Рішення
від 29.01.2025 по справі 303/2959/24
МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/2959/24

2о/303/483/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Горондівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Горондівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали однією сім`єю на засадах родинних відносин із ОСОБА_3 у спільному домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім нього, також за вищезазначеною адресою були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У свою чергу, ОСОБА_3 не мав близьких родичів або осіб, зобов`язаних його утримувати, у зв`язку із чим мав спільний побут та спільно проживав на засадах родинних відносин із ОСОБА_1 . ОСОБА_3 був особою похилого віку, його дружина ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак позивач із чоловіком вирішили підтримати його та турбуватися про нього. У зв`язку з цим ОСОБА_3 подарував позивачу свій будинок. Після отримання в дар житлового будинку, у грудні 2004 року позивач з чоловіком повністю переїхали в нього та проживали разом із ОСОБА_3 до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, зокрема, земельна ділянка, площею 1,73 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що знаходиться на території Жнятинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та земельна ділянка, площею 1,797 га з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що знаходиться на території Жнятинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Постановою державного нотаріуса Другої Мукачівської державної нотаріальної контори від 01.03.2024 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із неподання документів, які б підтверджували право на спадкування.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потрібне заявнику для можливості прийняття спадщини в порядку ст.1264 ЦК України, згідно з якою у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених в ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених в ній.

Представник заінтересованої особи Горондівської сільської ради Мукачівського району в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши заяву та оцінивши всі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст.15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для заявника встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати його право на прийняття спадщини у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Мукачівським РВ УМВС України в Закарпатській області 01.08.1998 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 61-65).

Із Свідоцтв про смерть серій НОМЕР_2 від 13.02.2014 року та НОМЕР_3 від 27.02.2002 року вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 67, 68).

Згідно Довідки виданої Жнятинським старостинським округом Горондівської сільської ради Мукачівського району №293 від 15.08.2023 року на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 69).

Із Довідки виданої Жнятинським старостинським округом Горондівської сільської ради Мукачівського району №25 від 13.02.2024 року слідує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мав близьких родичів або осіб, зобов`язаних його утримувати за чинним законодавством, у зв`язку з чим мав спільний побут та спільно проживав на засадах родинних відносин за однією адресою по АДРЕСА_1 із ОСОБА_1 , починаючи з грудня 2004 року (а.с. 70).

Постановою Другої Мукачівської державної нотаріальної контори від 01.03.2024 року за №80/02-31 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,797, що належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 не було подано до нотаріальної контори документів, які б підтверджували її право на спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 71, 72).

Із Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК №021891 вбачається, що ОСОБА_3 , який мешкає в АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 1,73 га, яка розташована на території Жнятинської сільської ради (а.с. 73).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.11.2004 року, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її чоловік ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, загальною площею 1,797 га, що розташована на території Жнятинської сільської ради Мукачівського район; частки майна пайового фонду КСП «Дружба» - СТОВ «Мрія» с.Жнятино Мукачівського району в розмірі 388 грн.; грошового заощадження з належними до нього відсотками та всіма передбаченими законом видами компенсацій, що знаходиться в філіалі с.Жнятино Мукачівського відділення Ощадбанку №7287/034 на рахунку № НОМЕР_4 (а.с. 74).

03.12.2004 року між ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений Договір дарування жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75-78).

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

У постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19), що для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17, від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 26 жовтня 2023 року у справі № 522/10701/20 (провадження № 61-9778св23).

Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Перевіривши доводи сторін та подані ними докази, суд дійшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 довела належними, достатніми та допустимими доказами факт спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю та ведення з ним спільного господарства, спільного побуту, наявності у них взаємних прав та обов`язків більше п`яти років до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене, виходячи з інтересів осіб щодо захисту їх права на спадкування, зважаючи на те, що заявник не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, на основі повного та всебічного з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини після смерті останнього, надасть змогу заявнику реалізувати своє право на оформлення спадщини після його смерті у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 64, 212-215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд,

РІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , однією сім`єю із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи із 03.12.2004 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Горондівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04350412, місце знаходження: с.Горонда, вул.Духновича, буд.64, Мукачівський район, Закарпатська область.

Повний текст рішення складений 29.01.2025 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір

СудМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення29.01.2025
Оприлюднено06.02.2025
Номер документу124909276
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —303/2959/24

Рішення від 29.01.2025

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Куцкір Ю. Ю.

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Куцкір Ю. Ю.

Постанова від 29.10.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кожух О. А.

Ухвала від 14.06.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кожух О. А.

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кожух О. А.

Ухвала від 06.05.2024

Цивільне

Закарпатський апеляційний суд

Кожух О. А.

Ухвала від 18.04.2024

Цивільне

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Куцкір Ю. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні