Постанова

від 04.02.2025 по справі 160/7289/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/7289/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (суддя Лозицька І.О., повний текст рішення складено 26.09.2022) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 07.04.2022 № 047250012549; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зарахувати до страхового стажу позивача 08 місяців, що становитиме станом на 29.03.2022 28 років 10 місяців; зарахувати до пільгового стажу позивача 15 років 05 місяців 04 дні, що становитиме на 29.03.2022 22 роки 01 місяць; повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 29.03.2022.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 07.04.2022 року № 047250012549. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 29.03.2022 року, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

За висновком суду, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується, насамперед, відповідними записами у його трудовій книжці. Відтак, стаж, який дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах разом із стажем, зарахованим пенсійним органом відповідно до розрахунку пенсії (РС-форма), становить понад 12 років 6 місяців. Тобто, зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України підлягають періоди роботи з 23.07.1985 року по 31.07.1985 року на посаді електрогазозварника 4 розряду трубоволочильного цеху в Південному трубному заводі; з 01.09.1989 року по 31.03.1990 року на посаді газозварника 4 розряду в Тресті «Дніпробудмеханізація» управління механізації будівництва № 4; з 20.04.1991 року по 01.12.1992 року на посаді газоелектрозварника 2 розряду в Новомиколаївскій станції технічного обслуговування; з 02.12.1992 року по 14.06.2000 року на посаді газоелектрозварника 2 розряду в Арендному підприємстві СТО «Надія»; з 22.09.2000 року по 07.11.2000 року на посаді електрогазозварника 4 розряду в Арендному підприємстві «Пологитепломережа»; з 26.03.2002 року по 12.09.2002 року на посаді газоелектрозварника 5 розряду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопольська продовольча компанія»; з 22.01.2003 року по 30.05.2003 року на посаді електрозварника 4 розряду в будівельному управлінні № 14 Акціонерного товариства «Хрещатик»; 01.04.2003 року по 01.12.2003 року на посаді газоелектрозварника 5 розряду в Приватному підприємстві «Агро-Плюс»; з 13.10.2004 року по 15.10.2004 року на посаді електроварника ручної роботи 4 розряду в Державному підприємстві «Стальмонтаж-109»; з 03.02.2006 року по 22.08.2006 року на посаді електрозварника 4 розряду в Закритому акціонерному товаристві «Нікопольський кранобудівний завод»; з 01.10.2006 року по 04.07.2007 року на посаді електрозварника 4 розряду в Приватному підприємстві «Три Кіта»; з 23.07.2007 року по 03.02.2009 року на посаді електрозварника в цеху металоконструкцій в Закритому акціонерному товаристві «Нікопольський кранобудівний завод»; з 21.04.2011 року по 18.01.2012 року на посаді електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод»; з 21.12.2015 року по 04.05.2016 року на посаді електрогазозварника 4 розряду в філії «Новомосковська ДЕД» Державного підприємства «Дніпропетровський облавтодор»; з 22.09.2016 року по 30.11.2016 року на посаді електрогазозварника 4 розряду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в частині зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 22.09.2016 по 30.11.2016 (включно) на посаді електрозварника в ТОВ «Нікопрогресбуд». Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що в цей період на підприємстві не було проведено атестації робочого місця, що є обов`язковою умовою, відповідно до вимог чинного законодавства, для зарахування відповідної роботи до пільгового стажу працівника.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

В межах даної справи не є оспорюваним факт роботи ОСОБА_1 в період з 22.09.2016 по 30.11.2016 (включно) на посаді електрозварника в ТОВ «Нікопрогресбуд».

Спірним залишається питання чи може цей період бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Апелянт стверджує, що в названий період на підприємстві не було проведено атестацію робочого місця за посадою та видами робіт, на якій працював позивач, що підтверджується відповідними Свідоцтвами № 126 від 07.11.2011, № 000922 від 06.02.2012. ТОВ «Нікопрогресбуд» видано наказ № 79 від 03.10.2012, згідно з п. 2 якого визначено, що робоче місце електрозварника (цех з виготовлення металоконструкцій та обладнання) за умовами праці, згідно Атестації робочого місця, яким не підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством 2012 року).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 114 Закону, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що для призначення особі пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 має існувати сукупність певних обставин, зокрема, за результатами атестації робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Пунктом 2 постанови № 442 установлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12)пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 (461-2016-п) (Офіційний вісник України, 2016 р., № 60, ст. 2044), а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Апелянтом доведено, що на підставі наказу Товариства № 63 від 17.09.2012, на підприємстві було проведено атестацію робочого місця електрозварника (цех виготовлення металоконструкцій та обладнання) за умовами праці для визначення прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та № 2, а також інші пільги та компенсації, передбачені діючим законодавством.

Атестаційною комісією, на підставі висновків міжгалузевої санітарної лабораторії умов праці та трудового процесу, з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених постановою Міністерства праці України № 41 від 01.09.1992 складено карту умов праці та не підтверджено, що умови роботи є такими, що мають забезпечуватися пільгами, передбаченими чинним законодавством.

За результатом проведеної атестації, наказом № 79 від 03.10.2012 визначено, що робоче місце електрозварника (цех з виготовлення металоконструкцій та обладнання) не підтверджує право на пільги і компенсації, передбачені законодавством.

Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, на які посилається суд першої інстанції, не є релевантними у спірних правовідносинах, адже в названій справі спір виник внаслідок не проведення роботодавцем атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Водночас, варто звернути увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 520/15025/16-а, яким Суд зауважив, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Як підтверджується записами трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 22.09.2016 по 30.11.2016 працював на посаді електрогазозварника 4 розряду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд».

При прийомі на роботі ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 79 від 03.10.2012, про що в Журналі ознайомлення працівників з результатами атестації проставлено підпис позивача із зазначенням дати ознайомлення 22.09.2016 (т. 1, а.с. 180).

Відтак, позивач був ознайомлений з умовами праці, характером робіт та відсутності на такій роботі пільг, передбачених чинним законодавством, та погодився на такі умови.

Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, апелянтом доведено належними та допустимими доказами помилковість висновку суду першої інстанції про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період роботи в ТОВ «Нікопрогресбуд».

Враховуючи сукупність наведених обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню як таке, що не відповідає встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги не здійснюється в силу приписів статті 139 КАС України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, є таким, що набрало законної сили.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/7289/22 скасувати в частині визнання права ОСОБА_1 на зарахування до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, період роботи з 22.09.2016 по 30.11.2016 на посаді електрогазозварника 4 розряду в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд».

У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з 04 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 04 лютого 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров