490/10779/24 03.02.2025
н\п 1-кс/490/674/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/10779/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого-криміналіста СВ ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, ФОП, одруженого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 109 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.109 КК України, за наступних обставин.
Так, не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на поширення серед невизначеного кола осіб розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а саме серед користувачів соціальної мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій останній має 6 тисяч підписників, та відеохостингу «YouTube» (ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в якому останній має 4 тисячі 280 підписників.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , діючи умисно та усвідомлюючи злочинність своїх дій, за допомогою невстановленої на даний час комп?ютерної техніки та відеохостингу «YouTube», в якому він вже був зареєстрований як « ОСОБА_4 », розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання розмістив на своєму каналі відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом:
«Доброго дня, хочу сьогодні з вами поговорити про українську революцію, власне, про те, що не так, чому відбувається цей біг по колу і, власне, ті хто сьогодні додивляться до кінця, вони отримують відповідь на 4 питання.
По перше, що таке українська революція і що таке революція саме в економічному сенсі, тобто те, чого нам не вистачає. По друге, що не так з українським патріотичним рухом і взагалі, які пастки нам ставлять для того, щоб ми бігали по колу. Трете питання, як виховати націю і як зробити з оцього аморфного тіла, яке зараз нічого не хоче і нічого йому не треба націю отих пасіонаріїв, які будуть захищати свою землю від усіх ворогів, які будуть нас оточувати. Ну, і останнє, це що треба робити для досягнення цієї мети. Тобто, дуже конкретні речі, я буду намагатися максимально коротко.
Ітак, що таке українська революція в економічному сенсі. Тут я одразу хочу сказати, що революція - це швидка зміна, а в економічному сенсі - це зміна тих, хто контролює засоби виробництва і, власне, тут я хочу сказати про те, що насправді з економічної точки зору у нас не відбулося революції. Чому? Тому що до 1991 року у нас оці засоби виробництва контролювали партійна еліта, а після 1991 року - олігархічна еліта, але так чи інакше всеодно це маленька купка людей, яка, ну, все у нас і контролює. Нормальною мовою, щоб вам було зрозуміло, засоби виробництва - це те, що приносить прибуток тобто: земля, надра, фабрики, заводи і параходи. Ітак, з першим з`ясували, да, у нас революції в економічному сенсі так і не відбулося.
Друге питання. Що не так з українським патріотичним рухом і які пастки розставляють нам олігархи для того, щоб ми бігали по колу? Тут я хочу сказати, щоб от спочатку загляніть на п`ятидесятигривневу купюру, вона вам багато що пояснить. На п`ятидесятигривневій купюрі у нас знаходиться пан ОСОБА_17, людина яку поважають, цінують, в підручниках про неї дуже багато пишуть, діти вчать її в школі цю постать да? Але, ця людина не дивлячись на те, що для багатьох це герой і національний лідер, я всеодно вважаю її зрадником і поясню чому. Тому що, ця людина у 18-19 роках у воюючій країні не змогла знайти армію для того, аби захистити Українську державу і довела до того, що під станцією Крути студенти захищали Українську Народну Республіку. Питання, а куди ж поділися оті військові, які, ну, воювали і готові були віддати життя за нову Українську державу? І відповідь дуже проста - ці військові пішли до ОСОБА_10 , людини яка обіцяла, що вона буде розподіляти оці засоби виробництва і, в першу чергу, землю, якраз на користь селян, але про ОСОБА_10 в наших підручниках - ні слова. Якщо я вас запитаю: чи знаєте ви про битву під Перегонівкою, де рубали росіян і чеченців ще задовго до того, як це стало популярним в 14-15 роках? Ви про цю битву нічого не будете знати. Чому? Тому що, як раніше, так і зараз, влада не зацікавлена в тому, щоб справжніх бунтарів возвеличувати і створювати оцей дух спротиву. Власне, у нас нічого не змінилося, і зараз, ті люди, які зараз намагаються протидіяти системі, як, наприклад, ОСОБА_12 , да, як тільки він сказав, що він є влада, а прокурор - це ніщо, це орган, який повинен виконувати вказівки народу, одразу ОСОБА_12 вбили. Хто вбив? Росіяни? Ні, це були українці, спецпідрозділ «ІНФОРМАЦІЯ_8». Трошки розумніше вчинив друг «ОСОБА_13», який під керівництвом Головного управління розвідки теж вбивав українських ворогів, але, як тіки влада усвідомила проти кого направлений, направлені дії цієї людини, одразу була дана вказівка, і тут вже постаралося СБУ, яке теж знищували « ОСОБА_13 », ще й назвавши його сепаратистом. І якщо я вас запитаю: А скільки маршів провів «ОСОБА_13»? Відповідь буде - нуль. А скільки конгресів провів ОСОБА_12 ? Відповідь буде - нуль, але ці люди залишились в народній пам`яті, як наші українські справжні народні герої. Тепер ідемо далі. Отже, з українським патріотичним рухом зрозуміло, я думаю? Да, у нас немає зараз лідерів, а ті лідери які тільки з`являються, якщо вони щось серйозне говорять, їх знищують.
Далі друга половина питання це пастки, які розставляють олігархічні засоби масової інформації для того, аби патріоти постійно уходили в сторону.
Перша пастка, вона стосується знову ж таки кількості українських революцій. Одні політологи кажуть «- у нас було дві революції: помаранчева і Революція Гідності», а другі кажуть «- нє, нє, нє, у нас було три, ще ж згадайте революцію на граніті», а треті кажуть «-та ну що то за революції, от ще треба Майдан 2:0 і після Революції Гідності її треба завершити». Для чого оцей біг? Справа в тому, що чим більше революцій, тим більше люди починають думати «йолки-палки, стільки революцій, а ми з кожною революцією живемо все гірше і гірше». Так от, це все придумано для того, щоб ви не намагалися зробити справжню революцію і перерозподілити оці засоби виробництва.
Друга пастка полягає в тому, що наші, ну, лідери суспільних думок, говорять про те, що треба провести марш. От давайте завтра зберемось на марш підем з точки А в точку Б і буде нам щастя. Чому це пастка? Тому що, маршів влада не боїться скільки б ви не ходили, користі буде «0», але так патріотичний рух вихолощується, він їде в Київ, він витрачає свої кошти, він отримує зневіру на виході, тому що після маршу потрібно розвертатися і їхати додому.
Наступна пастка, вона полягає в тому, що от, коли говорять нам про зміну системи. Нам говорять, постійно з телеекранів, що треба міняти всю систему і всі українці погоджуються, тому що, ну, шикарні слова «треба міняти все», ми не задоволені абсолютно всім, але я вам приведу такий приклад. Якщо вам вдома потрібно провести ремонт - ви кличете прораба і кажете «- я хочу відремонтувати всю квартиру». Він вас не зрозуміє, а якщо ви скажете, що «- я хочу відремонтувати спочатку вікна, потім я хочу відремонтувати підлогу, а потім я хочу відремонтувати стелю», от тоді під кожне слово почне напрацьовуватися план дій. Тому, всі оці красиві слова про те, що треба змінювати систему в цілому, це слова ні про що.
Трете, як виховати оцю націю на тлі суцільної зневіри. Да, тобто, якщо лідерів у нас немає, їх, справжніх лідерів, розстрілюють і більше того, ставлять ці пастки. Як виховати оцю нову енергійну силу, яка буде змінювати нашу країну? І тут я теж почну з запитання: «Що змушує німця гинути за інтереси Німеччини і чому німець ніколи не буде гинути за інтереси Франції?» Відповідь теж дуже проста і вона теж пов`язана з засобами виробництва. Тобто німець в Німеччині, він знає, що навіть, якщо він загине, то його сім`я буде мати частку доходу від того, що держава Німеччина контролює засоби виробництва і може надати або якусь матеріальну компенсацію його сім`ї, або якщо цей німець виживе, то йому будуть якісь кращі умови ніж, наприклад, французу. Тобто, знову ж таки, якраз володіння засобами виробництва, воно дозволяє, ну, не дозволяє, воно стимулює захищати землю тому, що саме тут, на цій території у тебе більше прав в порівнянні з іншими народами. І от, власне, у нас в Україні точно така сама ситуація, Конституція, а саме 142 стаття, яку я закликаю вас перечитати, там всього три строчки, вона говорить про те, що ми українці повинні контролювати засоби виробництва. Земля, природні ресурси, надра, фінансові ресурси - це є власність територіальних громад. І от тут, знову ж таки маніпуляція, держава для того, щоб не ділитися з українцями, щоб тільки олігархи мали доступ до оцих засобів виробництва, що вона зробила? Вона постворювала по всій території України органи місцевого самоврядування з 21.05.1997 року за три тижні до входження в повну силу закону «Про місцеве самоврядування». Тобто, у нас всі органи місцевого самоврядування незаконні і це зроблено якраз для того, аби не проводити загальні збори і не створювати територіальну громаду, як юридичну особу публічного права. Отже, наша основна біда - це неправильно створені юридичним чином, ми не набули права власності в територіальних громадах. Виникає питання: Як здобути оцю територіальну громаду? І тут знову ж таки, повертаємося до зневіри, справа в чому саме завдяки судовим рішенням у нас легалізується все, нас зараз в Україні вбивають по закону, грабують по закону і перетворюють нас на рабів теж по закону. Так от, ситуація полягає в чому, як тільки ми зможемо гарантувати рішення суду іменем України, яке зобов`яже органи місцевого самоврядування провести відповідні дії і створити юридичну особу публічного права під назвою «територіальна громада», оце буде удар по олігархах, тому що заводи олігархів, яхти олігархів, це все знаходиться на землі якоїсь територіальної громади і якщо ми створюємо нову юридичну особу, це дає нам право запитати: - Шановний ОСОБА_35 , а як у тебе з`явився цей заводик? А як у когось з`явився маленький гранітний кар`єр?А як у когось з`явилися десятки тисяч гектар землі? І от тоді все стає на свої місця. Якщо кожен українець буде знати, що його територіальна громада внаслідок якихось дій стане багатшою, то це буде означати, що і він особисто стане багатшим. Саме дії навколо створення територіальних громад вони об`єднають, як Схід, так і Захід, як російськомовних так і україномовних людей, і от тоді, якщо це стане стержнем, це призведе до того, що відбудеться, нарешті, оця Українська революція, до якої ми прагнемо.
Тепер наступне. Що ж робити з судами? Тут також ситуація, яка полягає в чому? В тому, що ми націю відродимо тоді, коли дамо їй гарантії якраз того, що у неї буде можливість використати ці результати праці. І тоді кожен вояк, який воює зараз в АТО, він буде чітко знати, що я воюю за те, щоб моя громада була багатшою, і, якщо сюди прийдуть росіяни, вони цей розподіл знову ж таки зруйнують.
Тепер йдемо до наступного. Що треба робити для досягнення мети? Власне про це я говорю в «Плані дій», тому запрошую вас переглянути ще одне відео « ОСОБА_4 . План дій», але тут, в цьому відео, я, ну, так, більш-менш, але торкнусь все ж таки. Отже, основна проблема - це нестворені територіальні громади, їх можна створити тільки за допомогою рішень суддів. І якщо ми отримаємо ці рішення суддів, які зобов`яжуть органи місцевого самоврядування створювати громади, от тоді на нашому боці буде велика маса населення. Тому що, якщо вже у нас, у патріотів, у активістів, буде рішення суду, це змусить систему опиратися, це змусить олігархів нам протидіяти. Тому, наше завдання тиснути, тиснути на суддів для того, аби вони все ж таки прийняли правосудне рішення і створили такі органи по всій Україні.
Тепер, що ще я хочу сказати, що наше завдання якраз не розпорошуватися, я повторююся ще, а ні друг «ОСОБА_13», а ні ОСОБА_12 не проводили конгресів, вони не бастували під Верховною Радою, вони не проводили марші, вони просто діяли проти ворогів України і стали нашими народними національними героями. Отже, висновок - ми повинні діяти так, щоб ці нові наші герої з`явилися зараз. Нові, сильні і активні, і запам`ятайте останню фразу, влада не ділиться на хорошу і погану, влада може ділитися на ту, яка боїться українського народу і ту, яка не боїться. У нас зараз влада не боїться українського народу і саме тому вона нехтує Конституцією, саме тому вона принижує наші права, але наше завдання - показати силу, і, я думаю, що в результаті цього відео, ви зрозумієте, що єдиний шлях, який у нас залишився, це шлях спротиву цій системі і максимальному тиску на судову гілку влади. Тому що саме вона узаконює в подальшому протиправні дії як прокуратури, так і поліції.
Отже, подивившись це відео, запрошую всіх до дій! Дякую за увагу»
Також, ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , діючи умисно та усвідомлюючи злочинність своїх дій, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон марки Tecno, моделі Pova 3, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та персональну сторінку в соціальній мережі «Facebook», в якій він вже був зареєстрований як « ОСОБА_4 », поширив відеозапис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з наступним текстом:
«Ну, по перше, дякую за можливість виступити. Я хотів би вам всім розказати про ще одну постать української революції, яка, ну, яку звати ОСОБА_10 . Народився він у 1888 році і на період оцих буремних подій в 1917 року йому було всього лише 29 років. Тобто дуже молодий хлопчина, але, чомусь, в українській уяві цю людину називають не інакше як "батько". Уявляєте собі, да? Тобто, людина, яка керувала, мала своє військо, яка мала військові якісь здобутки в 29 років. Наскільки треба було мати авторитет великий, щоб його в 29 років називали "батьком".
Так от, про шо я хочу вам розповісти. Тут вже вам перелічили всіх, ну, таких, основних, всі основні постаті. Вам сказали, що був ОСОБА_17 , сказали, але, на мою думку, от я б трошечки додав до постаті ОСОБА_17. Коли я навчався в університеті, мені от, викладач один, сказав, що, да, ОСОБА_17 добра людина був, енциклопедист, розумний, але коли було засідання, ну, сучасною мовою, Кабінету Міністрів, щоб вам легше було зрозуміти, він, інколи, трошки спав або дописував лекції. І на нього дивилися і казали: "- Ну як так? Там війна, тут росіяни лізуть, ну ти щось роби там". А нє, головне лекція. Да, історія України-Русі, ну, і він готувався до лекції, до цієї України-Русі.
Тобто, коли запитують, чому ж так сталося, у нас Перша світова війна, здавалося б, на території України 2 мільйони війська, тобто, це територія, яка перебувала у конфлікті під час Першої світової війни, тут було військо, тут були запаси зброї, в Києві були великі склади зброї, ну, здавалося б, ну тільки воюй, але чомусь підтримки немає. Так от, підтримки не було через одну єдину річ. Коли створювалися збори, коли збиралася армія і запитували: «- Пан ОСОБА_17 , ну то блін, що ж там з питанням, яке з землею? Земля кому буде належати?» А він каже: "- Ой, ви знаєте, ну, треба подумати. Давайте ми ще місяць подумаємо, через місяць зберемося. І от на другий військовий збір або на перший селянський збір ми точно вирішимо питання землі". Потім збираються через місяць, кажуть: "-Ну що, дорогенький, що там, землю кому даємо?" Він каже: "- Ой, ну, ще треба місяць трошки почекати". І от саме на цій нерішучості і зіграли потім і більшовики, і зіграли потім інші вороги України. Тобто коли кажуть, що, ой, чогось у нас там, от як два українці і три гетьмани, ні, українці - нормальна нація. Українці спитали: «- Ти або щось робиш, або ми щось робимо з тобою». Ну і на виході сталося те, що сталося, да?
Влада ОСОБА_17 йде. Йде чому? Тому що, знову ж таки, ОСОБА_20 , про якого тут теж казали, його військові. От уявіть собі: військові, які воювали на Кавказі, які захоплювали бронепотяги, які зі своєю власною зброєю приїздили в Київ, запитували: "-Ну то що, куди нам вступати?". А ОСОБА_20 каже: "-Та ні, хлопці, у нас тут тільки міліція, армія нам не потрібна". А йому кажуть: "-Та як? На півночі там же росіяни!", "- Ой нє, та ми соціалісти, і в Росії соціалісти, ми будемо дружити". І от саме цим знову ж таки скористалися. Військові подумали: "- Ну що, блін, раз ми нікому не треба, що ми будемо робити? Ми підемо спочатку до дружин відпочинемо трохи". Але ж потім, знову ж таки, як патріоти, бачачи, що відбувається навколо, шо казали? - «-Підемо до батька ОСОБА_10 ". І отут він стає "батьком". У 29 років він починає керувати військовими операціями. Не дивлячись на Директорію, на ОСОБА_21, він ставить основний пріоритет - захист інтересів українського селянства. А оскільки території України - це були переважно селяни, він сказав: "- Хлопці, ми нікого чекати не будемо. Хочете землю? Будь ласочка, взяли, нарізали і захищаємо". Армія? Армії немає, але через мій власний авторитет, якщо ви хочете, щоб вашу землю захищали, я один раз свисток роблю, і без військомату ви всі збираєтесь у визначене місце.
Тобто ситуація як, в чому полягала? В тому, що саме завдяки авторитету... Те ж саме ОСОБА_21 . Казали, от класний, ну, добрий, хороший чоловік, створював українську державність. З усім погоджуюсь. Але історія - це така штука, яка не пробачає дрібниць. Його теж селяни спитали: "-А шо, як земельне питання? Ти з нами чи ти проти нас?" Він сказав: "-Ой нє, хлопці, та що ті селяни, воно ж дурне, а от потужні промислові фінансові групи, от такі заможні землевласники - оце добре". І селяни сказали: "А, добре, значить, да? Все, тоді ми і не з тобою". І от коли постало питання, що... тобто ОСОБА_21 все він правильно робив, він створив Українську академію наук, ну, дуже багато зробив, питань до нього, претензій немає. Але з питання основного - володіння засобами виробництва, тобто це основне питання будь-якої революції, до речі, він його не вирішив. Він його намагався вирішити за допомогою великих землевласників і селяни знову сказали: "Дорогенький, щось тут трохи не те".
Потім, що зробив ОСОБА_21 ? Він побачив, що підтримки селян немає, і покликав німців, щоб вони допомогли йому тут контролювати цю територію. Селяни збунтувалися ще більше. І от на цьому всьому фоні авторитет ОСОБА_10 зростав.
А тепер, я знову ж таки, хочу вам, тобто, ви зрозуміли чому не підтримали ОСОБА_17 ? Він не вирішив земельне питання. Чому не підтримали ОСОБА_21 ? Він теж не так хотів вирішити земельне питання. І коли кажуть, що українці - це така, ну знаєте, якась нерозумна нація, нам потрібно 50 гетьманів постійно, - ні, нам не потрібно 50 гетьманів. Ми єдине, що повинні навчитися робити - ми повинні навчитися порівнювати одних з іншими і зрадників, оце основне питання, ніколи не пробачати.
Я вам скажу так, що зрадники існують в будь-якій державі світу, але питання полягає в наступному: або ми зрадників караємо, вішаємо на фанарних стовпах, або ми їх, он як там, ОСОБА_23 , да, відпустили - грошенят дав і поїхав. Так ми державу не збудуємо. Тобто або боремось, або не боремось. І ці самі ситуації вони виникають і у нас зараз. І от саме ОСОБА_10 був тією людиною, яка казала: "-Тюрма? Ні, нам не потрібна. Або у нас два варіанти: або взяти якусь пльотку і побити тобі по дупі, або розстріляти. Нащо на тебе витрачати ще час, гроші, садити тебе там в тюрму? Ні, якщо якесь дрібне порушення - курку вкрав, побили по дупі. Якщо щось серйозне зробив - розстріляли. Питання вирішене, але ефективно, швидко і якісно". І от саме це подобалося українському селянству. Саме наявність землі - за цю землю українські селяни гризли горло.
І тепер, щоб ви зрозуміли масштаб того, що відбувалось, я вам ще хочу зробити один акцент. Тому що, знову ж таки, історія, вона складається з дрібничок. Оця територія, яку контролював ОСОБА_10 , це Гуляйпільщина і навколо. Потім вона розросталася, дуже серйозно розросталася. Питаннячко : як же ж вона конкурувала? Тобто, ця держава ОСОБА_10 вона була незручна ні Директорії, ні Центральній Раді, ні Антанті . Чому? Тому що це були вільні люди. І оскільки цим всім людям воно не подобалось, вони ж всі хотіли цю державу ОСОБА_10 знищити. Чому ж у них не виходило це? А не виходило тому, що український народ, українська нація, коли вона усвідомлювала, що нагорі у нас керує нормальний дядько, вона теж, вона готова руками землю гризти. І ми бачили це на Майдані, і ми бачили це і на попередньому, і на цьому Майдані . Ми готові зробити все, якщо бачимо, що керівництво у нас нормальне.
І українські селяни дійсно робили все, українські селяни для того, щоб захистити себе, вони винаходять тачанку саме під керівництвом ОСОБА_10 . І це вже потім Радянський Союз за допомогою агітації, пропаганди робить, малює в уявленні старшого покоління, що тачанка - це ОСОБА_30 , етот, ОСОБА_30 , да, ОСОБА_36-пулємьотчіца. Насправді, тачанку міг запропонувати лише той народ, який поближче до землі і у якого є багато возів. У промислових робітників, які були, ну, на війську, на службі у росіян, у них тачанок не було, їм, ну, не орієнтувалися вони. І от саме селяни ОСОБА_10 винаходять тачанку . Але більше того: про тачанку ще більш-менш зараз ця інформація, вона ще більш-менш проходить, але ОСОБА_10 йде далі. Він оці кулемети, які у нього були, він їх застосовує в авіації. Це для того часу взагалі була нереальна штука. Авіацію він захоплює під, ну, сучасним Дніпропетровськом (Катеринослав тоді). Він туди споряджає ще мінно-бомбове оснащення. І от саме оцей творчий потенціал українського суспільства він робить неможливе. Ми протидіємо усім.
Антанта - це щоб ви розуміли, це щось на зразок сучасного НАТО, це дуже потужний блок, який добив Російську імперію і, ну, Австро-Угорську імперію й німців. Але ОСОБА_10 сперечався з ним. Зараз… ОСОБА_21 теж, він мав підтримку Німеччини. Німеччина - промислова країна, Австро-Угорщина підтримувала ОСОБА_21. А селяни сказали: "Та ні, нам не цікаво". Ми, як от, у ОСОБА_10 був такий лозунг: "Бей красных, пока не побелеют, и бей белых, пока не покраснеют", тобто знищувати кожного ворога українського селянства. І це подобалося селянам. І ми билися, і билися якісно.
А тепер я вам хочу порівняти, тобто, що ж сталося? Якщо українці такі класні, такі чудові, чого ж ми все ж таки програли в цій українській революції? Ми програли через те, що знову ж таки не змогли домовитися. ОСОБА_10 підходив, ну, розмовляв з Українською Центральною Радою, запитував, знову ж таки, питання землі. Йому казали, що: "Нє, питання не вирішено". І ми не змогли домовитися. Але на виході… Я вже зараз закінчую… На виході, в чому була проблема? Українці почали, от, вони зморилися битися і повірили комуністам. Чому? Тому що комуністи сказали: "-Слухайте, у нас є така класна штука, називається комунізм. Це коли нічого не робиш, але у тебе все є. От що ви хочете? Хочете грошей? То у вас будуть гроші. Шо земля? Землі - селянам. Фабрики - рабочім". І українці повірили: "-Ух ти, це ж класно. Нічого не треба робити, все маєш". І от в цьому проблема.
І остання паралель, яка зараз - наші політики, сучасні, вони так само діють. У нас є 10 партій, і вони теж на вибори приходять, кажуть, шо зарплату українським військовим по тисячі в день обіцяю. Питань нема. Шо там ще, землю хочете? Та обіцяю, питань нема. Вибери меня, выбери меня, птица счастья завтрашнего дня. От і все. І коли ви почнете порівнювати, коли ви почнете, в першу чергу, вірити в себе, от тоді ви почнете будувати оцю нову Українську державу, заради якої і створюються оці всі заходи. Тому я ж кажу: повірте в себе, почніть щось робити, а лідер, він з`явиться сам.
Остання фраза, про яку кажу. ОСОБА_10 постійно повторював: "Буде війна - будуть і генерали". Коли ви чекаєте лідера, лідер не з`явиться. Лідер з`явиться тоді, коли ви щось почнете робити. Хочете стати лідером? Візьміть, почніть прибирати сміття. Будете прибирати сміття - до вас під`єднається групка, і ви вже будете лідером групки по прибиранню сміття. Потім це сміття можливо доросте до Верховної Ради, але ви будете справжніми лідерами. Тобто не бійтесь робити справу і ви неодмінно будете оцією нацією, ви створите цю націю переможців, яка потім здолає нашого одвічного ворога - Російську Федерацію. Дякую за увагу, шановні друзі.».
Згідно висновку судової лінгвістичної експертизи № 8164/24-36 від 26.11.2024 у публікаціях, поширених ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та відеохостингу «YouTube» ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), наявні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади.
Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 109 КК України як розповсюдження матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, з використанням засобів масової інформації.
04.12.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.615 КК України та 05.12.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 109 КК України..
06.12.2024 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.02.2025 року включно.
28.01.2025 року постановою в.о. керівника Миколаївської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024150000000146 від 12.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч. 2 ст. 110 КК України продовжено до трьох місяців, а саме до 05.03.2025.
В обґрунтування клопотання вказано, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не представляється можливим, оскільки для всебічного повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, необхідно закінчити проведення та отримати висновок судової лінгвістичної експертизи (семантико-текстуальне дослідження писемного мовлення - індекс експертної спеціальності 1.4), яку призначено слідчим за ще двома публікаціями, поширених ОСОБА_4 у відеохостингу «YouTube» (ІНФОРМАЦІЯ_6 ); з урахуванням отриманого висновку судової лінгвістичної експертизи вирішити питання про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кінцевій редакції; витребувати відповіді на запити слідчого, скеровані для отримання відомостей, що характеризують особу підозрюваного; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об`єктивних обставин вчинених кримінальних правопорушень, необхідність у яких може виникнути за наслідками проведення вищезазначених процесуальних дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і його захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти та завчасно направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав, та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисників, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
04.12.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.615 КК України та 05.12.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 109 КК України..
06.12.2024 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 01.02.2025 року включно.
28.01.2025 року постановою в.о. керівника Миколаївської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024150000000146 від 12.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.109, ч. 2 ст. 110 КК України, продовжено до трьох місяців, а саме до 05.03.2025.
Слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 06.12.2024 р. встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного злочину, а також наявність ризиків, визначених п.п. 1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.109 КК України, підтверджується даними:
- протоколу обшуку від 04.12.2024, за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого вилучено: мобільний телефон марки Tecno, моделі Pova 3, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який ОСОБА_4 використовував з метою поширення матеріалів спрямованих на заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, та ноутбук марки Lenovo, s/n 7JTDP-Y0YX6-267X3-KHD62-QRВ78;
- протоколу огляду від 27.06.2024 соціальної мережі «Facebook» (ІНФОРМАЦІЯ_2) та відеохостингу «YouTube» (ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в яких ОСОБА_4 зарєстрований як « ОСОБА_4 », де останній поширював матеріали спрямовані на заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади;
- висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної експертизи № 8164/24-36 від 26.11.2024, якою встановлено наявність у публікаціях поширених ОСОБА_4 у соціальній мережі «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та відеохостингу «YouTube» ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади;
-протоколу огляду від 05.12.2024 мобільного телефону марки Tecno, моделі Pova 3, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який ОСОБА_4 використовував для поширення матеріалів, що містять заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади;
-матеріалів виконаного доручення, що надійшли від Первомайського РВ ІНФОРМАЦІЯ_11, № 64/22/20-246 від 29.11.2024 які містять інформацію щодо наміру ОСОБА_4 виїхати за кордон.
Для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні органу досудового розслідуванні необхідно закінчити проведення та отримати висновок судової лінгвістичної експертизи (семантико-текстуальне дослідження писемного мовлення - індекс експертної спеціальності 1.4), яку призначено слідчим за ще двома публікаціями, поширених ОСОБА_4 у відеохостингу «YouTube» (ІНФОРМАЦІЯ_6 ); з урахуванням отриманого висновку судової лінгвістичної експертизи вирішити питання про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у кінцевій редакції; витребувати відповіді на запити слідчого, скеровані для отримання відомостей, що характеризують особу підозрюваного; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення об`єктивних обставин вчинених кримінальних правопорушень, необхідність у яких може виникнути за наслідками проведення вищезазначених процесуальних дій; виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і його захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак наступний строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом; скласти та завчасно направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і одружений, працевлаштований, проте утриманців не має, хоча і не судимий в силу ст.89 КК України, проте до кримінальної відповідальності передбаченої ч.ч.2,3 ст.109 КК України, притягується не вперше, мав наміри виїхати за межі України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої, що у зв`язку з введенням в країні воєнного стану підвищує ризик втечі на тимчасово непідконтрольну Україні територію, може вжити заходи до спотворення інформації, що міститься у соціальній мережі «Facebook» та відеохостингу «YouTube», тим самим спотворивши чи видаливши публікації у вказаних засобах масової інформації, які є предметом злочину у рамках зазначеного кримінального провадження, крім того злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена лише за втручання співробітників правоохоронних органів, що дає обґрунтовані підстави вважати, що продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Хід досудового розслідування потребує проведення подальших слідчих процесуальних дій, і саме ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.109 КК України, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою і, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року, відповідно до якої КСУ дійшов висновку, що частина шоста статті176 Кримінального процесуального кодексу України не суперечить статтям 3, 8, частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України.
Так, Конституційний Суд України вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 КПК, маючи намір посилити захист суверенітету територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану та зазначив, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 статті 176 КПК у суду є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177та178Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід.
Викладене свідчить про те, що застосування застави як більш м`якого запобіжного заходу є правом з урахуванням конкретних, встановлених слідчим суддею обставин, а не його обов`язком.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-05,407,408,429,437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладені встановлені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного є неможливим, оскільки менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання встановленим ризикам, та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає за доцільне відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на особу підозрюваного та обставини ймовірно вчиненого ним злочину, який є наднебезпечним в умовах воєнного стану.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 194 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.109 КК України, ОСОБА_4 , строком на 34 дні, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 05 березня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124902923 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Центральний районний суд м. Миколаєва
Демінська О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні