Ухвала

від 14.02.2025 по справі 757/3824/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3824/25-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від участі в розгляді клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020140300000312 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва перебуває клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020140300000312 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні з розгляду означеного клопотання захисником ОСОБА_5 заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи заяву, адвокат зазначає, що прокурор ОСОБА_3 є упередженим під час здійснення процесуального керівництва зазначеного кримінального провадження. Зокрема, прокурором не здійснено належного нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва, оскільки слідчий та прокурор ігнорували клопотання сторони захисту про проведення слідчих та процесуальних дій або формально відмовляли у їх задоволенні, звернулися до суду із обранням підозрюваному запобіжного заходу з мотивів невстановлення його місцезнаходження, незважаючи на те, що таке місцезнаходження було відоме. Прокурором не було забезпечено законність під час організації досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки 18.01.2025 відбулося незаконне проникнення у житлове приміщення ОСОБА_7 без підстав, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України, та фактичне вилучення майна без отримання ухвали суду про дозвіл на обшук. Також прокурором не було забезпечено ефективність під час організації досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки в рамках кримінального провадження №12020140300000312 зібрано очевидно недопустимі докази, будь-які документи про здійснення належного виклику та отримання ОСОБА_7 повісток, повідомлень немає, безпідставність оголошення ОСОБА_7 в розшук через ненабуття останнім статусу підозрюваного, постанова від 03.12.2024 про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування є необґрунтованою, невмотивованою та винесеною поза межами повноважень, оскільки не встановлено неефективність досудового розслідування ВП №1 Самбірського РУП ГУ НП у Львівській області.

Захисник ОСОБА_4 підтримав думку адвоката ОСОБА_5 . Зазначив, що група прокурорів складається з 25 прокурорів, відтак всі з них несуть однакову відповідальність за те, що органом досудового розслідування не вжито заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного та вручення йому належним чином повідомлення про підозру. Вся група прокурорів є упередженою та нею допущено велику кількість порушень. Прокурор ОСОБА_3 прийшов в дане судове засідання підтримувати клопотання, відповідно він обізнаний з усіма матеріалами провадження та ігнорує всі наявні в ньому порушення.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 заперечував проти заявленого відводу, посилаючись на те, що жодними нормативно-правовими актами підстави для відводу йому, як підтримувану державного обвинувачення, не передбачені. Просив відмовити у задоволенні відводу, оскільки вважав його зловживанням зі сторони захисту.

Вислухавши позиції учасників провадження, слідчий суддя надходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.

Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність такої підстави відводу, а заява про відвід фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву, щодо упередженості прокурора ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

При цьому, розгляд клопотання про виконання процесуальних дій в кримінальному провадженні, виходячи з положень ст. 36 КПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень прокурора, та якщо відповідні дії вчинені в межах закону та не є явно протиправними, то прийняті прокурором рішення за результатами розгляду відповідних клопотань (відмова у задоволенні/задоволення клопотання) не дає підстави вважати про упередженість прокурора або про його заінтересованість чи членів його сім`ї, близьких родичей в результатах кримінального провадження.

Отже, та обставина, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань не погоджується з процесуальними діями та рішеннями прокурора, не свідчить про його упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його відводу.

Твердження про відсутність належного процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020140300000312 зі сторони прокурора ОСОБА_3 нічим не підтверджується.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б об`єктивно свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали здійснення ним процесуального керівництва в кримінальному провадженні №12020140300000312 від 02.07.2020 тоді як, серед іншого, сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями прокурора не може бути достатніми підставами існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості прокурора.

Таким чином, судовим розглядом не встановлено та заявником не доведено наявність правових підстав для задоволення заяви про відвід прокурора, а тому заява про відвід прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 81, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_5 про відвід прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від участі в розгляді клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020140300000312 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1