Ухвала

від 04.02.2025 по справі 460/14424/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

04 лютого 2025 року м. Рівне№460/14424/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискін, розглянувши клопотання позивача з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Афрако" доДержавної служби України з безпеки на транспорті пропро забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Афрако"звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 12.11.2024 №ЖТ001/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ002/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ003/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ004/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ005/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ006/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ007/24/ПС.

03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про накладення штрафу від 12.11.2024 №ЖТ001/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ002/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ003/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ004/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ005/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ006/24/ПС, від 12.11.2024 №ЖТ007/24/ПС до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Афрако" було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2025 №77028474 на суму штрафу 119000,00 грн, який застосований Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області (Укртрансбезпека). Зважаючи на те, що позивач не погоджується із оскаржуваною постановою про накладення штрафу і не має наміру його сплачувати у добровільному порядку, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої згідно з чинним законодавством не зупиняє її виконання. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що розглядається.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В силу вимог ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З системного аналізу вказаної норми права судом встановлено, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю; 3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; 5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. При чому, кожна з наведених обставин є самостійною.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивач зазначаючи, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, вказує не на дійсні, існуючі обставини, які підтверджують існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а на гіпотетичні.

Жодних доказів на підтвердження обґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову, зокрема, доказів звернення оскаржуваної постанови до примусового виконання та відкриття державним виконавцем відповідного виконавчого провадження з виконання постанови органу Укртрансбезпеки про накладення на позивача штрафу подано не було.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів того, що до моменту ухвалення рішення в справі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд наголошує, що на даний момент, з урахуванням відсутності доказів того, що відповідачем вживаються будь-які активні дії щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 119000,00 грн, який застосований Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області (Укртрансбезпека) відповідно до постанови від 12.11.2024 №ЖТ001/24/ПС, підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів, які наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, в суду відсутні.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Афрако" про забезпечення позову у справі №460/14424/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 04 лютого 2025 року.

Суддя С.А. Борискін