Рішення

від 03.02.2025 по справі 672/1199/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/1199/23

Провадження №2/672/8/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Шкробот К.І.,

представника позивача-адвоката Гаджука В.О.,

третьої особи: Органу опіки та піклування Городоцької міської ради- Єгорової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, третя особ, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебував з 07.09.2018 у зареєстрованому шлюбі від якого має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні та вихованні. Матиухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми обов`язками. Відповідачка зловживала спиртними напоями та наркотичними засобами, кошти, отримувані на дитину витрачала на власні потреби, вихованням дитини не займалась. З червня 2020 залишила дитину на вихованні своєї баби та стала проживати у фактичному шлюбі з іншим чоловіком, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину. За даних обставин позивач звернувся до суду з позовом, просить суд позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина та стягнути аліменти на утримання сина.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на його утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

У судове засідання відповідачка не з`явилася, попередньо надіслала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Представник органу опіки та піклування Городоцької міської ради Єгорова А.І. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Зазначила, що ситуація в сім`ї відома давно, мати фактично з народження дитини не займалася ОСОБА_4 , часто залишала його на бабусю, не займалася його вихованням. Також, ОСОБА_5 з 2022 року проживає в Республіки Польща та повідомила, що в Україну повертатися не збирається. Підкреслила, що при спілкуванні з дитиною було помічено відсутність в нього будь-якого емоційного зв`язку з матір`ю. Батько тривалий час виховує дитину самостійно, мати участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, тому вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підтвердження позиції суду надано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Справа розглядалася судом тривалий час, так як після встановлення на підставі інформації Міністерства закордонних справ України факту перебування ОСОБА_2 в Республіці Польща в слідчому ізоляторі м.Варшава-Грохув. 27.03.2024 Городоцьким районним судом було винесено ухвалу про звернення до компетентного органу Республіки Польща з судовим дорученням про правову допомогу в рамках Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, підписаного у м. Києві 24 травня 1993 року, ратифікованої Україною 04 лютого 1994 року та вчинення процесуальних дій, спрямованих на повідомлення ОСОБА_2 про наявність спору, суть спору та дати судових засідань. Визначено три дати судових засідань: 30.09.2024, 02.12.2024, 03.02.2025. Станом на 03.02.2025 інформація щодо виконання судового доручення суду не надходила.

Враховуючи, що ОСОБА_2 за цей час була звільнені з-під варти, приїжджала на територію України, звернулася до органу опіки та піклування з заявою щодо незаперечення позбавлення її батьківських прав, звернулася до суду з заявою про визнання позову та розгляд справи за її відсутністю, суд прийшов до висновку про відсутність підстав продовження виконання судового доручення.

В судовому засіданні 20 грудня позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в нього в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6 . Через декілька місяців він поїхав на заробітки за кордон. В подальшому йому подзвонила бабуся ОСОБА_2 та сказала, що мати дитиною не займається. Влітку 2019 року він повернувся в Україну і забрав сина до себе. Відповідачка ОСОБА_2 проти цього не заперечувала, займалася особистим життям. З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, ОСОБА_2 виїхала за кордон, на територію Республіки Польща. З моменту як ОСОБА_4 почав проживати з батьком, життям дитини не цікавиться.

В судовому засіданні 20 грудня 2023 року свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивач являється хрещеним батьком її сина, вони знаходяться в дружних відносинах, зустрічаються родинами на спільні свята. Добре памятає, як на день народження ОСОБА_4 , під час святкування, ОСОБА_8 подзвонила ОСОБА_9 та попросила його винести шматочок святкового торту. Побачити сина та привітати його зі святом бажання не виявила. Також їй відомо, що до 24.02.2022 ОСОБА_2 декілька разів забирала сина до себе, але залишала його на бабусю, а сама йшла з будинку.

В судовому засіданні 20 грудня 2023 року свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що являється товаришем позивача, щодного разу не бачив ОСОБА_11 з дитиною, дитина постійно знаходиться в сім`ї ОСОБА_9 .

В судовому засіданні 20 грудня 2023 року свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що являється сусідкою позивача та його хрещеною матір`ю. ОСОБА_9 самостійно виховує і утримує сина, мати до дитини не приходить, бачила її два роки тому біля магазину.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 07 вересня 2018 року. Від спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12 липня 2021 року рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області шлюб між подружжям розірвано, рішення набрало законної сили.

На момент розгляду справи, дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на його утриманні та вихованні, відповідачка ніяким чином не піклується про сина, взагалі не цікавиться його життям, станом здоров`я, не спілкується з ним, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, свідомо нехтує своїми обов`язками.

Судом достовірно встановлено, що відповідач з серпня 2022 року до моменту розгляду цієї справи ніяким чином не піклувалась про дитину, не цікавилася її життям, станом здоров`я, не спілкувалась з сином, будь-якої участі у вихованні дитини не приймала, не виявляла щодо нього батьківського піклування та турботи, свідомо нехтувала своїми обов`язками.

Зазначені обставини підтверджуються комплексом досліджених судом доказів. Усі допитані судом свідки підтвердили факт не прийняття участі матері в житті свого сина ОСОБА_4 .

Згідно довідки опорного закладу Городоцький ліцей №2 Городоцької міської ради Хмельницької області від 28.03.2023 встановлено, що мати ОСОБА_2 на протязі 2021-2023 дитиною не цікавилася взагалі, з працівниками дошкільного заклад, який відвідує її син, не підтримує зв`язку, життям дитини не цікавилася.

Рішенням № 13/2025 від 29 січня 2025 року Виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини. У висновку вказано, що дитина проживає з батьком ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, не цікавиться життям та здоров`ям сина, не телефонує дитині, не надає коштів на його утримання, дитина повністю перебуває на утриманні та вихованні батька. У грудні 2024 року ОСОБА_2 повернулась в Україну в АДРЕСА_1 , в письмовій формі повідомила, що згідна з тим, що її в судовому порядку буде позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в Україні вона проживати не буде.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частиною 2 ст. 1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року №69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, пунктом 2 ч. 1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В силу пункту 2 ч. 1 ст.164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Сім`я - це важливе середовище формування особистості. В сім`ї нас виховують, формують певні норми і правила поведінки. Саме тут закладаються наші ціннісні орієнтації та певні стилі життя. Любов - найважливіший чинник у формуванні фізичного, емоційного й духовного життя людини. Тепло любові материнського серця необхідне для фізичного та духовного розвитку дитини. Мати створює безпечну та гармонійну атмосферу, у якій дитина може виростати й розкриватися. Вона вчить дитину цінностям, навичкам та моральним принципам, що допомагають дитині стати повноцінним членом суспільства.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу, систематично, свідомо, без поважних причин не виконувала належним чином і взагалі не виконує на цей час свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, не цікавиться долею сина протягом тривалого періоду часу, участі у його вихованні та розвитку не приймає, матеріально не допомагає, тобто контакту не підтримує, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

При розгляді даного спору для суду пріоритетними є забезпечення найкращих інтересів дитини і його ставлення до подій. Тому суд вважає, що позбавлення батьківських прав - це спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі, а тому приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Судом при прийнятті рішення також береться до уваги той факт, що на розгляді Городоцького районного суду також перебуває справа щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно іншої дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім цього, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідачки аліментів на утримання сина ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ст.182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч.1ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї вимогу повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст.206 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд ураховує те, що у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачем позовних вимог, позовні вимоги відповідач визнав. Ураховуючи докази справи у їх сукупності, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних відповідачем обставин та добровільності їх визнання, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що наявні законні підстави для задоволення позову, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 протягом тривалого часу не здійснювала своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не приділяла йому належної уваги, не здійснювала догляд за сином, не забезпечувала усім необхідним для задоволення його потреб, не відвідувала дошкільний заклад, який відвідує дитина, проживає окремо від дитини, не цікавиться його життям, тобто свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/6 частини доходів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Крім того, оскільки позивач за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, тому з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 позбавити батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 а аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову суду, тобто з 23 жовтня 2023 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Гаджук Василь Олександрович, РНОКПП НОМЕР_2 , місце здійснення адвокатської діяльності (місце знаходження): пров.З.Космодем?янської, буд.12, м.Городок, Хмельницький район, Хмельницька область, 32002.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Городоцької міської ради Хмельницької області, ЄДРПОУ 38823893, місце знаходження: вул.Грушевського, буд.53, м.Городок, Хмельницька область, 32000.

Суддя Л.Е.Пономаренко