Рішення

від 27.01.2025 по справі 381/4779/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/96/25

381/4779/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастів в приміщенні суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про внесення змін до актового запису про народження та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), у якому просив суд внести зміни в актовий запис №328 від 23.06.2010 року та зазначити його батьком ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача внести зміни в актовий запис №328 від 23.06.2010 року, включивши відомості про позивача як батька, а також видати нове свідоцтво про народження із зазначенням прізвища дитини як « ІНФОРМАЦІЯ_5 » замість « ОСОБА_2 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 року у справі №381/3197/24 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звернувшись до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису в частині зазначення позивача як батька, ОСОБА_1 отримав відмову, оскільки вказаним рішення з підстав відсутності у рішенні суду зобов`язання органу реєстрації актів цивільного стану вчиняти певні дії, що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але у матеріалах справи наявна заява, у якій представник просить провести розгляд справи за його відсутності та вказав, що не має заперечень проти позову.

Згідно ч. 1 - ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 19.11.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 року у справі №381/3197/24, що набрало законної сили 25.09.2024 року, встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході розгляду вищевказаної справи судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відомостях про батька зазначено - ОСОБА_5 , відомості про матір - ОСОБА_6 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Матір дитини ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження проведеного медико-генетичним центром «Мама Папа» (Ліцензія МОЗ № 1168 від 03.10.2016 року), ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 99,99 %.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як вбачається із листа Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.10.2024 року №723/30.26-105, ОСОБА_1 роз`яснено, що згідно п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актовому записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Разом із тим, у справі №381/3197/24 питання внесення змін до актового запису не вирішувалось.

Згідно з ч.2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

При цьому, за ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Як передбачено ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

При цьому, як передбачено п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з підпунктом 2.13.1 пункту 2.13, пунктом 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. Зміни, доповнення, виправлення вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до пункту 2.16.4 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, рішення суду про встановлення факту батьківства є підставою для внесення зміни до актового запису про народження.

Разом із тим, рішення суду про встановлення факту батьківства не містить зазначення необхідних змін в актовому запису про народження дитини.

За вказаних обставин, права позивача та його неповнолітньої дитини слід захистити шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження ОСОБА_2 в частині зазначення позивача як батька та зміни прізвища.

У той же час, у даному випадку, суд не вправі саме зобов`язувати відповідача вносити зміни до актового запису про народження №328 від 23 червня 2010 року про те, що позивач ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_2 , оскільки рішення суду про встановлення батьківства із зазначенням необхідних даних є підставою для внесення відповідних змін у актовий запис, а додаткове покладення зобов`язання на державний орган внести зміни в актовий запис про визначення батька дитини не є необхідним.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Основною метою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема закріплених в ст.8 є право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання гарантій кожній особі в тому числі права на повагу її житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання « вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» ( рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990). Такий загальний захист поширюється, як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймачів та членів його сім`ї (рішення у справі Larkos v Cyprus від 18.02.1999 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 16 ЦК України, ст.ст. 1, 7, 121, 125, 126, 128 СК України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-82, 141, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про внесення змін до актового запису про народження та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Внести зміни в актовий запис цивільного стану про народження ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис №328 від 23 червня 2010 року, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

У задоволення іншої частини вимог позову, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 33258077, адреса: Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 2.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2025 року.