Постанова

від 28.01.2025 по справі 914/2450/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

Учасники справи:

ТОВ "БНК-Україна": Коваль В. В. (ліквідатор);

ТОВ "Автобансервіс": Литвиненко С. С. (адв.);

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. 29.09.2023 на стадії ліквідаційної процедури у справі банкрутство ТОВ "БНК-Україна" до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Автобансервіс" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 67111393,10 грн, які складаються із перерахованої ТОВ "Автобансервіс" на користь ТОВ "БНК-Україна" передоплати за товар (нафтопродукти), який так і не був поставлений згідно з умовами укладених між сторонами договорів поставки.

1.2. Ліквідатор частково визнав заявлені грошові вимоги у сумі 46475826,56 грн, зазначивши про те, що загальна сума оплат за всіма договорами становить 345232878,68 грн, а загальна вартість поставлених товарів на підставі наданих ТОВ "Автобансервіс" видаткових накладних та актів - 298757052,12 грн.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2024, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024, заяву ТОВ "Автобансервіс" задоволено частково, визнано грошові вимоги до боржника в розмірі 46481194,56 грн без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. У визнанні грошових вимог в іншій частині відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що обґрунтованими та документально підтвердженими є грошові вимоги лише у розмірі 46 481 194,56 грн. Решта заявлених вимог не підтверджується наявними у справі доказами, а тому не підлягають визнанню.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3.1. 26.10.2020 між ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) та ТОВ "Автобансервіс" (покупець) укладено Договір № 335-ДТ-20/Д поставки товару, за умовами якого:

- Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити у період з грудня 2020 року по листопад 2021 року нафтопродукти (Товар), паливо дизельне, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ"/ВАТ "Нафтан" (Республіка Білорусь). Кількість, період поставки та ціна за визначений сторонами об`єм партій Товару визначалась Сторонами відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Доповнень Договору (пункт 1.1);

- орієнтовна ціна Договору визначена Сторонами в 1419885360 грн, у тому числі 236647560 грн ПДВ та може бути змінена за результатами фактичних поставок Товару за Договором (пункт 2.1);

- загальна вартість Договору складає суму всіх Додаткових угод, що є невід`ємними частинами Договору та визначається як сумарна вартість партій Товару, переданих у власність Покупця згідно із супровідними товарними документами (видатковими накладними, залізничними накладними або товарно-транспортними накладними). Умови оплати: 100% передоплата до моменту передачі Постачальником Товару у власність Покупця згідно виставленого Постачальником рахунку на оплату узгодженої місячної партії Товару (пункти 2.2, 2.3);

- ціна по кожній партії Товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною, згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Попередня ціна визначається і фіксується Сторонами у Додатковій угоді. Оплата за Товар Покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки Товару Постачальником (пункт 2.7);

- формула ціноутворення та котирувальні періоди для розрахунку остаточної ціни товару визначені в пунктах 2.9, 2.15 Договору;

- як запобіжний захід, що забезпечує виконання зобов`язань Покупця за цим Договором, Покупець зобов`язався перерахувати на рахунок Постачальника грошову суму (Контрактне забезпечення), у розмірі 10 євро за тонну обсягу максимальної місячної партії Товару, запланованої до придбання, за курсом НБУ на дату виставлення Постачальником рахунку (пункт 2.17).

3.2. В Розділі 3 Договору визначені Умови, терміни і порядок поставки Товару, а саме:

- постачання партії Товару вважається узгодженим Сторонами з дати підписання Сторонами Додаткової угоди до цього Договору (пункт 3.2);

- Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем (якщо інше не обумовлено в Додатковій угоді):

1) За кількістю - відповідно до ваги, зазначеної у залізничних накладних або товарно-транспортних накладних;

2) За якістю - згідно з якістю, зазначеної у паспорті якості заводу-виробника (пункт 3.6).

3.3. Відповідно до умов Договору, в період з 30.11.2020 по 26.01.2022 Сторонами укладені Додаткові угоди до Договору поставки товару № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 та відповідні Доповнення до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором.

3.4. На виконання умов пункту 2.17 договору № 335-ДТ-20/Д Покупець 01.12.2020 перерахував на користь Постачальника 2139454,80 грн як контрактне забезпечення. Вказана сума Покупцю не поверталась, в рахунок погашення будь-яких інших платежів, заборгованості, штрафних санкцій також не перераховувалась.

3.5. Протягом дії Договору № 335-ДТ-20/Д, Додаткових угод до нього та відповідних Доповнень до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором, Покупцем сплачувалась вартість замовленого Товару, проте, у порушення умом Договору, Товар, оплачений Покупцем, поставлений Боржником не в повному обсязі.

3.6. За твердженням ТОВ "Автобансервіс":

- за Додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 до Договору поставки № 335-ДТ20/Д Покупцем сплачено кошти у загальній сумі 143 585 376,16 грн, при цьому вартість поставленого Боржником Товару склала 125 652 856,81 грн. Відповідно за вказаною Додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 Боржником недопоставлена партія Товару на загальну суму 17 931 519,35 грн, грошові кошти не повернуті;

- за Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 до Договору поставки № 335-ДТ-20/Д Покупцем оплачений Товар на загальну суму 11 400 000 грн, однак оплачений Покупцем Товар за цією Додатковою угодою Боржником не поставлений, грошові кошти не повернуті;

- за Додатковою угодою № 17 від 26.01.2022 до Договору поставки № 335-ДТ-20/Д Покупцем сплачено кошти на загальну суму 2 100 000 грн, оплачений Покупцем Товар за цією Додатковою угодою також Боржником не поставлений, грошові кошти не повернуті.

3.7. ТОВ "Автобансервіс" стверджує, що за Договором № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 покупцем сплачено, проте Боржником не поставлено Товар за загальну суму 33 570 974,15 грн.

3.8. На підтвердження оплати вартості Товару за Додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д, а також контрактного забезпечення в порядку пункту 2.17 Договору ТОВ "Автобансервіс" надано суду наступні платіжні інструкції:

- № 4694 від 01.12.2020 про сплату контрактного забезпечення в сумі 2 139 454,80 грн;

- № 155 від 18.02.2022 про сплату 2 600 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 1369 від 31.12.2021;

- № 1203227 від 21.02.2022 про сплату 4 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 1369 від 31.12.2021;

- № 156 від 21.02.2022 про сплату 6 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 1369 від 31.12.2021;

- № 1203272 від 22.02.2022 про сплату 4 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 1369 від 31.12.2021;

- № 1203292 від 23.02.2022 про сплату 2 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 14 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 1369 від 31.12.2021.

3.9. ТОВ "Автобансервіс" зазначало, що боржником було виставлено покупцеві рахунок №1369 від 31.12.2021, який був повністю оплачений, але товар поставлений частково, що призвело до виникнення заборгованості за Додатковою угодою № 14 від 31.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 в сумі 17 931 519,35 грн.

3.10. На підтвердження оплати вартості Товару за Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 ТОВ "Автобансервіс" надано суду наступні платіжні інструкція:

- № 1203030 від 14.02.2022 про сплату 4 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 129 від 31.01.2022;

- № 1202992 від 11.02.2022 про сплату 2 000 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 129 від 31.01.2022;

- № 1202934 від 10.02.2022 про сплату 5 400 000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 129 від 31.01.2022.

3.11. ТОВ "Автобансервіс" зазначало, що Боржник виставив покупцеві рахунок №129 від 31.01.2022, який був повністю оплаченим, але Товар поставлений не був, внаслідок чого утворилася заборгованість за Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 в сумі 11400000 грн.

3.12. На підтвердження оплати вартості Товару за Додатковою угодою № 17 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020, ТОВ "Автобансервіс" надано суду платіжну інструкцію № 1203116 від 16.01.2022 про сплату 2100000 грн за паливо дизельне ДТ-3-К5 згідно з ДУ № 17 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д згідно з рахунком № 130 від 31.01.2022.

3.13. ТОВ "Автобансервіс" зазначало, що Боржник виставив покупцеві рахунок № 130 від 31.01.2022, який був повністю оплачений покупцем, але товар не було поставлено, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Додатковою угодою № 17 від 26.01.2022 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 на суму 2100000 грн.

3.14. 26.10.2020 між ТОВ "БНК-Україна" та ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС" укладено Договір № 335-А92-20/Д поставки товару, за умовами якого передбачалося, що Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період з грудня 2020 року по листопад 2021 року нафтопродукти (Товар), бензин неетильований АИ-92-К5-Евро, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь). Кількість, період поставки та ціна за визначений сторонами об`єм партій Товару визначалась Сторонами відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Доповнень Договору.

3.15. Орієнтовна ціна Договору (пункт 2.1) визначена Сторонами в сумі 35501915,52 грн, у тому числі 5916985,92 грн ПДВ та може бути змінена за результатами фактичних поставок Товару за Договором.

3.16. Умови щодо загальної вартості договору (пункт 2.2), умов оплати (пункт 2.3), формування ціни за кожну партію товару (пункт 2.7), формула ціноутворення (пункт 2.9), котирувальні періоди для розрахунку остаточної ціни (пункт 2.15), контрактне забезпечення (пункт 2.17), терміни і порядок поставки товарів (розділ 3) подібні до тих, що вказані в договорі поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020.

3.17. В період з 01.12.2020 по 26.01.2022 сторонами укладені Додаткові угоди до Договору поставки товару № 335-А92-20/Д від 26.10.2020 та Доповнення до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором. Умови Договору виконувались сторонами до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

3.18. На виконання умов п.2.17 договору покупець (кредитор) 03.12.2020 перерахував на користь постачальника (боржника) 40 980 грн контрактного забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією № 4788 від 03.12.2020. Вказана сума покупцю не поверталась, в рахунок погашення будь-яких інших платежів, заборгованості, штрафних санкцій також не перераховувалась.

3.19. Протягом дії Договору № 335-А92-20/Д від 26.10.2020, Додаткових угод до нього та Доповнень до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, покупцем сплачувалась вартість замовленого товару, але оплачений товар був поставлений Боржником не в повному обсязі.

3.20. За Додатковою угодою № 15 від 23.12.2021 до Договору поставки № 335-А92- 20/Д від 26.10.2020, покупцем сплачено товару на загальну суму 46 653 474,50 грн, при цьому вартість поставленого боржником товару склала 45 393 673,29 грн. Відтак, не було поставлено партію товару на загальну суму 1 259 801,21 грн, грошові кошти не повернуті.

3.21. За Додатковою угодою № 16 від 26.01.2022 до Договору поставки № 335-А92-20/Д від 26.10.2020 покупцем сплачено товару на загальну суму 15 580 000 грн, при цьому вартість поставленого боржником товару склала 4 086 630,14 грн. Отже, не поставлено партію товару на загальну суму 11 493 369,86 грн і грошові кошти не повернуто.

3.22. ТОВ "Автобансервіс" зазначає про те, що ним сплачено, але боржником не поставлено товару за Договором № 335-А92-20/Д від 26.10.2020 на загальну суму 12794151,07 грн.

3.23. Оплату покупцем вартості недопоставленого боржником товару за Додатковими угодами № 15 від 23.12.2021 та № 16 від 26.01.2022 до Договору № 335-А92-20/Д від 26.10.2020 підтверджують надані до матеріалів справи платіжні інструкції, а саме:

- № 1203275 від 22.02.2022 на суму 2 000 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 1367 від 31.12.2021.

- № 151 від 15.02.2022 про сплату 1 900 000 грн за бензин неетильований АИ-92-К5-Євро згідно з рахунком № 126 від 31.01.2022;

- № 1203115 від 16.02.2022 про сплату 2 880 000 грн за бензин неетильований АИ-92-К5-Євро згідно з рахунком № 126 від 31.01.2022;

- № 1203191 від 18.02.2022 про сплату 1 900 000 грн за бензин неетильований АИ-92-К5-Євро згідно з рахунком № 126 від 31.01.2022;

- № 1203228 від 21.02.2022 про сплату 3 600 000 грн за бензин неетильований АИ-92-К5-Євро згідно з рахунком № 126 від 31.01.2022;

- № 1203295 від 23.02.2022 про сплату 1 700 000 грн за бензин неетильований АИ-92-К5-Євро згідно з рахунком № 126 від 31.01.2022.

3.24. 26.10.2020 між ТОВ "БНК-Україна" та ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС" укладено Договір № 335-А95-20/Д поставки товару, за умовами якого постачальник (боржник) зобов`язався передати у власність покупцю (кредитору), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити у період з січня 2020 року по грудень 2021 року нафтопродукти (Товар), бензин неетильований АИ-95-К5-Евро, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь). Кількість, період поставки та ціна за визначений сторонами об`єм партій Товару визначалась Сторонами відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Доповнень Договору.

3.25. Орієнтовна ціна Договору визначена Сторонами в 923146416 грн, у тому числі 153857736 грн ПДВ та може бути змінена за результатами фактичних поставок Товару за Договором (пункт 2.1).

3.26. Умови щодо загальної вартості договору (пункт 2.2), умов оплати (пункт 2.3), формування ціни за кожну партію товару (пункт 2.7), формула ціноутворення (пункт 2.9), котирувальні періоди для розрахунку остаточної ціни (пункт 2.15), контрактне забезпечення (пункт 2.17), терміни і порядок поставки товарів (розділ 3) подібні до тих, що вказані в договорах поставки № 335-ДТ-20/Д та № 335-А92-20/Д від 26.10.2020.

3.27. Відповідно до умов Договору, в період з 23.12.2020 по 26.01.2022 Сторонами укладені Додаткові угоди до нього та Доповнення до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором. Умови Договору виконувались Сторонами до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

3.28. На виконання умов пункту 2.17 договору покупець (кредитор) 30.12.2020 перерахував на постачальнику (боржнику) 1036803 грн контрактного забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією № 557 від 30.12.2020. Вказана сума покупцю не поверталась, в рахунок погашення будь-яких інших платежів, заборгованості, штрафних санкцій також не перераховувалась

3.29. Впродовж дії зазначеного Договору, Додаткових угод до нього та відповідних Доповнень до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором, покупцем сплачувалась вартість замовленого товару, проте оплачений покупцем товар був поставлений Боржником не в повному обсязі, а саме:

- за Додатковою угодою № 13 від 23.12.2021 до Договору поставки № 335-А95- 20/Д від 26.10.2020 покупцем сплачено товару на загальну суму 172191357,88 грн, при цьому вартість поставленого боржником товару 166237077,35 грн. Боржником не було поставлено товар на загальну суму 4341874,56 грн і грошові кошти не повернуто;

- за Додатковою угодою № 14 від 26.01.2022 до Договору поставки № 335-А95-20/Д від 26.10.2020 покупцем сплачено товару на загальну суму 172191357,88 грн, при цьому вартість поставленого боржником товару 166237077,35 грн. Отже, боржником не поставлено товар на загальну суму 15126581,44 грн і грошові кошти не повернуті.

3.30. ТОВ "Автобансервіс" зазначає про те, що ним сплачено, проте боржником не поставлено товар за Договором № 335-А95-20/Д від 26.10.2020 на загальну суму 20505259 грн.

3.31. Оплату покупцем вартості недопоставленого боржником товару за Додатковими угодами № 13 від 23.12.2021 та № 14 від 26.01.2022 до Договору № 335-А95-20/Д від 26.10.2020 підтверджують надані до матеріалів справи платіжні інструкції, а саме:

- № 157 від 22.02.2022 про сплату 3 500 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 1368 від 31.12.2021;

- № 1203293 від 23.02.2022 про сплату 4 000 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 1368 від 31.12.2021;

- № 1203031 від 14.02.2022 про сплату 7 000 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 127 від 31.01.2022;

- № 1203231 від 21.02.2022 про сплату 4 800000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 127 від 31.01.2022;

- № 1203273 від 22.02.2022 про сплату 4 800 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 127 від 31.01.2022;

- № 1203294 від 23.02.2022 про сплату 4 800 000 грн за бензин неетильований АИ-95-К5-Євро згідно з рахунком № 127 від 31.01.2022.

3.32. 15.05.2020 між ТОВ "БНК-Україна" та ТОВ "АВТОБАНСЕРВІС" укладено Договір № 335-А100-20/Д поставки товару, за умовами якого постачальник (Боржник) зобов`язався передати у власність покупцю (Кредитору), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити у період з червня 2020 року по травень 2021 року нафтопродукти (Товар), бензин неетильований АИ-100-К5-Евро, виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь). Кількість, період поставки та ціна за визначений сторонами об`єм партій Товару визначалась Сторонами відповідно до умов Договору, Додаткових угод та Доповнень Договору.

3.33. Орієнтовна ціна Договору визначена Сторонами в 30 678 151,68 грн, у тому числі 5 113 025,28 грн ПДВ та може бути змінена за результатами фактичних поставок Товару за Договором (пункт 2.1).

3.16. Умови щодо загальної вартості договору (пункт 2.2), умов оплати (пункт 2.3), формування ціни за кожну партію товару (пункт 2.7), формула ціноутворення (пункт 2.9), котирувальні періоди для розрахунку остаточної ціни (пункт 2.15), контрактне забезпечення (пункт 2.17), терміни і порядок поставки товарів (розділ 3) подібні до тих, що вказані в договорах поставки № 335-ДТ-20/Д, № 335-А92-20/Д та № 335-А95- 20/Д від 26.10.2020.

3.17. В період з 21.05.2020 по 26.01.2022 Сторонами укладені Додаткові угоди до Договору поставки товару № 335-А100-20/Д від 15.05.2020 та відповідні Доповнення до цих угод з узгодженням обсягів поставки, цін та інших умов, передбачених Договором. Умови Договору виконувались Сторонами до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.

3.18. На виконання умов пункту 2.17 договору покупець (Кредитор) 28.05.2020 перерахував на користь постачальника (боржника) 235 640,88 грн контрактного забезпечення. Вказана сума покупцю не поверталась, в рахунок погашення будь-яких інших платежів, заборгованості, штрафних санкцій також не перераховувалась.

3.19. Відтак, за боржником обліковується заборгованість у вигляді оплаченого кредитором контрактного забезпечення за Договором № 335-А100-20/Д від 15.05.2020 на загальну суму 235 640,88 грн.

3.20. Загальна сума заборгованості ТОВ "БНК-Україна" перед ТОВ "Автобансервіс" за вищезазначеними договорами поставки становить 67 106 025,10 грн, з яких:

- 33 570 974,15 грн - за договором № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020;

- 12 794 151,07 грн - за договором № 335-А92-20/Д від 26.10.2020;

- 20 505 259 грн - за договором № 335-А95-20/Д від 26.10.2020;

- 235 640,88 грн - за договором № 335-А100-20/Д від 15.05.2020.

3.21. Із загальної суми заявлених вимог визнанню підлягають наступні:

- 33 685 597,99 грн за договором № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020;

- 5 440 676,57 грн за договором № 335-А92- 20/Д від 26.10.2020;

- 7 113 911,12 грн за договором №335- А95-20/Д від 26.10.2020;

- 235 640,88 грн - за договором № 335-А100-20/Д від 15.05.2020.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. ТОВ "Автобансервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення в частині відхилених грошових вимог та прийняти нове рішення про визнання заявлених скаржником грошових вимог на загальну суму 67111393,10 грн.

5. Узагальнені доводи касаційної скарги

5.1. Судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

5.2. В повідомленні арбітражного керуючого Коваля В.В. про результати розгляду заяви ТОВ "Автобансервіс" з грошовими вимогами до боржника, яке було враховано судами попередніх інстанцій, невірно визначено різницю між здійсненою скаржником передоплатою за товар та вартістю фактично отриманого ним товару, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку арбітражним керуючим вказано суму оплати за платіжним дорученням №1202222 від 18.01.2022 як 2700000 грн, тоді як вірна сума за цим платіжним дорученням становить 15300000 грн.

5.3. Скаржником надано до матеріалів справи всі необхідні первинні документи на підтвердження заявлених ним грошових вимог, однак в порушення вимог частини п`ятої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) ліквідатор боржника переклав на ТОВ "Автобансервіс" надмірний тягар доказування та витребував у нього всі первинні документи, які на переконання скаржника не повинні надаватися кредитором.

5.4. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України у системному зв`язку із абзацом п`ятим частини другої статті 45 КУзПБ, а саме яким чином уточнення призначення платежу нівелює невірне відображення арбітражним керуючим Ковалем В.В. в Реєстрі платіжних інструкцій, наданих ТОВ "Автобансервіс", суми конкретного платіжного доручення, що в кінцевому результаті призвело до подання до суду недостовірних відомостей та протиправної відмови у визнанні кредиторських вимог на суму 12 600 000 грн і, як наслідок, недотримання коштів в рахунок погашення кредиторських вимог тим самим завдання збитків кредитору.

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. Ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, зокрема зазначаючи наступне:

- у справі про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора покладено саме на заявника грошових вимог;

- доводи скаржника про те, що ліквідатором ТОВ "БНК-Україна" було надано в суді апеляційної інстанції нові докази не відповідають дійсності;

- в касаційній скарзі заявлено вимогу про визнання грошових вимог на суму 67111393,10 грн, тоді як аргументи касаційної скарги зводяться до неврахування ліквідатором повної проплати за товар відповідно до платіжного доручення №1202222 від 18.01.2022 та відхилення у зв`язку з цим грошових вимог на суму 12600000 грн. При цьому доводи скаржника про зазначення ліквідатором невірного розміру оплати за вищезгаданим платіжним дорученням не відповідає дійсності;

- кошти у сумі 12600000 грн за ініціативою самого ж кредитора були спрямовані на погашення заборгованості саме ТОВ "Автобансервіс" перед ТОВ "БНК-Україна" в рамках додаткової угоди № 15 від 23.12.2021 до Договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020.

7. Касаційне провадження

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2024 касаційну скаргу ТОВ "Автобансервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2023 у цій справі залишено без руху, встановлено надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 8588,80 грн.

7.2. 28.11.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена платіжна інструкція №1224740 від 28.11.2024 про сплату судового збору у розмірі 8588,00 грн.

7.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Автобансервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2023, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.01.2025 - 14:45. Крім того, витребувано у Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/2450/22.

7.4. 09.01.2025 до Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В. В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

7.5. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2025 вказану заяву було задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі №914/2450/22 за участю ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В.В. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

7.6. В судовому засіданні 28.01.2025 представник ТОВ "Автобансервіс" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" заперечував проти касаційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "БНК-Україна" відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.

8.2. Постановою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 визнано банкрутом ТОВ "БНК-УКРАЇНА" та відкрито ліквідаційну процедуру. Кредиторами, визнаними в ліквідаційній процедурі ТОВ "БНК-Україна" є виключно фізичні та юридичні особи - резиденти України.

8.3. ТОВ "Автобансервіс" звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про визнання грошових вимог до ТОВ "БНК-Україна" на суму 67 111 393,10 грн, яка включає в себе заборгованість за договорами поставки товару від 26.10.2020 № 335-ДТ-20/Д, № 335-А92- 20/Д та № 335- А95-20/Д, а також від 15.05.2020 № 335-А100-20/Д.

8.4. Місцевий господарський суд ухвалою від 24.04.2024 частково задовольнив заяву ТОВ "Автобансервіс", визнавши грошові вимоги до боржника у загальній сумі 46481194,56 грн без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. У визнанні решти грошових вимог відмовив.

8.5. Суд апеляційної інстанції в постанові від 03.10.2024 погодився з висновками місцевого господарського суду та залишив вищезгадану ухвалу від 20.09.2023 без змін.

8.6. ТОВ "Автобансервіс" не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відхилених грошових вимог, вважає, що судами не в повній мірі досліджено наявні в матеріалах справи докази, а також невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Крім того, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування 509 ЦК України у системному зв`язку з абзацом п`ятим частини другої статті 45 КУзПБ.

8.7. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в оскаржуваній частині, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

8.8. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

8.9. У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

8.10. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:

- між ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) та ТОВ "Автобансервіс" (покупець) були укладені договори поставки від 26.10.2020 № 335-ДТ-20/Д, № 335-А92- 20/Д та № 335-А95-20/Д, а також від 15.05.2020 № 335-А100-20/Д, за умовами яких передбачалося здійснення поставки нафтопродуктів (бензин неетильований АИ-100-К5-Евро, бензин неетильований АИ-95-К5-Евро, бензин неетильований АИ-92-К5-Евро та паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/F з поліпшеними температурними характеристиками) виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь);

- за розрахунками ТОВ "Автобансервіс" останнім перераховано на виконання умов договорів поставки на користь ТОВ "БНК-Україна" 67106025,10 грн передоплати за товар, який ТОВ "БНК-Україна" поставлений не був і сплачені грошові кошти не повернуті;

- наданими до матеріалів справи документами підтверджено, що ТОВ "Автобансервіс" перерахувало на користь ТОВ "БНК-Україна" за вищезгаданими договорами поставки грошові кошти на суму 345232878,68 грн, а вартість поставлених ТОВ "БНК-Україна" товарів складає 298757052,12 грн.

8.11. Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що обґрунтованими та документально підтвердженими є заявлені ТОВ "Автосервіс" грошові вимоги у розмірі 46475826,56 грн, які становлять суму здійсненої ТОВ "Автобансервіс" передоплати за товар, який так і не був поставлений. Решта заявлених вимог у сумі 20630198,54 грн не підлягають визнанню.

8.12. Заперечуючи вказані висновки судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Автобансервіс" у касаційній скарзі зазначає про те, що ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" арбітражний керуючий Коваль В. В. у повідомленні про результати розгляду заяви скаржника з грошовими вимогами до боржника невірно визначив різницю між здійсненою передоплатою за товар та вартістю фактично отриманого товару (в реєстрі платіжних доручень). Зокрема, при здійсненні відповідного розрахунку арбітражним керуючим вказано суму оплати за додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 до договору №335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 згідно з платіжною інструкцією № 1202222 від 18.01.2022 як 2700000 грн, тоді як вірна сума за цією платіжною інструкцією становить 15300000 грн. Наведене, на переконання скаржника, призвело до безпідставного відхилення судом грошових вимог у розмірі 12600000 грн.

8.13. Аналогічні аргументи наводилися ТОВ "Автобансервіс" у суді апеляційної інстанції, який з цього приводу встановив наступне:

- за додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 до договору № 335-ДТ-20/Д скаржником здійснено оплату на користь боржника на загальну суму 143700000 грн. ТОВ "БНК-Україна" за вказаною додатковою угодою здійснило поставку на користь ТОВ "Автобансервіс" на загальну суму 125652856,81 грн;

- в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 1202222 від 18.01.2022 на суму 15300000 грн, перерахованих на виконання умов договору № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020;

- разом з тим, в матеріалах справи наявна копія листа № 21/01-4 від 21.01.2022, у якому ТОВ "Автобансервіс" уточнило призначення платежу, вказавши про те, що в платіжному дорученні № 1202222 від 18.01.2022 на суму 12600000 грн вірним вважати призначення платежу "плата за паливо дизельне ДТ-3-К5 зг. дог. №7335ДТ-20/Д від 26.10.2020р. ДУ №15 від 23.12.2021", а на суму 2700000 грн вірним вважати призначення платежу "плата за паливо дизельне ДТ-3-К5 зг. дог. №7335ДТ-20/Д від 26.10.2020р.ДУ №14 від 23.12.2021.

8.14. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції визнав правильними та обґрунтованими дії ліквідатора щодо включення до реєстру платіжних документів, та визнанням надалі місцевим господарським судом платіжного доручення № 1202222 від 18.01.2022 із зазначенням суми саме у розмірі 2700000 грн.

8.15. Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи, що за умовами укладених між ТОВ "Автобансервіс" та ТОВ "БНК-Україна" договорів поставки передбачено здійснення поставок товару окремими партіями. При цьому кількість товару в конкретній партії, опціон, терміни поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємними частинами договорів (пункт 1.1 договорів поставки).

8.16. Як вбачається з обґрунтування, наведеного у заяві ТОВ "Автобансервіс" про визнання кредиторських вимог до боржника, за договором поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 кредитором сплачено, але боржником не поставлено товару на загальну суму 33570974,15 грн. При цьому в заяві наведено посилання на проведені оплати та частково поставлений товар за вищезгаданим договором і відповідно обсяг невиконаного зобов`язання з поставки товару за додатковими угодами №14 від 23.12.2021, № 16 від 26.01.2022 та № 17 від 26.01.2022 до договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020.

8.17. Тобто, за змістом заяви про визнання кредиторських вимог ТОВ "Автобансервіс" за договором поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 заявлено грошові вимоги до ТОВ "БНК-Україна" у загальній сумі 33570974,15 грн, які складаються з сум попередньої оплати, перерахованої ТОВ "Автобансервіс" на користь ТОВ "БНК-України" безпосередньо за трьома додатковими угодами до договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020, а саме: № 14 від 23.12.2021, № 16 від 26.01.2022 та № 17 від 26.01.2022. Жодних інших додаткових угод в обґрунтування заявлених до боржника грошових вимог за названим договором поставки в заяві ТОВ "Автобансервіс" про визнання кредиторських вимог не наведено.

8.18. Наведене також підтверджується наданими ліквідатором ТОВ "БНК-Україна" у відзиві на касаційну скаргу поясненнями, відповідно до яких ТОВ "Автобансервіс" не заявляло грошові вимоги до боржника за додатковою угодою № 15 від 23.12.2021 до договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020, але первинні документи за вказаною додатковою угодою були надані скаржником до матеріалів справи. За твердженням ліквідатора, проаналізувавши надані заявником документи та врахувавши розмір оплат у сумі 12600000 грн, ліквідатор виявив, що різниця між сумою оплат і вартістю поставленого товару становить 0 грн. Тобто, 12600000 грн за ініціативою самого ж кредитора було спрямоване на погашення заборгованості саме ТОВ "Автобансервіс" перед ТОВ "БНК-Україна" в рамках додаткової угоди № 15 від 23.12.2021 до договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020.

8.19. Колегія суддів враховує, що згідно з уточненням ТОВ "Автобансервіс" призначення платежу за платіжним дорученням № 1202222 від 18.01.2022 із загальної суми сплачених коштів у розмірі 15300000 грн в оплату за додатковою угодою № 14 від 23.12.2021 до договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020 підлягало зарахуванню лише 2700000 грн. Решта у сумі 12600000 грн підлягало зарахуванню в оплату за додатковою угодою № 15 від 23.12.2021 за тим самим договором, яка не згадується у заяві ТОВ "Автобансервіс" про визнання кредиторських вимог до ТОВ "БНК-Україна", а відповідно заборгованість за цією угодою (у разі її наявності) не входить до предмету доказування та дослідження за заявленими ТОВ "Автобансервіс" грошовими вимогами до боржника по договору поставки № 335-ДТ-20/Д від 26.10.2020.

8.20. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє протилежні аргументи скаржника як такі, що не знайшли свого підтвердження.

8.21. Посилання в касаційній скарзі на те, що ліквідатор ТОВ "БНК-Україна" переклав на ТОВ "Автобансервіс" надмірний тягар доказування та витребував у нього всі первинні документи, які на переконання скаржника не повинні надаватися кредитором (пункт 5.3 цієї постанови), відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.

8.22. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 за клопотанням ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В. В. у ТОВ "Автобансервіс" витребувані всі первинні документи, які підтверджують розмір вимог кредитора в сумі 67111393,10 грн (зокрема, але не виключно: видаткові накладні, акти приймання-передачі, платіжні доручення, акти звірки взаємних розрахунків, акти приймання-передачі за остаточною ціною та інші).

8.23. При цьому у повідомленні ліквідатора ТОВ "БНК-Україна" арбітражного керуючого Коваля В. В. (вих№01-27/914/2450/22/400 від 19.02.2024) про результати розгляду заяви ТОВ "Автобансервіс" з грошовими вимогами до боржника, серед іншого, зазначено про те, що попереднім керівництвом ТОВ "БНК-Україна" не було передано ліквідатору первинних документів по договорам поставки, заборгованість за якими покладена в основу заявлених ТОВ "Автобансервіс" грошових вимог.

8.24. Наведене дає підстави для висновку про те, що необхідність у витребуванні первинних документів від ТОВ "Автобансервіс" була зумовлена відсутністю у ліквідатора повного (достатнього) обсягу документації, необхідного для об`єктивного розгляду заявлених грошових вимог.

8.25. Крім того, як зазначалося вище, місцевий господарський суд витребував у ТОВ "Автобансервіс" первинні документи на підтвердження саме заявленого розміру вимог кредитора в сумі 67111393,10 грн, а не всі первинні документи, які оформлялися у правовідносинах між скаржником та ТОВ "БНК-Україна". До того ж, обсяг наданих на вимогу суду документів визначався самим скаржником.

8.26. Відносно доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах статті 509 ЦК України у системному зв`язку із абзацом п`ятим частини другої статті 45 КУзПБ (пункт 5.4 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.

8.27. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8.28. Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

8.29. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

8.30. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.

8.31. Наведені ж у касаційній скарзі доводи в частині відсутності висновку Верховного Суду фактично стосуються необхідності переоцінки доказів щодо обставин уточнення ТОВ "Автобансервіс" призначення платежу в платіжному дорученні № 1202222 від 18.01.2022 та подальше врахування оплат за договором поставки і додатковими угодами до нього як ліквідатором, так і судами попередніх інстанцій під час розгляду кредиторських вимог скаржника, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

8.32. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

8.33. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

8.34. Таким чином, скаржником не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норм права у спірних правовідносинах.

8.35. Інші аргументи скаржника не впливають на правильність висновків судів попередніх інстанцій та прийняте рішення за результатами розгляду заявлених ТОВ "Автобансервіс" грошових вимог до ТОВ "БНК-Україна" (в частині відхилених вимог кредитора).

8.36. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

8.37. За результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Автобансервіс" до ТОВ "БНК-Україна" доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вказаних судових рішень та задоволення касаційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

9.3. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини, надану оцінку та аналіз доводів і заперечень учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень в частині відхилених кредиторських вимог до боржника та відмову у задоволенні касаційної скарги.

9.4. Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог у справі № 914/2450/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк