Рішення

від 28.01.2025 по справі 334/3083/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.01.2025

Справа № 334/3083/24

Провадження № 2/334/137/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кирилівська селищна військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник: адвокат Бакшеєва А.В. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Кирилівська селищна рада Мелітопольського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову посилалися на те, що сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований 20.10.2018 року, від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач є батьком дитини. Сімейне життя не склалося, до народження дитини відповідач пішов з родини та повністю зник з життя позивача. Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 22.03.2021 року шлюб між сторонами розірвано. З народження донька повністю знаходиться на утриманні позивача, відповідач жодного разу з дитиною не бачився, не надавав жодної допомоги.

Перед початком військової агресії російської федерації проти України позивач зверталась до Якимівського районного суду Запорізької області з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, але у зв`язку з початком війни Якимівський районний суд Запорізької області припинив розгляд справ.

Згідно відповіді Ленінського районного суду м. Запоріжжя встановлено, що згідно даних АСД Якимівського районного суду Запорізької області цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів перебуває в провадженні судді Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В., 16.02.2022 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 28.02.2022 року. Подальша інформація про стан розгляду судової справи відсутня. До Ленінського районного суду м. Запоріжжя справа на розгляд не надходила.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , складеного у 2022 році службою у справах дітей виконавчого комітету Кирилівської селищної ради, вважають за доцільне позбавити батьківських прав відповідача. Згідно інформації Атманайського старостинського округу від 07.02.2022 року №2 ОСОБА_2 на території старостату не проживає. Мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджують інформацію, що вихованням та утриманням дитини з народження і по теперішній час займається мати ОСОБА_4 . Батько ОСОБА_2 з родиною не проживає, дитиною не цікавиться. Згідно інформації Атманайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ЗДО від 19.01.2022 року №124 батько дитини ОСОБА_2 не спілкується з вихователями, які навчають і виховують доньку, не цікавиться життям дитини, не мав жодного контакту. Дитину до закладу дошкільної освіти приводять і збирають мати та бабуся. Службою у справах дітей 07.02.2022 року було проведено обстеження умов проживання родини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання задовільні, дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного розвитку.

10.12.2021 року позивачем укладено шлюб з громадянином Чеської республіки ОСОБА_5 , змінено прізвище на « ОСОБА_5 », від шлюбу мають доньку ОСОБА_7 .

На теперішній час позивач разом з двома доньками мешкає на території Чеської республіки у зв`язку з подіями в Україні. ОСОБА_8 вважає чоловіка позивача своїм батьком, оскільки іншого вона не бачила жодного разу, ОСОБА_9 замінив повністю їй батька, займається виховання доньки, її розвитком, матеріальним забезпеченням, тощо. Внаслідок такої поведінки відповідача дитина відчуває емоційну напругу, в неї виробляється комплекс неповноцінності порівняно з іншими дітьми та сестрою. На теперішній час ОСОБА_8 має гармонійні відносини із вітчимом, він замінив їй рідного батька та виконує усі обов`язки, притаманні батьку.

Позивач вважає, що оскільки відповідач усунувся від виконання батьківських обов`язків, з донькою не спілкується та ніколи не спілкувався, не надає жодної матеріальної допомоги, на теперішній час ані позивач, ані дитина не мають відомостей про місце проживання відповідача, є всі підстави для застосування до нього наслідків такої свідомої та винної поведінки у вигляді позбавлення його батьківських прав. Крім того, у відсутність відомостей про місце проживання та реєстрації відповідача, який не спілкується з донькою, позивач позбавлена можливості вільного перетину державних кордонів, що є актуальним в нинішній час. Також позивач позбавлена можливості самостійно вирішувати юридичні питання відносно доньки. Отримати будь-яку згоду на вчинення дій або перетин кордону від відповідача позивач не має можливості, оскільки не має інформації про його місцезнаходження. На теперішній час ОСОБА_8 страждає від того, що вона єдина в родині має інше прізвище, але змінити дану ситуацію мати не може, оскільки відповідач, як батько дитини, повинен надати на це згоду. Звертають увагу, що навіть коли в Україні почалась війна та населений пункт, де проживала дитина, зазнав окупації, батько не поцікавився долею дитини, чи залишилась дитина в таких страшних умовах живою, чи не отримала поранення, чи перебуває в безпеці.

У позивача немає жодних відомостей про працевлаштування відповідача, однак жодних даних, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти позивач не має.

Прохали: 1) позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу боржника щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно позовної заяви останнє відоме місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .

16.04.2024 року суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру про поточне місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Згідно відповіді №545035 від 16.04.2024 року відомості про поточне місце реєстрації ОСОБА_2 - відсутні.

17.04.2024 року суддею здійснено запит до Центру надання адміністративних послуг Гайворонської міської територіальної громади Кіровоградської області про поточне місце реєстрації відповідача ОСОБА_2

18.06.2024 року суддею здійснено повторний запит до Центру надання адміністративних послуг Гайворонської міської територіальної громади Кіровоградської області про поточне місце реєстрації відповідача ОСОБА_2

01.08.2024 року суддею здійснено повторний запит до Центру надання адміністративних послуг Гайворонської міської територіальної громади Кіровоградської області про поточне місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 .

Відповіді про місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 суду не надано.

25.10.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, залучено до участі у справі як третю особу: Кирилівську селищну військову адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області, виключено з кола третіх осіб Кирилівську селищну раду Мелітопольського району Запорізької області, зобов`язано Орган опіки та піклування Кирилівської селищної військової адміністрації Мелітопольського району Запорізької області надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 .

16.01.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 28.01.2025 року.

28.01.2025 року в судове засідання позивач та її представник: адвокат Бакшеєва А.В. не з`явилися, 28.01.2025 року представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити, не заперечували проти заочного розгляду справи.

28.01.2025 року в судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернуто до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», та оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду за увесь час знаходження справи на розгляді не надав, відзив на позов не подав, про причини неявки не повідомив.

28.01.2025 року в судове засідання представник третьої особи Кирилівська селищна військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області не з`явився, 09.01.2025 року подали заяву про розгляд справи у відсутність представника, надали висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

Відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Атманай Якимівського району Запорізької області народилася позивач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується матеріалами справи.

20.10.2018 року сторони зареєстрували шлюб у Якимівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №65.

Від шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.02.2019 року.

22.03.2021 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області у справі №330/3126/20 шлюб між сторонами розірвано.

10.12.2021 року позивач ОСОБА_10 уклала шлюб з громадянином Чеської республіки ОСОБА_5 , після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 13.12.2021 року.

Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_7 .

Позивач разом з дитиною мешкають за адресою: АДРЕСА_4 , де мають дозвіл на тимчасове проживання та тимчасовий захист до 31.03.2025 року, що підтверджується копіями довідок Міністерства внутрішніх справ Чеської республіки Департамент у справах біженців та міграційної політики від 11.12.2024 року № ОАМ-491189/МС-2024 та № ОАМ НОМЕР_4 .

Згідно довідки Дитячого садка Вінтіржов, Соколовський район, Чеська Республіка від 27.11.2024 року, ОСОБА_11 регулярно відвідує дитячий садок 06:00-16:00, з дитячого садка її забирають мати, вітчим і бабуся.

Позивач посилається на те, що їх сімейне життя з відповідачем не склалося, до народження дитини відповідач пішов з родини та повністю зник з життя позивача. З народження донька повністю знаходиться на її утриманні, відповідач жодного разу з дитиною не бачився, не надавав жодної допомоги. ОСОБА_8 вважає чоловіка позивача своїм батьком, оскільки іншого вона не бачила жодного разу, ОСОБА_9 замінив повністю їй батька, займається виховання доньки, її розвитком, матеріальним забезпеченням, тощо. Внаслідок такої поведінки відповідача дитина відчуває емоційну напругу, в неї виробляється комплекс неповноцінності порівняно з іншими дітьми та сестрою. На теперішній час ОСОБА_8 має гармонійні відносини із вітчимом, він замінив їй рідного батька та виконує усі обов`язки, притаманні батьку. Вважає, що оскільки відповідач усунувся від виконання батьківських обов`язків, з донькою не спілкується та ніколи не спілкувався, не надає жодної матеріальної допомоги, на теперішній час ані позивач, ані дитина не мають відомостей про місце проживання відповідача, є всі підстави для застосування до нього наслідків такої свідомої та винної поведінки у вигляді позбавлення його батьківських прав. Крім того, у відсутність відомостей про місце проживання та реєстрації відповідача, який не спілкується з донькою, позивач позбавлена можливості вільного перетину державних кордонів, що є актуальним в нинішній час. Також позивач позбавлена можливості самостійно вирішувати юридичні питання відносно доньки. Отримати будь-яку згоду на вчинення дій або перетин кордону від відповідача позивач не має можливості, оскільки не має інформації про його місцезнаходження. На теперішній час ОСОБА_8 страждає від того, що вона єдина в родині має інше прізвище, але змінити дану ситуацію мати не може, оскільки відповідач, як батько дитини, повинен надати на це згоду. Звертають увагу, що навіть коли в Україні почалась війна та населений пункт, де проживала дитина, зазнав окупації, батько не поцікавився долею дитини, чи залишилась дитина в таких страшних умовах живою, чи не отримала поранення, чи перебуває в безпеці.

Згідно Висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого 24.12.2024 року Кирилівською селищною військовою адміністрацією Мелітопольського району Запорізької області, встановлено, що Начальником служби у справах дітей Кирилівської селищної ради Яковенко К. у грудні 2024 року була проведена телефонна розмова з ОСОБА_4 , в ході якої було встановлено, що вона з донькою наразі мешкають за кордоном, що підтверджується довідками Міністерства внутрішніх справ Чеської республіки Департамент у справах біженців та міграційної політики від 11.12.2024 року № ОАМ-491189/МС-2024 та № ОАМ-491209/МС-2024, мешкають: АДРЕСА_4 . Згідно довідки з дитячого садка від 27.11.2024 року, який відвідує ОСОБА_3 , вказано, що з дитячого садка дитину забирають мати, вітчим та бабуся. Також мати повідомила, що місце знаходження ОСОБА_2 її не відомо, з донько не спілкується, утриманням дитини мати займається самостійно. Службі у справах дітей як і в 2022 році не вдалося встановити місце знаходження ОСОБА_2 , на обліку як внутрішньо перемішена особа в Кирилівський військовій адміністрації не перебуває. Вважають доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі ст.9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Згідно ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно ч.4,5,6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи . Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готування її до самостійного життя, батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно ч.1 п.2 ст.164 СК України батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно ч.2,3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно п.15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічні висновки висловив Верховний суд у Постанові від 02.10.2019 року по справі № 461/7387/16-ц.

Також, у Постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню пункту 2 ч.1 ст.164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 331/5427/17.

Судом встановлено, що до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , яка є матір`ю дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, з позовом про позбавлення батьківських прав відповідно ст.165 СК України батька дитини - ОСОБА_2 з підстави, передбаченої ч.1 п.2 ст.164 СК України, а саме: ухилення батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд доходить висновку, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з нею; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання освіти, тобто взагалі не приймає участі у її вихованні.

Факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини знайшов своє підтвердження в судовому засіданні під час встановлення обставин та перевірки їх доказами і підтверджується наданими суду письмовими доказами, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач не заінтересований щодо результатів розгляду даної справи, оскільки жодного разу не з`явився в судові засідання, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Тому, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, з огляду на те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дитини, причому робить це без поважних причин, він жодного разу з дитиною не бачився, не надавав жодної допомоги, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, про дитину не піклується, її життям не цікавиться та не виявляє такого бажання, фінансово дитину не утримує, дитина перебуває на повному утриманні матері.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, виходить з того, що відповідач після позбавлення батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, а тому суд відповідно ч.3 ст.166 СК України приймає рішення про стягнення з відповідача аліментів на дитину з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Тому суд стягує з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.04.2024 року і до її повноліття.

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов не подав, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин першої, п`ятої та шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів того, що відповідач свідомо не ухиляється від виконання обов`язку щодо виховання дитини останнім не надано, як і будь-яких заперечень з приводу обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем у справі сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. за подання позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, також позивач звільнена від сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. за подання позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

А тому у зв`язку з задоволенням позову в порядку розподілу судових витрат судовий збір в сумі 1211,20 грн., який був сплачений позивачем за вимогою про позбавлення батьківських прав, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, також суд покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за вимогою про стягнення аліментів та стягує його з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 82, 89, 141, 211, 223, 247, 263-266, 268, 273, 280-283, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165, 166, 180, 182, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кирилівська селищна військова адміністрація Мелітопольського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 15.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_1 ,витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2025 року.

Суддя: С.М.Телегуз