Рішення

від 04.02.2025 по справі 485/1817/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 485/1817/24

Провадження № 2/489/373/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

за участі:

представника позивача Балабан О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради,

встановив:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Свої вимоги мотивував тим, що він та відповідач сумісно проживали та вони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач з часу народження доньки не піклувалася про неї, не цікавиться життям доньки, її здоров`ям, не забезпечувала необхідного харчування та лікування дитини, а з червня 2024 року взагалі покинула позивача з дитиною, сказавши, що йде до іншого чоловіка. Позивач самостійно вирішує всі соціально-побутові потреби дитини. Він одноосібно приймає рішення відносно життєдіяльності доньки та сам її виховує. Відповідач жодної участі в житті дитини не приймає.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03.09.2024 справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.09.2024 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні; витребувано у Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради письмовий висновок щодо розв`язання даного спору.

26.11.2024 витребуваний висновок надійшов на адресу суду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Балабан О.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася судом про розгляд справи належним чином, зокрема і оголошенням, розміщеним на сайті Судової влади України, та смс-повідомленням від суду, яке отримано нею 27.09.2024 об 11:56 год., причини неявки суду не повідомила. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього 26.11.2024 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача і представника третьої особи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована аза адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56).

У відповідності до акту обстеження житлово-побутових умов від 19.08.2024, складеного комісією з числа працівників Снгурівської міської ради, ОСОБА_1 , його неповнолітня донька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в будинку чисто, кімнати світлі та просторі, є окрема ванна кімната. Наявне необхідне меблювання, електротехніка. У дитини є іграшки, всі необхідні речі, одяг наявний в повному обсязі по сезону. Харчування наявне в повному обсязі (а.с. 52).

Відповідно до Додвіки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Снігурівської міської ради від 09.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , соматично здорова, вакцинована згідно віку. На прийом приходить згідно вказаного терміну. Дитину на прийом приносить батько з народження, мати жодного разу не була на прийомі (а.с. 53).

ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді продавця з 09.09.2024, за місцем роботи характеризується позитивно, як відповідальна та працелюбна людина (а.с. 54, 55).

Згідно висновку Органу опіки та піклування виконкому Снігурівської міської ради від 20.11.2024, вказаний орган вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 64).

При підготовці висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав органом опіки та піклування було встановлено, що

Мати дитини ОСОБА_2 залишила дитину з батьком, коли дитині був місяць, та проживає своїм життям. Вихованням та утриманням доньки позивач займається самостійно за допомогою бабусі дитини, яка проживає поруч. Лікуванням, обстеженням дитини, її життєзабезпеченням займається виключно батько.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Після з`ясування всіх обставин справи суд вважає, що поведінка матері дитини - ОСОБА_2 , суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дитини на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У статті 155 СК України закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що мати дитини не приймає жодної участі у житті дитини протягом тривалого часу - не піклувалась про фізичний і духовний розвиток доньки, не забезпечувала необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкувалась з донькою. Мати не цікавиться, де та з ким проживає дитина, як вона харчується, чи є в неї одяг, чи отримує лікування в разі такої необхідності. ОСОБА_2 не надає коштів на утримання своєї дитини. Тобто відповідач абсолютно самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиконання своїх батьківських обов`язків є усвідомленою, змінити поведінку батька в кращу сторону наразі неможливо; вбачається вина ОСОБА_2 у невиконанні нею своїх обов`язків по відношенню до доньки.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суд на перше місце ставить "якнайкращі інтереси дитини".

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 нехтує потребами своєї доньки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Відповідач не довела зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростувала, що свідомо нехтувала обов`язками матері.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено наявність свідомих дій відповідача щодо ухилення від виконання свого батьківського обов`язку по відношенню до доньки, яка з нею не спілкується, не забезпечує її матеріально, ухиляється від виконання обов`язків по її вихованню, не проявляє батьківської турботи та інтересу до дитини, що підтверджено також висновком органу опіки та піклування. На думку суду, позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав насамперед слугує захисту прав та інтересів дитини.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради, код ЄДРПОУ 43911242, адреса: Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Центральна, 72.

Повний текст судового рішення складено 04.02.2025.

Суддя Г.А.Микульшина