1/2 частині вказаного майна. У зв`язку з тим, що чоловік позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не оформивши своє право власності на спірну квартиру, вона також не має можливості в позасудовому порядку оформити своє право власності на 1/2 частину спірної квартири як на частку в спільному сумісному майні подружжя, тому її право підлягає захисту судом шляхом визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири як на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання за позивачами права власності на частки спірної квартири в порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно зст.1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків,встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Згідно зст.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,3,4,5ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273цього Кодексу.Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1ст.1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Оцінивши обставини справи та наявні докази, виходячи з вищевикладених норм права, суд вважає встановленим та доведеним, що спадкова маса після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Вказану спадщину в рівних частках прийняли відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_5 (син) та ОСОБА_4 (донька) як спадкоємці, які на момент смерті спадкодавця проживали з ним за однією адресою. Відповідно кожному з цих спадкоємців належить по 1/6 частині спадкової квартири (1/2 : 3).

Разом з тим, за життя спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не оформили своїх спадкових прав на вказану спадщину, оскільки померли. ОСОБА_5 27.10.2021, ОСОБА_4 18.02.2024.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 прийняв за законом відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України його малолітній син ОСОБА_2 , 2011р.н., законним представником якого є опікун ОСОБА_1 (позивачка). Остання, також будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті сина ОСОБА_5 , від спадщини відмовилась, подавши відповідну заяву нотаріусу.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 прийняла за законом відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України позивачка ОСОБА_1 як спадкоємиця, яка на момент смерті спадкодавця проживала з ним за однією адресою.

Таким чином, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 правомірно набула в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, а саме, на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на 1/6 частину цієї ж квартири після смерті доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В свою чергу, малолітній позивач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , правомірно набув в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно - на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, судом встановлено, що нотаріусами позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді зазначеного нерухомого майна у зв`язку з відсутністю оригіналів правоустановчих документів на спадкове нерухоме майно, що підтверджено належним чином постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Однак, на думку суду, відсутність правовстановлюючого документа про право власності на нерухоме майно і відсутність державної реєстрації цього права за спадкодавцями не позбавляє спадкоємців права на спадщину, оскільки вона належить їм з моменту відкриття спадщини.

Отже, позивачі позбавлені можливості в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину, яке залишилось після смерті спадкодавців ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , чим порушується (не визнається) їх право власності на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного, виходячи з вимог діючого законодавства, завдань цивільного судочинства, принципів верховенства права, законності, пропорційності, справедливості та розумності, суд вважає необхідним захистити порушене право позивачів шляхом визнання за ними права власності на спадкове майно у відповідних частках.

В той же час, позивачка ОСОБА_1 , діючи від себе особисто та від імені малолітнього ОСОБА_2 , цим позовом просить визнати за кожним з них право власності на 1/12 частину вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті сина та батька ОСОБА_5 .

Однак, як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 в установленому законом порядку та строк відмовилась від спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , у зв`язку з чим єдиним спадкоємцем після його смерті є малолітній син позивач ОСОБА_2 .

Тому підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/12 частину спадкової квартири в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5 суд не знаходить і в цій частині позову слід відмовити.

Визнання за малолітнім позивачем ОСОБА_2 права власності на 1/6 частину спадкової квартири після смерті батька ОСОБА_5 , на думку суду, не виходить за межі позовних вимог та з урахуванням конкретних обставин справи є ефективним, справедливим способом захисту порушених прав малолітньої особи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законними, обґрунтованими і такими, що слід задовольнити частково.

Керуючись ст.58 Конституції України, ст.86,128,529,548,549 ЦК УРСР 1963р., ст.2,15,16 Закону України «Про власність», ст.22,28 КпШС УРСР, ст.15,16,316,321,328,392,1216,1218,1223,1258,1261,1266,1268,1269,1297 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ,малолітнього ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє законнийпредставник ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як на частку в праві спільної сумісної власності подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.01.2025.

Суддя Н.А.Мурашова

22.01.2025