Постанова

від 05.02.2025 по справі 488/4153/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.02.25

22-ц/812/239/25

Справа № 488/4153/24 Головуючий у 1-й інстанції Лагода А. А.

Провадження № 22ц/812/239/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

5 лютого 2025 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Локтіонової О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Алекскредит»

на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 грудня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Лагоди А. А. у місті Миколаєві зі складанням його повного тексту, по справі

за позовом

ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2024 року ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 53828 грн 21 коп. заборгованості за договором про надання кредиту.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 1 грудня 2019 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою використання позичальницею одноразового ідентифікатора укладено договір № 2965013 про надання кредиту на суму 8000 грн строком до 28 червня 2020 року зі сплатою процентної базової ставки в розмірі 1,7% в період з 1 по 31 грудня 2019 року та починаючи з 1 січня 2020 року зі сплатою спеціальної процентної ставки в розмірі 3% за кожний день користування кредитними коштами.

Внаслідок неналежного виконання позичальницею своїх зобов`язань, на день настання строку виконання зобов`язань у ОСОБА_1 склалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн та процентами за користування кредитом в сумі 45828 грн 21 коп., а усього на суму 53 828 грн 21 коп.

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, подала відзив на позовну заяву, в якому вважала її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем безпідставно, всупереч вимогам пункту 15 статі 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», нараховані проценти за користування кредитом їй, як дружині військовослужбовця. Крім того посилалась на положення пунктів 6-2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими небанківські фінансові установи зобов`язано дотримуватись додаткових вимог щодо етичної поведінки та не взаємодіяти з власної ініціативи зі споживачем, що належить до захищеної категорії та його близькими особами. При цьому військовослужбовців віднесено до категорії захищених осіб.

У відповіді на відзив позивач спростував заперечення відповідачки щодо нарахування їй відсотків за користування кредитом, як дружині військовослужбовця, зазначивши, що такі пільги не застосовуються до укладеного між сторонами договору, оскільки застосовуються з дати внесення змін до закону, а саме з 18 травня 2024 року, в той час як договір про надання кредиту укладено 1 грудня 2019 року, а проценти за користування кредитом нараховані до 28 червня 2020 року. Також звертав увагу суду, що чоловік відповідачки став військовослужбовцем 4 квітня 2022 року, тобто вже після настання строку виконання зобов`язання.

Ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 24 вересня 2024 року справу передано до Заводського районного суду міста Миколаєва за підсудністю.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 3 грудня 2024 року позов ТОВ «Алекскредит» задоволено частково, ухвалено про стягнення на його користь з ОСОБА_1 12 000 грн заборгованості за договором про надання кредиту. Розподілено судові витрати. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом та зменшення загального розміру відсотків до 50% від загальної суми заборгованості за тілом кредиту.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без повного та всебічного розгляду справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що уклав договір про надання кредиту з відповідачкою, та виконав свої зобов`язання, перерахувавши 8000 грн, що підтверджується матеріалами справи, а відповідачка, в свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти до 28 червня 2020 року. Графік платежів доданий до договору про надання кредиту та його складено з урахуванням належного виконання зобов`язань позичальницею, за базовою відсотковою ставкою 1,7% кожного дня протягом першого місяця та спеціальною ставкою в 3% щодня протягом усього строку виконання зобов`язання, у випадку його невиконання протягом місця з моменту видачі кредиту. Вказані умови договору позичальницею погоджені, але не виконані, та не взяті до уваги судом.

Вказав про неправильну оцінку судом обставин справи та застосування ним норм матеріального права стосовно зменшення загального розміру нарахованих процентів, оскільки вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо не перевищення певних платежів подвійної облікової ставки НБУ та 15% суми простроченого зобов`язання стосуються суми неустойки, а не процентів за користування кредитом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка вважала її доводи необґрунтованими, а рішення суду законним та таким, що відповідає обставинам справи і нормам матеріального права. Вказала на застосування позивачем несправедливих умов договору, які порушують принцип добросовісності, та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, і завдали їй шкоди, як споживачеві, який є завжди є слабшою стороною договору.

Крім того звернула увагу на те, що у відповідності узгодженого сторонами графіку платежів проценти за користування кредитом складають загальну суму 4080 грн за базовою ставкою 1,7 % на день за період 1 по 31 грудня 2019 року, та 5 грн 40 коп. з основної суми кредиту 1 грн за спеціальною ставкою 3 % на день у період з 1 січня по 28 червня 2020 року. Тому загальна сума процентів за договором не може перевищувати 4085 грн 40 коп., що відповідає положенням, викладеним у частині 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», за якими споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 26 грудня 2024 року та 21 січня 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За положеннями статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статей 1046, 1049ЦК України визначається, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із прийняттям Закону України«Про електроннукомерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

З матеріалів справи вбачається, що 1 грудня 2019 року, після особистого ознайомлення з загальними умовами кредитування, викладеними у паспорті споживчого кредиту та прийняття пропозиції укласти договір про надання кредиту, ОСОБА_1 уклала договір про надання кредиту №2965013 з ТОВ «Алекскредит» на суму 8 000 грн строком до 28 червня 2020 року, з нарахуванням за користування кредитом різного розміру фіксованих процентів в окремо визначені періоди, з огляду на належність виконання зобов`язання позичальницею.

Умовами договору передбачено, що у випадку користування кредитом менше ніж 5 календарних, включаючи дострокове виконання зобов`язань, позичальницею сплачується фіксована сума процентів у розмірі 6,8% від суми кредиту. У випадку використання позичальницею лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту протягом 30 календарних днів ( у період з 1 до 31 грудня 2019 року включно) процентна ставка за користування кредитом становитиме 1,36% на день.

У відповідності до пункту 1.7.3. договору при виконанні позичальницею загальних умов кредитування у базовий період з 1 по 31 грудня 2019 року включно, тобто при їх невиконанні протягом місця, але при подальшому поверненні кредитних коштів протягом строку дії договору, процентна ставка за цей же період змінюється з 1,36% до 1,7% на день. А у випадку неповернення кредиту протягом першого місяця та подальшого користування позичальницею кредитними коштами у спеціальний період, з 1 січня по 28 червня 2020 року включно, процентна ставка збільшується та становить вже 3 % на день.

При цьому орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 12085 грн 50 коп. та розрахована орієнтовано з поділу загальної суми кредиту при його поверненні у базовий період в сумі 7999 грн, і у спеціальний період виходячи з загальної суми користування кредитом у розмірі 1 грн (а.с.24-26, 27-30, 31-32).

Пропозиція про укладення договору, та договір із графіком платежів підписано позичальницею за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS965013 (а.с.24-26, 27-29), та нею не оспорюється.

Того ж дня, на виконання умов вищевказаного договору, позивачем, як кредитором, перераховано 8000 грн кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» за відкритою платіжною карткою НОМЕР_1 (а.с.34 зв).

Зазначена обставина підтверджена відповіддю АТ КБ «Приватбанк» про здійснення 1 грудня 2019 року зарахування 8000 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 (а.с.60).

Обставини та факти укладення договору відповідачкою у змісті відзивів на позов та апеляційну скаргу не заперечуються.

В той же час відповідачка, зазначаючи про фактичне отримання нею кредитних коштів, вважає, що не має обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом у відповідності до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки є дружиною військовослужбовця.

Такі доводи відповідачки є неспроможними, оскільки обставини передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виникли у її родині вже після закінчення строку кредитування.

Не є слушними і заперечення відповідачки щодо неправильності нарахування позивачем процентів в розмірі 3% на день на загальну суму боргу за тілом кредиту, враховуючи, на її думку, правильність обчислення таких процентів у спеціальний період виключно у відповідності до орієнтовного графіку платежів, тобто не з фактичної суми боргу за тілом кредиту, а із орієнтовної суми боргу в розмірі 1 грн.

Але з такими запереченнями не можна погодитись, по-перше, виходячи з положень статей 629, 1054 ЦК України, згідно яких договір є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі в частині права позикодавця або кредитора на одержання від позичальника разом з позикою чи кредитними коштами і процентів від їх суми, які визначені у договорі.

І по-друге, за умовами пункту 1.7.3. договору та графіку платежів застосовано орієнтовну загальну вартість кредиту та приклад розрахунку процентної ставки за умови використання базових загальних умов кредитування.

Втім, позичальницею у встановлені договором та графіком платежів зобов`язання у першій місяць кредитування (базовий період) належним чином не виконані та отримані кредитні кошти не повернуті, внаслідок чого нею використані надані їй кошти у спеціальний період.

За такого відповідачем розрахована заборгованість за наданим кредитом за ставкою 1,7% на день у період з 1 по 31 грудня 2019 року та за ставкою 3% на день у спеціальний період з 1 січня по 28 червня 2020 року на всю суму заборгованості за тілом кредиту, яка з урахуванням здійснених позичальницею погашень 10 січня 2020 року на суму 1000 грн та 27 лютого 2024 року на суму 451 грн 79 коп., становить загальну суму боргу за процентами за користування кредитом 45828 грн 21 коп. (а.с.7-23).

Враховуючи наведене та вимоги статті 526 ЦК України, за якими зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі 53828 грн 21 коп., яка складається з 8000 грн заборгованості за кредитом та 45828 грн 21 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

За наведених обставин, доводи апелянта про неправомірне зменшення судом розміру нарахованих ним процентів є слушними, оскільки, суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір процентів до 50% заборгованості за тілом кредиту, виходячи з необхідності беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, в той час, як нормами ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість зменшення або обмеження у нарахуванні лише неустойки, а не процентів за користування кредитом.

Тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, та з огляду на часткове задоволення позову з одночасною відмовою у задоволені якихось невизначених судом вимог, з ухваленням нового про задоволення позову.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК України у зв`язку зі скасуванням рішення та ухваленням нового про задоволення позову з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3028 грн судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції та 2 817 грн 80 коп. витрат за апеляційний перегляд судового рішення в частині неправомірного зменшення суми нарахованих процентів.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» - задовольнити.

Рішення Заводського районного судуміста Миколаєвавід 3грудня 2024 року скасувати, та постановити нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за договором про надання кредиту №2965013 від 1 грудня 2019 року у загальній сумі 53828 грн 21 коп., яка складається з: 8000 грн заборгованості за кредитом та 45828 грн 21 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» 3 028 грн сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 2 817 грн 80 коп. судових витрат за апеляційний перегляд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О.О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова