Ухвала

від 05.02.2025 по справі 447/1763/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 447/1763/20

провадження № 61-1055ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шнирем Ярославом Богдановичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Приватна агрофірма ім. Івана Франка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Новороздільської міської ради Яценко Я. В. про скасування рішень державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого

2021 року у задоволенні позову Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Новороздільської міської ради Яценко Я. В. про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності і про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Якубівського І. Є. , представника Приватної агрофірми ім. Івана Франка, залишено без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу приватної агрофірми ім. Івана Франка, підписану адвокатом Якубівським І. Є., задоволено частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого 2021 року

та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в частині відмови в задоволенні позову приватної агрофірми ім. Івана Франка

до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасувано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого 2021 року

та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в частині відмови в задоволенні позову приватної агрофірми ім. Івана Франка

до ОСОБА_1., державного реєстратора виконавчого комітету Новороздільської міської ради Яценко Ярини Володимирівни про скасування рішень державного реєстратора змінено, викладено їхні мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року

у задоволенні позову Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Додатковим рішенням Миколаївського районного суду Львівської області

від 16 квітня 2024 року заяву представника відповідача - адвоката Шнира Я. Б. задоволено.

Стягнуто з Приватної агрофірми ім. Івана Франка на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000 грн.

У задоволенні заяви представника Приватної агрофірми ім. Івана Франка - адвоката Якубівського І. Є. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року апеляційну скаргу Приватної агрофірми ім. Івана Франка задоволено.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року

та додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області

від 16 квітня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Приватної агрофірми ім. Івана Франка такі об`єкти нерухомого майна:

зерносклад (насіннєве зерносховище), загальною площею 951,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 88 804 грн;

навіс зерноскладу, загальною площею 1792,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 88 179 грн;

прохідна, загальною площею 7,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса - АДРЕСА_3 ), вартістю 915 грн;

зерносклад, загальною площею 1022,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю

37 131 грн;

вага, загальною площею 27,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (попередня адреса - АДРЕСА_4 ), вартістю 2 177 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватної агрофірми ім. Івана Франка судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 548,55 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватної агрофірми ім. Івана Франка витрати

на правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 15 000 грн.

У січні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом

Шнирем Я. Б., на постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада

2024 року.

Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету 21 грудня 2024 року, про що надає відповідні докази.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» зазначено, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на дату доставки повного тексту оскаржуваної постанови до електронного кабінету (вихідний день) строк на касаційне оскарження заявником не пропущено, тому підстави для вирішення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 26 листопада 2019 року у справі

№ 914/3224/16, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також зазначено про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявник також посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосував апеляційний суд не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк

та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Приватної агрофірми ім. Івана Франка до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,

яка подана його представником - адвокатом Шнирем Ярославом Богдановичем,

на постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року.

Витребувати з Миколаївського районного суду Львівської області цивільну справу № 447/1763/20.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 березня 2025 року.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник