Постанова

від 03.02.2025 по справі 911/868/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2025 р. Справа№ 911/868/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Козир Т.П.

Скрипки І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж"

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024

повне рішення складене 10.06.2024

у справі № 911/868/24 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж"

про стягнення 73 914,77 грн. заборгованості за договором № 146/18 від 10.09.2018 р. про надання транспортно-експедиторських послуг, у тому числі 41 836,09 грн. основного боргу, 25 528,98 грн. інфляційних втрат та 6 549,70 грн. 3% річних,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення 73 914,77 грн заборгованості за договором № 146/18 від 10.09.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг, з яких: 41 836,09 грн основного боргу, 25 528,98 грн інфляційних втрат та 6549,70 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги відповідно до договору № 146/18 від 10.09.2018, у зв`язку з чим у позивача виникла необхідність звернутись з даним позовом до суду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/868/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія" 41 836,09 грн основного боргу, 25 528,98 грн інфляційних втрат, 6 542,82 грн 3% річних та 2 422,17 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем, станом на час подання позовної заяви не виконано взяті на себе зобов`язання і не сплачено на користь позивача заборгованість за транспортно-експедиторські послуги за договором № 146/18 від 10.09.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що для даних правовідносин було передбачено обов`язкове досудове врегулювання спорів, проте позивачем, в порушення умов договору, не здійснено відповідних заходів.

У поданій апеляційній скарзі скаржник також заявляє про застосування строків позовної давності та зазначає про те, що був позбавлений права заявити про застосування позовної давності під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки не був повідомлений про дату та час розгляду справи, не приймав участь в судовому засіданні під час розгляду справи по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" по справі №911/868/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: ОСОБА_1., ОСОБА_3.

02.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/868/24.

10.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/868/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/868/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024. Постановлено справу № 911/868/24 за вказаною апеляційною скаргою розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 № 333/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звільнено у відставку.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, в зв`язку зі звільненням судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи 911/868/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу № 911/868/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді ОСОБА_3., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 справу № 911/868/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: ОСОБА_3., Кравчук Г.А .

Рішення Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 № 3195/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_3 звільнено у відставку.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 в зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 відставку та перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/868/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу № 911/868/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Козир Т.П., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 справу № 911/868/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Козир Т.П., Скрипка І.М.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/868/24 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна транспортна компанія" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" (клієнт) було укладено договір № 146/18 про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого експедитор приймає на себе зобов`язання за дорученням клієнта за винагороду здійснювати від свого імені і за його рахунок організацію перевезень вантажів в залізничному рухомому складі, а клієнт відшкодовує експедитору всі витрати, пов`язані з перевезенням і транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, сплачує винагороду за надані послуги.

У розділі 3 договору сторонами погоджено порядок проведення розрахунків, а саме:

- клієнт відшкодовує експедитору витрати, пов`язані із здійсненням перевезень вантажів та транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів клієнта на підставі рахунків експедитора (п. 3.1 договору);

- клієнт здійснює 100% попередню оплату від заявленого обсягу перевезень вантажів до початку кожного місяця здійснення перевезень, якщо інше не передбачено у додатках до договору (п. 3.2 договору);

- датою надходження платежів вважається дата зарахування відповідних сум обслуговуючим банком експедитора на рахунок експедитора (п. 3.4 договору);

- узгоджені обсяги та напрямки перевезень вантажів, ставки провізних платежів, зборів за додаткові операції, винагорода експедитора, порядок оплати винагороди та інші витрати, пов`язані з конкретним перевезенням, зазначаються у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 3.8 договору);

- сторони підписують акт виконаних робіт та акт звірки розрахунків. В акті виконаних робіт експедитор зазначає суму всіх фактично понесених витрат у зв`язку із виконанням зобов`язань (п. 3.9 договору);

- акт виконаних робіт та акт звірки розрахунків повинні бути розглянуті клієнтом протягом 3-х робочих днів з дня отримання від експедитора, та повернуті експедитору підписаними та скріпленими печаткою або з мотивованими запереченнями до акту. Якщо протягом 3-х робочих днів з дати передачі актів, по факсу або електронною поштою не надійде мотивованих заперечень клієнта до акту виконаних робіт та акту звірки розрахунків, експедитор вважає їх підписаними та приймає для відображення в бухгалтерському обліку. Акти надаються клієнту не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.10 договору);

- остаточний розрахунок здійснюється сторонами протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт (дати визнання актів підписаними згідно з п. 3.10 договору) та акту звірки розрахунків (п. 3.11 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору за надання послуг, передбачених останнім, клієнт сплачує експедитора винагороду в розмірі та порядку, визначеному у додатках до договору. Винагорода визначається як різниця між вартістю послуг з організації перевезень, зазначеною у додатках до договору, та фактично понесеними витратами експедитора, пов`язаними з конкретним перевезенням.

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2018 включно (п. 10.1 договору). Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов`язань за договором в повному обсязі (п. 10.2 договору).

10.09.2018 між ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" та ТОВ "Техпрестиж" було підписано додаток до договору № 146/18 від 10.09.2018 про надання транспортно-експедиторських послуг, в якому сторони погодили, зокрема: винагороду експедитору, яка встановлюється в розмірі 2% вартості послуг з організації перевезень вантажів, зазначених в п. 1 цього додатку, і сплачується клієнтом впродовж 3-х банківських днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта та остаточний розрахунок, який здійснюється сторонами протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт (дати визнання актів підписаними згідно з п. 3.10 договору) та акту звірки розрахунків.

Так, на виконання умов договору позивачем було надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 53161,47 грн, що підтверджується звітами експедитора № 04122114500, № 05122114505, № 11120138800, № 23122114503, № 30122114504, № 01010138801 та рахунками згідно звітів експедитора № Э01190014 від 31.12.2018 р., № Э01190015 від 31.12.2018 р., № Э01190016 від 31.12.2018 р., № Э01190017 від 31.12.2018 р., № Э01190035 від 31.12.2018 р.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано акт виконаних робіт за грудень 2018 на суму 53 161,47 грн та акт звірки взаємних розрахунків за грудень 2018 на суму 41 836,09 грн (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати на суму 11 325,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 127 від 17.12.2018 з призначенням платежу: "За транспортно-експедиторські послуги зг. договору № 146/18 від 10.09.2018 у т.ч. ПДВ 20% - 1887,56 грн").

Жодних зауважень чи заперечень до акту виконаних робіт за грудень 2018 на суму 53161,47 грн відповідачем вказано не було.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав взяті на себе зобов`язання і не сплатив на користь ТОВ "Інноваційна транспортна компанія" заборгованість за транспортно-експедиторські послуги за договором № 146/18 від 10.09.2018, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Крім того, просив суд стягнути з відповідача 6549,70 грн 3% річних та 25528,98 грн інфляційних втрат.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 6549,70 грн, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 06.01.2019 по 25.03.2024.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 25 528,98 грн, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 06.01.2019 по 25.03.2024.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України, - здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом спору є вимога про стягнення коштів за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Так, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підтвердження надання послуг за договором матеріали справи містять акт виконаних робіт 31.12.2018 по наданню транспортно-експедиторських послуг та винагороду (а.с. 14).

Загальна вартість послуг за вказаним актом складає 53 161,47 грн (51 943,10 сума за звітами експедитора + 1 218,37 грн винагорода експедитора).

Крім того, матеріали справи містять докази про те, що відповідач здійснив часткову оплату боргу відповідно до платіжного доручення №127 від 17.12.2018 на суму 11 325,38 грн. Таким чином заборгованість відповідача за договором № 146/18 від 10.09.2018, становить 41 836,09 грн (53 161,47 грн - 11 325,38 грн).

При цьому матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження оплати відповідачем наданих позивачем послуг за договором на суму 41 836,09 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на підставі договору відповідачу було надано послуги на загальну суму в розмірі 53 161,47 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи, належним чином засвідченими копіями первинних документів, а відповідач в свою чергу, оплатив лише частину суми, в зв`язку з чим виник борг по оплаті наданих позивачем послуг на суму 41 836,09 грн.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, судова колегія також погоджується з висновками та розрахунком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме 25 528,98 грн інфляційних витрат та 6 542,82 грн 3% річних, оскільки такі вимоги відповідають ст. 625 ЦК України та є арифметично вірно обчислені.

Щодо доводів скаржника про застосування строків позовної давності, судова колегія зазначає наступне.

Так, ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У даному випадку заява про застосування строку позовної давності заявлена разом з апеляційною скаргою.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14-ц, той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.

В той же час, колегією суддів встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений судом першої інстанції про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600907752469 (а.с. 32) та не був позбавлений можливості подати відповідний відзив на позов та заяву про застосування строку позовної давності.

З огляду на викладене, заява скаржника про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності не підлягає розгляду апеляційним господарським судом, оскільки вона не відповідає положенням ст. 267 ЦК України.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що позивач, в порушення умов договору, не здійснив заходів досудового врегулювання та безпосередньо звернувся до суду, з огляду на те, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не може бути обмеженням права особи на судовий захист.

Крім того, вищезазначене не спростовує законність і обгрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування вищенаведених норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" слід відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/868/24 - залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпрестиж" на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/868/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2024 у справі № 911/868/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 911/868/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Т.П. Козир

І.М. Скрипка