Постанова

від 04.02.2025 по справі 140/3048/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 140/3048/24 пров. № А/857/16913/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Обрізка І.М.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Лозовський О.А.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Луцьку 06 червня 2024 року у справі №140/3048/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Львівської митниці, просило визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2023/400283/2 від 22 листопада 2023 року, №UA209000/2023/400282/2 від 21 листопада 2023 року, №UA209000/2023/400246/2 від 11 жовтня 2023 року, №UA20900/2023/000264/2 від 02 жовтня 2023 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, а документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару, у всіх платіжних інструкціях міститься посилання на укладені між сторонами контракти. Суд першої інстанції вказав, що при доставленні деяких поставок ТзОВ «Лунар Трейд» використовував власні транспортні засобі, відтак, звільнявся під подачі будь-яких інших документів, що підтверджують вартість транспортування, окрім як, калькуляція транспортних витрат. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач безпідставно стверджує, що зі сторони позивача неспівмірно визначено вартість понесених витрат на транспортування із заявленим напрямком руху, та що пункт доставки товарів згідно автотранспортної накладної та документів на перевезення не кореспондується між собою. Суд першої інстанції дійшов висновку, що надана позивачем калькуляція транспортних витрат підтверджує витрати по перевезенню вантажу за вказаним ним маршрутом п/п Білостік-Угринів-Малехів, натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення. Суд першої інстанції зауважив, що окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути самостійною та достатньою підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. На думку суду першої інстанції, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів. Суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року та відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що надана калькуляція не містить повних відомостей щодо вартості перевезення до перетину кордону України та після його перетину згідно наданого документу, що наданий для підтвердження витрат на транспортування згідно гр.3 CMR місцем розвантаження зазначено м. Рованці, проте, у калькуляції зазначено маршрут Білосток-Угринів-Малехів. Скаржник вказує, що документи які подані на підтвердження витрат (складових митної вартості) не піддаються обчисленню. Скаржник зазначає, що Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Скаржник вказує, що станом на дату подання декларації оплата за товар була здійснена, проте, платіжні документи до митного оформлення не надано.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2023 ТОВ «Лунар Трейд» через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 на митний пост Львівської митниці подано митні декларації від 21.11.2023 №23UA209140032455U9, від 21.11.2023 №23UA209140032454U0, від 10.10.2023 №23UA209140028262U1, від 02.10.2023 23UA209140027374U8, за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар №1 «Акумулятори електричні, свинцеві: Акумулятор Ultimatron JDG-12-100 GEL 12В-10 ОАг Deep Cycle арт. JDG12-100 - 198 шт; Акумулятор Ultimatron JDG-12 -200 GEL 12В -200Аг Deep Cycle арт. JDG12-200 - 20 шт; Акумулятор Ultimatron JPC-12-100 Lead Са rbone 12В-100Аг Deep Cycle арт. JPC12-10 0 - 60 шт; Акумулятор Ultimatron JPC-12-200 Lead Саrbone 12В-200Аг Deep Cycle арт. JPC12-20 0 - 10 шт. Торговельна марка: Ultimatro п Країна виробництва: CN Виробник: ULTIMATRON FRANCE», ціна товару згідно графи 42 МД №23UA209140022945U9 від 21.11.2023 31774,37 злотих;

- товар №2 « 2.1 «Акумулятори електричні, свинцеві Акумулятор ULTRACELL UGG120- 12 арт. UGG 120-12 60 шт. Акумулятор ULTRACELL UGG 150- 12 арт. UGG 1 50-12 - 40 шт. Акумулятор ULTRACELL UCG200-00 12 - 31 шт. Торговельна марка ULTRA CELL», ціна товару згідно графи 42 МД 21.11.2023 №23UA209140032454U0 21225,00 злотих; 2.2. «Акумулятори електричні свинцеві Акумулятор Q-Batteries DEEP CYCLE 12 LC100 107 AH арт. 12LC-100 - 216 шт. Торговельна марка Q-Batteries», ціна товару згідно графи 42 МД від 21.11.2023 №23UA209140032454U0 21600,00 злотих;

- товар №3 «Акумулятори електричні, свинцеві, Акумулятор VOLT POSKA AGM VPRO12V 65 AH VRLA арт. 6AKUAGM065-20 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA арт. 6AKUV075AG - 10 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 12V 90 ah VRLA арт. 6AKKUAGM090 - 10 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12 V 160 AH VRLA арт. 6AKXDEEP16 - 4 шт.», ціна товару згідно графи 42 МД від 10.10.2023 №23UA209140028262U1 15604,00 злотих;

- товар №4 «Акумулятори електричні свинцеві: Акумулятор 4SUN FM-12-100 DEEP CYCLE арт. В0001 - 30 шт. Акумулятор 4SUN FM-12-100 DEEP CYCLE арт. В0001 - 10 шт. Акумулятор 4SUN SOLARFAM JDG-200 12V-200ah - GEL. Арт. JDG-200 AKU79-3 шт. Акумулятор 4SUN ULTIMATRON AGM-GEL HYBRID JDG-150 12V-150Ah-GEL артJDC150 AKU81-5 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA арт. 6AKUAGM014 - 5 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 12V 14 AH VRLA арт. 6AKUAGM014 - 5 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 12V 65 AH VRLA арт. 6AKUAGM065 - 15 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM VPRO 12V 90 AH VRLA арт. 6AKUAGM090 - 4 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12V 160 AH VRLA арт. 6AKXDEEPP16-5 шт», ціна товару згідно графи 42 МД від 02.10.2023 23UA209140027374U8 43346,00 злотих.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу обчислення декларантом до вказаних МД подані такі документи:

- товар №1 - пакувальний лист від 13.11.2023, рахунок-фактура №f2023-11-176 від 13.11.2023, автотранспортна накладна 005817 від 14.11.2023, декларація про походження товару від 13.11.2023, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.11.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару №629 від 20.11.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення від 17.11.2023, зовнішньоекономічний контракт 0911 від 09.11.2023, договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2022, договір (контракт) про перевезення, картка обліку АТЗ від 21.11.2023, копія експортної митної декларації №23SI002022526503B0 від 16.11.2023;

- товар №2 - рахунок-фактура А89/2023 від 13.11.2023, рахунок-фактура №А93/2023 від 13.11.2023, автотранспортна накладна №147339 від 16.11.2023, автотранспортна накладна від 16.11.2023, декларація про походження товару (2 шт) від 13.11.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №63 від 17.11.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару №628 від 20.11.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення №02 від 17.11.2023, специфікація (2 шт), контракт №28 від 19.10.2022, договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2022, картка обліку АТЗ від 21.11.2023, заявка на перевезення №01 від 15.11.2023, експортна митна декларація 23SI002022501512K7 від 16.11.2023, копія експортної митної декларації 23SI002022526502B0 від 16.11.2023;

- товар №3 - пакувальний лист №41993/MAG/10/2023 від 09.10.2023, рахунок-фактура №41993/MAG/10/2023 від 09.10.2023, автотранспортна накладна №6708291 від 09.10.2023, декларація про походження товару, калькуляція транспортних витрат від 10.10.2023, зовнішньоекономічний контракт від 10.10.2023, контракт №2808 від 28.08.2023, договір про надання послу митного брокера, копія митної декларації країни відправлення 23PL301010E1424150;

- товар №4 - пакувальний лист №40691/MAG/09/2023 від 27.09.2023, рахунок-фактура (інвойс) №40691/MAG/09/2023 від 27.09.2023, пакувальний лист №40821/MAG/09/2023 від 28.09.2023, рахунок-фактура (інвойс) 40821/MAG/09/2023 від 28.09.2023, пакувальний лист №40818/MAG/09/2023 від 28.09.2023, рахунок-фактура №40818/MAG/09/2023 від 28.09.2023, автотранспортна накладна 6708919 від 28.09.2023, декларація про походження товару від 28.09.2023 (3 шт), акт про проведення огляду (переогляду) товарів від 29.09.2023, калькуляція транспортних витрат від 29.09.2023, зовнішньоекономічний контракт №2808 від 28.09.2023, договір про надання послуг митного брокера від 12.04.2022, картка обліку АТЗ, експортна митна декларація №23PL311010E0460108 від 28.09.2023.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, зокрема:

- за МД від 21.11.2023 23UA209140032455U9: у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут Баіларгуес Франція Чоп - Луцьк, відповідно до інформації в ЦМР місце розвантаження Рованці, що унеможливлює перевірку розміру витрат, понесених покупцем на перевезення вантажу; надана до митного оформлення експортна МД 23SI002022526503B0 немає відношення до такої партії товару; заявка на надання автомобільного транспорту не засвідчена замовником;

- за МД від 21.11.2023 №23UA209140032454U0: у рахунку на оплату витрат на транспортування зазначено маршрут Сельє Словенія - Чоп-Луцьк, відповідно до інформації в ЦМР місце розвантаження - Рованці. Відсутність точних даних щодо маршруту перевезення унеможливлює перевірку розміру витрат понесених покупцем на перевезення вантажу; а отже, здійснення перевірки всіх витрат, які передбачені ст.58 МКУ у повному обсязі; у інвойсах зазначено термін оплати - 20.11.2023, але станом на дату подання МД 21.11.2023 платіжні документи до митного оформлення не надано; заявка на надання автомобільного транспорту не засвідчена Замовником;

- за МД 10.10.2023 23UA209140028262U1: для підтвердження витрат на транспортування партії товару декларантом надана калькуляція. Такий документ має містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте, така інформація відсутня.

Львівською митницею щодо ТОВАРУ №1 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400283/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA209140/2023/000913, щодо ТОВАРУ№2 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400282/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA209140/2023/000912, щодо ТОВАРУ №3 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400246/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA209140/2023/000799, щодо ТОВАРУ №4 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000264/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA209140/2023/000770.

У графі № 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Львівська митниця зазначено, що митна вартість товарів, що ввозяться в адресу ТОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» не може бути визнано за основним методом, адже подані документи містять ряд розбіжностей.

Не погоджуючись з усіма сумнівами та твердженнями митного органу у графі №33 рішень про коригування митної вартості, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частина 1, 2 статі 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа № 804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа № 826/12901/17).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезених товарів визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Скаржник вказує, що митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. Надані Товариством документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності, документи, які подані на підтвердження витрат (складових митної вартості), не піддаються обчисленню.

Досліджуючи виявлені митним органом розбіжності під час розмитнення позивачем ввезеного товару та аргументи Товариства, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ввезення товарів відбувалось на підставі зовнішньоекономічних контрактів: №0911 від 09.11.2023, укладеного між компанією ULTIMATRON FRANCE та ТОВ «Лунар Трейд» (щодо товару №1), №28 від 19.10.2022, укладеного між компанією AV PROGRES d.o.o. та ТОВ «Лунар Трейд» (щодо товару №2), №2808 від 28.08.2023, укладеного між компанією TOOLES KRZYSTOF WASZKIEWICZ та ТОВ «Лунар Трейд» (щодо товару № 3, 4).

Положення вказаних контрактів дають можливість поставляти товар партіями, тому товар №1 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №F2023-11-176 від 13.11.2023; товар №2 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурою №А89/2023 та №А93/2023 від 13.11.2023; товар №3 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №41993/MAG/10/2023 від 09.10.2023; товар №4 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурою №40691/MAG/09/2023 від 27.09.2023, №40818/MAG/09/2023 від 28.09.2023.

Виконання Товариством зобов`язань підтверджують надані платіжні документи, зокрема: - щодо товару №1 - платіжна інструкція №231110/002355623 від 10.11.2023, у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №0911 від 09.11.2023. Сплачена сума 31774,37 євро є підтвердженням оплати за рахунком-фактурою №F2023-11-176 від 13.11.2023. У графі №70 «призначення платежу» міститься примітка «передоплата»; - щодо товару №2 - платіжні інструкції 231117/002362365 від 17.11.2023 №231023/002337118 від 23.10.2023, у призначенні платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №28 від 23.10.2023, сплачена сума є підтвердженням товарів, ввезених за рахунками-фактурами №2194/2023 та №А93/2023; - щодо товару № 4 - платіжна інструкція №230927/002312667 від 27.09.2023 на суму 154716,95 польських злотих та №230928/002313810 від 28.09.2023 на суму 11276,00 польських злотих є підтвердженням оплати товару, ввезеного за рахунком-фактурою (інвойс) №40691/MAG/09/2023 від 27.09.2023 та рахунком-фактурою (інвойс) 40821/MAG/09/2023 від 28.09.2023. У графі №70 «призначення платежу» міститься примітка «передоплата» контракт №2808 від 28.08.2023.

Декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Суд апеляційної інстанції враховує, що рахунок-фактура - це комерційний документ, який відображає продаж товару або надання певної послуги. Рахунок-фактура є підтвердженням будь-якої комерційної операції. Оскільки рахунок-фактури повинен містити перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити, то виявлені митним органом розбіжності, на переконання суду апеляційної інстанції, є підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення заявленої митної вартості ввезеного Товару.

Крім того, будучи первинним бухгалтерським документом, рахунок-фактура повинен мати реквізити, які дають змогу ідентифікувати господарську операцію та її учасників (назва підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назва контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури).

При ввезенні ТОВАРУ №1 мало місце застосування умови поставки EXW. Умови постачання EXW «Ex Works» або «зі складу продавця». Продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

При ввезенні товарів на митну територію України ТОВАРУ №2, ТОВАРУ №3, ТОВАРУ №4 мало місце застосування умов FCA - «франко-перевізник» (назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності до зазначених умов.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню - витрати на транспортування після ввезення.

Скаржник вважає, що в спірному випадку покупець (позивач) мав підтвердити понесені витрати за перевезення товару.

У письмових поясненнях, що подавались до кожної поставки зверталась увага, що з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань прослідковується, що одним з видів економічної діяльності ТОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» є код КВЕД 49.41 (вантажний автомобільний транспорт). Цей клас включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів перевезення великогабаритних вантажів, тощо. Тобто, при доставленні деяких поставок ТОВ «ЛУНАР ТРЕЙД» використовував власні транспортні засобі, відтак, звільнявся під подачі будь-яких інших документів, що підтверджують вартість транспортування, окрім як, калькуляція транспортних витрат.

Водночас, Білостік, Угринів, Малехів - це митні пости, де власне проводилось митне оформлення товарів, тобто у документах на перевезення кінцевим пунктом вказано саме митні пости, куди товар прямує після перетину митного кордону. Рованці - це населений пункт, де знаходиться юридична адреса позивача. При заповненні графи автотранспортної накладної перевізник зазвичай користується інформацією з реєстрів суб`єктів господарювання, власне, де і відображається інформація про офіційно зареєстровану юридичну адресу компаній.

До митної вартості ввезених товарів враховано транспортні витрати від точки завантаження до митного поста Малехів. Всі подальші витрати на транспортування після митного оформлення та доставлення товару з митного поста на склад в Рованцях не впливають на митне оформлення товару.

Щодо наданої Товариством калькуляції транспортних витрат, то такий документ має містити відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) на транспорті.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Отже, у разі перевезення товарів, які підлягають митному декларуванню, з використанням власного транспортного засобу до митного декларування повинна подаватись калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

До кожної із поставок долучалась експортна митна декларація, вартість товарів чітко узгоджується із тією, що заявлена до митного оформлення та відображена у всіх товаросупровідних документах.

Таким чином, при доставленні деяких поставок ТОВ «Лунар Трейд» використовувало власні транспортні засобі, тому окрім калькуляції транспортних витрат інші документи не подавало.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції надані Товариством документи підтверджують цінові складові митної вартості, а у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у поданих митних деклараціях, тому відповідач протиправно здійснив коригування митної вартості на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС.

Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Митним органом вказано, що у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.

Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

У випадках, коли митна вартість не може бути визначена згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Відповідно до статті 5 Угоди якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні-імпортері в тому стані, як вони імпортуються, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті ґрунтується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються в найбільшій сукупній кількості в той час або майже в той час, коли відбувається імпорт товарів, які оцінюється, особам, що не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, за умови дотримання таких відрахувань: i) чи комісійних, які звичайно сплачуються або на сплату яких отримано згоду, чи надбавок, які звичайно робляться для прибутку й покриття загальних витрат у зв`язку з продажем у такій країні імпортних товарів того самого класу або виду; ii) звичайних витрат на транспорт та страхування й пов`язаних із цим витрат у країні імпорту; iii) у разі необхідності коштів та витрат, зазначених у пункті 2 статті 8; iv) мита й інших національних податків, що підлягають сплаті в країні імпорту з причини імпорту або продажу товарів.

Митну вартість ввезеного Товариством товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що не дозволяє суду апеляційної інстанції надати правову оцінку ідентичності факторам, які впливали на формування ціни на імпортований товар.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що митний орган, визначаючи необхідним до застосування резервного методу визначення митної вартості ввезеного позивачем товару, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу.

За умови не підтвердження належними і допустимими доказами наявності у поданих на підтвердження митної вартості товару документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за такий товар, суб`єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване Товариством рішення, діяв не в межах, не у спосіб та не у порядку, передбаченому положеннями чинного законодавства.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Водночас, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товару, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу, не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство надало відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд апеляційної інстанції доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Поміж тим, неправильний вибір необхідного до застосування методу визначення митної вартості товару призвів до незаконності проведеного митним органом коригування митної вартості товару. Як наслідок, відповідачем порушено вимоги принципу обґрунтованості при виконанні покладених на нього обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішень відповідача про коригування митної вартості товару, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі №140/3048/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді І. М. Обрізко Н. М. Судова-Хомюк