Ухвала

від 03.02.2025 по справі 1309/9120/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1309/9120/12 Головуючий у 1 інстанції Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/811/4003/24 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.

УХВАЛА

03 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мікуш Ю.Р.

суддів : Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

розглянувши впорядку письмовогопровадження без повідомленняучасників справив приміщенніЛьвівського апеляційногосуду вм.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 20 грудня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 надії/бездіяльністьначальника Шевченківськоговідділу державноївиконавчої службиу м.ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерства та начальникаУправління забезпеченняпримусового виконаннярішеньу Львівськійоблвсті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїПахоліка РостиславаВікторовича,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Львівського апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 20 грудня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 надії/бездіяльністьначальника Шевченківськоговідділу державноївиконавчої службиу м.ЛьвовіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерства та начальникаУправління забезпечення примусового виконання рішень у Львівськійоблвсті Західного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїПахоліка РостиславаВікторовича.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 30.12.2024 року для розгляду апеляційної скарги визначено склад: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мікуш Ю.Р., судді: Приколота Т.І., Савуляк Р.В.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження.

30 січня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. від розгляду справи №1309/9120/12.

В обґрунтування заяви про відвід зазначає, що має сумніви в неупередженості суддів.

Зокрема, зазначає, що апеляційна скарга у цій справі подана на судове рішення в порядку контролю за виконанням рішення у справі №1309/3120/12. Разом з тим, суддя Мікуш Ю.Р., на його думку, не виконує роль арбітра,як це передбачено процесуальним законом, а привласнює собі функції «вихователя» та надає заявнику «консультації» виховного характеру щодо додержання «стратегії комплексної любові» та її відсутності із сторони батька, тому нібито з тих підстав донька не хоче спілкуватись з заявником. Стверджує, що вражений застосуванням суддями «комплексної стратегії любові» у справі №1309/9120/12, однак звертає увагу, що ч.3 ст.51 Конституції України гарантує не тільки підтримку, а охороняє батьківство.

Відвід судді Приколоті Т.І. заявник обґрунтовує тим, що суддя емоційно реагувала на його пояснення , перебивала і перекрикувала, що викликає у нього побоювання щодо її безсторонності.

Заявник стверджує, що судді під час розгляду іншої апеляційної скарги негативно його оцінювали, сприймали його поведінку як шарлатанство, що свідчить про об`єктивні критерії небезсторонності.

Крім цього, вважає, що порушений порядок автоматизованого розподілу справ, оскільки в провадженні апеляційного суду знаходяться ще десять інших апеляційних скарг у справі №1309/9120/12 з інших підстав бездіяльності органів державної виконавчої служби, однак всі ці скарги перебувають у провадженні однієї колегії під головуванням судді Мікуш Ю.Р. з участю суддів Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

З врахуванням викладених обставин, просить відвести суддів Мікуш Ю.Р., Приколоту Т.І від участі у розгляді справи №1309/3120/12.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зазначені позивачем підстави для відводу, зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями суддів під час розгляду іншої апеляційної скарги, що в силу ч.4 ст.36 ЦПК України не є підставою для відводу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, виходячи зі змісту ч.4 ст.39 ЦПК України, заявник заявляючи відвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Однак жодних доказів про неупередженість чи необ`єктивність суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., заявником не надано.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Наведені позивачем обставини не свідчать про упередженість чи необ`єктивність суддів, а є лише незгодою з процесуальними рішеннями суддів, а тому колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Заявник сприймає намагання суддів всебічно , повно та об`єктивно встановити всі обставини справи, зокрема з`ясувати причину невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, як неупередженість та необ`єктивність суддів, не маючи на це жодних підстав.

Відповідно до п.2,5 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, разом з тим заявник ухиляється від надання чітких відповідей на питання суду.

Права учасників справи передбачені у ч.1 ст.43 ЦПК України, разом з тим заявник всупереч наданих йому прав, ставить питання суду, що не передбачено процесуальним законом.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Стандарт безсторонності суду ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово неупереджений передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Cуб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

З аргументації заявника, викладеної у заяві про відвід, з наданого заявником відеозапису судового засідання вбачається, що суд виконуючи вимоги процесуального закону намагається з`ясувати фактичні обставини справи, однак такі дії суду, заявник сприймає як упереджене ставлення, що не відповідає дійсності та є лише його припущенням.

Відповідно до ст.6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

У справі «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що«у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».

Доводи заявника зщодо упередженого ставлення суддів Приколоти Т.І. та Мікуш Ю.Р. є виключно припущеннями заявника , не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Доводи заявника зводяться до незгоди із процесуальною поведінкою суддів, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

У зв`язку з тим, що обставин ,які бмогли викликати сумнівв неупередженостіабо об`єктивностісуддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. у розгляді цієї справи не встановлено, суд дійшов висновку, що відвід є необгрунтованим.

З приводу доводів заявника про порушення правил авторозподілу справи, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.7,ч. 11 Розділу ІХ Засад використання автоматизованої системи документообігу у Львівському апеляційному суді із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями зборів суддів Львівського апеляційного судувід 03 березня 2023 року,від 04 серпня 2023 року, від 09 лютого 2024 року, від 11 жовтня 2024 року (далі Засади) раніше визначеному в судовій справі судді (судді-доповідачу), без застосування автоматизованого розподілу також передаються апеляційні скарги, що надійшли до суду апеляційної інстанції після визначення судді (судді-доповідача) у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.

У разі надходження апеляційних скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному судді (судді-доповідачу), якщо провадження не закінчено.

Згідно з ч.13 Засад результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду. Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

На час розподілу цієї апеляційної скарги у провадженні складу суду:Головуючий суддя Мікуш Ю.Р., судді: Приколота Т.І., Савуляк Р.В. перебували незакінчені провадження № 22-ц/811/2106/24 , провадження № 22-ц/811/2223/24.

Керуючись ст. ст.36, 40 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в:

Заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., визнати необгрунтованим.

Питання вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк