Постанова

від 04.02.2025 по справі 420/9715/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 лютого 2025 року

справа № 420/9715/24

адміністративне провадження № К/990/1883/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року (суддя -Василяка Д.К.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (колегія у складі суддів: Лук`янчук О.В., Бітов А.І., Ступакова І.Г.)

у справі №420/9715/24

за позовом Приватного підприємства «ЗАХІД»

до Одеської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Приватне підприємство "Захід" (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000188 від 23 жовтня 2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000201 від 20 листопада 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, позов Підприємства задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000188 від 23 жовтня 2023 року та №UA500370/2023/000201 від 20 листопада 2023 року.

14 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга митного органу на рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої та апеляційної інстанцій.

28 січня 2025 року справа №420/9715/24 надійшла до Верховного Суду.

30 cічня 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу митного органу, в якому Підприємство просить касаційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій у справі № 420/9715/24 - без змін.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у спірних правовідносинах Україна являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Туркменістан країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати "країною ввезення/вивезення товару", адже товаросупровідні документи (зокрема, зовнішньоекономічний контракт, коносамент, інвойс, вантажна відомість, транзитні декларації, митна декларація країни відправлення) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Туркменістану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту. Відтак, товари, імпортовані позивачем в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Туркменістану.

Суди вказали на те, що Рішенням про Правила визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року (далі - Правила) не передбачено заборони на транзитне переміщення товарів, які користуються режимом вільної торгівлі на підставі двосторонньої Угоди між Урядом України й Урядом Республіки Туркменістан про вільну торгівлю, ратифікованою Законом №426/95-ВР, тому позивач при поданні митної декларації не порушив вимоги пункту 9 Правила визначення країни походження товарів.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що транспортування товару "Карбамід марки "Б", вищий сорт" з Туркменістану в Україну транзитом змішаними видами транспорту та перевантаження вказаного товару з одного виду транспорту на інший вид транспорту, подальше пакування товару у біг-бегі під час транзиту товару "Карбамід марки "Б", вищий сорт" з Туркменістану в Україну прямо передбачено сертифікатом про походження товару форми СТ-1 № UA379512271 від 14 серпня 2023 року.

Також суд вказав, що декларантом до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № 23UA500370008989U2 від 23 жовтня 2023 року, № 23UA500370009908U0 від 20 листопада 2023 року були надані міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), які підтверджують, що товар, знаходився під митним контролем під час його перевезення у режимі транзиту. У вищевказаних міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) наявна печатка митних органів Азербайджанської Республіки Державного митного комітету Азербайджану (Dovlt Gomruk Komitsi, D.G.K). Також у вищезазначених міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) наявна печатка Служби доходів Грузії (Georgia Revenue Service). Крім того, позивачем було додано копії транзитних супровідних документів Турецької Республіки (Transit refakat belgesi), які підтверджують, що товар, знаходився під митним контролем в порту Хопа під час його перевезення у режимі транзиту територією Турецької Республіки, у відповідних графах яких міститься необхідна інформація на підтвердження таких фактів.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що враховуючи документи, які були додані позивачем до митних декларацій № 23UA500370008989U2 від 23 жовтня 2023 року та №23UA500370009908U0 від 20 листопада 2023 року, Одеська митниця мала можливість за багатьма ознаками (відправник, одержувач, назва товару тощо) ідентифікувати товар, заявлений у цих митних деклараціях, з товаром, вказаним у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № UA379512271 від 14 серпня 2023 року.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункту 9-29 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України) у подібних правовідносинах, а саме щодо документального підтвердження знаходження товару та здійснення всіх операцій з товаром під митним контролем третіх країнах транзиту, які не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, для надання податкової пільги за кодом « 400».

Митний орган вказав на те, що як судом апеляційної інстанції так і судом першої інстанції

не взято до уваги того, що Азербайджанська Республіка, Грузія, Туреччина не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року.

Виходячи зі змісту пункту 9 Правил, даними Правилами не передбачено можливість транспортування в Україну товарів походженням Туркменістану транзитом через територію країн, які не є учасниками Угоди про створення зони вільно торгівлі від 15 квітня 1994 року, оскільки Правилами чітко визначено необхідність ввезення товарів резидентом держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року з митної території саме іншої держави-учасниці цієї Угоди.

Відповідач наголосив на тому, що колегією суддів апеляційної інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги, того що декларантом до митного оформлення були подані транспортні документи, відповідно до яких товар був ввезений в Україну транзитом через територію Туреччини, яка не є учасником Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, а тому правило прямого транспортування при митному оформленні вказаного товару не дотримано.

Далі митний орган наголошує на тому, що враховуючи те, що Азербайджанська Республіка, Грузія, Туреччина не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, згідно з пунктом 9-29 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, надання преференційного режиму можливе за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем у вказаних країнах транзиту.

Суд звертає увагу на те, що митний орган в касаційні скарзі (аркуш скарги 3) наголосив, що в даній справі спірним питанням є документальне підтвердження знаходження товару та здійснення всіх операцій з товаром під митним контролем третіх країнах транзиту відповідно до пункту 9-29 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а не можливість переміщення товару транзитом через треті країни, які не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, згідно пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року.

При цьому, на думку відповідача, судами попередніх інстанцій не взято до уваги того, що позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів.

Також судами не враховано той факт, що позивачем не надано жодного документа з підтвердженням того, що товар переміщувався територіями Азербайджанській Республіці, Грузією під митним контролем та не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно ELMAS проводилися під митним контролем митних органів Туреччини.

Судами попередніх інстанцій, як вказує митний орган, не надана належна оцінка тому, що

кількість вантажу, зазначена у сертифікаті, виданого ТПП Туркменістану, не відповідає кількості місць, вазі брутто і нетто товару, що надійшов в Україну.

Також звертає увагу на те, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження товару в третіх країнах.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, Приватне підприємство "ЗАХІД", ідентифікаційний код - 32333300, зареєстроване 22 січня 2003 року як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

24 липня 2023 року між Заводом "Гарабогазкарбамид" Державного концерну "Туркменхимия", Туркменістан (Продавець) та Приватне підприємство "ЗАХІД" (Покупець) укладений контракт № Б-035542, пунктами 1.1, 1.2 якого передбачено, що "Продавець" продає, а "Покупець" купує продукцію, яка в подальшому називається "Товар", згідно з описом, кількістю та цінами, вказаними в Специфікації до цього Контракту, яка є невід`ємною частиною Контракту. "Покупець" зобов`язується прийняти партіями та оплатити на умовах цього Контракту продукцію, що поставляється "Продавцем" згідно зі Специфікацією, яка є невід`ємною частиною Контракту. Пунктом 2.2 контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року визначено, що товар вважається зданим "Продавцем" та прийнятим "Покупцем" за якістю згідно сертифікату відповідності та кількістю вказаній у товаросупровідних документах.

В пункті 5.1 контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року зазначено, що поставка Товару здійснюється на умовах FОВ завод "Гарабогазкарбамид" (Incoterms 2010), або інших вказаних в інвойсах та в строк до 30 (тридцяти) днів з моменту проведення оплати за товар. Країна призначення "Товару" Україна. Країна відправлення "Товару" Туркменістан.

Відповідно до Специфікації від 24 липня 2023 року (додатку № 01 до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року) найменування продукції, яка поставляється: "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", кількість 5400,000 тон, ціна в дол. США 264,00 дол. США за тону, сума в дол. США 1 425 600,00 дол. США, країна виробник Туркменістан

07 серпня 2023 року між Заводом "Гарабогазкарбамид" Державного концерну "Туркменхимия", Туркменістан (Продавець) та Приватним підприємством "ЗАХІД" (Покупець) укладена додаткова угода № 1 до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, згідно з якою пункт 4.2 контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року викладений в наступній редакції: "Загальна сума Контракту складає 1817 100,00 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч сто) доларів США, з них вартість за 1 тонну товару складає 336,50 доларів США та в сумі складає 1817 100,00 (один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч сто) доларів США за 5 400 тонн".

Відповідно до Специфікації № 2 від 07 серпня 2023 року (додатку № 02 до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року) найменування продукції, яка поставляється: "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", кількість 5400,000 тон, ціна в дол. США 336,50 дол. США за тону, сума в дол. США - 1 817 100,00 дол. США, країна виробник Туркменістан.

11 серпня 2023 року між Заводом "Гарабогазкарбамид" Державного концерну "Туркменхимия", Туркменістан (Продавець) та Приватним підприємством "ЗАХІД" (Покупець) укладена додаткова угода № 2 до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, згідно з якою пункт 4.2 контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року викладений в наступній редакції: "Загальна сума Контракту складає 1682 100,00 (один мільйон шістсот вісімдесят дві тисячі сто) доларів США, з них вартість за 1 тонну товару складає 311,50 доларів США та в сумі складає 1 682 100,00 (один мільйон шістсот вісімдесят дві тисячі сто) доларів США за 5 400 тонн".

Відповідно до Специфікації № 3 від 11 серпня 2023 року (додатку № 03 до контракту № Б-035542 від 24.07.2023) найменування продукції, яка поставляється: "Карбамід марки "Б" (вищий сорт)", кількість 5400,000 тон, ціна в дол. США 311,50 дол. США за тону, сума в дол. США - 1 682 100,00 дол. США, країна виробник Туркменістан.

В інвойсі (invoice) № 0908 від 11 серпня 2023 вказані: Продавець (Seller)- Державний концерн "Туркменхимия" Завод "Гарабогазкарбамид" (Turkmenhimiya State Concern "Garabogazkarbamid" urea plant), Вантажовідправник та Виробник (Shipper and producer) - Завод "Гарабогазкарбамид як частина Державного концерну "Туркменхимия" ("Garabogazkarbamid" urea plant, Turkmenistan. Balkan velayat, Turkmenbashi etrap, Garabogaz city, 3rd km of the Garabogaz-Turkmenbashi highway, 745020 as a part of The State Concern "Turkmenchemistry"), Покупець / Вантажоодержувач (Buyer / Consignee) ПП "ЗАХІД" (Україна), умови поставки товарів - FOB Garabodaz (Bekdash) ТМ, контракт № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 1 від 07 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 2 від 11 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, назва товару (Title of goods) - "Urea grade - B the highest grade fertilizer in bulk" ("Карбамід марки "Б" вищий сорт, навалом"), кількість 4996,836 тон, ціна за тону 311,50 доларів США, загальна ціна 1556 514,41 доларів США, країна походження Туркменістан (country of origin: Turkmenistan) / granular form.

До Одеської митниці декларантом подано митну декларацію №23UA500370008989U2 від 23 жовтня 2023 року в графі 31 "Пакування та опис товарів. Маркування та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид" якої був зазначений наступний товар: "Добриво - сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки "Б" вищого гатунку у кількості нетто 2645,52906 тон, спаковано у 2945 біг-бегів. Вироблено згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи / води становить 0,1 мас %. Хімічна формула: H2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства".

В графі 34 "Код країни походження" митної декларації № 23UA500370008989U2 від 23 жовтня 2023 року декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32 літерний код альфа-2 країни походження товарів, описаного в графі 31 митної декларації - ТМ (Туркменістан), в графі 15 "Країна відправлення/експорту" наведена українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну Туркменістан, а графі 15а "Код країни відправлення/експорту" зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15-ТМ (Туркменістан).

В графі 47 "Розрахунок податків" митної декларації № 23UA50037000898902 від 23 жовтня 2023 року у першій колонці "Вид" зазначений код виду платежу "020" - "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання"; у четвертій колонці "Сума" зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2012 року № 1011 "06", який означає "Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту".

Разом з митною декларацією (МД) № 23UA500370008989U2 від 23 серпня 2023 року декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): сертифікат якості від 10 серпня 2023 року, інвойс (invoice) № 0908 від 11 серпня 2023 року, коносамент № 23/203 від 11 серпня 2023 року, коносамент № 4 від 02 жовтня 2023 року, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 15 серпня 2023 року: № 5-001, № 5-002, № 5-003, № 5-004, № 5-005, № 5-006, № 5-007, № 5-008, № 5-009, № 5-010, № 5-011, № 5-012, № 5-013, № 5-014, № 5-015, № 5-016, № 5-017, № 5-018, № 5-019, № 5-020, № 5-021, № 5-022, № 5-023, № 5-024; від 16 серпня 2023 року: № 5-025, № 5-026, № 5-027, № 5-028, № 5-029, № 5-030, № 5-031, № 5-032, № 5-033, № 5-034, № 5-035, № 5-036, № 5-037, № 5-038, № 5-039, № 5-040, № 5-041; від 17 серпня 2023 року: № 5-043, № 5-044, № 5-048 № 5-049, № 5-050, № 5-051, № 5-052, № 5-053, № 5-054, № 5-055, № 5-057; від 18 серпня 2023 року: № 5-058, № 5-059, №5-060, № 5-061, № 5-062, № 5-063, № 5-064, №5-065, № 5-066, № 5-069, № 5-071, № 5-072, № 5-073, № 5-074, № 5-075, № 5-076, № 5-077, № 5-078, № 5-079, № 5-080; від 19 серпня 2023 року: № 5-081, № 5-082, № 5-084, № 5-085, № 5-086, № 5-087, № 5-089, № 5-091, № 5-092, № 5-093, № 5-094, № 5-095, № 5-096, № 5-098, № 5-099; від 20 серпня 2023 року: № 5-101, № 5-102, № 5-103, № 5-104, № 5-105, № 5-108, № 5-109, № 5-110, № 5-111, №5-112, № 5-127, № 5-128, № 5-129, № 5-130, № 5-131, № 5-132, № 5-133, № 5-134, № 5-135, № 5-136, № 5-140, № 5-141, № 5-142, № 5-143, № 5-157 від 21 серпня 2023 року, № 5-168 від 22 серпня 2023 року, № 5-177 від 25 серпня 2023 року, маніфест (manifest) б/н від 11 серпня 2023 року, маніфест (manifest) б/н від 02 жовтня 2023 року, загальна декларація прибуття № 23UA14100111852624 від 09 жовтня 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 445 від 27 липня 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 447 від 31 липня 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 450 від 08 вересня 2023 року, контракт з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, додаткова угода № 1 від 25 вересня 2023 року до контракту з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, додаткова угода № 2 від 25 вересня 2023 року до контракту з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, платіжна інструкція № 36 від 29 вересня 2023 року (документ, що підтверджує вартість страхування), видання "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України" № 42 (275), 20 жовтня 2023 року (документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам), договір добровільного страхування вантажів №09/01-187431 від 29 вересня 2023 року, контракт № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 1 від 07 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 2 від 11 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України № 86/95-ВР від 02 березня 1995 року), сертифікат про походження товару форми CT-1 №UA379512271 від 14 серпня 2023 року, акт експертизи походження товару № 379512271 від 14 серпня 2023 року, лист Державної митної служби України № 15/15-03/13/606 від 19 лютого 2021 року, транзитний супровідний документ №23LR0801002963247 від 25 вересня 2023 року, копія митної декларації країни відправлення № G07331/110823/0000698 від 11 серпня 2023 року.

Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000188 від 23 жовтня 2023 року, в якій, окрім іншого, зазначено причину відмови у митному оформленні (випуску) товарів, а саме: «Відповідно до пункту 9 цих Правил товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом № 23/203 від 11.08.2023 та маніфестом б/н від 11.08.2023 товар загального вагою 4 996,836 тонн перемішувався навалом морським судном SHAIR SABIR з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту № 4 від 02.10.2023 товару біг-бегах кількістю 2 945 шт. загальною вагою брутто - 2652,77123 m (нетто - 2645,52906 м) було завантажено на морське судно ELMAS в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги відсутні. Відповідно до Закону № 3261 єдиний транспортний документ це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Окрім того на накладних СМR відсутні штампи митниці Туреччини. Не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно ELMAS проводилися під митним контролем митних органів. Крім того, відповідно до пункту 12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1, зокрема, повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера: г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вмішує всі необхідні для ідентифікації товару відомості: д) вага брутто і нетто*.* Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 № TM UA379512271. У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто 4996,836 m, яка не відповідає вазі брутто товару, що надійшов в Україну. Також зазначаємо, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару з третіх країнах. З огляду на викладене. ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 № TM UA379512271 (графи 7, 8, 9), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД неможливо. Також рішення про відмову може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-УІ "Про Митний кодекс України" або до суду».

Також до Одеської митниці декларантом, позивачем у справі, подано митну декларацію № 23UA500370009908U0 від 20 листопада 2023 року в графі 31 "Пакування та опис товарів - Маркування та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид" якої був зазначений наступний товар: "Добриво - сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки "Б" вищого гатунку у кількості нетто 2341,064 тон, спаковано у 2606 біг-бегів. Вироблено згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи / води становить 0,1 мас %. Хімічна формула: H2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства".

В графі 34 "Код країни походження" митної декларації № 23UA500370009908U0 від 20 листопада 2023 року декларантом зазначений відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32 літерний код альфа-2 країни походження товарів, описаного в графі 31 митної декларації - ТМ (Туркменістан), в графі 15 "Країна відправлення/експорту" наведена українською мовою коротка назва країни, з якої товари відправлені в Україну Туркменістан, а графі 15а "Код країни відправлення/експорту" зазначений літерний код альфа-2 країни, назва якої зазначена в графі 15 ТМ (Туркменістан).

В графі 36 "Преференція" митної декларації № 23UA50037000990800 від 20 листопада 2023 року декларантом зазначений код податкової пільги відповідно до розділу IV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - "400000000", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю".

В графі 47 " Розрахунок податків" митної декларації № 23UA50037000990800 від 20 листопада 2023 року у першій колонці "Вид" зазначений код виду платежу "020" - "Мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання"; у четвертій колонці "Сума" зазначена нарахована сума ввізного мита; у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначений код способу розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 "06", який означає "Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту".

Разом з митною декларацією № 23UA50037000990800 від 20 листопада 2023 року декларантом до митниці подані наступні документи (копії документів) (графа 44 МД): сертифікат якості від 10 серпня 2023 року, інвойс (invoice) № 0908 від 11 серпня 2023 року, коносамент № 2 від 07 листопада 2023, коносамент № 23/203 від 11 серпня 2023 року, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 5-023 від 15 серпня 2023 року; від 17 серпня 2023 рок: № 5-042, № 5-045, № 5-046, № 5-047, № 5-056; від 18 серпня 2023 року: № 5-067 № 5-068; від 19 серпня 2023 року № 5-070, № 5-088 , № 5-090, № 5-083, № 5-097, № 5-100; від 20 серпня 2023 року № 5-106, № 5-107, № 5-113, № 5-114, № 5-115, № 5-116, № 5-117, № 5-118, № 5-119, № 5-120, № 5-121, № 5-122, № 5-123, № 5-124, № 5-125, № 5-126 від 20.08.2023, № 5-130, № 5-137, № 5-139, № 5-144, № 5-145, № 5-146, № 5-147, № 5-148, № 5-149, № 5-150, № 5-151; від 21 серпня 2023 року № 5-152, № 5-153, № 5-154, № 5-155, № 5-156, № 5-158, № 5-159; від 22 серпня 2023 року № 5-160, № 5-161, № 5-162, № 5-163, № 5-164, № 5-165, № 5-166, № 5-167; від 25 серпня 2023 року № 5-169, № 5-170, № 5-171, № 5-172, № 5-173, № 5-174, № 5-175, № 5-176, № 5-178, № 5-179, № 5-180, № 5-181, № 5-182, № 5-183, № 5-184, № 5-185, № 5-186, № 5-187, № 5-188, № 5-189, № 5-190, № 5-191, № 5-192; від 26 серпня 2023 року: № 5-193, № 5-194, № 5-195, № 5-196, № 5-197, № 5-198, № 5-199, № 5-200; від 28 серпня 2023 року № 5-201, № 5-202, № 5-203, № 5-204, № 5-205, № 5-206, № 5-207, № 5-208, № 5-209, № 5-210, № 5-211, від 30 серпня 2023 року: № 5-212, № 5-213, № 5-214; № 5-215 від 01 вересня 2023 року, маніфест (manifest) б/н від 11 серпня 2023 року, маніфест (manifest) б/н від 07 листопада 2023 року, загальна декларація прибуття №23UA141001268624Z3 від 13 листопада 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 445 від 27 липня 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 447 від 31 липня 2023 року, платіжна інструкція в іноземній валюті № 450 від 08 вересня 2023 року, контракт з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, додаткова угода № 1 від 25 вересня 2023 до контракту з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, додаткова угода № 3 від 07 листопада 2023 року до контракту з організації перевезень № 100823 від 10 серпня 2023 року, платіжна інструкція № 117 від 08 листопада 2023 року (документ, що підтверджує вартість страхування), видання "Хім-Кур`єр. Ринок добрив України" № 45 (278), 10 листопада 2023 року (документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам), договір добровільного страхування вантажів №09/01-187444 від 08 листопада 2023 року, контракт № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 1 від 07 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, додаткова угода № 2 від 11 серпня 2023 року до контракту № Б-035542 від 24 липня 2023 року, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України № 86/95-ВР від 02 березня 1995 року), сертифікат про походження товару форми CT-1 № UA379512271 від 14 серпня 2023 року, акт експертизи походження товару № 379512271 від 14 серпня 2023 року, копії транзитних митних декларацій Азербайджанської Республіки від 15 серпня 2023 року №01233000175206, від 17 серпня 2023 року: № 01233000176484, № 01233000176496, № 01233000176499, № 01233000176503; від 18 серпня 2023 року № 01233000176524, № 01233000177112, № 01233000177113, № 01233000177123; від 19 серпня 2023 року: № 01233000177548 № 01233000177568, № 01233000177577, № 01233000177674, № 01233000177693; від 20 серпня 2023 року: № 01233000178142, № 01233000178145, № 01233000178276, № 01233000178280, 01233000178281, № 01233000178283, № 01233000178284, № 01233000178285, № 01233000178286, № 01233000178502, № 01233000178505, № 01233000178512, № 01233000178515, № 01233000178516, № 01233000178518, № 01233000178519, № 01233000178525, № 01233000178561, № 01233000178571, № 01233000178593, № 01233000178599; від 21 серпня 2023 року № 01233000179192, № 01233000179195, № 01233000179197, № 01233000179204, № 01233000179209, № 01233000179214, № 01233000179312, № 01233000179324, № 01233000179329, № 01233000179333, № 01233000179335, № 01233000179340, № 01233000179343; від 22 серпня 2023 року № 01233000179708, № 01233000179713, № 01233000179722, № 01233000179724, № 01233000179728, № 01233000179733, № 01233000179736, № 01233000179738, від 25 серпня 2023 року: № 01233000181971, № 01233000181976, № 01233000181980, № 01233000181983, № 01233000181987, № 01233000181994, № 01233000181997, № 01233000181999, № 01233000182003, № 01233000182004, № 01233000182031, № 01233000182034, № 01233000182038, № 01233000182039, № 01233000182041, № 01233000182043, № 01233000182057, № 01233000182060, № 01233000182063, № 01233000182065, № 01233000182067, № 01233000182070, № 01233000182077; від 26 серпня 2023 року: № 01233000182625, № 01233000182629, № 01233000182699, № 01233000182709, № 01233000182880, № 01233000182934, № 01233000182937, № 01233000182939; від 29 серпня 2023 року: № 01233000184476, № 01233000184480, № 01233000184481, № 01233000184484, № 01233000184487, № 01233000184490, № 01233000184491, № 01233000184496, № 01233000184501, № 01233000184504, № 01233000184506; від 30 серпня 2023 року: № 01233000185747, № 01233000185754, № 01233000185755; від 01 вересня 2023 року № 01233000186957, лист Державної митної служби України № 15/15-03/13/606 від 19 лютого 2021 року, копія митної декларації країни відправлення № G07331/110823/0000698 від 11 серпня 2023 року, транзитний супровідний документ № 23TR08010000007195 від 07 листопада 2023 року.

Одеська митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2023/000201 від 20 листопада 2023 року, в якій зазначила причину відмови у митному оформленні (випуску) товарів: "Відповідно до пункту 9 Правил товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом № 23/203 від 11.08.2023 та маніфестом б/н від 11.08.2023 товар загальною вагою 4 996,836 тонн переміщувався навалом морським судном SHAIR SABIR з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту № 2 від 07.11.2023 товар у біг-бегах кількістю 2 606 шт. загальною вагою брутто 2347479кг (нетто - 2341064кг) було завантажено на морське судно AL FILK в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги відсутні. Відповідно до Закону № 3261 єдиний транспортний документ це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Окрім того на накладних СМR відсутні штампи митниці Туреччини. Не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно AL FILK проводилися під митним контролем митних органів. Крім того, відповідно до пункту 12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1 зокрема, повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера; г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості; д) вага брутто і нетто *. * Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 № TM UA379512271. У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто 4 996.836 m, яка не відповідає вазі брутто товару, що надійшов в Україну. Також зазначаємо, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару з третіх країнах. З огляду на викладене, ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 № TM UA379512271 (графи 7, 8,9), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД, неможливо. Окрім того, вага нетто згідно коносаменту № 2 від 07.11.2023 складає 2341064 кг., а фактично виявлено згідно автотранспортних накладних нетто 2368703,3 кг. Копія декларації країни відправлення від 11.08.2023 № G 07331/110823/0000698 містить іншу адресу відправника ніж та, яка заявлена у мд та товаросупровідних документах, а також міститься посилання на інший номер контракту. Також рішення про відмову може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VI "Про Митний кодекс України" або до суду".

Позивач вважає, що зазначені картки відмови є протиправними, такими, що суперечать положенням законодавства України та підлягають скасуванню, тому звернувся до суду з цим позовом.

Правове регулювання та висновки Верхового Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митний кодекс України регулює питання сплати митних платежів, зокрема стаття 289 цього Кодексу вказує на те, коли виникає обов`язок зі сплати митних платежів. Пунктом 1 частини першої цієї статті визначено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Частиною п`ятою статті 280 Митного кодексу України передбачено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно з частиною першою статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Пунктом 2 частини першої статті 292 Митного кодексу України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Згідно з частиною третьою статті 1 Митного кодексу України якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач при декларуванні ввезених через митний кордон України товарів виробництва Туркменістану та країни походження, країни Країна відправлення/експорту Туркменістан вважає, що має податкову пільгу відповідно до розділу ІV "Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)" Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 - "400", який означає "товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія), або двосторонніми міжурядовими угодами України з країнами СНД про вільну торгівлю".

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що в спірних правовідносинах Україна являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Туркменістан - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати "країною ввезення/вивезення товару", адже товаросупровідні документи (зокрема, зовнішньоекономічний контракт, коносамент, інвойс, вантажна відомість, транзитні декларації, митна декларація країни відправлення) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Туркменістану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту.

Відтак товари, імпортовані Приватним підприємством "ЗАХІД" в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Туркменістану, що підтверджує право позивача на застосування митних пільг на підставі двосторонньої Угоди між Урядом України й Урядом Республіки Туркменістан про вільну торгівлю, ратифікованою Законом №426/95-ВР від 04 листопада 1995 року.

Вказаний факт не оспорюється митним органом, що вбачається зі змісту сторінки 3 касаційної скарги відповідача, відповідно до якої в даній справі спірним питанням є документальне підтвердження знаходження товару та здійснення всіх операцій з товаром

під митним контролем третіх країнах транзиту відповідно до пункту 9-29 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, а не можливість переміщення товару транзитом через треті країни, які не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, згідно пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року.

В той же час, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

У силу частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин третьої, шостої-восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

У відповідності до частини першої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частини четвертої статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

В той же час, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Враховуючи вищенаведене Суд вказує на те, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.

Ознайомившись з матеріалами справи, Суд встановив, що позивачем подано до Суду ряд документів, які складені іноземними мовами, зокрема коносамент №23/203 від 11 серпня 2023 року, маніфест б/н від 11 серпня 2023 року, копії транзитних митних декларацій та супровідних документів, коносамент №4 від 02 жовтня 2023 року, коносамент №2 від 07 листопада 2023 року, на які митний орган посилається в спірних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перекладу зазначених документів на державну мову матеріали справи не містять.

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях митний орган вказував на неможливість ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14 серпня 2023 року № TM UA379512271, обґрунтовуючи тим, що:

- позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів;

- позивачем не надано документів, які б підтверджували, що товар переміщувався територіями Азербайджанській Республіці, Грузією під митним контролем, та які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно ELMAS проводилися під митним контролем митних органів Туреччини;

- кількість вантажу, зазначена у сертифікаті, виданого ТПП Туркменістану, не відповідає кількості місць, вазі брутто і нетто товару, що надійшов в Україну;

- правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження товару в третіх країнах.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій надали оцінку зазначеним доводам митного органу на підставі доказів складених іноземними мовами та не перекладених на державну мову та незасвідчених належним чином, Суд позбавлений можливості стверджувати, що повне, об`єктивне та всебічне з`ясування обставин справи відбулося на підставі достатніх та достовірних доказів.

Щодо доводів митного органу стосовно того, що позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів, суди попередніх інстанцій вказали на те, що транспортування товару "Карбамід марки "Б", вищий сорт" з Туркменістану в Україну транзитом змішаними видами транспорту та перевантаження вказаного товару з одного виду транспорту на інший вид транспорту, подальше пакування товару у біг-беги під час транзиту товару "Карбамід марки "Б", вищий сорт" з Туркменістану в Україну прямо передбачено сертифікатом про походження товару форми СТ-1 № UA379512271 від 14 серпня 2023 року.

Разом з тим суди не врахували, що відповідачем не заперечувалася можливість перепакування відповідно товару у біг-беги, а стверджувалася відсутність документального підтвердження того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів. Вказаним доводам митного органу суди попередніх інстанцій оцінки не надали, більш того, судами попередніх інстанцій не встановлено сам факт перепакування відповідного товару, жодна зі сторін у цій справі не довела або не спростувала, що перепакування взагалі мало місце.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, то такі рішення підлягають скасуванню, а справу, відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити зазначені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам на підставі достатніх та достовірних доказів з урахування усіх доводів сторін у справі та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу Одеської митниці задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 420/9715/24 скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

В. В. Хохуляк