Ухвала

від 03.02.2025 по справі 757/3824/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/3824/25-к Суддя-доповідач - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11п/824/71/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про визначення підсудності та направлення продовження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли два ідентичних за змістом та вимогами клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про визначення підсудності та направлення продовження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України, які підлягають розгляду як одне.

У поданому клопотанні захисник ОСОБА_5 просить матеріали провадження №757/3824/25-к за клопотанням старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року, направити для розгляду по суті з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва.

Клопотання мотивоване тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року здійснюється структурною одиницею Державного бюро розслідувань, місцезнаходженням якого є адреса: місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15 (Шевченківський район міста Києва).

Вказане підтверджується, зокрема, посиланням на цю адресу у самих клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у повідомленні про підозру, яке долучено до матеріалів клопотання.

Вказує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Державного бюро розслідувань є м. Київ, вул. П. Мирного, 28.

Проте, за вказаною адресою місцезнаходження Державного бюро розслідувань будь-яка діяльність не здійснюється.

Посилається на те, що згідно з даними, розміщеними на офіційному веб-сайті ДБР, Центральний апарат ДБР, у склад якого входить і Головне слідче управління, знаходиться саме за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 15 Шевченківського району м. Києва.

На підставі викладеного вважає, що належним слідчим суддею, який уповноважений розглядати клопотання про продовження строку досудового розслідування, є слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва.

03 лютого 2025 року на електронну адресу суду надійшли заперечення на клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 щодо підсудності розгляду клопотання від прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в яких останній зауважує, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Державного бюро розслідувань вказано адресу: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, що територіально знаходиться у печерському районі м. Києва.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 34 КПК України про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

У судове засідання прокурор, підозрюваний та його захисник не з`явилися, повідомлені про час та місце розгляду клопотання належним чином, у зв`язку з чим, виходячи з положень частини четвертої статті 34 КПК України, колегія суддів уважає за можливе розглянути дане клопотання без їхньої участі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями частини першої статті 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно частин першої, другої статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до частини шостої статті 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першої цієї статті.

Згідно пункту 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до положень пункту 24 цієї статті судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.

Системний аналіз зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини першої статті 3 КПК України) та «судове провадження» (пункт 24 частини першої статті 3 КПК України) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК України є тотожним поняттю «судове провадження».

З урахуванням наведеного, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду в порядку, передбаченому положеннями статті 34 КПК України, можливе лише після направлення справи до суду першої інстанції у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, для розгляду її по суті за правилами глав 27, 28 цього Кодексу.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 571/196/18-к (провадження №51-4493впс18).

Враховуючи вищевикладене, оскільки у клопотанні захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 порушено питання про направлення з одного суду до іншого матеріалів провадження за клопотанням старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року з Печерського районного суду м. Києва до Шевченківського районного суду м. Києва, яке перебуває на стадії досудового розслідування, то порядок направлення проваджень з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, у даному випадку не підлягає застосуванню, а відтак клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 32, 34, 419 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про визначення підсудності та направлення продовження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною п`ятою статті 191 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3