Ухвала

від 16.01.2025 по справі 910/12917/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАМІНУ СТОРОНИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

м. Київ

16.01.2025Справа № 910/12917/23

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ"

про заміну стягувача у виконавчому провадженні

у справі № 910/12917/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛЕШКОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"

про стягнення заборгованості у розмірі 97 783,78 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 16.01.2025,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Флешком" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості у розмірі 97 783,78 грн, з яких: 78 653,42 грн боргу, 15 791,02 грн пені, 2 382,57 грн інфляційних втрат та 956,77 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від своєчасної оплати поставленого товару згідно з договором поставки № 26082020 від 26.08.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" про стягнення заборгованості у розмірі 97 783,78 грн задоволено повністю, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" 78 653,42 грн боргу, 15 791,02 грн пені, 2 382,57 грн інфляційних втрат та 956,77 грн три проценти річних та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/12917/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі №910/12917/23 залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення та постанови 09.08.2024 судом був виданий наказ про примусове виконання рішення.

Через систему "Електронний суд" 23.12.2024 (сформовано 20.12.2024) Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ" була подана заява про стягувача у виконавчому провадженні у справі № 910/12917/23.

30.12.2024 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" були подані заперечення на подану заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 910/12917/23.

Ухвалою суду від 07.01.2025 був призначений розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 910/12917/23 на 16.01.2025.

У призначене судове засідання 16.01.2025 позивач та заявник не направили своїх представників, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Представник ТОВ "ДІЄСА" під час судового засідання 16.01.2025 проти задоволення заяви про заміну стягувача заперечував, посилаючись на те, що договір №394532 про відступлення права вимоги від 17.12.2024, який укладений між ТОВ «ФЛЕШКОМ» та ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» є нікчемним, оскільки укладений без згоди ТОВ «ДІЄСА», обов`язкова наявність якої передбачена пунктом 9.5 договору № 26082020.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті Господарського процесуального кодексу України - 52 та 334 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 26 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2024 між ТОВ «ФЛЕШКОМ» та ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» було укладено договір № 394532 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФЛЕШКОМ» відступив ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» в повному обсязі права вимоги (до Боржника - ТОВ «ДІЄСА»), які були йому належні та щодо яких ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» став кредитором за договором поставки, судовими рішеннями у справі № 910/12917/23.

Згідно з договором № 394532 про відступлення права вимоги до ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» перейшли всі права, які належали ТОВ «ФЛЕШКОМ» в частині неоплаченої заборгованості за договором поставки та судовими рішеннями у справі № 910/12917/23.

Умовами пункту 3.2 договору № 394532 про відступлення права вимоги сторони передбачили, що права вимоги, які відступаються за цим договором, переходять від ТОВ «ФЛЕШКОМ» до ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» з моменту укладення цього договору.

Так, на користь ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» відступлено права вимоги по зобов`язанням, що не виконані станом на дату укладення договору № 394532 про відступлення права вимоги, а саме в неоплаченій частині на загальну суму 98 027,64 грн.

Повідомленням від 19.12.2024 вих. № 1912/24-01 Боржника повідомлено про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ».

Суд врахував заперечення ТОВ «ДІЄСА» щодо поданої заяви про заміну стягувача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Так, пунктом 9.5 договору № 26082020 передбачено, що постачальник не має права передавати свої права та обов`язки за цим договором третім особам без попереднього письмового узгодження з покупцем.

У межах розгляду заяви про заміну стягувача суд аналізує та досліджує договір відступлення права вимоги щодо порядку та обсягу переданих прав вимоги, моменту їх переходу тощо.

Водночас, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладений між ТОВ «ФЛЕШКОМ» та ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» договір № 394532 про відступлення права вимоги та відповідних доказів, щодо звернення із позовом до суду щодо визнання вказаного договору недійсним.

Беручи до уваги умови договору № 394532 про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло в частині неоплаченої заборгованості за договором поставки та судовими рішеннями у справі № 910/12917/23.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та заміни стягуюча у справі № 910/12917/23.

Відтак, заява ТОВ «ДІСІ ЛІНК ОПТ» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 910/12917/23 задовольнити.

2. Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛЕШКОМ" (Україна, 61038, Харківська обл., місто Харків, Салтівське шосе, будинок 43; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35477142) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСІ ЛІНК ОПТ" (Україна, 61038, Харківська область, місто Харків, Салтівське шосе, будинок 43; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43890961) у наказі Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 у справі № 910/12917/23, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 та набрало законної сили 11.06.2024, на суму 98 027,64 грн.

3. Ухвала набирає законної сили 16.01.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Повна ухвала складена 04.02.2025.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ