Рішення

від 27.01.2025 по справі 385/1583/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/1583/24

Провадження № 2/385/640/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,

представника позивача - Рябоволик Н.І. ,

представника служби у справах дітей Гайворонської міської ради - Поліщук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов мотивований тим, що на обліку служби у справах дітей Гайворонської міської ради перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як така, що перебуває в складних життєвих обставинах.

Дитина проживає разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, не створює належних умов для проживання та виховання дитини. Будинок, де проживає сім`я, знаходиться в занедбаному стані, в помешканні бруд та безлад, важкий запах диму від сигарет та алкоголю. Всі дитячі речі та постільна білизна бруді. В будинку холодно, відсутній запас палива. Запас продуктів харчування мінімальний. Приготовлена їжа для дитини відсутня. Мати часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно довідки лікаря - фтизіатра КНП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря - фтизіатра. Діагноз - туберкульоз легенів. Дану хворобу було виявлено і в дитини. За рекомендаціями лікаря - фтизіатра мати і дитина пройшли стаціонарний курс лікування з 22 лютого по 09 травня 2024 року в КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради» стаціонарно та перебувають на диспансерному обліку у фтизіатра даного закладу по теперішній час. Після проходження стаціонарного лікування лікарем - фтизіатром рекомендовано продовжити лікування дитині амбулаторно, до грудня 2024 року. З 10 травня ОСОБА_2 приймала ліки під наглядом соціального працівника щоденно. Але з 28 травня 2024 року соціальний працівник відмовилась відвідувати пацієнтку за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_3 разом з дитиною протягом тривалого періоду не проживали за місцем реєстрації (в будинку проживали квартиранти, ОСОБА_3 разом з донькою проживала у різних знайомих). Починаючи з 14 червня 2024 року ОСОБА_3 підписала згоду на проведення лікування за допомогою відеоДОТ. Мати у лікаря-фтизіатра повинна отримувати під розпис та давати дитині ліки, фіксуючи відеозйомкою. Але мати не регулярно брала ліки у лікаря, та недотримувалась рекомендацій вживання їх дитиною, що становить загрозу здоров`ю дитини. Крім того, мати не забезпечила збалансованого харчування, що привело до зниження ваги тіла дитини. Курс лікування дитина не пройшла.

Відповідно до повідомлення адміністрації Гайворонської філії №1 КЗ «Гайворонський ліцей №2» ОСОБА_2. з моменту повернення з лікування з 17 травня до кінця навчального року не відвідувала навчальний заклад. Довідки про перебування на тривалому лікуванні та висновку від лікаря-фтизіатра про те, що дитина може відвідувати навчальний заклад мати не надала.

Згідно характеристики наданої КЗ «Гайворонський ліцей №2» на ОСОБА_2 , мати дитини зовсім не приділяє уваги навчанню та вихованню доньки. Дівчинка часто відвідує навчальний заклад в брудному одязі та жаліється на те, що в їх будинку збираються компанії друзів мами та розпивають спиртні напої.

Таким чином, мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо здобуттям її донькою загальної середньої освіти.

Батько дитини - ОСОБА_4 помер.

Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено від матері ОСОБА_3 в зв`язку з загрозою життя та здоров`я дитини. З метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини її тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя.

Повернення дитини в біологічну сім`ю може зашкодити здоров`ю дитини, оскільки мати постійно перебуває в стані алкогольного сп`яніння та не виконує свої батьківські обов`язки.

Всі ці фактори можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Тому орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради звертається до суду з проханням позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради просить стягнути з відповідача на його користь аліменти в розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходів), оскільки відповідач записана мамою малолітньої дитини та зобов`язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Крім того, позбавлення відповідача батьківських прав не звільняє її від обов`язку щодо утримання дитини.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 24.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, зобов`язано Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради надати до суду висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_2 .

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.01.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про одержання судової повістки. Відзив на позовну заяву до суду не надіслала.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що працює головним спеціалістом служби у справах дітей Гайворонської міської ради, ОСОБА_2 перебуває на обліку у службі як така, що перебуває в складних життєвих обставинах. Восени 2024 року вона разом з іншими працівниками служби у справах дітей прийшли до ОСОБА_3 за її місцем проживання з метою перевірки останньої, у будинку на той час було брудно, у повітрі відчувався запах тютюну, накурено. Продукти харчування та одяг для дитини були відсутні. ОСОБА_2 була хвора та потребувала лікування, однак мати її не лікувала. З часу вилучення дитини мати жодного разу не приходила до неї. На даний час відповідач проживає у невідомих осіб.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що являється дільничним офіцером поліції ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області за час роботи знає ОСОБА_3 як людину яка зловживає алкогольними напоями. Під час неодноразових перевірок відповідача у її будинку був безлад та бруд, належних умов для проживання дитини не було, продукти харчування відсутні, робочого місця, де б дитина мала змогу готувати домашнє завдання також не було.

Опитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_2 суду пояснили, що мама не готувала їй їсти, до школи вона ходила сама. Були випадки, що вдома не було взагалі, що їсти. Після того як її та мати виписали з лікарні їм потрібно було приймати ліки, однак мати не давала їй ліки та при цьому говорила, що їх не потрібно пити. З того часу як її забрали від матері, остання не дзвонить та не відвідує її. Вказала, що хоче повернутися до матері.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, малолітньої ОСОБА_2 , допитавши свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 25.01.2017 року Гайворонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 , актовий запис № 11 (а.с. 5).

Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9).

Згідно довідки від 23.10.2024 року виданої КНП «Центральна міська лікарня» Гайворонської міської ради ОСОБА_3 перебуває на обліку у лікаря - фтизіатра. Діагноз - туберкульоз легенів. Дану хворобу було виявлено і в дитини ОСОБА_2 . ОСОБА_3 пройшла курс лікування з 22.02.2024 по 09.05.2024 в КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради», продовжувала лікування в КНП «ЦМЛ» Гайворонської міської ради до 09.09.2024 року. Лікування завершено. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.02.2024 по 09.05.2024 лікувалась стаціонарно в КНП «Кіровоградський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр Кіровоградської обласної ради», продовжувала лікування амбулаторно з 10.05.2024 під наглядом соціального працівника (медико-соціальний супровід). Після 28.05.2024 року від супроводу медичний працівник відмовився, оскільки мати з дитиною були відсутні за адресою проживання. Починаючи з 14.06.2024 лікування проводилось під наглядом в туберкульозному кабінеті, але нерегулярно (пропуски 2-3 дні періодично). 17.09.2024 року ОСОБА_3 підписала згоду на проведення лікування за допомогою відеоДОТ, але звіт про це не надсилався. Нерегулярний прийом ліків становить загрозу для здоров`я дитини (а.с. 10).

Згідно повідомлення сімейного лікаря Тичко Г.А. , на момент огляду дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 8 років вага тіла 20 кг. Зі слів дитини мати не дає ліки для лікування згідно рекомендацій обласного тубдиспансера, не годує. Мати не виконує свої батьківські обов`язки (а.с. 11).

З характеристики ОСОБА_2 , учениці 3-В класу КЗ «Гайворонський ліцей №2» наданої даним навчальним закладом вбачається, що дитина виховується в неповній сім`ї. Вдома авторитету немає. Мати не приділяє уваги навчанню і вихованню дівчинки, не цікавиться успіхами дитини. Немає контролю за успішністю дитини, за виконанням домашніх завдань. Дитина одягається брудно, часто розповідає про відсутність стабільного спокою (а.с. 12).

Відповідно до повідомлення КЗ «Гайворонський ліцей №2» Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 31.05.2024 року №01-22/98, ОСОБА_2 з моменту повернення з лікування (17 травня 2024 року) і до кінця навчального року не відвідувала навчальний заклад. Довідок про перебування на лікуванні та висновку від лікаря про те, що дитина може відвідувати заклад, не надано. Класним керівником неодноразово були здійсненні телефонні перемовини з мамою щодо надання довідок та відвідування Богданою закладу освіти. Мама на звернення не реагувала (а.с. 13).

Згідно копій актів обстеження умов проживання № 247 від 03.06.2024 та №254 від 05.06.2024 року складених працівниками Служби у справах дітей Гайворонської міської ради за участі працівників КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради, було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за котрою проживає ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . На момент перевірки за вказаною адресою родина не проживає, вдома нікого не було (а.с. 14-15).

Згідно копії акта обстеження умов проживання №322 від 16.10.2024 року складеного працівниками Служби у справах дітей Гайворонської міської ради за участі працівників поліції, було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за котрою проживає ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . На момент обстеження у будинку холодно, брудно, скрізь валяються пляшки від спиртних напоїв, розкидані речі. Їжі для дитини не приготовлено. У будинку знаходяться посторонні люди в нетверезому стані, мама п`яна. Умови для розвитку дитини жахливі, та становлять небезпеку для дівчинки (а.с. 16).

16.10.2024 року проведено оцінку рівня безпеки дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що працівниками Служби у справах дітей Гайворонської міської ради за участі працівників КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради та працівників поліції складно відповідний акт (а.с. 26-30). З даного акту вбачається, що дитина повідомила про невідомих осіб, які часто розпивають з мамою спиртні напої. Дитина мало їсть, має критично занижену масу тіла для свого віку, перебуває в неохайному вигляді, одягнута в брудний одяг, поруч з дитиною відчувається неприємний запах. Мама систематично зловживає алкогольними напоями, кричить та погрожує дитині, тривалий час не дає ліків призначених лікарем. В будинку холодно, брудно, мама курить у приміщенні, по будинку розкидані речі та пляшки від спиртних напоїв. Дитину відібрано та тимчасово влаштовано в родину патронатного вихователя.

Згідно копій рішень виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 16.10.2024 року №270, № 271 та копії наказу служби у справах дітей Гайворонської міської ради від 16.10.2024 року №111, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібрано від матері ОСОБА_3 та з 16.10.2024 року влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_8 (а.с. 31-34).

Відповідно до копії листа КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради від 28.10.2024 року №01-05/232, фахівцями із соціальної роботи неодноразово було здійснено відвідування сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_3 на контакт не іде, в грубій формі спілкується з працівниками центру, від співпраці та отримання соціальних послуг відмовляється. Мати зловживає спиртними напоями, не працює, має низький рівень виховного потенціалу, неналежно виконує батьківські обов`язки. В будинку не дотримуються належні санітарно-гігієнічні умови проживання. Всі вище перераховані фактори негативно впливають на стан задоволення потреб дитини (а.с. 35).

Згідно листа ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області №10342/112-1-2024 від 03.12.2024 року та додатків до нього, ОСОБА_3 16.10.2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (невиконання батьківських обов`язків). Також було внесено відомості щодо ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.07.2024 року за ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 46-48).

З висновку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 20.11.2024 року №03-26/185/1 вбачається, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 є доцільним та відповідатиме інтересам дитини (а.с. 22-23).

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно статті 8 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВРУ від 27.02.1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 р. по справі №559/1553/16-ц).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки. Висновки суду за результатами позову.

Суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків стосовно виховання доньки, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров`ям, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток. Не турбується про її фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню доньки. Суд враховує процесуальну поведінку відповідача та звертає увагу, що остання жодного разу в судове засідання не з`являлася аби висловити свою позицію по справі, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв на адресу суду не надсилала, тобто не проявила жодного інтересу до долі своєї дитини.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками: жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні своєї малолітньої дитини. З дитиною не спілкується, не піклується про неї, не проявляє заінтересованості до її подальшої долі, не цікавиться її станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, не підтримує ніяких зв`язків та не прагне з нею зустрічі. Дитина проживає в сім`ї патронатного вихователя.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява є підставною і підлягає задоволенню, оскільки відповідач без поважних причин, не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, покинула її, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, а тому її слід позбавити батьківських прав.

Окрім цього, суд роз`яснює, що на підставі ч. 1 ст. 169 СК України батьки можуть бути поновлені у батьківських правах, за наявності підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 167 СК України - якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Враховуючи, що неповнолітня дитина не може бути передана її матері, яка позбавляються батьківських прав, батька дитини помер, інші особи заяву на передання їм дитини не подавали, суд вважає за необхідне передати малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на опікування органу опіки та піклування.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні питання щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 .

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язані виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України).

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно положень ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 193 Сімейного кодексу України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Стаття 430 ЦПК України передбачає випадки обов`язкового і факультативного негайного виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 .

Суд погоджується з аргументами представника позивача щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 , вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їхньої життєдіяльності.

У зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів слід задовольнити та слід стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття ОСОБА_2 .

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що представник позивача звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати під опіку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Михайлівка, Гайсинського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі всіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Стягування розпочати з 23.10.2024 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.02.2025 року.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 27.01.2025