Постанова

від 05.02.2025 по справі 446/2042/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 446/2042/24 пров. № А/857/30387/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Котормус Т.І., м. Кам`янка-Бузька) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

03.09.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 2308657 від 03.06.2024, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав передбачених ч. 4 ст. 123, п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, а позовні вимоги задовольнити або справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що суддя, явно упереджено допустив неповноту судового розгляду, не дослідив надані представником позивача відеоматеріали, не надав можливості виступити в дебатах та без жодного доказу, без допиту поліцейських прийняв оскаржуване рішення, хоча в адміністративних справах доказування вини є обовґязком субґєкта владних повноважень, а не правопорушника, на котрого поширюється такий принцип судочинства, як презумпція невинності.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Як уже зазначалось вище 03.09.2024 ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов про скасування постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 2308657 від 03.06.2024 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Одночасно з подачею даного позову позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку на оскарження постанови від 03.06.2024. В обґрунтування такої заяви заявник посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови стало відомо лише 20.08.2024 при ознайомленні з іншими матеріалами справи, а саме зі справою про порушення ним вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ухвалою суду від 03.09.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду і прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2308657 від 03.06.2024, ОСОБА_1 03.06.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 425,00 грн.

У постанові в графі про її отримання міститься запис «відмовився», однак з наявного у справі відеозапису, який долучено до матеріалів справи видно, що на місці події 03.06.2024 ОСОБА_1 був і відносно нього працівником поліції було складено окрім оскаржуваного постанови, протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що штраф за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП у розмірі 425,00 грн. позивач ОСОБА_1 сплатив 13.06.2024.

Більше того, суд вважав, що факт сплати штрафу за оскаржуваною постановою за допомогою додатку «Дія» дає достатні підстави для висновку, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, у момент такої сплати ознайомлена як мінімум з датою постанови, її серією та номером, статті закону, за якої її притягнуто до відповідальності, час та місце вчинення правопорушення, транспортний засіб, на якому таке правопорушення відбулося. А відтак, обізнаність з такими даними свідчить про те, що особі відомо про рішення, внаслідок якого відбулося порушення, на її думку, її прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

День, коли особа дізналася про порушення свого права, це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів (Постанова ВС від 19 грудня 2022 року у справі №420/13281/20).

Тому, у даній справі, суд першої інстанції вважав, що визначений законом десятиденний строк на звернення до суду з даним позовом позивачу ОСОБА_1 необхідно обчислювати саме з 13.06.2024.

Проте, останній звернувся до суду з позовом лише 30.08.2024, про що свідчить відмітка поштового відправлення його позову до суду, тобто через 2 місяці і 17 днів.

Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, а наведені ним причини пропуску строку суд першої інстанції визнав не поважними, то враховуючи положення п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та ч. 4 ст. 123 КАС України суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду.

Проте, колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції не погоджується з наступних міркувань.

Згідно частини шостої статті 161 КАС України, котра визначає документи, що додаються до позовної заяви, вказано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи позивач разом з позовною заявою подав до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з позовом до суду(а.с.10-12).

Відповідно ухвалою суду від 03.09.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду і прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.18).

У даній спірній ситуації суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що у відповідності до вимог ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції при відкритті провадження у справі(ухвала від 03.09.2024 а.с.18) поновив позивачу строк звернення до суду з даним позовом, однак постановляючи оскаржувану ухвалу, у подальшому жодним чином не з`ясовував причини пропуску звернення до суду, не надав позивачу можливості обґрунтувати причини пропуску подачі позову шляхом залишення позовної заяви без руху, як того вимагає ч. 13 ст. 171 КАС України, колегія суддів дійшла до переконання про недотримання судом вказаних положень процесуального законодавства, що свідчить про передчасність прийняття оскаржуваної ухвали.

З огляду на зазначене, колегія судді вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо судом порушено норми процесуального прав, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №446/2042/24 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 05.02.25