Постанова

від 30.01.2025 по справі 592/6822/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м.Суми

Справа №592/6822/23

Номер провадження 22-ц/816/196/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони :

позивач Департамент з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації (Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації),

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації (Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації),

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2024 року в складі судді Фоменко І.М., ухвалене у м.Суми,

в с т а н о в и в:

19 травня 2023 року Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення автомобіля у повному комплекті.

Відповідно до п. 4 розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 27.06.2023 № 278-ОД «Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 24.03.2020 № 118-ОД», Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації перейменовано в Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 , 1925 р.н., видано автомобіль марки «Таврія» ЗАЗ-110270 (МД), 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 (з ручним керуванням), як особі з інвалідністю І групи внаслідок Великої Вітчизняної війни, без права продажу, дарування, передачі.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 1374). Інформація про смерть ОСОБА_2 до Департаменту не надходила. Термін експлуатації автомобіля складає 8 років 1 місяць.

Відповідач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , який був зареєстрований разом із померлим батьком за однією адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 05.09.2022 року звернувся до Департаменту з заявою про намір викупити автомобіль, який видавався його батьку, проте йому було відмовлено у зв`язку зі спливом строків, передбачених Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями.

Посилаючись на те, що на даний час у користуванні відповідача без належних на те законних підстав знаходиться автомобіль марки «Таврія» ЗАЗ-110270 (МД), 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , яким був безкоштовно забезпечений його батько, просить зобов`язати відповідача повернути у повному комплекті вищезазначений автомобіль та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2024 року в задоволенні позовних вимог Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації відмовлено.

В апеляційній скарзі Департамент з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської обласної державної адміністрації, не погоджуючись з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та про відсутність доказів, що спірний автомобіль знаходиться саме у відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до повідомлення № 3 від 28.05.2001 року ОСОБА_2 , 1925 р.н., видано автомобіль марки «Таврія» ЗАЗ-110270 (МД), 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 (з ручним керуванням), як особі з інвалідністю І групи внаслідок Великої вітчизняної війни, без права продажу, дарування, передачі (а.с.4).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, на день смерті був зареєстрований разом із сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,10).

05.07.2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення СМР із заявою про вирішення питання щодо викупу автомобіля марки «Таврія», ЗАЗ-110270, оскільки він на момент смерті батька був зареєстрований з ним за однією адресою (а.с.12).

З відповіді на вказане звернення, 18.10.2022 року Департамент соціального захисту населення Сумської ОДА повідомив ОСОБА_1 про те, що підстави для надання дозволу на перереєстрацію автомобіля марки ЗАЗ 11027 у власність ОСОБА_1 відсутні, оскільки відповідно до положень п. 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, автомобіль строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у користуванні члена сім`ї померлої особи з інвалідністю у разі сплати ним протягом 6 місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми сплаченої з нього особою з інвалідністю.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого становить менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у повному комплекті. Також департамент рекомендував звернутися до суду за продовженням строку сплати вартості автомобіля (а.с.14).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.11.2022 року по справі № 591/5304/22, провадження 2/591/2222/22 ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про надання додаткового строку для сплати вартості автомобіля (а.с.16-17).

На повторне звернення ОСОБА_1 до Департаменту щодо викупу автомобіля, Департамент повторно розглянув заяву та листом від 03.03.2023 року повідомив, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців з дня смерті батька повинен був сплатити до державного бюджету вартість автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми сплаченої з нього особою з інвалідністю. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого становить менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у повному комплекті (а.с.15).

Згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданим Роменським МРЕВ ДАІ ГУ УМВС України, за ОСОБА_2 , 1925 р.н. зареєстрований автомобіль марки ЗАЗ 11027, 2001 року випуску (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведений факт того, що спірний автомобіль марки «Таврія», ЗАЗ-110270, р.н. НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 залишився у володінні та користуванні його сина ОСОБА_1 , тому суд вважав, що в останнього не виникає обов`язку повернути автомобіль до Департаменту.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 387 ЦК України закріплено право витребування власником свого майна у особи, яка безпідставно заволоділа цим майном.

Згідно з ч. 1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Механізм забезпечення осіб з інвалідністю автомобільним транспортом регулювався до 2006 року Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україні від 08.09.1997 року № 999, а з 09.08.2006 року Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999 (із змінами).

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку особа з інвалідністю може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи управлінню виконавчої дирекції Фонду на умовах згідно з п. 14 цього Порядку.

Сторонами не заперечується, що термін експлуатації спірного автомобіля менше 10 років, а саме 8 років 1 місяць.

Відповідно до абз. 9, 11, 16 п.16 Порядку члену сім`ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті.

Автомобіль, отриманий особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_2 , якому видавався автомобіль, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день його смерті разом з ним був зареєстрований його син - ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 двічі звертався до Департаменту соціального захисту населення СМР із заявою про вирішення питання щодо викупу автомобіля марки «Таврія», ЗАЗ-110270, який видавався його померлому батьку, проте у зв`язку з пропуском 6 місячного строку сплати вартості автомобіля отримав відмову.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.11.2022 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову про надання додаткового строку для сплати вартості автомобіля.

Заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення СМР про надання дозволу на викуп автомобіля не є доказами того, що транспортний засіб знаходиться в нього, оскільки вказані заяви містять лише інформацію про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований разом з батьком за однією адресою на час його смерті.

Реєстрація за однією адресою не підтверджує факт того, що спірний автомобіль марки «Таврія», який був виданий ОСОБА_2 , після його смерті залишився у володінні та користуванні його сина ОСОБА_1 .

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 пояснив, що спадщину після смерті батька на підставі заповіту прийняв його брат ОСОБА_3 . Заяви про намір сплатити кошти за автомобіль він писав на прохання брата ОСОБА_3 , так як останній вважає, що до складу спадщини входить і спірний автомобіль. Де знаходиться автомобіль йому особисто не відомо.

Місце перебування транспортного засобу у ОСОБА_1 не було встановлено і вищезазначеним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.11.2022 року.

Врахувавши зазначені норми матеріального права та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для вилучення спірного автомобіля у ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації (Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов