Постанова

від 30.01.2025 по справі 297/4423/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/4423/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 січня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2024 року, ухвалене головуючим суддею Гал Л.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, Берегівської міської ради про відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, Берегівської міської ради про відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади.

Позов мотивував тим, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 отримав травму на автостоянці, де з невідомих причин опустили на нього шлагбаум автостоянки по АДРЕСА_1 , навпроти Кінотеатру. За даним фактом (про вчинення злочину) не були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак, по розгляду вказаного повідомлення працівниками Берегівського відділу поліції прийнято рішення складено адміністративну постанову за №530659 від 31.10.2018 року за ч.3 ст.127 КУпАП та накладено штраф у розмірі 136 грн., з яким він, не погодився і не оплатив.

Позивачем також на той час був укладений договір страхування від нещасних випадків, де щомісячно відповідно до умов укладення договору здійснювалася оплата. Коли він отримав травму, ним не було підтверджено, що він є потерпілий, тому страхове відшкодування він не отримав.

Позивач неодноразово звертався із заявами до ГУНП України в Закарпатській області та до прокуратури для належного реагування, однак, такі залишені без уваги.

Вважає, що в результаті нанесення йому фізичних трав та ігнорування при цьому органами поліції його звернень, він зазнав моральних страждань у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 90000 гривень.

Рішенням Берегівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 09травня 2024року в задоволенні позову відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадку, якщо особу було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки, постанову від 31.10.2018 позивач не оскаржував, така постанова чинна та перебуває на виконанні у Берегівському відділі ДВС, то згідно норм чинного законодавства підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В своїх доводах посилається на те, що він неодноразово звертався до органів прокуратури та поліції з метою отримати відповідь на його питання та покарати винних осіб, однак чіткої відповіді він не отримував.

Являється особою похилого віку, є поважною особою, яку всі знають і поважають, однак ця подія призвела до погіршення його фізичного та морального стану. Він зазнав сильних душевних страждань, у зв`язку з чим вважає, що має право отримати моральне відшкодування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18№530659 від 31.10.2018 року, поліцейським Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Олах В.Я. була винесена постанова відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого останній 31.10.2018 року о 13:00 годин в АДРЕСА_1 допустив порушення вимог частин 1, 2 статті 127 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив ст. 127 ч. 3 КУпАП. А тому, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136 гривень (а.с. 82).

На виконання ухвали Берегівського районного суду від 25.03.2024 Берегівським РВП ГУНП в Закарпатській області повідомлено, що відносно громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 31.10.2018 р. було складено адміністративні матеріали, а саме постанову ДПО18№530659 по ст. 127 ч 3 КУпАП, в м. Берегово вул. Івана Франка, дана постанова не оскаржувалася ОСОБА_1 та штраф не було сплачена в установлений термін. На даний час постанова скерована до Берегівського ДВС 20.12.2018 року №9324(а.с. 81-82).

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до статей 2, 4 Закону України № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 не наведено підстав для відшкодування шкоди у визначеному законом порядку. Крім того позивачем не надано належних доказів, що провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Оскільки позивачем не доведено неправомірність дій посадової особи під час складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, правильно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: