Ухвала

від 05.02.2025 по справі 546/841/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/841/24

номер провадження 1-кп/546/18/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Решетилівка клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12024170440000764, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Решетилівка Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: дочок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого у Виконавчому комітеті Решетилівської міської ради на посаді державного реєстратора з 2016 року наразі у відділі «Центр надання адміністративних послуг», військовозобов`язаного, маючого відстрочку від призову за мобілізацією до 25.08.2029 року, не депутата, не інваліда, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 2 ст. 365-2, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебувають матеріали вищезазначеного кримінального провадження, яке надійшло до суду 20.08.2024.

04.02.2025 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому строком на 2 місяці строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді від 05.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та продовжених ухвалою суду від 11.12.2024, якою покладено додатковий обов`язок.

Клопотання прокурораобґрунтоване тим,що ризики,передбачені пунктами1,3ч.1ст.177КПК України,які буливизначені підчас обраннята продовженнязапобіжного заходупродовжують існувати.Томуєобґрунтована необхідністьзабезпечення виконанняобвинуваченим покладенихна нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, здійснювати незаконний вплив на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні. Також зазначив, що завершити судовий розгляд до закінчення обраного обвинуваченому строку запобіжного заходу неможливо. У клопотанні зазначає, що не продовження дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді та суду, строк дії яких встановлено до 10.02.2025, унеможливить запобігти наявним ризикам, що негативно вплине на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, надав обґрунтування аналогічне викладеному у клопотанні. Зазначив,що ОСОБА_6 обвинувачується ускоєнні кримінальнихправопорушень,як нетяжких,так ітяжкого,частина зяких єкорупційними правопорушеннямита,при призначенніпокарань заякі,не підлягаютьзастосуванню нормист.ст.69,75КК України,усвідомлення чогообвинуваченим можепризвести дойого спробиуникнення відсуду.Також,зауважив,що неперестали існуватиризики переховуватися від суду та неправомірного впливу з боку обвинуваченого на потерпілих і свідків.

Представник потерпілої сторони Диканської селищної ради ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Представник потерпілої сторони ТОВ «АФ «ім. Довженка» ОСОБА_5 підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора про продовження строком на 2 місяці строку дії обов`язків. Свою незгоду обґрунтував тим, що сумлінно виконував обов`язки, як на досудовому розслідуванні, так і на стадії судового провадження, не збирається ухилятися від суду та впливати на свідків та потерпілих. Окрім того, заборона виїзду за межі області ускладнює вчинення дій задля проведення лікування близьких осіб.

Захисник обвинуваченогозаперечив щодоклопотання прокурорапро продовженняобвинуваченому обов`язків.Просив відмовитиу задоволенніклопотання прокурора.Захисник зазначив,що ризиків, зазначених прокурором не існує, оскільки вони не доведені належними доказами. Його підзахисний не має наміру ухилятися від суду та будь-яким чином впливати на потерпілих та свідків, з якими не знайомий. Факт вчинення ним злочинів не доведений, його процесуальна поведінка є належною. Окрім того, у обвинуваченого виникає певна необхідність виїзду за межі області з метою лікування родичів, що змушує його звертатися до суду задля отримання відповідних дозволів.

Заслухавши думку прокурора, учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи у межах заявленого клопотання, надавши їм оцінку, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно доч.ч.1-3ст.331КПК України,під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цьогоКодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 179 КПК України та частиною 7 статті 194 КПК України передбачено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього, строком до 28 серпня 2024 року обов`язки: - прибувати за кожною окремою вимогою до слідчого, прокурора; - не відлучатися із Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Постановляючи зазначену ухвалу, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 і 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У підготовчомусудовому засіданніухвалою судувід 26серпня 2024року частковозадоволено клопотанняпрокурора.Продовжено строкдії обов`язківпо запобіжномузаходу увигляді особистогозобов`язання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на строкдва місяці,тобто до25жовтня 2024року включно,а саме:1)прибувати досуду закожною вимогоюу встановленийчас;2)не відлучатисяіз Полтавськоїобласті бездозволу суду;3)повідомляти судпро змінусвого місцяпроживання та/абороботи.У задоволенніклопотання пропродовження покладеногообов`язку здатина зберіганнядо відповіднихорганів державноївлади свійпаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни,відмовлено,оскільки зазначенийобов`язок обвинуваченимвиконаний настадії досудовогорозслідування. Оскільки слідчим суддею не було встановлено обов`язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, то ухвалою суду від 26.08.2024 такий обов`язок не продовжувався та додатково не встановлювався внаслідок відсутності відповідного клопотання прокурора.

Постановляючи зазначену ухвалу, суддя прийшов до переконання про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора. Продовжено строк дії обов`язків по запобіжному заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто до 16 грудня 2024 року включно, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою у встановлений час; 2) не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи. Оскільки слідчим суддею не було встановлено обов`язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, то ухвалою суду від 17.10.2024 такий обов`язок не продовжувався та додатково не встановлювався внаслідок відсутності відповідного клопотання прокурора.

Постановляючи зазначену ухвалу, суддя прийшов до переконання про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні ухвалою суду від 11 грудня 2024 року задоволено клопотання прокурора. Продовжено строк дії обов`язків по запобіжному заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покладено виконання додаткового обов`язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці, тобто до 10 лютого 2025 року включно, а саме: 1) прибувати до суду за кожною вимогою у встановлений час; 2) не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування із представниками потерпілих та свідками.

Постановляючи зазначену ухвалу, суддя прийшов до переконання про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд акцентує увагу на тому, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Що стосується продовження існування ризику переховування від суду, який визначений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд звертає увагу на наступне.

Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 2 ст. 365-2, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України, одне з яких за ч. 3 ст. 362 КК України є тяжким злочином, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а кримінальні правопорушення, передбачені статтею 365-2 КК України у відповідності до примітки ст. 45 КК України є корупційними.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до імперативних положень статей 69 та 75 КК України за вчинення корупційного злочину звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, не передбачено.

Зазначена вище обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Співставлення обвинуваченим можливих негативних наслідків для нього у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі можуть спонукати його до відповідних висновків, а тому цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та обвинувачений може здійснити спробу ухилятися від суду. Також суд враховує те, що в Україні з 24.02.2022 триває воєнний стан та загальна мобілізація, при цьому обвинувачений перебуває на військовому обліку та до 25.08.2029 року має відстрочку від призову за мобілізацією, у зв`язку з чим може здійснити спробу змінити місце свого проживання.

Таким чином, на цей час слід вважати доведеним продовження існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується продовження існування ризику, визначеного у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.

Оцінюючи можливість впливу на потерпілих та свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від потерпілих та свідків, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1 та 2 ст. 23 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 КПК України.

Суд акцентує увагу на тому, що ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих, свідків та дослідження їх судом.

На переконання суду існує можливість існування ймовірності незаконного впливу у будь-який спосіб зі сторони обвинуваченого на свідків та потерпілих з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань на підтвердження своєї версії захисту задля уникнення кримінальної відповідальності.

А тому продовження існування ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ймовірним і його слід вважати доведеним.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність кримінальних правопорушень, зокрема корупційних, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , на думку суду дають підстави дійти висновку, що продовжують існувати з боку останнього ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Окрім того, суд звертає увагу, що більш м`якого запобіжного заходу, аніж особисте зобов`язання, нормами чинного КПК України не передбачено.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 , серед іншого, обвинувачується у вчиненні корупційних правопорушень та несанкціонованому знищенні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, з метою приховати раніше вчинені корупційні злочини, суд вважає, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, тому суд повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Не заперечуючи того факту, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, має міцні та сталі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання та роботи, під час досудового розслідування та судового провадження виконував процесуальні обов`язки належним чином, суд вважає, що вказані обставини не спростовують існування зазначених прокурором ризиків саме на стадії судового провадження, які визнані судом доведеними, та не свідчать про недоцільність продовження, покладених на обвинуваченого обов`язків.

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на конкретні обставини, особу обвинуваченого, на суспільну небезпечність діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суд прийшов до переконання, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.176-179,193,194, 196,199, 205, 206, 331, 372, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, визначених у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків по запобіжному заходу у вигляді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, тобто до 04 квітня 2025 року включно, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою у встановлений час;

2) не відлучатися із Полтавської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

4) утримуватися від спілкування із представником потерпілого Диканської селищної ради ОСОБА_4 та із представником потерпілого ТОВ «Агрофірма «ім.Довженка» ОСОБА_5 ;

5) утримуватися від спілкування із свідками, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

6) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_20 щодо всіх обставин даного кримінального провадження, дозволивши спілкуватися у межах службових відносин, оскільки свідок ОСОБА_20 є керівником обвинуваченого ОСОБА_6 за місцем роботи у Відділі «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Решетилівської міської ради.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обвинуваченим особистого зобов`язання покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 лютого 2025 року.

Суддя ОСОБА_1