Рішення

від 04.02.2025 по справі 638/9092/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/9092/24

Провадження № 2/638/1058/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Пухно М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом про позбавлення батьківських прав до ОСОБА_2 .

Позов мотивований тим, що з 09 грудня 2017 року по 26 січня 2021 року позивач перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейно-шлюбні відносини з відповідачем та ведення спільного господарства фактично припинені, починаючи з травня 2020 року. Дані обставини підтверджуються копією рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2020 року, ухваленого в справі №219/9675/20 про розірвання шлюбу.

Оскільки дитина проживала з позивачем, окремо від відповідача, 04 листопада 2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області виданий судовий наказ в справі №219/9673/20, згідно якого відповідач зобов`язаний сплачувати щомісячно на утримання доньки аліменти у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2020 року і досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, до лютого 2022 року з відповідача майже щомісяця надходили аліменти через Ізюмський відділ виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області при здійсненні виконавчого впровадження (ВП № НОМЕР_4), то в період з лютого 2022 року по вересень 2023 року кошти надходили лише тричі: в вересні, жовтні та грудні 2022 року. Станом на 01.05.2024 року заборгованість по аліментам склала 33530,17 грн і продовжує накопичуватись далі. Вказані обставини підтверджуються Розрахунком заборгованості по стягненню аліментів станом на 01.05.2024 року Ізюмського відділу ДВС в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.05.2024 року, вихідний № 30395

Крім цього відповідач самоусунувся не лише від утримання, а і від піклування та виховання дитини. В квітні 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач змушена була з донькою залишити місце проживання в Донецькій області і переїхати на проживання в АДРЕСА_1 де і були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується Довідками від 16 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідач, відповідно з переїздом не допомагав, як і не брав участі в облаштуванні позивача з донькою на новому місці. Більше того, з часу переїзду в Київську область відповідач жодного разу не поцікавився емоційним станом доньки, її психічним і фізичним здоров`ям, дитячим сприйняттям нового місця проживання і оточення в дошкільному закладі, не проявив уваги про потреби дитини.

Зазначає, що батьківську увагу та турботу донька отримує від другого чоловіка позивача, ОСОБА_4 , з яким позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 13 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

02 серпня 2024 року Службою в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області подано до суду висновок, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглядати справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області 13.09.2018, батьками дитини ОСОБА_5 записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 січня 2020 року, ухваленого в справі №219/9675/20 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано.

Позивач ОСОБА_1 та донька ОСОБА_5 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується Довідками від 16 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до Акту обстеження житлових умов проживання, складеного 06.05.2024 року комісією у складі, головного спеціаліста Служби у справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Юлії Висотенко, начальника відділу соціальної та ветеранської політики Віталія Ісмаілова, головного спеціаліста відділу соціальної та ветеранської політики Настасії Джури підтверджено, що позивачем ОСОБА_1 самостійно створені належні умови для виховання та всебічного розвитку дітей, ОСОБА_2 з сім`єю не проживає із-за розлучення, аліменти не сплачує, участі у вихованні доньки не приймає, матеріально не утримує.

Відповідно до Довідки, виданої Директором КЗДО «Капітошка» Т. Жамською, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відвідує Медвинський КЗДО «Капітошка» з 01.09.2023 по даний час. Вихованням дитини займається мама та вітчим ОСОБА_4 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як встановлено вище, відповідач по справі не займається вихованням малолітньої дитини, не виявляє до неї будь-якої уваги та турботи, не займається розвитком доньки.

Відповідно до Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Медвинської сільської ради від 18.07.2024 №108, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Висновок уповноваженого органу про доцільність позбавлення батьківських прав відповідає встановленим до нього вимогам, підписаний уповноваженою особою, та складений на підставі вивчення всіх обставин справи, у зв`язку із чим суд враховує його під час ухвалення рішення.

Суд повно, всебічно та об`єктивно оцінивши обставини справи, приходить до висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків та його небажання виховувати дитину, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними та відповідача необхідно позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

У відповідності до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Служба в справах дітей Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області (адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 1, с. Медвин).

Суддя Д.М. Цвіра