Ухвала

від 05.02.2025 по справі 580/577/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 580/577/24

адміністративне провадження № К/990/2539/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/577/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 9138/23-00-24-04-01 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності: 5908943,70 грн, з них - 5371767 за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 537176,7 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.204 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

17.01.2024 Фізична особа-підприємець звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 9139/23-00-24-05-01 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір від провадження господарської діяльності у сумі 492411,70 грн, з них - 447647 грн за податковими зобов`язаннями (військовий збір), 44764,7 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 580/578/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

17.01.2024 Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення за № 9147/23-00-24-04-01 від 29.09.2023, яким застосовано штраф в сумі 87393,00 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 580/579/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

17.01.2024 Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 9145/23-00-24-04-01 від 29.09.2023 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 9588936,50 грн, з них 8717215,00 грн за податковими та іншими зобов`язаннями та 871 721,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 580/580/24 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі № 580/580/24 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Руденко А.В.) від 13.02.2024 у справі № 580/577/24 об`єднані в одне провадження справи за позовом Фізичної особи підприємця до Головного управління ДПС у Черкаській області:

- №580/577/24 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9138/23-00-24-04-01 від 29.09.2023; № 580/578/24 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9139/23-00-24-05-01 від 29.09.2023; №580/579/24 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9147/23-00-24-04-01 від 29.09.2023; №580/580/24 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №9145/23-00-24-04-01 від 29.09.2023 Об`єднаній справі присвоєно №580/577/24.

12.03.2024 позивач подав заяву про зміну позовних вимог у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області:

№9138/23-00-24-04-01 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності 5 908 943,70 грн, з них 5 371 767 за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 537 176,70 - за штрафними (фінансовими) санкціями,

№9139/23-00-24-05-01 від 29.09.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір від провадження господарської діяльності:492 411,70 грн, з них 447 647 за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 44 764,70 - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№9145/23-00-24-04-01 від 29.09.2023 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 9 588 936,50 грн, з них - 8 668 646,00 грн та 871 721,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№9147/23-00-24-04-01 від 29.09.2023, яким застосовано штраф в сумі 87 393,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №9138/23-00-24-04-01 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 5 366 777,00 грн за податковим зобов`язанням та 537 126,80 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, всього у сумі 5 903 903,80 грн

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №9139/23-00-24-05-01 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 447 231 грн за податковим зобов`язанням та 44 723,10 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, всього 491 954,10 грн

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №9145/23-00-24-04-01 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 8 668 646,00 грн та 866 864,60 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, всього 9 535 510,60 грн

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №9147/23-00-24-04-01 про застосування штрафу за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку на загальну суму 8 668 646,00 грн у розмірі 86 686,46 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Як встановлено з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" скаржник вже звертався з касаційною скаргою 09 грудня 2024 року, проте, вона була повернута скаржникові ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року, як така, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

Під час перевірки вдруге зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Аналогічно попередній редакції касаційної скарги у поданій вдруге міститься посилання на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Звертаючись із касаційною скаргою скаржник визначає підставою касаційного перегляду п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначивши, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте, Суд враховує, що ухвалою від 25 грудня 2024 року надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Так, посилаючись у касаційній скарзі на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржником повторно не зазначено конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду та, відповідно, не наведено обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми. Скаржник також не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтовано підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі лише викладено обставини справи та процитовано низку норм без жодного обґрунтування, яке б узгоджувалося із висновками суддів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогами касаційної скарги щодо скасування судових рішень про задоволення позовних вимог і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини 4 ст. 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені в достатній мірі передбачені п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення конкретної норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також, у разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен обґрунтувати у чому саме полягає неправильне застосування відповідної норми матеріального права судами (ч. 3 ст. 351 КАС України).

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи приписи п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України та не викладення скаржником у касацій скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 580/577/24 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко