Єдиний унікальний номер 748/4790/24
Номер провадження 2/728/123/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районнийсуд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря Кирути Л.І.,
позивач не з`явися,
відповідач не з`явився,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіБахмачі цивільнусправу запозовною заявоюТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮФІНАНСОВА КОМПАНІЯПІНГ-ПОНГ(вул.Рибальська,буд.22,м.Київ,01024,код ЄДРПОУ43657029) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи у нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про таке.
І.Рух справи.
1.Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.11.2024 матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПІНГ-ПОНГ (далі також Позивач, ТОВФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПІНГ-ПОНГ) про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі також Відповідач) за кредитним договором були передані для розгляду до Бахмацького районного суду (далі також Суд) згідно з правилами визначення підсудності, які встановлені положеннями статей 27, 31, 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України).
У подальшому згадані вище матеріали, які Позивачем було подано з використанням системи Електронний Суд, 18.12.2024 надійшли до Суду.
2.Ухвалою Суду від 23.12.2024 №748/4790/24 вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Водночас Судом встановлено, що ухвала Суду від 23.12.2024 №748/4790/24 разом з відповідними додатками повернулася неврученою Відповідачу.
3.Ухвалою Суду від 28.01.2025 №748/4790/24 вирішено, зокрема, проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання на 03.02.2025 о 8 год 30 хв.
4.У призначене судове засідання Позивач та Відповідач не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
5.Водночас Позивач у поданій до Суду позовній заяві вказував, що у випадку його відсутності чи його представника у судовому засіданні, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
6.Відповідач ОСОБА_1 , був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, у судове засідання повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позовну заяву не подав.
7.Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
8.Окрім того, за вищевказаних фактичних обставин Суд вважає за можливе постановити ухвалу заочний розгляд справи на підставі вимог статті 281 ЦПК України.
ІІ.Позиції учасників справи.
9.За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 23.04.2021 між ТОВМіолан та Відповідачем укладено Кредитний договір №103911465 у формі електронного документа з використанням електронного підпису і у цей же день ТОВМіолан перерахувало грошові кошти в сумі 15000,00 грн на його картковий рахунок що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення.
10.Відповідач мав сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 1500,00грн, а також проценти, які йому було нараховано у зв`язку з невиконанням умов укладеного кредитного договору за правилами, що визначені пунктами 1.5.2 та 1.6 згаданого договору, і розмір яких становить 44011,30 грн.
11.Водночас ТОВМіолан (далі також Клієнт) та ТОВДІДЖІ ФІНАНС (далі також Фактор 1) уклали договір факторингу від 29.07.2021 №05Т, і за змістом якого Клієнт відступив право вимоги, у тому числі і до Відповідача, на користь Фактора 1.
12.Згідно з договором факторингу від 24.02.2022 №1/15, укладеного між ТОВДІДЖІ ФІНАНС та ТОВФІНАНСОВА КОМПАНІЯПІНГ-ПОНГ (далі також Фактор2), від Фактора1 до Фактора2 переходять права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, зокрема і до Відповідача.
13.Окрім того, Позивач просить стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
ІІІ.Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
14.Між ТОВМіолан та Відповідачем 23.04.2021 укладено Кредитний договір №103911465 (далі також Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого разом з правилами та умовами кредитування долучена до матеріалів справи (а.с.30-35).
15.Згідно з умовами Кредитного договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у сумі 15000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути отриману суму кредиту до 08.05.2021, але у будь-якому випадку не пізніше, ніж через 75 днів з дня укладення договору і пролонгацією кредитування, а також оплатою комісії за надання кредиту у розмірі 1500,00 грн.
16.У відповідності до відомостей зафіксованих у платіжному дорученні №27007422 від 23.04.2021, ТОВМіолан на виконання умов Кредитного договору здійснило перерахування грошових коштів у сумі 15000,00 грн на користь Відповідача (а.с.42).
17.Також у матеріалах справи наявна копія договору факторингу від 29.07.2021 №05Т, за змістом якого Клієнт відступає на користь Фактора1 право вимоги, які входять до портфелю заборгованості, а Фактор1 зобов`язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором (а.с.22-29).
18.Згідно з витягом з додатку до договору відступлення прав вимоги від 29.07.2021 заборгованість Відповідача у розмірі 59202,30грн передана Фактору1 (а.с. 14).
19.Також згідно з копією договору факторингу від 24.02.2022 №1/15, укладеного між Фактором1 та Фактором2, ТОВДІДЖІ ФІНАНС зобов`язується відступити ТОВФІНАНСОВА КОМПАНІЯПІНГ-ПОНГ вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог (форму якого визначено додатком №1 до згаданого договору), а Фактор2 зобов`язується прийняти їх і оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 36-39).
20.Згідно з додатком до договору факторингу від 24.02.2022 №1/15 заборгованість Відповідача у розмірі 59202,30грн передана Фактору2 (а.с. 15).
21.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВМіолан Відповідач частково здійснював погашення заборгованості на умовах кредитного договору, у зв`язку з чим йому були нараховані проценти за період з 24.04.2021 по 16.07.2021 у загальному розмірі 44011,30 грн (а.с. 16, 17).
22.Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.10.2023 №354595894257 Позивач є фінансовою установою.
23.Також щодо підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги від 07.08.2024 №43657029, укладений між Позивачем і адвокатом, який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, ОСОБА_2 , та акт прийому-передачі наданих послуг за вказаним договором стосовно проведеної роботи для стягнення заборгованості з Відповідача за Кредитним договором від 30.09.2024, де вартість послуг визначено у розмірі 6000,00 грн, а також копію платіжної інструкції від 31.10.2024 №1008 щодо проведеної оплати (а.с.11, 19, 48).
ІV.Оцінка Суду та релевантне законодавство.
24.Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
25.За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
26.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
27.Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №904/1017/20).
28.Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження №12-57гс21).
29.Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
30.Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
31.У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
32.За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
33.Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
34.Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
35.Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
36.Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
37.Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію від 03.09.2015 №675-VІІІ (далі також Закон №675).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675).
38.Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону №675).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону №675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону №675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
39.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
40.Стаття 12 Закону №675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону №675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
41.Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону №675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України Про платіжні послуги, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
42.Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
43.У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону №675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
44.У вказаному контексті Суд наголошує, що у відповідності до пункту 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Обов`язковим реквізитом такого платіжного доручення є відмітка банку про його виконання.
45.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд звертає увагу, що платіжне доручення від 23.04.2021 №27007422, яким ТОВМіолан на виконання умов Кредитного договору здійснило перерахування грошових коштів Відповідачу у сумі 15000,00 грн, не містить відповідної відмітки банку .
46.Крімтого,не зважаючина вказівкуу розрахунку заборгованості ТОВМіолан, що Відповідач частково здійснював погашення заборгованості 09.05.2021, 12.05.2021 та 15.05.2021, Позивачем не надано первинних фінансових документів, які б підтверджували здійснення таких розрахунків.
47.Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.
48.Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1)передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2)правонаступництва; 3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
49.Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
50.Згідно зі статею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
51.Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
52.Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
53.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
54.Згідно зі статтею 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
55.Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
56.Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд наголошує, що Позивачем не надано відповідних реєстрів боржників ні до договору факторингу від 29.07.2021 №05Т у формі, що передбачена його додатком №1, ні до договору факторингу від 24.02.2022 №1/15 і, як наслідок, Суд не може констатувати, що за вказаними договорами такий перехід відбувся, зокрема й у частині права вимоги до Відповідача.
V.Розподіл судових витрат.
57.Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
58.Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
59.Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд,
У Х В А Л И В:
1.У задоволені позову ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮФІНАНСОВА КОМПАНІЯПІНГ-ПОНГ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.04.2021 №103911465 у загальному розмірі 59202,30грн, яка складається з 13691,00 грн заборгованості по кредиту, 1500,00 грн заборгованості за комісією та 44011,30грн заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, відмовити у повному обсязі.
2.Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПІНГ-ПОНГ, адреса місцезнаходження: вул.Рибальська, буд.22, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 43657029.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Є.М. Сороколіт
Суд | Бахмацький районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124910210 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Бахмацький районний суд Чернігівської області
Сороколіт Є. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні