Постанова

від 05.02.2025 по справі 204/1929/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1743/25 Справа № 204/1929/24 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів -Свисутнової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради, Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради, Дніпровської міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: Державна Казначейська служба України, Комунальне підприємство «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина

за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради

на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради, Департаменту охорони здоров`я населення Дніпропетровської міської ради, Дніпровської міської ради, Міністерства охорони здоров`я України, третя особа: Державна Казначейська служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Комунальне підприємство «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина .

Через систему «Електронний суд» представником відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради були подані заяви:

1) про забезпечення доказів у справі шляхом витребування копії матеріалів кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023, що підтверджують якість надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 09.08.2023 по 12.08.2023; копії медичних документів пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наявні в матеріалах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023 та були вилучені в КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради, а також в Комунальному підприємстві «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради; копії висновків, складених за результатом проведення експертиз та/або лабораторних досліджень в межах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023;

2) про забезпечення доказів шляхом призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи; витребування у ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області та Західної окружної прокуратури міста Дніпра копій матеріалів кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023, що підтверджують якість надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_3 , копій медичних документів пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які наявні в матеріалах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023 та були вилучені в КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради, а також в Комунальному підприємстві «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» Дніпропетровської обласної ради; копій висновків, складених за результатом проведення експертиз та/або лабораторних досліджень в межах кримінального провадження №12023041680000915 від 11.08.2023.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпровської міської ради про забезпечення доказів у справі шляхом витребування копії матеріалів та про забезпечення доказів у справі шляхом призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи та витребування копій матеріалів відмовлено (том 7 а.с.20-21).

В апеляційній скарзі КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДМР посилаючись на те, що при постановлені ухвали судом не в повному обсязі було з`ясовано всі обставини справи, а також вона винесена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву (том 7 а.с.32-47).

Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для її задоволення, оскільки заявником не доведено існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, у частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, щозавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ч. 2 ст. 116 ЦПК України).

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч. 3 ст. 116 ЦПК України).

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч.4 ст. 116 ЦПК України).

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК України).

В даному випадку підстав для забезпечення доказів немає. У даній справі відсутні обставини, які б свідчили про те, що документи які просив витребувати заявник буде втрачено або збирання чи подання цієї інформації згодом стане неможливим чи утрудненим.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що слід відрізняти такі процесуальні дії як 1) забезпечення та 2) витребування доказів (ч. 4 ст. 84 ЦПК України).

Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст. 116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.

Крім того, процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Звернення до суду із відповідною заявою це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення доказів суд першої інстанції правильно виходив з того, що у даному випадку забезпечення доказів необхідне для того, щоб захистити порушене право заявника, а не для того, щоб встигнути отримати відповідні докази до настання моменту неможливості їх збирання.

За цих обставин ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її зміни чи скасування немає.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань, які б стверджували про те, що оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції постановлено без додержання норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: