Рішення

від 04.02.2025 по справі 519/1309/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №509/1309/24

Провадження №2/522/2361/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олеговича та Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

16жовтня 2024року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олеговича та Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичам №24204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» заборгованості у розмірі 1481310,82 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачам 15-ти денний строк для подання відзиву.

15 листопада 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовну у повному обсязі.

27 листопада 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем було вчинено виконавчий напис №24204 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2008 року №OD30AE00000079 у розмірі 1479510,82 гривень та витрати за вчинення виконавчого напису у розмірі 1800,00 гривень.

На підставі виконавчого напису №24204, що вчинений 18.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем відкрито виконавче провадження №55886558 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 1481310,82 гривень.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до норми цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису». Вказані висновки також підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).

У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Верховний Суд у постановах від 11 жовтня 2023 року в справі № 344/13138/21 (провадження № 61-5577св23), від 02 листопада 2022 року в справі № 758/14101/16-ц (провадження № 61-17550св21), від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) виснував, що в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відзиві на позовну заяву позивач зазначає про те, що перед вчиненням виконавчого напису банком було повідомлено боржника про необхідність погашення заборгованості за договором шляхом надсилання відповідного повідомлення на адресу, зазначену у договору.

Проте, відповідачем не було долучено до матеріалів справи докази надсилання на адресу боржника, що визначена у договорі повідомлення про необхідність погашення заборгованості за договором та власне отримання боржником такого повідомлення, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що вчинення виконавчого напису відбулося на безспірну заборгованість.

ВС неодноразово наголошував на тому, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Суд звертає увагу на Постанову КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 461/10686/20, де вказано, що підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.

З зазначеного вбачається, що після 22.02.2017 року вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором без наявності нотаріально-посвідченого договору є не допустимим, а порушення зазначеної норми є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене підтверджується постановою ВП ВС від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 де вказано, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис, вчинений на підставі не посвідченого нотаріально кредитного договору, є таким, що не підлягає виконанню (у правовідносинах із 22 лютого 2017 року). Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так, виконавчий напис №24204, що є предметом позову, був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, 18 грудня 2017 року, тобто, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14, а тому, обов`язковою умовою вчинення такого виконавчого напису була наявність нотаріально-посвідченого договору.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що банком подано усі документи, яких вимагало чинне законодавством для вчинення виконавчого напису і які були доказом безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором.

Проте, відповідач не надав суду докази, безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором задля оцінки правомірності вчиненого виконавчого напису.

Більше того,АТ КБ«ПРИВАТБАНК» ненадано доказівна підтвердженнятого, що кредитний договір від 21 травня 2008 року №OD30AE00000079 був нотаріально посвідчений, а тому, в сутність того, що споживач є слабшою стороною кредитних правовідносин, відповідачем не доведено факт того, що Банк надав виключний перелік документів, необхідний для вчинення виконавчого напису та який би підтверджував наявність заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач також посилається на те, що факт безспірності заборгованості також підтверджується тим, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 11.10.2012 року у справі №2/0417/7003/2012 було ухвалено рішення про звернення стягнення на предмет застави з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 21 травня 2008 року №OD30AE00000079.

Проте, рішення, про звернення стягнення на предмет застави в якості погашення заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що між сторонами існує спір з приводу зазначеного кредитного договору, а тому, воно не може підтверджувати безспірність заборгованості.

Тому, враховуючи те, що відповідач не надав доказів того, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зверталося до позивача із повідомленням-вимогою про належне виконання договору, беручи до уваги факт того, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір від 21 травня 2008 року №OD30AE00000079 був нотаріально посвідчений, суд вважає, що приватним нотаріусом не було дотримано умов вчинення виконавчого напису, що були передбачені законодавством, чинним на момент його вчинення, а тому, доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,27,64,76,81,95,133,141, ч.4 ст.223, ч. 2 ст.247,258-259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олеговича та Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем, реєстровий номер 24204, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2008 року №OD30AE00000079 у розмірі 1481310,82 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 04 лютого 2025 року.

Суддя Косіцина В.В.

04.02.2025